
- •Тема №1. Основні категорії та поняття у сфері якості.
- •1. Поняття категорії якості
- •3. Економічні аспекти якості продукції.
- •4. Процес забезпечення якості
- •Укрупнений процес «створення якості»
- •Тема №2. Якість як складовий елемент конкурентоспроможності
- •1. Якість як найважливіший елемент забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг
- •2. Сучасні шляхи забезпечення конкурентоспроможності.
- •Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, послуг:
- •Тема №3. Якість як об’єкт управління
- •1. Управління якістю: поняття та функції.
- •2. Методи управління якістю
- •Методи управління якістю на підприємстві готельно-ресторанного господарства та засоби їх реалізації
- •3. Системний підхід до управління якістю
- •4. Стратегічне і тактичне управління якістю на підприємстві
- •Основні елементи стратегії якості:
- •Тема 4. Основні напрямки діяльності України у сфері якості. Документація системи управління якості.
- •1. Державне регулювання у сфері якості.
- •2. Діяльність громадських організацій.
- •3. Діяльність міжнародних організацій.
- •4. Міжнародна та регіональна співпраця України у сфері управління якістю.
- •5. Документація системи управління якістю.
- •Тема 5: Системи управління якістю на основі міжнародних стандартів iso серії 9000.
- •1. Загальні положення міжнародних стандартів iso серії 9000.
- •2. Основні складові структури управління якістю закладів готельно-ресторанного господарства.
- •4. Ресурси в системі управління якістю
- •5. Вимірювання та поточний контроль в системі управління якістю.
- •Тема 6: Управління якістю на базі концепції tqm.
- •1. Поняття, мета й основні складові концепції Загального управління якістю (tqm).
- •Найвідоміші й найпоширеніші методи й засоби тqм
- •6. Методи технічного проектування якості Тагучі.
- •8. Групи якості. 9. Формування корпоративної культури.
- •Тема 7: Загальна характеристика показників якості послуг ресторанного господарства.
- •1. Характеристика послуг.
- •2. Меню як елемент якості послуг ресторану
- •Тема 8: Кваліметричні методи.
- •1. Кваліметрія як наука.
- •2. Етапи комплексної оцінки якості
- •Тема 12: Процеси системи управління на стадії перевірки та контролю якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.
- •1. Процеси системи управління якості на стадії її перевірки та контролю.
- •2. Контроль якості та безпеки продукції і послуг закладів ресторанного господарства.
- •3. Класифікація видів контролю продукції і послуг закладів ресторанного господарства.
- •Тема 13: Аналіз якості продукції й послуг і процеси системи управління якістю на стадіях пакування, реалізації і експлуатації продукції.
- •1. Аналіз якості виконання послуг та їх поліпшення
- •2. Процеси систем управління якостю продукції на стадії її пакування та складування
- •3. Процеси системи управління якістю продукції на стадії технічної допомоги та обслуговування
- •4. Процеси системи управління якістю продукції на стадіях її експлуатацій й утилізації, або вторинної переробки після закінчення терміну служби
- •Тема 14: Сертифікація як основний гарант якості та безпеки послуг у сфері готельно-ресторанного господарства
- •1. Сертифікація ресторанних послуг
- •Тема 9: Система показників якості ресторанних послуг
- •1. Система показників якості ресторанних послуг.
- •2. Основні послуги ресторану.
- •Тема 10: Вимоги до послуг ресторанного господарства
- •1. Вимоги до послуг ресторанного господарства
- •Тема 11: Визначення і оцінювання якості продуктів харчування
Тема №1. Основні категорії та поняття у сфері якості.
1. Поняття категорії якості
Якість продукції, послуг посідає центральне місце у розв’язанні проблем підвищення конкурентоспроможності закладів готельного і ресторанного господарства.
Підприємство може бути конкурентоспроможним за умови, якщо його продукція, послуги користуються попитом, що можливо лише за умов високої якості та відповідності вимогам споживачів, стандартам та іншим нормативним документам.
Вимоги до якості постійно змінюються, підвищуються з розвитком науково-технічного прогресу, підвищенням рівня життя та, відповідно, попиту на продукцію, послуги.
Поняття якість у широкому розумінні є універсальною філософською категорією. Першим дослідником категорії якості вважається давньогрецький філософ Аристотель. Він визначив її як «видову відмінність» однієї сутності від іншої, що належить до того ж виду. Аристотель вказував на зміну якості, її здатність перетворюватись на протилежне (гаряче-холодне, біле-чорне). У своїй праці «Метафізика» він дав визначення якості: «Якістю, з одного боку, називається видова відмінність сутності».
