Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення лізингу та розкрийте історію його виникнення.

2. Охарактеризуйте сторони, які приймають участь у лізинговій операції.

3. Розкрийте суть типів та видів лізингу.

4. Які додаткові послуги може включати лізингова угода? Як створюється вартість лізингу?

5. Назвіть форми лізингу.

6. Перелікуйте основні види лізингових операцій, розкрийте їх сутність.

7. Охарактеризуйте лізингові платежі.

8. Які права має лізингодавець?

9. Що повинен знати про свої права і обов’язки комерсант, що укладає лізинговий договір?

10. Розкрийте сутність та історію факторингу.

11. Чим характеризується факторинг?

Розділ 18. Франчайзинг

“Лучше знать немногое, но давать этому

правильное применение, нежели знать многое, не имея понятия, к чему оно пригодно”.

Луций Анней Сенека Младший,

выдающийся римский философ

(4 г. до н.э. – 65 г. н.э.)

18.1. Суть, основні поняття та історія франчайзингу

Українська економіка поступово просувається до ринкових форм і методів господарювання. Для багатьох працездатних громадян України підприємницька діяльність є основним видом роботи. Однак, практика показує, що кожне третє знову створене підприємство менше ніж через рік розпадається через нестачу фінансових ресурсів, невміння управляти і планувати, орієнтуватися в ситуаціях сучасної економіки. Розв’язання цієї проблеми може бути знайдене за допомогою системи взаємовигідного партнерства великого і дрібного підприємництва, нового для нас методу ведення бізнесу – франчайзингу (комерційної концесії).

Для великих, успішних компаній франчайзинг – це спосіб розповсюдження бізнесу. Для підприємців-початківців франчайзинг – це один із способів стати власником бізнесу. На зростаючих ринках, франчайзинг є самим швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, які необхідні, щоб вести прибутковий бізнес.

Франчайзинг можна описувати як комбінацію великого і малого бізнесу. Таке поєднання можна назвати союзом, де з однієї сторони існує енергія і зобов’язання окремого підприємця, а з іншої сторони існують ресурси, фінансова могутність і величезний досвід великої компанії. Якщо все це поєднати, то ми отримаємо енергію, відповідальність, силу, ресурси і досвід – виграшну комбінацію з величезними шансами на успіх! Підприємці всього світу знають франчайзинг як безпечний спосіб, щоб:

• Допомагати людині вести бізнес самостійно, але не бути в ньому одиноким;

• Допомагати успішним компаніям ефективно розширюватися, не зазнаючи великих затрат на створення і підтримку масивного адміністративного комплексу і не зазначаючи труднощів в управлінні широкою мережею корпоративних підприємств;

• Допомагати тим же компаніям перетворити свою діючу мережу в ефективний бізнес, в якому працюють віддані справі люди.

Франчайзинг – це така організація бізнесу, в якій компанія (франчайзер) передає незалежній особі або компанії (франчайзи) право на продаж продукту та послуг цієї компанії. Франчайзи зобов’язуються продавати цей продукт або послуги по заранні визначеним правилам ведення бізнесу, які встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзи отримують дозвіл використовувати ім’я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Таким чином, виконання правил не є недоліком, навпаки, слідувати правилам означає, що франчайзи мають чудову можливість зробити прибуток і зрозуміти вигоду свого положення. Щоб отримати такі права, франчайзи роблять початковий внесок франчайзеру, а потім виплачують щомісячні внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзи ніколи не бувають повним власником товарного знаку, а просто мають право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків. Суми цих внесків обумовлюються в франчайзинговому договорі (контракті) і є предметом переговорів. Франчайзинговий пакет (повна система ведення бізнесу, що передається франчайзі) дозволяє відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду, знань або навчання в даній області.

Франчайзер (правовласник) – це компанія, яка видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау і операційні системи, Наприклад, франчайзер створює успішний продукт або послуги, скажімо, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює добру репутацію і пізнавальний імідж (що називається – бренднейм). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес-концепції та відтворюваність цього бізнесу, вона може розпочати пропонувати підприємцям, які хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу.

Франчайзи (правоотримувач) – це особа або компанія, яка купляє можливість навчання і допомоги при створенні бізнесу у франчайзера і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзи сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі поставки (матеріали, видаткові засоби). Ці знижки завжди дають можливість франчайзи купляти товари у франчайзера за більш низькою ціною і таким чином це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Франчайзи роблять початковий внесок за допомогу по створенню і відкриттю бізнесу. Франчайзи приймають на себе зобов’язання виплачувати щомісячні внески за право користування торговим знаком та бізнес системою і за підтримку, навчання і консалтинг, що надаються франчайзерем. Якщо все йде за планом, то франчайзи веде успішний бізнес, і його прибуток перевершує витрати.

Франшиза – це повна бізнес-система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншим найменуванням для подібної системи служить франчайзинговий пакет, який звичайно включає посібники по веденню робіт та інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.

