Тема 2. Суспільство як соціальна система. План.

1. Визначення суспільства. Ознаки суспільства. Підсистеми суспільства.

2. Історичні типи суспільств: формації та цивілізації.

3. Соціальна спільнота, соціальний інститут та соціальна організація як структурні елементи суспільства.

4. Динамічний аспект суспільства: соціальні зміни та соціальні процеси.

Література.

1. Кононов І.Ф. Теоретична соціологія: підручник для студ. вищ. навч. Закл.: у 2т. / І.Ф. Кононов.– Луганськ, 2013. – Т.1: Соціальність та її форми. – 576с.

2. Соціологія: Підручник / За ред. Городяненка В. Г. – К., 2006;

3. Волков Ю. Г., Нечипуренко В. Н., Попов А. В. Социология: Курс лекций. – Ростов-на-Дону, 2000;

4. Ворона В. М. Соціологічна наука і суспільство // Вісник НАН України. – 2001. - № 6. – С. 50 – 53.

5. Герасимчук А., Шиян О. Соціологія: Курс лекцій. – К., 2000;

6. Гіденс Е. Соціологія: Підручник. – К., 1999;

7. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія: Загальний курс. – К., 2006;

8. Макєєв С. Соціальні інститути: класичні тлумачення і сучасні підходи до вивчення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - № 4. – С. 5 – 21.

9. Соціологія: Курс лекцій / За ред С. А. Щудло. – Дрогобич, 2007.

1. Визначення суспільства. Ознаки суспільства. Підсистеми суспільства.

Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризується соціокультурною ідентичністю її членів. (В.Г. Городяненко)

З Нового часу суспільство ототожнюється переважно з межами державних утворень, тобто суспільствами у межах певних держав. З глобалізаційними процесами часом можна говорити про людське суспільство і у планетарному масштабі. Суспільство визначають як спосіб буття людства, сукупність історичних форм сумісної життєдіяльності, що постійно розвиваються.

В.Г. Городяненко пропонує наступні сутнісні ознаки суспільства: спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою; цілісність і сталість; здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх в’язків; певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв’язків між людьми; автономність та певна самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

Е. Шилз суспільством вважав об’єднання, що відповідає наступним критеріям: існування його як елементу більшої системи; ідентифікація з певною територією; наявність власної назви та історії; укладання шлюбів між представниками даного об’єднання; поповнення за рахунок дітей, які визнані представниками цього суспільства; існування його у тривалішому часі, ніж середня тривалість життя окремого індивіда; єдність загальної системи цінностей (традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо).

Усе це дає змогу трактувати суспільство як соціальну систему.

Соціальна система – цілісне утворення, основними елементами якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.

Т. Парсонс виділяв наступні підсистеми суспільної системи та їх основні функції:1) економічна – забезпечує адаптацію суспільства до зовнішнього середовища та організацію ресурсів для виробництва та розподілу всього необхідного для забезпечення суспільства, досягнення його цілей; 2) політична підсистема забезпечує визначення цілей суспільства та підтримує їх досягнення; 3) соціальна – соціальні механізми, що забезпечують інтеграцію елементів суспільства; підсистема покликана забезпечувати соціалізацію індивідів, підтримувати мотивацію індивідів при виконанні ними соціальних ролей (забезпечує сім'я, яка здійснює первинну соціалізацію, "вбудовуючи" в особистісну структуру людини вимоги соціальної системи і підтримуючи емоційну задоволеність своїх членів) 4) культурна – підтримка, збереження та розвиток культурних зразків. Прикладом можуть слугувати університети, які діють як організації, що забезпечують збереження, передачу і розвиток культурних досягнень (зразків). Ця підсистема покликана забезпечувати збереження солідарності на основі спільних норм і цінностей.

Суспільство як цілісна соціальна система може бути виражене в трьох аспектах:

1) як сукупність індивідів, в основі взаємодії яких лежать ті чи інші загальні обставини (місто, село, колектив);

2) як ієрархія соціальних позицій (статусів) особистостей, які включені в діяльність даної системи, і соціальних функцій (ролей), які вони виконують на основі даних соціальних позицій:

3) як сукупність норм і правил, які регулюють поведінку елементів даної системи.

Перший аспект пов'язаний з поняттям соціальної спільноти, другий – з поняттям соціальної організації і третій з поняттям соціальною інституту. Таким чином, соціальна система виступає як органічна єдність трьох сторін - соціальної спільноти, соціального інституту і соціальної організації.