Німецький мислитель Гегель вважав, що «якість є взагалі тотожною з існуванням визначеності…Щось, завдяки своїй якості, є те, що воно є, і, втрачаючи свою якість, перестає бути тим, що воно є».
Якість являє собою складну категорію, яку можна розглядати з різних позицій: філософської, соціальної, технічної, правової, економічної.
Позиції |
Поняття категорії якості |
Філософські |
Суттєва визначеність об’єкта, відповідно до якої він відрізняється від іншого об’єкта. У свою чергу, визначеність об’єкта формується на основі окремих властивостей або їх сукупності. |
Соціальні |
Ставлення окремих суб’єктів або усього суспільства до об’єкта. При цьому якість може розглядатися як категорія, яка залежить від рівня культури, релігійних та демографічних особливостей індивідуумів та суспільства в цілому (модні тенденції). |
Технічні (інженерні) |
Технічні закономірності в утворенні та прояви фізичних, електромеханічних та інших технічних характеристик об’єктів однакового призначення. |
Правові |
Сукупність властивостей об’єкта, що відповідає вимогам, які встановлені у нормативно-правових документах. |
Економічні |
Результат задоволення потреб. |
Якість розвивається за своєрідними внутрішніми законами. Можна виділити два напрямки розвитку якості продукції. Один спрямований на загальний розвиток якості продукції та відображає історичну тенденцію її зростання. Науково-технічний прогрес, розвиток виробництва озброюють людей новими знаннями та засобами праці. Вони створюють нові види продукції, поліпшують якість продукції, що вже виготовляється. Це матеріальний та генеральний напрямок забезпечення рівня якості.
Другий напрямок зміни якості стосується конкретних виробів та продукції. У процесі зберігання, використання, експлуатації продукція фізично погіршується в абсолютному значенні, тобто її фізичний стан з часом змінюється. Це окремий напрямок зміни якості.
Якщо у генеральному напрямку якість продукції зростає, то в окремому – погіршується. Це свідчить про ще одну характеристику якості продукції, яка є динамічною категорією, тобто якість продукції є функцією часу. Ця характеристика має визначальне значення для пізнання природи якості продукції, закономірності фізичного старіння продукції використовуються для організації поточного та профілактичного її ремонту й обслуговування.
Важливе значення має також моральне старіння продукції. Цей вид старіння продукції за своєю значимістю для оцінки її економічної ефективності, технічної підготовки виробництва посідає важливе місце у плануванні створення нової і своєчасної заміни продукції, що виготовляється, а також продукції, що знаходиться в експлуатації. Морально застаріла продукція економічно не вигідна порівняно з новою , що має вищий техніко-економічний рівень.
Існує багато визначень поняття якості. Європейською організацією з контролю якості сформульоване таке визначення якості: «Продукція вважається хорошої якості, якщо при мінімальних витратах протягом усього її життєвого циклу вона максимально сприяє здоров’ю і щастю людей, які залученні до її проектування і відновлення (повторного використання) за умови мінімальних витрат енергії та інших ресурсів і при допустимій дії на навколишнє середовище і суспільство». Це формулювання визначає зв’язок проблеми якості продукції з іншими життєво важливими для людини проблемами – збереженням навколишнього середовища, раціональним використанням природних ресурсів, впливом результатів господарської діяльності на умови життя подальших поколінь.
Якість як економічна категорія відображає сукупність властивостей продукції, послуг, що зумовлюють ступінь їх придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.



Функціональність
Загальні вимоги споживача до об’єкта (засобу задоволення потреб)
Економічність
Кожна потреба виражається низкою вимог (рис. 1.1), які беруть участь у формуванні відносин придатності об’єкта для цілей споживача, слугують для оцінки відповідності об’єкта його призначенню та, відповідно, визначають, межу якості об’єкта.
Естетичність
Безпека
Зручність
Спочатку якість продукції та послуг сприймалась,як відповідність вимогам і стандартам, потім – як повне задоволення потреб споживача, нині – не тільки повне задоволення потреб споживача, а й сприйняття споживачами ступеня виконання їх вимог.
Ці вимоги знайшли безпосереднє відображення у визначеннях, прийнятих у різних версіях міжнародних стандартів ISO серії 9000, які формують вимоги до систем управління якістю на підприємствах.
Відповідно до ДСТУ ISO 9000-2001 прийнято таке визначення поняття якості: якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.
Вимога – сформульована потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові.
