7 Економічна оцінка роботи сортувальної станції «ж»
Основним документом, на підставі якого здійснюється робота станції є виробничо-фінансовий план.
Виробничо-фінансовий план станції охоплює всю виробничо-господарську і фінансову діяльність станції і розробляється окремо по джерелам фінансування: експлуатаційна діяльність і підсобно-допоміжна діяльність (місцеві доходи та інші види робіт).
Виробничо-фінансовий план станції складається на рік із розбивкою по кварталам і складає наступні розділи:
1. Об’ємні показники:
– відправлення вагонів;
– відправлення вантажів;
– вивантаження;
– вагонообіг;
– відправлення пасажирів всього, в т.ч. в приміському сполученні.
2. Якісні показники:
– простій транзитного вагону без переробки;
– простій транзитного вагону з переробкою;
– простій місцевого вагону;
– статистичне навантаження;
– продуктивність маневрового локомотиву.
3. План з праці:
– продуктивність праці;
– середньомісячна зарплатня.
4. Витрати і собівартість:
– витрати – всього
по станції, в т.ч. витрати по експлуатаційній
діяльності, з них:
– фонд оплати;
– нарахування на фонд оплати;
– матеріали;
– паливо;
– електроенергія;
– амортизаційні відрахування на повну відбудову;
– ремонт і покращення основних фондів;
– собівартість відправленого вагону;
– інші витрати.
5. Доходи і фінансовий результат:
– доходи від перевезень;
– доходи від підсобно-допоміжної діяльності;
– прибуток від перевезень;
– прибуток від підсобно-допоміжної діяльності.
У пошуках шляхів покращення якості роботи станції вагоме місце належить аналізу виробничо-фінансової діяльності. Основним методом аналізу є порівняльний. Він заключається в тому, що звітні дані, які характеризують роботу станції, порівнюються з аналогічними плановими показниками за відповідний період. Аналіз проводиться по кожному розділу виробничо-фінансового плану.
При аналізі об’ємних показників, встановлюються причини зниження обсягів, а якщо є зріст обсягів, то визначається за рахунок чого він досягнутий.
При аналізі продуктивності праці, встановлюється, за рахунок яких факторів досягнуто її збільшення або зниження. При цьому розглядається вплив обсягу роботи і кількості працівників.
В процесі аналізу
експлуатаційних витрат і собівартості
одного відправленого вагону перш за
все порівнюються фактичні дані з планом
і попереднім періодом. Аналіз витрат
виконується по кожному елементу витрат.
Планові витрати коригуються на фактично
виконаний обсяг роботи тільки в 
залежній частині (це фонд оплати штату по формуванню потягів і нарахування на нього).
При аналізі обов’язково розглядаються допущені непродуктивні витрати, збитки, за чиєю виною вони допущені і прийняті заходи.
Заключною частиною економічного аналізу є аналіз фінансового результату.
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості виконується в порівнянні на 1.01 і 31.12, тобто на початок і кінець року.
Важливим показником, який характеризує роботу станції є рентабельність, а показником ефективності використання основних фондів – фондовіддача. Рентабельність визначається у відсотках як відношення прибутку до витрат. Фондовіддача визначається як відношення обсягу роботи (відправлення вагонів до вартості основних фондів).