Будь-який вид бізнесу можна перетворити в франшизу. Міжнародна Асоціація Франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, в яких можна використати методи франчайзингу. Повний їх перелік не має сенсу, але ви зможете зрозуміти ширину примінимості франчайзинга з наступної вибірки: бухгалтерський облік, авторемонт, книжкові магазини, дитячий одяг і навчання, будівництво, невеликі продовольчі магазини, магазини косметичних товарів, освіта, послуги з працевлаштування, ресторани, готелі, пральні і послуги з прибирання, приватні поштові ящики, фотостудії, ріелтерські компанії, туризм і розваги, прокат спеціального обладнання і туристичні агентства.

Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу новоутворених підприємств. Так, в США після п’яти років діяльності на ринку закінчують своє існування 85% звичайних компаній і тільки 15% франчайзингових організацій.

Сучасний термін “франчайзинг” походить від французького слова franchise, що означає “пільга, привілей”.

Історія розвитку франчайзингу йде своїм корінням в середньовіччя. У свій час в Британії король надавав баронам право збирати податки на певних територіях, проводити полювання, будівництво і використання доріг в обмін на різні послуги, наприклад такі, як обов’язок постачати солдат для армії. Вільним людям, або громадянам міст, було дозволено (дана франшиза) продавати свої товари на території міста на ринках і ярмарках. Ці елементи права, або привілеїв, що дозволяють експлуатувати положення на певній території за плату, формували основу франчайзингу протягом кількох віків. У найбільш типовій формі франчайзинг проявився в британській системі “пов’язаних будинків”, яка використовувалася пивоварами в 40-х роках ХІХ ст. для збільшення збуту продукції. В обмін на надану позику або оренду майна пивовар отримував заїжджий двір як ринок збуту свого пива і спиртних напоїв. Система “пов’язаних будинків” виявилася ефективним комерційним механізмом і існує досі.

Приблизно десятьма роками пізніше в США франчайзинг вперше почав використовуватися компанією Zinger (“Зінгер”). Після закінчення громадянської війни в Америці в середині ХІХ ст. Ісаак Зінгер розвернув серійне виробництво швейних машинок, що дозволяло його компанії торгувати за самими конкурентними цінами. Однак, організувати централізоване обслуговування швейних машин і заміну несправних частин в одному місці виявилося економічно невигідним. Тому була створена франчайзингова система, яка надавала фінансово незалежним фірмам виняткові права продавати і обслуговувати швейні машини на певній території. Ці перші франшизи за своєю суттю були діючими дистриб’юторськими угодами з додатковими обов’язками франчайзі (дилера) обслуговувати швейні машини на вимогу.

Аналогічна система була розроблена в 1898 р. компанією “Дженерал моторс”, яка н мала коштів для відкриття власної мережі магазинів і тому її дилери не мали права продавати машини інших виробників і були зобов’язані вкласти в справу власний капітал для забезпечення високого рівня обслуговування і підтримки іміджу фірми – продавця франшиз. Таким чином була запроваджена сучасна система продажу автомобілів.

Ефективно франчайзинг застосовувався в кінці ХІХ – початку ХХ століття в індустрії пляшкових безалкогольних напоїв компаніями “Кока-Кола”, “Пепсі”, “Севен-Ап” (“7-UP”). Завдяки франшизі ці і подібні ним компанії отримали можливість виробляти концентрований сироп централізовано і розподіляти його по розташованих не тільки в США, але й за кордоном заводах по розливу, що знаходяться у власності і керовані франчайзі, які в результаті ставали керівниками місцевого роздрібного продажу. Франчайзі мали і мають право купувати фірмові пляшки і використовувати фірмові товарні знаки.

У 20-х роках ХХ ст. в США ідея франчайзингу як форми ведення бізнесу змістилася у бік відносин “оптовик – роздрібний продавець”. Оптовий продавець (або франчайзер) давав можливість невеликим роздрібним торгуючим організаціям отримувати додаткову вигоду від численних знижок, використовувати марку торгової фірми і при цьому зберігати свою незалежність.

З 1930 р. в США після Великої депресії нафтопереробні компанії перейшли на систему управління своїми заправними станціями як франчайзинговими одиницями. Здаючи в оренду бензоколонки франчайзі, нафтопереробні компанії (франчайзери) отримували ренту і мали можливість популяризувати імідж компанії, в той час як франчайзі могли встановлювати ціни відповідно до місцевих умов. У результаті значно виріс рівень продажу машинного палива і відповідно збільшився прибуток нафтопереробних компаній. Сьогодні в числі світових франчайзерів Shell Group.