Відповідність – це виконання вимоги.
Невідповідність – невиконання вимоги.
Зацікавлена сторона – це особа чи група осіб, які мають певний інтерес щодо показників діяльності або успіху організації.
Настанова з якості – це документ, який регламентує систему управління якості організації.
Програма якості – документ, що визначає які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати на певному етапі для поліпшення якості продукції та послуг.
Протокол – документ, який містить одержані результати або звіти про виконання робіт.
Система управління – система, яка дає змогу встановлювати політику і цілі і досягати цих цілей.
Система управління якості – система, яка контролює діяльність організації щодо якості.
Управління якістю – скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.
Планування якості – складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості.
Контроль якості – зосереджений на виконанні вимог до якості.
Результативність – це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів.
Ефективність – співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами.
Організаційна структура – розподіл відповідальності, повноважень та взаємовідносин між працівниками.
Інфраструктура – це сукупність устаткування, обладнання та служб, необхідних для функціонування організації.
Продукція – результат процесу, тобто в результаті взаємопов’язаних дій перетворення сировини в кінцевий продукт.
2. «Петля якості» продукції, послуги.
Система «якість» має охоплювати усі стадії життєвого циклу продукції та послуг: дослідження, розробку, виробництво, реалізацію, споживання тощо. У міжнародних стандартах ISO серії 9000 життєвий цикл продукції розділений на 11 етапів і має назву «Петля якості».
Це схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції, послуг на кожній стадії їх життєвого циклу. (Схема Петлі якості)
На стадії маркетингу здійснюється пошук та вивчення ринку, внаслідок чого підприємство з’ясовує необхідність певного продукту на ринку і може вирішувати чи буде воно його виробляти.
Маркетинг повинен створити відповідне середовище для нового продукту, встановити поточну або перспективну потребу в цьому товарі на ринку.
Етап розробки продукції та послуг має забезпечити переведення попередніх параметрів продукції, що містяться в описах, які надані маркетологами, на мову технічних вимог, характеристик, матеріалів і т. д.
Розробка технології приготування продукції супроводжується лабораторними дослідженнями мікробіологічної, фізико-хімічної і біологічної цінності, оцінкою органолептичних властивостей. Результатом досліджень є нова або скорегована технологія приготування продукції, розроблені стандарти виробництва напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів, технічні умови та технологічні інструкції, технологічні картки. Єдині вимоги до сировини, її витрати, вихід готової продукції міститься у Збірниках рецептур.
Матеріально-технічне і ресурсне забезпечення створюють передумови для випуску продукції відповідної якості.
Сировина, напівфабрикати та матеріали чинять безпосередній вплив на якість продукції та послуг, визначають кінцевий результат і повинні відповідати таким вимогам: висока якість, екологічна чистота, безпека для життя і здоров’я людини. Технічне оснащення підприємства також має сприяти якісному виробництву продукції та наданню послуг, ефективному використанню сировинних матеріалів, енергетичних ресурсів.
Якість постачання забезпечується такими заходами:
1. Розробкою та реалізацією програми поставок.
2. Процедурами урегулювання спірних питань, що стосуються якості поставок.
3. Організацією робіт з прийому, збереження, видання, а також із збереженості матеріалів.
Етап розробки та підготовки виробничих процесів передбачає чітке відтворення технологічних процесів на виробництві, у тому числі поточність виробництва, раціональна організація робочих місць, умови виробничого середовища та ін..
Якість процесу виробництва продукції або надання послуг забезпечується такими заходами:
1. Планування виробничих операцій.
2. Технічним контролем виробничих процесів.
Створення умов, що виключають можливість пошкодження матеріалів, напівфабрикатів та продукції в ході виробництва шляхом відповідного зберігання, захисту та переміщення.
4. Перевіркою інструментів, устаткування.
Істотне значення має контроль за якістю продукції (брокеражний, органолептичний, лабораторний).
Важливе значення має естетичне сприйняття страв, що досягається завдяки використанню різних способів їх оформлення. Оформлення страв часто пов’язане з додатковими витратами сировини, трудових ресурсів. Тому важливим є встановлення оптимального співвідношення між якістю і вартістю продукції на основі функціонально-вартісного аналізу.
Забезпечення якості після виробництва продукції на стадії упаковки, реалізації, організації споживання досягається шляхом планування всього процесу, грамотно складеної супроводжуючої документації, узгодженості взаємозв’язків виробника та постачальника.
Утилізація відходів сприяє ефективнішому використанню сировини – отриманню додаткової продукції.