16.2. Прибуток

Як було відмічено вище, найважливішим показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відображаються результати всієї торгової діяльності підприємства – об’єм реалізованої продукції, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень затрат, наявність невиробничих витрат та збитків і т. ін.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків та ін. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торгових підприємств повністю покриваються прибутками від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між усіма її прибутками і витратами. В торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток. Операційний прибуток – це різниця між торговими надбавками (націнками) та витратами обігу. Велике значення має факторний аналіз прибутку від реалізації товарів (послуг). За величиною прибутку від реалізації підприємства можна оцінювати вигідність або невигідність реалізації товарів і послуг. Розрахунки цього прибутку виконуються в два етапи. Спочатку визначається різниця між прибутком від реалізації (фактичним товарообігом за ринковими цінами) без ПДВ та акцизів і собівартістю товарів і послуг (об’ємом продажу товарів і послуг за цінами їх закупки). Ця різниця представляє собою прибуток або величину торгових надбавок. Вона вимірюється в сумі і в процентах до товарообігу. На другому етапі із вказаної різниці (прибутків, величини торгових надбавок) віднімають витрати обігу.

Балансовий прибуток обраховується з врахуванням так званих інших запланованих і незапланованих прибутків і витрат. До запланованих витрат відносять податки, що сплачуються в федеральний і місцевий бюджет; незаплановані витрати – штрафи, пеня і неустойки, виплачені за порушення договірних зобов’язань, збитки від списання безнадійних боргів та інші втрати, що зменшують операційний прибуток. До незапланованих прибутків відносять штрафи, пеню і неустойки, отримані від різних організацій, надлишки товарно-матеріальних цінностей, що виявлені при інвентаризації, списання кредиторської заборгованості при закінченні терміну позовної давності та ін.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також з метою проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але і її рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових організацій – один із показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі – відношення суми прибутку до товарообігу. Цей показник в країнах з ринковою економікою називають рентабельністю продаж, або маркою прибутків (комерційною маркою). Економічне значення цього показника входить до складу характеристики питомої ваги прибутку на кожні 100 грн. товарообігу. Проте цей показник не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо він показує лише частку чистого прибутку торгівлі в сумі товарообігу. В ньому не знаходить відображення ступінь ефективності всіх авансованих затрат (одночасних і поточних), що пов’язані з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій же сумі прибутку і товарообігу у різних комерційних організаціях можуть бути різні вклади в основні і оборотні кошти. В зв’язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи набуває співставлення прибутку з виробничими затратами (витрати обороту):

де П – прибуток торгового підприємства за визначений період (в сумі);

Р – витрати торгового підприємства (в сумі).

Цей показник наводить на думку про ефективність комерційної діяльності, так як показує, яка частка прибутку на кожну гривню витрат із проведення комерції.

До інших показників ефективності цієї групи можна віднести: співвідношення прибутку до фонду заробітної плати; суму прибутку, що припадає на одного робітника торгового підприємства; співвідношення прибутку до основних і оборотних коштів і деякі інші.