11. 4. Організація торгівлі на аукціонах, конкурсах (тендерах) та ярмарках

Організатором торгів може виступати власник речі або власник майнового права, або спеціалізована організація. Спеціалізована організація діє на основі договору з власниками речей або власниками майнових прав і виступає від їх імені, або від свого імені.

Торги проводяться в формі аукціону або конкурсу.

Переможцем торгів на аукціоні визнається особа, що запропонувала найбільш високу ціну, а за конкурсом – особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувала кращі умови.

Аукціони і конкурси можуть бути відкритими і закритими. У відкритому аукціоні або конкурсі може брати участь будь-яка особа. У закритому аукціоні або конкурсі беруть участь тільки особи, запрошені для цієї мети.

Торги можуть бути внутрішніми і міжнародними.

Сповіщення про проведення торгів повинне бути зроблене організатором не менш ніж за тридцять днів до їх проведення. Сповіщення повинно містити інформацію про час, місце і форму торгів, їх предмет і порядок проведення, в тому числі про оформлення інформації про початкову ціну.

Аукціон (від лат. auctio – продаж з публічного торгу) – спосіб продажу товарів, що воліють індивідуальними властивостями, з публічного торгу в заздалегідь встановлений час і призначеному місці.

Аукціонні торги – вид ринкової торгівлі, при якій продавець, бажаючи отримати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію кількох покупців, присутніх при продажу. При цьому продавець призначає стартову ціну товару, яка збільшується в ході аукціону до граничного рівня. Виходячи з платоспроможності присутніх при продажу покупців.

Цей вид торгівлі використовується переважно для збуту порівняно обмеженого переліку товарів: хутра, предмети антикваріату, художні вироби, коні, вироби з дорогоцінних металів та ін.

Аукціони організовуються підприємствами (фірмами), що спеціалізуються на їх проведенні, наприклад акціонерними товариствами, кооперативами, асоціаціями і т.п. Аукціони можуть проводитися і підприємствами, для яких торги не є основним видом діяльності, однак, статутом передбачене право на їх проведення. Для цієї організаційної форми відносять аукціони, що проводяться біржами, салонами художників, музеями, постійно діючими виставками, торговими організаціями і підприємствами та ін.

У залежності від порядку організації аукціони бувають примусові, які проводять, як правило, державні організації з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного і не викупленого в термін майна і т.п., і добровільні, що проводяться з ініціативи власників товарів (майна) з метою найбільш вигідного їх продажу.

По технології проведення аукціони також розрізнюються. При так званому англійському аукціоні торги починаються з оголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем, після чого покупці роблять до неї надбавки на величину не нижче мінімальної надбавки, вказаних в правилах проведення торгу. Інші аукціони ведуться з поступовим пониженням спочатку названої, явно завищеної, стартової ціни (це так званий аукціон з пониженням цін, або голландський) доти, поки один з покупців не висловить згоди купити даний товар за цією ціною.

Аукціонний торг з підвищенням цін може вестися гласним і негласним способами.

У випадку негласного (німого) торгу покупці подають аукціоністу заздалегідь обумовлені знаки про згоду підняти ціну на встановлену величину надбавки. Аукціоніст кожний раз оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення торгу дозволяє зберегти в таємниці ім’я покупця.

Аукціони є комерційними організаціями, що мають в своєму розпорядженні відповідні приміщення, обладнання і кваліфікований персонал.

На відміну від звичайного продажу на аукціоні виключається відповідальність продавця за якість проданого товару.

Одним з методів розміщення (видачі) замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання певних робіт є проведення конкурсу або тендера (міжнародного торгу).

Конкурс (тендер) – особливо форма видачі замовлень на постачання товарів або підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій від кількох постачальників або підрядчиків з метою забезпечення найбільш вигідних комерційних та інших умов операції для організаторів торгів.

Суть конкурсних торгів стисло можна охарактеризувати таким чином: покупець (замовник) оголошує конкурс для продавців (постачальників) на товар або послуги із заздалегідь певними характеристиками і після порівняння отриманих пропозицій підписує договір (контракт) з тим продавцем (постачальником) або підрядчиком, який запропонував найбільш вигідні для покупця (замовника) умови.

В сучасних умовах конкурсні торги є примиреним способом розміщення державними організаціями, а також підприємствами приватного сектора замовлень на постачання машин, обладнання, військової техніки, великих партій сировини, виконання наукових, проектних і дослідницьких робіт, спорудження промислових і соціальних об’єктів. Крім укладення договорів купівлі-продажу і підряду, конкурси можуть застосовуватися при укладенні орендних і лізингових угод, здійсненні інвестиційних та інших проектів.

У нашій країні в період приватизації державної власності конкурсні торги широко застосовувалися державними органами при продажу об’єктів державної власності, майна і акцій в приватну власність. Зокрема, одними з методів приватизації були продаж по інвестиційному конкурсу і продаж по комерційному курсу.

