Частина і основи комерційної діяльності Розділ 1. Сутність і зміст комерційної діяльності

“Гроші для людей розумних складають

засіб, для дурнів – мету”

Адріан Декурсель, французский драматург (18211892)

1.1. Основні поняття

Слово “комерція” походить від латинського commercium, що означає торгівля. Тлумачний словник В.І. Даля, складений у 1861 р., дає визначення комерції як “торг, торгівля, торгівельні обороти, купецькі промисли” 26, с. 125. В 1958 р. представниками Гарвардської школи бізнесу сформульовано, що “комерційна діяльність існує для того, що би з прибутком задовольняти споживчі потреби”. Всі ці поняття передбачають професійну діяльність, головна мета якої – отримання прибутку. Також треба мати на увазі, що термін “торгівля” має двояке значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного господарства – торгівлю, в іншому, з якою пов’язана комерційна діяльність, - торговельні процеси, з попереднім проведенням відповідних розрахунків, по здійсненню актів купівлі-продажу та отримання прибутку.

Таким чином, комерційну діяльність можна визначити як професійну активність суб’єкта (учасника) діяльності у сфері торгівлі та торговельних процесів з метою отримання максимально можливого прибутку.

Суто комерційними процесами називають такі, що спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу і пов’язані зі зміною форм вартості. Дотичними до них є також такі торговельні процеси, без яких неможливе здійснення операцій купівлі-продажу: це – організація комерційних зв’язків з постачальниками і покупцями товару, вивчення купівельного попиту на товари, транспортування товарів, збутова реклама, організація торгового та сервісного обслуговування покупців і т.ін. Для досягнення мети комерційної діяльності слід враховувати такі основні принципи:

• тісний зв’язок комерції з маркетингом та підприємництвом;

• гнучкість комерції, її спрямованість на врахування вимог ринку, що постійно змінюється;

• передбачення потенційних комерційних ризиків;

• визначення пріоритетів;

• вияв власної комерційної ініціативи;

• висока відповідальність за виконання прийнятих зобов’язань за домовленостями купівлі-продажу;

• спрямованість на досягнення кінцевого результату – прибутку.

Ще зовсім недавно комерція розглядалася як вид діяльності, пов’язаний із перепродажем товарів, що не вимагає глибоких спеціальних знань. Нині таке тлумачення комерційної діяльності є неприпустимим. Комерсант – це насамперед організатор, котрий повинен визначати мету, уміти використовувати різноманітні ресурси для досягнення цієї мети, керувати комерційними процесами, аналізувати її. Окрім того, комерсантові слід знати основи маркетингової і фінансової політики, вміти проводити комерційні розрахунки, бути добрим психологом, знати й уміти реалізовувати принципи, закладені у фундаменті комерційної діяльності, дотримуватися етичних правил підприємця.

З початком проведення економічних реформ на Україні терміни “комерція”, “комерційна діяльність” використовувався все рідше. Замість них в економічну літературу, засоби масової інформації та навчально-науковий обіг ввійшов термін “маркетинг” від англійського market – ринок, як невід’ємний атрибут ринкової економіки. Але разом з тим, в економічній практиці ми широко використовуємо такі словосполучення: комерційний банк, комерційна фірма, комерційний директор і т.ін. В коледжах та технікумах збереглася підготовка фахівців зі спеціальності „Товарознавство та комерційна діяльність” за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. А з 1999 року в нашій державі все ж таки розпочалась підготовка фахівців зі спеціальності „Комерційна діяльність”.

Чим же комерція відрізняється від маркетингу?

За виразом Филипа Котлера маркетинг визначається як “вид людської діяльності, який направлений на задоволення нужд та потреб за допомогою обміну”. Сучасна філософія бізнесу визначена в концепції соціально-етичного маркетингу, яка інтегрує в своєму змісті три складові: споживчі потреби; прибуток фірми; інтереси суспільства.

Комерція має справу з тими ж елементами ринку, що і маркетинг. Але головним для неї є не вивчення попиту і освоєння на цій основі ринків збуту, а організація купівлі-продажу товарів і проведення комерційних розрахунків з метою отримання максимального прибутку. Хоча кожний організатор комерційної діяльності використовує в своєму арсеналі набір маркетингових інструментаріїв, таких як ціна, продукт, збут, комунікації з обов’язковим врахуванням маркетингового середовища. Враховуючи те, що маркетинг охоплює і виробничі функції, це поняття більш ширше ніж комерційна діяльність.

В здійсненні комерційної діяльності важливу роль відіграє організація управляння нею. Організація від латинського organizo означає “повідомляю стройний вид, улаштовую”. Під організацією розуміється сукупність процесів і дій, які ведуть до створення і досконалості взаємозв’язку між частинами цілого. Організація управління комерційною діяльністю безпосередньо пов’язана з менеджментом. Застосування менеджменту в комерції розглядається в двох направленнях. Перше направлення стосується розкриттю потенціальних можливостей фірми (підприємства) з орієнтацією на персонал для досягнення поставленої мети в комерційній діяльності, друге – задоволення нужд і потреб споживачів, що обумовлює призначення менеджменту служити їх інтересам.

Комерційна діяльність є складовою частиною підприємництва. Законом України “Про підприємництво” визначено, що “підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством”. Підприємництво може означати організацію роботи промислового підприємства, банка, адвокатської контори, навчального або медичного закладу і т.ін. Отже, елементи комерційної діяльності (операції з купівлі-продажу) можуть використовуватися у всіх видах підприємництва, але не є для них головними, визначальними.

Суб’єктами комерційної діяльності можуть бути: фізичні особи – громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності, а також юридичні особи всіх форм власності.

Об’єктом комерційної діяльності є все, що підлягає купівлі-продажу згідно чинного законодавства. Це товари і послуги, гроші та інформація, результати інтелектуальної власності.

Об’єкти комерційної діяльності, як правило, можуть продаватися і куплятися вільно. У вигляді винятку купівля-продаж окремих об’єктів може бути заборонена або обмежена законом (наприклад, торгівля природними ресурсами, зброєю, наркотиками і т.ін.).

Цікавим є погляд на роль підприємництва і комерції видатного англійського економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки за 1974р. Фридриха-Артура фон Хайека. На його думку, „сутність підприємництва і комерції – це пошук і вивчення нових економічних можливостей, характеристика поведінки індивіда, а не вид діяльності”.