6.2. Безготівкова форма розрахунків

6.2.1. Основні поняття

Безготівкові розрахунки – здійснюються без участі готівкових грошей шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Найбільш прогресивна форма – інтерактивне банківське обслуговування: клієнт отримує можливість доступу до свого рахунку через Internet.

Розрізняють Internet-банкінг, РС-банкінг та мобільний Internet.

Internet-банкінг – можливість здійснювати всі стандартні банківські операції, за винятком операцій з готівкою, через Internet.

РС-банкінг – послуга, за якою з допомогою персонального комп’ютера із спеціальним програмним забезпеченням і модему клієнт під’єднується до спеціальної банківської системи типу „клієнт-банк” для управління своїм рахунком.

Мобільний Internet – доступ клієнта до банківського рахунку з допомогою стільникових телефонів, що підтримують технологію WAP (Wireless Application Protocol) – протокол безпровідного доступу в мережу Internet.

Розрахунки в безготівковій формі дозволяють істотно знизити витрати на грошовий обіг, скорочувати потребу в готівкових грошових коштах, а також забезпечують більш надійне їх збереження.

Сьогодні загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України, їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу, що впроваджуються в господарський оборот України, визначаються Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” (Інструкція № 7), затвердженою постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 року № 204. Ця Інструкція розроблена згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність”, іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України.

Інструкція поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (далі – підприємства), банки та їх установи, фізичних осіб і обов’язкова для виконання ними. Організація безготівкових розрахунків сьогодні основується на таких принципах, зміст яких може змінюватися у міру того, як буде змінюватися економічна ситуація в країні:

1. Кошти підприємств підлягають обов’язкову зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у господарстві України.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через установи банків шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.

3. Кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, а у разі відсутності коштів на його рахунку у достатній сумі, банк здійснює його платежі згідно з черговістю, встановленою чинним законодавством. У випадках, передбачених законом України, а також за рішенням судів, арбітражних судів та виконавчими написами нотаріусів з рахунків підприємств може здійснюватись безспірне списання (стягнення) коштів.

4. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені цією Інструкцією, та вказують їх при укладенні між собою договорів. Установи банків можуть лише пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, враховуючи специфіку їх діяльності та виходячи із конкретних ситуацій, які можуть скластися в процесі розрахунків.

5. Підприємства мають право вільного вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків. Кожний комерсант при виборі банку для свого обслуговування повинен завжди керуватися правилом „Зручно. Вигідно. Надійно”.

6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближений до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Слід відмітити також, що в Інструкції № 7детально викладені форми розрахунків платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, а також порядок розрахунків платіжними вимогами та інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Ця Інструкція вміщує зразок договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, а також бланки розрахункових документів (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення, розрахунковий чек тощо).

Безготівкові розрахунки здійснюють по товарних і нетоварних операціях. До товарних операцій відносять купівлю-продаж сировини, матеріалів, готової продукції і т. п., а до нетоварних операцій – розрахунки з комунальними установами, науково-дослідними організаціями, учбовими закладами і т. п.

Товарні операції здійснюють з використанням наступних форм безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями-вимогами; акредитивами; платіжними дорученнями; чеками; в порядку планових платежів; з використанням векселів; заснованих на заліку взаємних вимог (Рис. 6.1.).

Товарні операції