- •Тема 2. Водний режим рослин Заняття 3. Робота 9. Визначення осмотичного потенціалу клітинного соку
- •Ступінь дисоціації для розчинів kno3
- •Хід роботи
- •Приготування дослідних розчинів kno3 з 1 м розчину
- •Контрольні питання
- •Робота 10. Рефрактометричний метод визначення сисної сили рослинних об'єктів
- •Контрольні питання
- •Робота 11. Визначення сисної сили клітин спрощеним методом смужок. Залежність сисної сили від ступеня насичення клітин водою
- •Хід роботи
- •Результати досліду
- •Ізотонічний коефіцієнт для розчинів NaСl
- •Результати досліду
- •Контрольні питання
- •Заняття 4. Робота 12. Визначення вільної та зв'язаної води ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Робота 13. Визначення інтенсивності транспірації й відносної транспірації ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Заняття 5.Робота 14. Визначення числа продихів на одиницю площі листа та спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи
- •2. Спостереження за рухом продихів
- •Контрольні питання
- •Робота 22. Спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
Контрольні питання
1. Що розуміють під терміном "зв'язана вода"?
2. Чи постійне співвідношення між зв'язаною та вільною водою?
Робота 13. Визначення інтенсивності транспірації й відносної транспірації ваговим методом
Матеріали й обладнання: листя герані з черешками, кип'ячена вода, невисокі циліндри на підставці, пробки каучукові з отвором, пластилін, бюретки на 25-50 мл або піпетки з діленнями, чашки Петрі, аналітичні терези з наважками, свердла пробкові, міліметровий папір, скальпелі або леза, маркер, електролампи, вентилятор, ковпаки скляні або поліетиленові пакети, кристалізатор з водою, серветки або фільтрувальний папір.
Хід роботи
1. Визначення інтенсивності транспірації. Циліндри на підставці заповнюють холодною кип'яченою водою так, щоб у ньому не було пухирців повітря, а рівень води перебував на 2 см від краю. У циліндр ставлять лист, черешком у воду й зважують систему на аналітичних терезах. Відзначають вагу приладу (Р1) та переносять прилад з рослиною у відповідні умови, що зазначені в завданні. Через 40-60 хв зважують знову (Р2). Різниця Р1Р2 відповідає кількості води, що випарилася.
Далі здійснюють розрахунок інтенсивності транспірації на одиницю поверхні листа. Для цього необхідно визначити площу (S) листа дослідної рослини. Під час обчислення поверхні листків користуються співвідношенням, яке існує між площею й вагою цих площ, тому що відношення площі прямо пропорційно відношенню ваг цих площ. Для цього з тонкого паперу вирізають квадрат 1010 см і зважують на аналітичних терезах. Потім на цей квадрат паперу накладають пластинку дослідного листа й ретельно обводять його контур олівцем. Вирізають його та зважують. З отриманих даних знаходять невідому площу.
Наприклад
А – вага квадрата 1010 см, г; В – вага контуру листа, г; S – площа квадрата, см2; S1 – пошукова площа листа, см2. Складаємо пропорцію:
А:
В=S : S1,
звідси:
Інтенсивність транспірації (І тр) розраховують за формулою:
,
де Р1-Р2 кількість води, що випарилася з листової поверхні. г; S – площа листа см2; t – тривалість досліду, хв; 10000 – коефіцієнт перекладу 1 см2 в 1 м2; 60 – коефіцієнт перекладу хвилин у години.
2. Визначення відносної транспірації. У чашку Петрі наливають холодну кип'ячену воду (до половини) і зважують на аналітичних терезах. Через 40-60 хв роблять повторне зважування. У проміжку між зважуваннями чашка Петрі з водою повинна перебувати в тих же умовах, при яких здійснюється облік транспірації у попередньому досліді.
Вимірюють внутрішній діаметр чашки Петрі й обчислюють її площу за формулою:
S=r2.
Інтенсивність випаровування (Е) з вільної водної поверхні обчислюють за тією ж формулою, за якою визначали інтенсивність транспірації. Відносну транспірацію (Т) знаходять із відношення інтенсивності транспірації до інтенсивності випаровування з вільної водної поверхні, вирівняною за площею дослідного листа.
Роблять висновок про вплив світла, темряви й вітру на інтенсивність транспірації й відносну транспірацію.
Данні для виконання роботи
|
Р1(г) |
Р2(г) |
Р1-Р2(г) |
А(г) |
В(г) |
S1(м2) |
t (хв) |
світло |
64,21 |
64,10 |
|
0,752 |
0,370 |
|
40 |
темрява |
64,21 |
64,16 |
|
0,752 |
0,298 |
|
40 |
вітер |
64,21 |
64,15 |
|
0,752 |
0,355 |
|
40 |
випаровування з вільної поверхні
|
Р1 (г) |
Р2 (г) |
Р1-Р2 (г) |
А (г) |
В (г) |
Sч.п, (м2) |
Е (г∙м2/год) |
t (хв) |
світло |
185,04 |
184,55 |
|
0,752 |
0,370 |
|
|
40 |
темрява |
185,04 |
184,75 |
|
0,752 |
0,298 |
|
|
40 |
вітер |
185,04 |
184,80 |
|
0,752 |
0,355 |
|
|
40 |
хвилини у години не переводити
Завдання
1. Зробити висновки про вплив досліджуваного фактора на інтенсивність транспірації й відносну транспірацію листя герані.
2.Як впливають вказані нижче фактори на інтенсивність транспірації:
1) старих і молодих листків, пояснивши причину відмінностей;
2) проростків на світлі й у темряві;
3) проростків при звичайній і високій вологості повітря, одне з рослин поміщають під вологий поліетиленовий ковпак, стежать, щоб освітлення було однаковим;
4) у традесканції й пеларгонії, пояснюють причину відмінностей.
2. Отримані дані записати за формою
Варіант досліду |
Інтенсивність транспірації, гм2/год |
Відносна транспірація |
світло |
|
|
темрява |
|
|
вітер |
|
|
