2. Державний Герб України

Вважається, що київські князі за ознаку влади мали кий, увінчаний тризубом. ІX – X ст.. на Русі були періодом становлення ранньофеодального суспільства, внаслідок чого еволюція форм панування і підлеглості визначалися тоді розвитком і зміцнення феодальних відносин. Претензії новонародженого класу феодалів щодо общинної землі персоніфікувалися в головній особі держави – в особі князя. За цих умов мала виникнути особлива знакова система. В основу цієї системи було покладено князівські знаки. Яким же є той знак, що його російський історик М. Карамзін назвав тризубом, а Центральна Рада в березі 1918 р. затвердила гербом Української Народної Республіки знак Київської держави часів святого Володимира Святого? У вітчизняній історії родовими знаками Рюриковичів були тризуби. Нині відомо понад 200 відмін цього геральдичного знака з різними варіантами. У деяких спадкоємців Ярослава Мудрого тризуб видозмінюється у двозуб, а на початку XIV ст., навіть набирає форми літери «М». Тризуб не був офіційним гербом Київської Русі. Герби державні, фамільні виникали в Європі з попередніх родоплемінних знаків ще на початку II тис. н. е.. Справжні герби прийшли до нас із західних країн і вперше трапляються на західноукраїнських землях у XIV ст. Тоді гербові відзнаки стали загальнодержавними. За всі роки радянської влади панівним було твердження, що Російська держава, почала свій родовід від Київської Русі. Ні! – рішуче сказав М. Грушевський, - українську державу – Київську Русь закладали українсько-руські племена. І ми, український народ, маємо право на спадщину, і вона була передана не московському князівству, а Галицько-Волинському. Це був один із визначальних моментів в історичній концепції М. Грушевського. Через те й було до кореня винищено його історичну школу. Ніхто до М. Грушевського не розглядав українську історію під кутом зору формування національної держави. Перше вживання назви «Україна» вміщене у Київському літописі під 1187р. і пов’язане з Переяславським князівством. Тризуб поширюється на всіх землях України протягом багатьох століть. І лише у період феодальної роздробленості і в часи панування на землях Південно-Західних Русі Литви й Польщі відбувається зміна символіки. Тризуб витісняється зображенням святого архістратига Михаїла на Київщині та лева, що дереться на скелю,- на західноукраїнських землях.

3. Державний прапор України

Як і герби, прапори України мають свою історію, і її початок сягає в часи язичництва, а пізніше – Київської Русі. А взагалі перші знамена з’явилися ще у Стародавньому Китаї у XII ст. до н.е. перші руські стяги були князівськими знаменами. Процес остаточної стабілізації державних символів почався в Україні з середини XIX ст. Поняття національного прапора остаточно сформувалося в Україні на початку XX ст. пов’язуючись з історичними традиціями. На прапорах за часів Русі зображували небесні світила, хрести, княжі знаки – тризуби, двозуби. Тоді ж починають поширюватися й колірні поєднання. За часів Русі державного прапора, як такого, ще не було. Існували князівські стяги. Військо князя не вирушало без стяга у похід і не розпочинало без нього битви. Стягом України – Русі «був переважно червоний із золотим тризубом того чи іншого великого князя, а пізніше корогва Руського Королівства – блакитна із золотим левом». На рубежі XIII –XIV ст.. з’явилися клиноподібні полотнища, на яких «здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий». Які ж кольори найчастіше були на князівських прапорах? Відповідь на нього дає «Особое совещание, височайше учрежденное при Министерстве юстиции, для выяснения вопроса о русских государственных национальных цветах». Підсумковий документ визначав, що « …в числе древних русский государственных цветов синий, голубой, лазоревый, оранжевый, желтый». До цього слід додати, що домінування жовтого та блакитного кольорів на прапорах України – Русі простежується з періоду прийняття християнства. З часом ці два кольори набувають значення державних. Жовто-блакитний прапор – відгомін старовинної територіальної символіки – з’явився як етнічний символ українського населення в Австрійській імперії під час революції 1848-1849рр. свідчать, що граф Стадіон, австрійський намісник у Львові, запросив до себе у резиденцію представників Галицької Русі і передав їм синьо-жовтий прапор як подарунок від матері імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації ще навесні 1848р. А восени цього ж року було проголошено у Львові українською емблемою герб Романовичів – золотого лева на блакитному тлі.