Платіжний баланс України, його структура та характеристика

До 1993 р. статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни . Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України. Поява Концепції побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу (далі - Концепція) була зумовлена загальнодержавною потребою незалежної України у визначенні її місця в світовому співтоваристві, розвитку банківської та фінансової систем. Як зазначено у Концепції, розробка і складання платіжного балансу базуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу. МВФ отримує платіжний баланс України з 1994 р. З квітня 1996 р. розпочато видання щоквартальника "Платіжний баланс України", в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

Національний банк України складає платіжний баланс, який базується на міжнародній операційній системі звітності (ITRS-international transaction reporting system), яка була розроблена у січні 1993 р. Сучасний стан та динаміку платіжного балансу України можна подивитися за Інтернет-адресою Національного банку України .

Структура та динаміка платіжного балансу України наведена в таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Структура та динаміка платіжного балансу України

Платіжний баланс України протягом останніх років має негативне сальдо, яке обумовлене дефіцитом торговельного балансу та балансу рухів капіталів і кредитів. [11]

У 2013 році профіцит зведеного платіжного балансу становив 2.0 млрд. дол. США (порівняно з дефіцитом 4.2 млрд. дол. США у 2012 році). Профіцит сформувався в результаті рекордно високого припливу за фінансовим рахунком, в основному забезпеченого залученнями уряду.

Від’ємне сальдо поточного рахунку розширилося до 16.4 млрд. дол. США (порівняно з 14,3 млрд. дол. США в 2012 році) через скорочення попиту на товари українського експорту в результаті низької економічної активності країн - основних торгових партнерів, а також через збільшення виплат за доходами від інвестицій.

Значне зростання додатного сальдо фінансового рахунку (до 18.4 млрд. дол. США порівняно з 10.1 млрд. дол. США в 2012 році) було забезпечено високим обсягом залучень за цінними паперами уряду та розміщенням єврообліга- цій приватного сектору в першій половині 2013 року. Також скоротився відплив готівкової валюти поза банками.

Дефіцит поточного рахунку в 2013 році зріс до 16.4 млрд. дол. США, або до 9.0% від

ВВП (у 2012 році - 14.3 млрд. дол. США, або 8.1% від ВВП).

Експорт товарів у 2013 році становив 14,4 млрд. дол. США, що на 7.5% менше, ніж у 2012 році. Зниження зовнішнього попиту та несприятлива цінова кон’юнктура на світових товарних ринках зумовили скорочення експорту в переважній більшості товарних груп, а саме:

• продукції машинобудування (на 20.1%), зокрема залізничних локомотивів на 40% через перенасичення ринку залізничного транспорту в Російській Федерації;

• хімічної продукції (на 13.8%) у результаті скорочення експорту добрив у другій половині року (в 2.4 раза) після переорієнтації вітчизняних виробників на внутрішній ринок;

• металургійної продукції (на 7.0%) за рахунок зниження цін на продукцію чорної металургії (на 9.9%);

• продукції АПК (на 4.8%) унаслідок зниження цін на світових товарних ринках. Незва­жаючи на рекордно високі обсяги поставок зерна в IV кварталі 2013 року (зокрема кукурудзи), експорт зернових скоротився на 9.0%.

У результаті різкого падіння обсягів поставок продукції машинобудування її частка знизи­лася до 16.3% (з 18.9% у 2012 році), тоді як част­ки майже всіх інших груп рівномірно зросли.

За широкими економічними категоріями експорт засобів виробництва знизився (на 38.0%) в основному за рахунок скорочення попиту на продукцію

Також зменшився й експорт споживчих товарів (на 3.2%). Обсяги експорту товарів проміжного споживання залишилися незмінними і продов­жують домінувати в українському експорті (79.2% від загального експорту за 2013 рік).

У географічному розподілі спостерігалася диверсифікація експорту за рахунок поступової переорієнтації на європейські ринки, зокрема частка експорту до країн СНД знизилася на 1.4% - до 35.8% (з них до Росії - на 1.9 % - до 23.2%), а до Європи (у тому числі до ЄС) зросла на 1.5% - до 26.3%, до Азії - на 0.7% - до 25.9%. Це свідчить про те, що експортери поступово переорієнтовуються на нові ринки збуту.

Імпорт товарів у 2013 році зменшився на 5.7% - до 84.6 млрд. дол. США. Скорочення відбулося через енергетичну складову (на 19.0%), тоді як неенергетичний імпорт залишився майже без змін. Зокрема знизився імпорт:

- природного газу на 17.2% через запровадження програм енергозбереження та спад обсягів виробництва (на 4.3%);

- продукції машинобудування на 13.4% через низький внутрішній інвестиційний попит (капітальні видатки бюджету в 2013 році скоро­тилися на 28%). Крім того імпорт легкових автомобілів скоротився на 8.4% через встановлення утилізаційного мита.

За широкими економічними категоріями у 2013 році найбільше скоротився імпорт засобів виробництва (на 18.2%), його частка знизилася з 15.2 до 13.7%. Імпорт товарів проміжного споживання зменшився на 10.1%, а його частка майже не змінилася (60.2%). Водночас високий споживчий попит унаслідок підвищення реальних заробітних плат (на 8.2%) зумовив зростання частки споживчих товарів з 23.4 до 25.7%.

У географічному розподілі імпорту товарів у 2013 році простежується така ж тенденція, як і з експортом, - переорієнтація на європейські рин­ки. В загальній структурі імпорту товарів частка країн СНД знизилася на 4.0% - до 37.4% в основному через скорочення енергетичного імпорту з Росії. А частка імпорту з Європи зросла на 2.9% - до 31.8%

Послуги. Профіцит торгівлі послугами в році знизився до 4.1 млрд. дол. США (порів­няно з 5.2 млрд. дол. США у 2012 році) через значне розширення імпорту послуг (на 10.7%), яке зумовлено збільшенням витрат українців на подорожі за кордон. Водночас зростання експор­ту послуг (на 2.7%) зумовлено зростанням над­ходжень за статтею «телекомунікаційні, комп’ю­терні та інформаційні послуги».

Від’ємне сальдо доходів у 2013 році залишилося майже незмінним (3.0 млрд. дол. США). Збільшення від’ємного сальдо інвестиційних доходів (на 15.2%) було компенсовано зростанням надходжень у вигляді оплати праці громадян, які працюють за кордоном менше одного року (на 22%).

У 2013 році додатне сальдо трансфертів зменшилося до 2.2 млрд. дол. США (порівняно з 14,4 млрд. дол. США в 2012 році) за рахунок зменшення грошових переказів громадян, які перебувають за кордоном більше одного року (на 12.5%).

У цілому загальний обсяг приватних грошо­вих переказів в Україну збільшився порівняно з попереднім роком на 13.4% - до 8.5 млрд. дол. США. Співвідношення обсягів грошових переказів до ВВП збільшилося до 4.7% (у 2010 - 2012 роках воно становило 4.3%)[12]

РОЗДІЛ 3. Перспективи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.