У кінці 40-х років минулого століття два брати Макдональдс зі штату Каліфорнія (США), літні власники невеликого придорожнього кафе, вирішили поліпшити обслуговування клієнтів-автомобілістів і збільшити свій прибуток. З цією метою вони скоротили число найменувань блюд до трьох, впровадили конвеєрну лінію, яку назвали системою швидкого обслуговування. Комерсант Рей Крок, довідавшись про цю раціоналізацію, купив кафе разом з назвою фірми, удосконалив та уніфікував систему швидкого обслуговування на основі франчайзингу. У 1955 р. Рей Крок відкриває у передмісті Чикаго перший заклад McDonald’s. У перший день відкриття закладу виторг становив 366 доларів. Така реорганізація значно підвищила ефективність і знизила витрати, а одноманітне меню ресторанів створило нове покоління клієнтів, які знали, що в будь-якому ресторані McDonald’s їх чекають швидке обслуговування і звичний набір блюд. Сьогодні це одна з найвідоміших та процвітаючих франчайзингових компаній, яка має близько 30 тисяч своїх ресторанів у 122 країнах світу, які забезпечують їй продаж на 30 мільярдів доларів щорічно, обслуговуючи щоденно майже 46 млн. осіб. Торговий знак McDonald’s оцінюється в 27,8 млрд. дол.. (63% вартості компанії). Близько 66% усіх ресторанів керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є й незалежними підприємцями, і членами єдиної команди 17, с. 63. В Україні перший ресторан McDonald’s відкрився у м. Києві в 1997 році, а в кінці 2005 року у 16 містах діє вже 52 ресторани.

У 1945 р. в США кондитер Ірвін Роббінс відкрив перше кафе-морозиво, яке відрізнялося широким асортиментом морозива і десертів. У 1949 році спільно зі своїм родичем Бертоном Баскіним він був володарем вже 6 таких кафе. Але бізнес зростав далі, і в один чудовий момент два комерсанта зрозуміли, що не спроможні впоратись зі справами. Тоді вони стали відкривати нові кафе і тут же перепродавати початківцям свою відпрацьовану технологію на умовах франчайзингу. Передається цілісна бізнес-система (бізнес-формат), до якої входить торгова марка, дизайн, стандарти компанії, методи управління, маркетингова політика, навчання персоналу та інше. В наш час у світі налічується приблизно 4400 кафе-морозиво в 54 країнах з торговою маркою”Баскін і Роббінс”.

Аж до 50-х років більшість компаній, що використовували франчайзингову систему, розглядали франчайзинг як ефективний метод розподілу продукції і послуг. Це приклад традиційного франчайзингу, або франчайзингу першого покоління.

Бум франчайзингу 50-х років відноситься до другого покоління франшиз, відомих як “бізнес-формат франшизи” (англ. Business Format Franchise).

Це особливий метод ведення комерційної діяльності з самого початку таким чином, щоб франчайзер отримував додаткову вигоду від швидкого зростання масштабів своєї діяльності при обмеженому ризику, а франчайзі – від того, що входив до перевіреної комерційної системи з гарантованою можливістю отримання прибутку.

У США бурхливому розвитку франчайзингу сприяв прийнятий в 1946 р. Закон про товарні знаки. Додатковий прибуток комерсанти отримували вже завдяки тому, що надання права іншим підприємствам на використання своїх товарних знаків під різноманітним контролем і захистом закону дозволяло власникам без великих додаткових витрат розширювати кордони свого бізнесу.

Франчайзинг довів свою високу ефективність і життєздатність і в умовах економічного спаду середини 70-х років. Тим більше міцним є положення франчайзингових компаній з початку 80-х років, коли в період президентства Роберта Рейгана в США переживали підйом економіки. В американській літературі приводилися такі статистичні дані: в ці роки в США кожні 6,5 хв. відкривалося одне франчайзингове підприємство.

Таким чином, будь-яка франчайзингова організація має наступні характерні ознаки:

1. Франчайзер є власником торгової марки та дозволяє франчайзі використовувати цю марку за певну винагороду (роялті).

2. Франчайзі повинен заплатити за право бути частиною системи.

3. Франчайзер передає франчайзі свій досвід ведення маркетингової та виробничої діяльності.

В нашій країні створена Українська асоціація франчайзингу (див. www.franchising.org.ua), за даними якої в Україні в 2004 р. нараховувалось 90 франчайзингових компаній, а в 2005 р. вже 150, які співпрацюють більше ніж з 2000 франчайзі. Характерною рисою теперішнього етапу розповсюдження франчайзинга в Україні є його сегментація. Можна виділити три основних сегмента: торгівля, сфера послуг і швидке харчування (табл. 18.1).

Таблиця 18.1

Франчайзинг в Україні

№ п/п	Назва сфери діяльності	Доля, %
1	2	3
1.	Підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани)	25
1	2	3
2.	Роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами	20
3.	Послуги (мобільний зв’язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенції)	12
4.	Автозаправні станції	8
5.	Інше	35

Найбільшими франчайзерами є „McDonald’s”, „Koka-Kola”, „Adidas”, „Деу-Мотор”, „Kodak”, „ТНК-Україна”, „Лукойл-Україна”, „ SPAR-Україна”, „1С-франчайзинг”, „Фуджі-Фільм” та інші. Серед українських франчайзерів, яких поки що одиниці, можна виділити піцерії „Піца „Челентано” (вперше відкрито у Львові у 1998 р.), заклади харчування „Швидко”, „Картопляна хата”.

Найбільш активно франчайзинг розвивається в сегменті фаст-фудів (ресторани, бари, кафе). Високі ціни на нерухомість та відсутність пропозицій для бізнесу з капіталовкладеннями до $ 25000 стримують розвиток франчайзингу на Україні.