2. Сучасні шляхи забезпечення конкурентоспроможності.
Визначаючи конкурентоспроможність продукції виробник має обов’язково знати вимоги потенційних споживачів та їх оцінки. Для визначення конкурентоспроможності виробнику – підприємству готельно-ресторанного господарства необхідно знати:
Конкретні вимоги потенційних споживачів до пропонованої продукції на ринку;
Можливі розміри, та динаміку попиту на продукцію, послуги;
Розрахунковий рівень ринкової ціни га продукцію, послуги;
Очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідної продукції;
Визначальні параметри продукції основних конкурентів;
Найбільш перспективні ринки для відповідної продукції.
Корисний ефект – це віддача продукції, інтегральний показник, що розраховується на підставі окремих об’єктивних показників якості продукції, які задовольняють будь-яку конкретну потребу.
Сукупні витрати протягом життєвого циклу – це ті витрати, які обов’язково потрібно зробити, щоб одержати від продукції відповідний корисний ефект.
Конкурентоспроможність продукції розраховують за формулою:
Кп = Еоп/Епк*k’1*k 2’*k’3
Де, Еоп, Епк – ефективність відповідно оцінюваної продукції та продукції-конкурента
К – корегувальні коефіцієнти
Ефективність продукції визначається зіставленням її корисного ефекту за нормативний термін придатності Екнп із сукупними витратами протягом життєвого циклу В ежц, тобто
Еоп(пк) = Екнп/Вежц
Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, послуг:
1. Впливає:
на зростання продуктивності суспільної праці;
на темпи й ефективність науково-технічного прогресу;
на структуру виробництва та функціональний розподіл потужності.
2. Забезпечує:
ефективне використання основних фондів;
економію сировини, матеріалів, палива, енергії;
зростання ефективності інвестиції.
3. Сприяє:
повнішому задоволенню попиту споживачів;
виходу підприємства на світовий ринок, збільшення обсягу експорту;
формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера.
3. Якість продукції та маркетинг.
Маркетинг – це ринкова концепція управління виробництвом і збутом продукції. Це теорія і практика організації й управління виробничо-збутовою діяльністю, що включає:
співвідношення реальних ресурсів підприємства з ринковим попитом;
координацію діяльності усіх підрозділів для виконання загальногосподарського завдання;
використання сучасних досягнень теорії управління, математичної статистики, програмування.
Маркетинг – це метод конкурентної боротьби монополій при загостренні проблеми збуту продукції, це інструмент підвищення прибутку, часто навіть за рахунок інтересів споживача.
Метою маркетингу є задоволення суспільної потреби. Завданням маркетингу є досягнення підприємством високого прибутку в умовах конкуренції на світовому товарному ринку за умов його насичення, коли проблема збуту загострилась, а ринок перетворився на ринок споживача.
«Ринкову новизну» продукції неможливо визначити без вивчення ринку. Під «ринковою новизною» розуміється спроможність продукції задовольняти існуючих споживачів, потребу яких ця продукція може задовольнити. Комплексне вивчення ринку базується на системному аналізі. Він дає можливість виявити основні фактори, їх взаємозв’язок і на цій підставі з’ясувати ступінь їх впливу на ринок.
Об’єктами досліджень є товаромісткість ринку, попит, умови конкуренції, методи збуту, сегментація ринку. Необхідність досліджень полягає у визначенні потреби ринку в певній продукції, послузі.
Оцінюється стратегія конкурентів: вивчається фінансове становище, виробнича та технічна політика, рівень витрат виробництва, напрямок науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, ринкова стратегія, методи збуту, цінова політика. Вивчається рівень сервісу, який надається споживачам конкурентів, торгівельні марки їх продукції, практика переміщення продукції, реклама. Від повноти знань про конкурентів залежить обґрунтованість та ефективність, стратегія і тактика роботи на ринку.
З метою ефективного управління якістю продукції та повноти вивчення ринку виникає необхідність у ринковій сегментації, яка уможливить виробляти продукцію, що відповідатиме вимогам споживача.
Сегментація – це процес виділення груп споживачів, які висувають однакові вимоги до ринкової продукції. Такі групи можуть бути визначені на основі географічних та соціально-психологічних факторів.
Вивчаються і такі фактори попиту, які не залежать від виду продукції: демографічні, соціальні, психологічні.
Успіх на ринку визначається концепцією життєвого циклу продукції згідно з якою найбільш якісна і конкурентоспроможна продукція на ринку з часом витісняється новою продукцією конкурента.
Впровадження продукції на ринок
Спад та вихід з ринку
Насиченість ринку
Зрілість
Зростання обсягів реалізації
На стадії впровадження продукції на ринок найважливішу роль відіграє якість продукції. На цьому етапі найбільше значення відіграє реклама, стимулювання збуту, забезпечення ефективності роботи підприємства, що реалізує продукцію. У разі сприймання споживачами продукції на стадії зростання обсягів реалізації відбувається повторне придбання та з’являються нові споживачі.
На стадії зрілості спостерігається поступова стабілізація обсягів реалізації. Виникає необхідність підвищення рівня конкурентоспроможності, що можна досягнути шляхом модифікації ринку, маркетингу або продукції. Ця проблема вирішується або поліпшенням властивостей продукції, або її модернізацією.
На стадії насичення, коли рівень продажу підвищується в основному повторними покупками, підвищується необхідність підвищення конкурентоспроможності.
Стадія спаду – це період, коли зміни в якісні характеристики продукції вносити вже недоцільно. У цьому випадку необхідно знімати її з виробництва, виводити з ринку, або змінювати ринок, та впроваджувати нову продукцію.