Контрольні питання

1. Що розуміють під терміном "зв'язана вода"?

2. Чи постійне співвідношення між зв'язаною та вільною водою?

Робота 13. Визначення інтенсивності транспірації й відносної транспірації ваговим методом

Матеріали й обладнання: листя герані з черешками, кип'ячена вода, невисокі циліндри на підставці, пробки каучукові з отвором, пластилін, бюретки на 25-50 мл або піпетки з діленнями, чашки Петрі, аналітичні терези з наважками, свердла пробкові, міліметровий папір, скальпелі або леза, маркер, електролампи, вентилятор, ковпаки скляні або поліетиленові пакети, кристалізатор з водою, серветки або фільтрувальний папір.

Хід роботи

1. Визначення інтенсивності транспірації. Циліндри на підставці заповнюють холодною кип'яченою водою так, щоб у ньому не було пухирців повітря, а рівень води перебував на 2 см від краю. У циліндр ставлять лист, черешком у воду й зважують систему на аналітичних терезах. Відзначають вагу приладу (Р₁) та переносять прилад з рослиною у відповідні умови, що зазначені в завданні. Через 40-60 хв зважують знову (Р₂). Різниця Р₁Р₂ відповідає кількості води, що випарилася.

Далі здійснюють розрахунок інтенсивності транспірації на одиницю поверхні листа. Для цього необхідно визначити площу (S) листа дослідної рослини. Під час обчислення поверхні листків користуються співвідношенням, яке існує між площею й вагою цих площ, тому що відношення площі прямо пропорційно відношенню ваг цих площ. Для цього з тонкого паперу вирізають квадрат 1010 см і зважують на аналітичних терезах. Потім на цей квадрат паперу накладають пластинку дослідного листа й ретельно обводять його контур олівцем. Вирізають його та зважують. З отриманих даних знаходять невідому площу.

Наприклад

А – вага квадрата 1010 см, г; В – вага контуру листа, г; S – площа квадрата, см²; S₁ – пошукова площа листа, см². Складаємо пропорцію:

А: В=S : S₁, звідси:

Інтенсивність транспірації (І тр) розраховують за формулою:

,

де Р₁-Р₂  кількість води, що випарилася з листової поверхні. г; S – площа листа см²; t – тривалість досліду, хв; 10000 – коефіцієнт перекладу 1 см² в 1 м²; 60 – коефіцієнт перекладу хвилин у години.

2. Визначення відносної транспірації. У чашку Петрі наливають холодну кип'ячену воду (до половини) і зважують на аналітичних терезах. Через 40-60 хв роблять повторне зважування. У проміжку між зважуваннями чашка Петрі з водою повинна перебувати в тих же умовах, при яких здійснюється облік транспірації у попередньому досліді.

Вимірюють внутрішній діаметр чашки Петрі й обчислюють її площу за формулою:

S=r².

Інтенсивність випаровування (Е) з вільної водної поверхні обчислюють за тією ж формулою, за якою визначали інтенсивність транспірації. Відносну транспірацію (Т) знаходять із відношення інтенсивності транспірації до інтенсивності випаровування з вільної водної поверхні, вирівняною за площею дослідного листа.

Роблять висновок про вплив світла, темряви й вітру на інтенсивність транспірації й відносну транспірацію.

Данні для виконання роботи

	Р1(г)	Р2(г)	Р1-Р2(г)	А(г)	В(г)	S1(м2)	t (хв)
світло	64,21	64,10		0,752	0,370		40
темрява	64,21	64,16		0,752	0,298		40
вітер	64,21	64,15		0,752	0,355		40

випаровування з вільної поверхні

	Р1 (г)	Р2 (г)	Р1-Р2 (г)	А (г)	В (г)	Sч.п, (м2)	Е (г∙м2/год)	t (хв)
світло	185,04	184,55		0,752	0,370			40
темрява	185,04	184,75		0,752	0,298			40
вітер	185,04	184,80		0,752	0,355			40

хвилини у години не переводити

Завдання

1. Зробити висновки про вплив досліджуваного фактора на інтенсивність транспірації й відносну транспірацію листя герані.

2.Як впливають вказані нижче фактори на інтенсивність транспірації:

1) старих і молодих листків, пояснивши причину відмінностей;

2) проростків на світлі й у темряві;

3) проростків при звичайній і високій вологості повітря, одне з рослин поміщають під вологий поліетиленовий ковпак, стежать, щоб освітлення було однаковим;

4) у традесканції й пеларгонії, пояснюють причину відмінностей.

2. Отримані дані записати за формою

Варіант досліду	Інтенсивність транспірації, гм2/год	Відносна транспірація
світло
темрява
вітер