11.3. Організація біржової торгівлі

Біржі – регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, сировини, цінних паперів. Вони служать економічним інструментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відносини з закупівлі і продажу товарів, сировини і цінних паперів.

Термін “біржа” походить від пізньолатинського bursa – гаманець. У ХV ст. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля готелю знатного міняйла і маклера Ван дер Бурса, герб якого складався з трьох гаманців (звідки і ішов термін), збиралися купці з різних країн для купівлі іноземних векселів і обміну торговою інформацією. Перша в світі біржа з’явилася в 1531 р. в Антверпені (Бельгія). В ХVІ ст. відкривалися біржі у Франції та Англії. Розквіт бірж відноситься на другу половину ХІХ ст. і пов’язаний з розвитком капіталістичного виробництва і зростанням об’єму торгівлі, транспорту, зв’язку. Перша товарна біржа в Російській імперії була заснована Петром І в 1703 р. в Петербурзі, а на території України була відкрита в 1796 р. в Одесі. До 1914 р. вже активно здійснювали операції 11 товарних бірж, які розміщувались в містах Київ, Одеса, Запоріжжя, Катеринослав (Кіровоград), Харків, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ.

Для бірж характерна купівля-продаж масових товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами) або за стандартними зразами (зерно, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали).

Біржова торгівля в промислово розвинених європейських та північноамериканських країнах впливає істотним чином на стан товарних ринків зерна та інших сільськогосподарських продуктів, цукру, вовни, кави, каучуку, нафти, нафтопродуктів, будматеріалів, кольорових і чорних металів та ін.

Таким чином, біржова торгівля за кордоном здійснюється, як правило, по товарах масового попиту і виробництва, які можуть бути стандартизовані, тобто приведені до якісно одноманітної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів виробничого і невиробничого споживання, так званими біржовими товарами.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладення контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаються під впливом попиту і пропозиції. Біржа являє собою організований оптовий ринок, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами в формі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь певному місці і в певний час.

Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання цін на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні контактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується середня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійснення операцій купівлі-продажу орієнтуються саме на середню біржову ціну, що дозволяє виключити її різке коливання. Тим самим з’являється природний регулювальник цін.

У початковий етап функціонування товарних бірж за рубежем домінували біржі реального товару (тобто реально існуючого), які передбачали обов’язків продаж товару після проведення торгів.

У наш час товарних бірж, що здійснюють операції з реальним товаром, в світі залишилося дуже мало. На зміну їм прийшли ф’ючерсні біржі, на яких і здійснюється переважне число біржових операцій. Ф’ючерсні операції укладаються на ще не вирощений (не створений) товар, наприклад під урожай наступного року. Ф’ючерсна біржа (операція) допускає проведення торгів без подальшого постачання товарів.

Біржа не може здійснювати торгову, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов’язану з організацією біржової торгівлі.

Сучасна ефективно функціонуюча біржа являє собою складний механізм, інформаційно насичений, ємний в техніці, з підбором високопрофесійних фахівців. У багатьох розвинених країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція, Швейцарія, Голландія), в Англії – 5 бірж, США – 11 фондових і 30 товарних. На цих біржах працюють тисячі брокерів. Для оптимального функціонування біржової торгівлі число бірж в країні повинне бути мінімальним. Біржі створюються тільки у великих ділових центрах. У США – в Нью-Йорку і Чикаго, Великобританії – в Лондоні і Ліверпулі, Японії – в Токіо. В Україні найбільшими біржовими структурами за обсягом обороту є:

• Українська міжбанківська валютна біржа;

• Київська універсальна товарна біржа;

• Українська біржа „Десятинна”, м. Київ;

• Харківська біржа нерухомості;

• Маріупольська універсально-товарна біржа;

• Одеська товарна біржа.

Вищезазначені біржі забезпечують майже 90% загального біржового обороту України. А всього зареєстровано біля 400 бірж. Більше половини біржового обороту складають операції з нерухомістю. Організація діяльності товарних бірж визначається Законом України „Про товарні біржі” (введений в дію з 01.01.1992 р.).

Біржова торгівля як форма організованого оптового ринку ділиться на ринки готівкового товару, ф’ючерсний і фондовий ринки. У зв’язку з цим на біржах можуть здійснюватися наступні операції:

Купівля-продаж реального товару, тобто такі операції, які передбачають обов’язків продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.

При здійсненні операції на реальний товар продавець повинен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред’явити його в термін, передбачений в біржовому договору (контракті). При такій операції продавець повинен здати товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцтво – варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.

Коли закінчується термін постачання, продавець передає варант покупцеві в обмін на чек (оплату).

За даною угодою термін виконання постачання товару зі складу покупцеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.

Різновидом операції з реальним товаром є “форвардні угоди”, або форвардні операції – операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його постачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання). Іншими словами, форвардні операції, або операції на термін, передбачають постачання реального товару в майбутньому.

