12. Мотиви економічної діяльності: потреби та економічні інтереси.

Люди обтяжені потребами. Потреби задовольняються елементами зовнішньої природи. Елементи природи, що здатні задовольнити потреби людей, називають благами. Одні блага природа дає людям в готовому до споживання стані; інші – ще треба пристосувати до споживання (виробити). Це примушує людей діяти. Така діяльність відбувається в певних послідовностях, взаємозалежностях, причинно-наслідкових зв’язках, які повторюються. Їх врахування призводить до досягнення поставленої мети. Намагання їх ігнорувати призводить до втрат. Наука досліджує об’єктивно існуючі послідовності, взаємозалежності як закономірності, узагальнює їх і формулює певні економічні принципи, закони, і складає з них економічні моделі. Це дає можливість зрозуміти сутність економічної системи суспільства в цілому.

Економічна система є спільність людей, організовано діючих в країні по використанню наявних матеріальних (земля і капітал) та людських (робоча сила та управлінські і творчі здібності) ресурсів для задоволення потреб суспільства, разом з існуючими для цієї діяльності інститутами.

Економічні інтереси: сутність і класифікація

За Марксом, економічні відносини кожного даного суспільства визначаються насамперед як інтереси. Тож, економічні інтереси являють собою об’єктивні, зумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економічні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси — це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили. Взагалі інтерес — ка-тегорія об’єктивно-суб’єктивна. За ознакою суб’єктивності інтереси можна класифікувати як: особисті, групові, колект ивні, національні, відомчі, регіональні, загальнолюдські, суспільні. З цього погляду економічні інтереси являють собою господарську мотивацію, у разі реалізації якої суб’єкт відносин забезпечує самостійність взагалі, самостійність спрямування, самоствердження, саморозвиток.

У системі інтересів виокремлюють ключові (головні) і другорядні. З урахуванням об’єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнові та ін.

З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточ-ні і перспективні, з позиції усвідомлення вони бувають істин-ні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, господарюючі суб’єкти і т. д.

У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв’язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізований інтерес підприємства (підприємця), споживача продукції, суспільства в цілому.

Інтереси. Економічний інтерес – це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб.

Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреб. Інтерес виникає, коли задоволення потреб усвідомлюється як конкретна мета (необхідність працювати краще, щоб мати більшу заробітну плату; максимізація прибутку; привласнення товару і т.ін.).

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню.

По-перше, економічні інтереси знаходять своє вирішення у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб.

По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.

Економічні інтереси – це причина та умови взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів. Економічні інтереси класифікуються насамперед за суб'єктами реалізації: особисті, групові, всього суспільства.