Під час продажу по інвестиційному конкурсу право придбання акцій за номінальною вартістю отримує особа, що запропонувала за це право максимальні інвестиції в розвиток даного акціонерного товариства на найбільш сприятливих для останнього умовах.

Під час продажу по комерційному конкурсу право придбання акцій отримує особа, що запропонувала за них максимальну ціну і погодилася виконати певні умови, встановлені перед проведенням конкурсу.

Конкурсні торги поділяються на внутрішні і міжнародні.

Міжнародні торги (tenders) – спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, що передбачає залучення до певного, заздалегідь встановленого терміну пропозицій від кількох постачальників або підрядчиків різних країн і укладення контракту з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна організаторам торгів (за ціною та іншими комерційними та технічними умовами).

Тендери в сучасних умовах набули досить значного поширення. Вони грають важливу роль в пошуку і відборі контрагентів для укладення операцій на постачання машин і обладнання, будівництво об’єктів “під ключ”.

Найчастіше торги як метод закупівлі застосовуються країнами, що розвиваються. На їх частку припадає до 80% загального числа тендерів, що проводяться в зарубіжних країнах на машини і обладнання.

У більшості країн, що розвиваються, чинне законодавство зобов’язує імпортерів закуповувати за кордоном товари (особливо обладнання), вартість яких перевищує певну суму, тільки через торги.

В залежності від способу проведення розрізнюють торги відкриті (публічні) і закриті (обмежені або негласні).

До участі у відкритих торгах допускаються всі бажаючі фірми та організації: як місцеві, так і іноземні. Шляхом відкритих торгів в основному розміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі за об’ємом підрядні роботи.

До участі в закритих торгах запрошуються лише певні фірми, яким висилаються спеціальні запрошення. В основному це престижні, відомі в даній області виробництва фірми, що мають великий досвід роботи і добре технічно озброєні. Через закриті торги розміщуються замовлення на унікальне, складне і спеціальне обладнання, комплектні вироби і т.д.

Організатори торгів, що ухвалили рішення про розміщення замовлень через торги, створюють тендерні комітети, до складу яких входять технічні і комерційні експерти, представники адміністрації. Головами тендерних комітетів, як правило, призначаються керівники організацій, що проводять закупівлю.

Тендерні комітети здійснюють всю організаційну роботу по проведенню торгів. Вони публікують оголошення про торги, розповсюджують їх умови між учасниками, аналізують представлені пропозиції і виносять рішення про переможця конкурсного торгу, якому і передається замовлення. Умови торгів, як правило, являють собою друковані друкарським способом документи, що містять порядок представлення пропозицій, розгляду їх тендерним комітетом і прийняття рішень про передачу замовлень. Вони включають технічні і комерційні умови контрактів, які будуть підписані між замовниками і постачальниками, що виграли торги, а також переліки спеціальних гарантій, які повинні представити учасники торгів.

Оферент (учасник торгів), пропозиція якого прийнята, отримує про це відповідне сповіщення. Інші ж оференти, як правило, не оповіщаються про результати торгів, але, направивши відповідний запит в тендерний комітет, вони можуть отримати потрібну їм інформацію. У деяких країнах результати торгів публікуються в бюлетенях, що спеціально випускаються, або газетах.

Відповідно до умов торгів у всіх країнах оферент, що виграв торги на обладнання, зобов’язаний внести заставу, як гарантію виконання замовлення і всіх умов постачання. Її розмір, як правило, складає від 5 до 10% вартості замовлення. Після виконання замовлення гарантійна застава повертається постачальнику, причому спосіб цього повернення також може бути різним: або цілком після постачання обладнання, або частинами по мірі виконання замовлення (пропорційно постачанню). Організатори торгів, що виступають після проведення торгів вже в ролі замовників, мають право використати цю заставу для покриття окремих претензій, виникаючих в ході виконання замовлення (у разі постачання неякісного обладнання, порушення термінів постачання і т.п.).

Завершальним етапом проведення конкурсних торгів є підписання контракту з фірмою, що виграла торги. Зміст такого контракту в основному аналогічний звичному контракту купівлі-продажу. Однак, іноді він може містити деякі специфічні умови, що стосуються способів перевезення або використання торгового флоту своєї країни та ін.

Укладення операції за результатами торгів може проводитися також шляхом прийняття (акцепту) пропозиції оферента без подальшого підписання обома сторонами контракту.

Розміщення замовлень через торги дає значну перевагу покупцям. Проведення торгів загострює конкуренцію між постачальниками, а у разі участі в них консорціумів підіймає її на рівень змагання союзів найбільших компаній. Внаслідок такого загострення конкурентної боротьби замовлення отримують компанії або консорціуми фірм, що нерідко користуються економічною підтримкою своїх урядів і мають можливість за участю в торгах пропонувати на свої товари і послуги більш низькі ціни, забезпечуючи тим самим отримання прибутку за рахунок державного стимулювання експорту.