Ф’ючерсні операції передбачають проведення торгів без обов’язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще невироблений або фізично відсутній на момент укладення операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права на майбутній товар. Інакше кажучи, це угода купівлі-продажу стандартних контрактів.

Хеджування – операції на ф’ючерсних біржах, що дозволяють страхуватися від несприятливих змін цін.

Купівля на ф’ючерсному ринку супроводжується хеджуванням. Хеджування є важливим інструментом зниження ризиків для виробників, переробників і продавців. Наприклад, продавцем є фермер, що має поле вівса. Він не знає, за якою ціною буде продаватися овес на ринку восени після збору урожаю. Щоб бути упевненим в збуті вівса, фермер продає його на біржі по встановленій ціні (фіксованій ціні) і, вже орієнтуючись на цю ціну, він буде будувати свої подальші плани.

У свою чергу, покупець вівса – виробник вівсяних пластівців, знаючи, скільки йому доведеться заплатити за овес, відповідним чином буде будувати свої виробничі плани. Виробник в цьому випадку не буде турбуватися про можливе підвищення цін на овес. Таким чином, хеджування дає бізнесмену певну цінову упевненість і можливість займатися своїми справами, не піклуючись про можливі цінові зміни.

При укладенні ф’ючерсної операції в контракті обумовлюються ціна товару і терміни його постачання. Терміни постачання визначаються спеціальними прийнятими на біржі стандартами (правилами)

Однак, на товарних біржах велика кількість ф’ючерсних операцій носить спекулятивний характер. У цих випадках метою ф’ючерсної операції є отримання різниці між ціною контракту в момент його укладення і ціною в день закінчення терміну контракту. Таким чином, ф’ючерсна спекулятивна угода здійснюється з метою тримання прибутку в умовах коливання цін. Виділяють різни види спекулятивних операцій. Наприклад, один з них полягає в тому, що покупці (спекулянти) скуповують біржові контракти з метою їх подальшого перепродажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називають грою на підвищення цін, а спекулянтів, що грають на підвищення, - “биками”. Інший вид спекуляції – гра на пониження цін. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за більш низькими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати “ведмедями”, ф’ючерсні операції даного типу набули широкого поширення на фондовому ринку.

Різновидом ф’ючерсних операцій є опційні операції купівлі-продажу прав на майбутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на постачання товарів.

У нашій в країні в початковий етап перебудови (1991-1992 рр.) товарні біржі створювалися як біржі реального товару. Однак, надалі вони почали здійснювати ф’ючерсну торгівлю нарівні з торгівлею наявним товаром.

Торгові операції на біржі здійснюються за допомогою маклерів і брокерів. Маклер – працівник біржі, що веде торги на біржі. Торги відбуваються по секціях біржі. У кожній секції що спеціалізується на окремому виді товару, дирекцією біржі призначається маклер – ведучий торгів.

Брокер – біржовий посередник між продавцями і покупцями по здійсненню торгових операцій з придбання, продажу і обміну товарів на біржі. Брокери виступають як представники (працівники) брокерських фірм, компаній, контор або як незалежні особи.

Продавці (власники товарів) не пізніше встановленого терміну до торгів дають брокерам, що діють на біржі самостійно або через брокерські контори, які обслуговують біржу, доручення на продаж їх товарів. Доручення оформляються в письмовому виді. При цьому брокер повинен мати довіреність на право дії від імені продавця. Взаємовідносини між клієнтами (продавцями і покупцями) і брокерськими конторами можуть регулюватися спеціальними договорами на брокерське обслуговування. Брокерські контори не пізніше встановленого біржею терміну до початку торгів подають на біржовий інформаційний канал заявку, тобто пропозицію про продаж певного товару.

Публічна біржова торгівля, що проводиться на так званих біржових зборах (або сесіях), в її традиційній формі заснована на принципах подвійного аукціону, коли пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що знижуються. У випадку збігу цін, запропонованих покупцями і продавцем, укладається угода. Кожний укладений контракт публічно реєструється і доводиться до відома публіки через пресу і канали зв’язку.

Кожний учасник біржових торгів зобов’язаний мати при собі відповідну його статусу перепустку, доступну для візуального спостереження відповідальним за проведення торгів особам. Основою для укладення біржових операцій є усна згода брокерів, досягнута внаслідок гласно проведених торгів і зафіксована біржовим маклером, обслуговуючим відповідну товарну секцію.

Відсутність брокера в секції в момент оголошення маклером його пропозиції розцінюється як його нез’явлення на торг. Товар, їм запропонований, знімається з торгів, що проводяться в даний біржовий день, а до брокера застосовуються санкції, передбачені правилами біржової торгівлі. При укладенні операції брокер-продавець виписує квиток (картка-замовлення), який підписується покупцем і передається в реєстраційне бюро біржі для підготовки договору (контракту). Договори укладаються шляхом складання одного документа, що підписується сторонами, а також представником біржі.