7.3 Розрахунок економічної ефективності впровадження аск вп пз
Автоматизація процесів супроводжується зміною технології процесів, що автоматизуються, і дозволяє: раціоналізувати процес керування, спростити та здешевіти його, сприяє підвищенню якості і надійності.
Упровадження нової управлінської технології припускає:
визначення економічної ефективності від упровадження системи;
доцільність зміни існуючої технології.
Розглядаючи ефект від створення і функціонування системи оптимального оперативного розподілу потоків вагонів, потрібно визначати загальний економічний результат зміни технології перевезень.
Складові економічного ефекту:
економія експлуатаційних витрат від скорочення простоїв (підвищення ефективності використання перевізних ресурсів ),
непряма ефективність.
У свою чергу, перераховані складові містять у собі:
економія експлуатаційних витрат від скорочення вагоно-годин простою під різними операціями та на під’їзних коліях, що приводить до зменшення загального простою вагонів на станції;
непряма ефективність - це річна вигода, що не піддається точному грошовому виміру – запобігання збитку від помилкових рішень, упущена вигода від не прийнятих під час рішень, скорочення часу на вироблення рішення, використання схованих технологій контролю виконавців.
Схема складових економічного ефекту, обумовленого від упровадження системи оптимального оперативного розподілу потоків вагонів, представлена в Додатку Д.
Визначимо на основі табл. 5.2 економічний ефект за рік від впровадження автоматизованих систем управління:
Скорочення простою вагонів по відправленню, визначається за формулою [22]:
,
( 7.7
)
де,
– кількість відправлених вагонів. ваг;
∆t – скорочення часу простою, ваг-год.;
ев-г – витратна ставка однієї вагоно-години, грн.;
k – коефіцієнт затримки з причин недостатньої якості оформлення документів та підготування попередньої інформації ( «людський» фактор ), 1;
Скорочення простою вагонів під однією вантажною операцією. Визначається за формулою [22]:
,
( 7.8
)
де,
– кількість місцевих вагонів. ваг;
∆t – скорочення часу простою місцевих вагонів, ваг-год.;
ев-г – витратна ставка однієї вагоно-години, грн.;
k – коефіцієнт затримки з причин недостатньої якості оформлення документів та підготування попередньої інформації ( «людський» фактор ), 1;
Скорочення часу користування вагонами на під’їзних коліях. Визначається за формулою [22]:
( 7.9
)
де,
– кількість вагонів забраних з під’їзних
колій, ваг;
∆Т – скорочення часу користування вагонами на п/к, ваг-год.;
ев-г – витратна ставка однієї вагоно-години, грн.;
k – коефіцієнт затримки з причин недостатньої якості оформлення документів та підготування попередньої інформації ( «людський» фактор ), 1;
Статистика показує,
що 30 % відсотків часу оперативно -
диспетчерський апарат витрачає на
інтелектуальну діяльність пов’язану
з переробкою рішень, оцінкою поточної
ситуації, пошуком раціональних рішень.
Скорочення часу на знаходження рішення, створення умов для запобігання прийняття помилкових рішень з мінімальними витратами складають непряму ефективність, формалізація і калькулювання якої неможлива.
Отже, автоматизація процесів дозволяє: скоротити експлуатаційні витрати (зменшення простою вагонів), підвищити якість і доступність інформації, вести контроль виконання, спростувати процес прийняття рішень, підвищити якість умов праці.
