Національна академія наук України

Київський університет права (НАНУ)

Рівненський інститут

Кафедра гуманітарних дисциплін

Контрольна робота

З дисципліни «Українська мова ( за професійним спрямуванням)»

Варіант № 8

Виконала студентка 1го курсу групи ПЗ-11

Напрям підготовки 6.0304 «право»

Спеціальність 6.030402 «правознавство»

Заочної форми навчання

Юхимчук Марія Анатоліївна

Перевірила: ст. викладач Смолій І.П.

Рівне 2014

План

1. Вступ

1. З’ясуйте особливості усного професійного мовлення, схарактеризуйте його різновиди. Які жанри публічних виступів найпоширеніші.

3. З фахової літератури (монографій, статей, періодики, навчальних видань тощо) доберіть і запишіть текст ( 5-6 речень).

Зразком якого стилю є дібраний текст? Відповідь обґрунтуйте.

З тексту випишіть три терміни і схарактеризуйте їх за планом: 1) дефініція( що означає термін), 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власно мовних термінів).

4. Оформіть документ, у якому висловлено занепокоєння у зв’язку з недотриманням умов контракту. З’ясуйте який це документ за: 1)найменуванням; 2) призначенням; 3) походженням; 4) ступенем стандартизації тексту;

5. Зясуйте різницю між словами положення – стан - становище ; запитання – питання; здібний – здатний. Складіть з ними речення, які можуть використовуватися в усному або писемному мовленні.

6. Запишіть іменники в родовому відмінку однини

7. Перекладіть речення українською мовою,, запишіть, поставте пропущені розділові знаки.

8. Висновок

9. Список використаної літератури

Вступ

Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. “ В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання…І поки живе мова - житиме й народ, як національність.”(I. Огієнко)

Становлення народу тісно пов’язане з формуванням його мови. Усі сторони суспільного життя, процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожний момент її свідомості супроводжуються мовою.

Мова – найважливіший засіб спілкування між людьми. Вона безпосередньо зв’язана з мисленням. Не може бути мислення без мови і мови без мислення. Мова і мислення мають глибоко суспільний характер – не лише за своєю природою, а й за своєю функцією в суспільстві. За допомогою мислення люди пізнають світ, об’єктивні закони природи й суспільства. Пізнавальна діяльність людини, її мислення можливі лише на базі мовного матеріалу, слів і речень. Кожний момент діяльності обумовлюється думкою і її носієм – мовою. Тільки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гинемарно, а служить фундаментом для подальшого розвитку людства. Так, наприклад, мовні засоби художнього твору де в чому відрізняються від наукового твору; мовні засоби ділових документів відрізняються від художніх і наукових творів і т.д.

Літературна мова становить систему стилів. Структура, кількість, характер і співвідношення їх змінюються з розвитком суспільства. Під стилями літературної мови розуміють її різновиди, які обслуговують різноманітні сфери суспільного життя. Усна форма літературної мови має лише один стиль – розмовний. У писемній мові виділяють: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній стилі.

Офіційно-діловий стиль має підстилі: інформаційний, дипломатичний, законодавчий, адміністративно-канцелярський. Ним написані найважливіші документи, в яких відбивається історія народу. Це стиль Конституції країни, законів, постанов, статутів, програм, наказів, звітів та інших ділових паперів. Тексти в офіційно-діловому стилі повинні бути змістовними, точними. Для офіційно-ділового стилю характерні усталені мовні звороти, стандартні початки і закінчення документів, поділ на частини. В ньому закріпилося чимало специфічних термінів, традиційних форм. Цей стиль позбавлений образності й емоційності. Побудова речень відзначається лаконізмом. Речення чіткі й нескладні.

Стиль законодавчих паперів значно відрізняється від канцелярського. В канцелярсько-діловій мові виразно виявляється безпосередній зв’язок мови з виробничою діяльністю людей.

З роками, від століття до століття, від епохи до епохи змінюються мовні стилі. Ряд термінів і слів виходять з ужитку і виникають нові, а ті, що лишаються змінюють своє значення. Тому стиль ділової мови на сучасному етапі відрізняється від стилів попередніх років.

1. З’ясуйте особливості усного професійного мовлення, схарактеризуйте його різновиди. Які жанри публічних виступів найпоширеніші.

Усне професійне мовлення належить до розмовного типу мовлення (літературне мовлення), тобто усне літературне мовлення;

Це розмовно (літературне мовлення) людей у процесі виконання ними службових обов’язків.

Усне професійне спілкування передбачає всілякі способи взаємодії між

співрозмовниками за допомогою вербальних (словесних) і невербальних

(поза, жести, міміка, одяг, знаки, символи) засобів.

Усне професійне мовлення можна поділити на такі види:

• залежно від способу сприймання інформації:

• контактне (безпосереднє);

• дистанційне (телефонне, селекторне, за допомогою комп’ютера);

• залежно від кількості учасників:

• діалогічне (бесіда з одним співрозмовником);

• монологічне (доповідь, промова, лекція);

• полілогічне (дискусія);

• залежно від форми і ситуації спілкування:

• міжперсональне (нарада, колоквіум тощо);

• публічне (виступ на зборах, конференції тощо).

Міжперсональне професійне мовлення - ( це засіб повсякденного спілкування

двох або кількох людей під час виконання ними службових обов’язків.

Міжперсональне професійне спілкування - найчастіше відбувається в таких

ситуаціях:

1. ділова нарада (інформаційна, директивна (інструктивна), оперативна

(селекторна, телефонна, комп’ютерна), дискусійна, виробнича;

2. ділова телефонна розмова;

3. спілкування між співробітниками в колективі;

4. спілкування керівника з підлеглим;

5. приймання відвідувачів;

6. ділова бесіда, переговори;

7. анонімне спілкування (спілкування типу водій ( пасажир, продавець,

покупець, лікар ( хворий тощо);

8. прес-конференція; інтерв’ю; допит; іспит.

Також існують деякі вимоги до усного професійного мовлення, найголовнішими з яких є такі:

• чіткість, недвозначність формулювання думки;

• логічність, смислова точність, звідси ( небагатослівність мовлення);

• відповідність між змістом мовлення, ситуацією мовлення і використаними мовними засобами ;

• укладання природних, узвичаєних словосполучень;

• вдалий порядок слів у реченнях;самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях, у побудові висловлювань;

• переконливість мовлення;

• милозвучність мовлення;

• виразність дикції;

• відповідність між темпом мовлення, силою голосу, з одного боку, і ситуацією мовлення з другого.

У професійному спілкуванні залежно від змісту, призначення, способу

виголошення та обставин спілкування виділяють такі найпоширеніші жанри

публічних виступів:

• Доповідь - це значний за обсягом документ, призначений для усного

виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції.

• Промова - це невеликий (до 10-15 хв.) усний виступ, що має на меті

висвітлення певної інформації, вплив не тільки на розум, а й на волю й

почуття слухачів.

• Лекція - це публічний виступ, основним призначенням якого є пропаганда

наукових знань.

• Виступ у дискусії - це лаконічний (до 2-5 хв.), чітко аргументований

виклад певного погляду на проблему. Виступ найчастіше не готується

завчасно і є спонтанною мовною реакцією на щойно почуте на зборах,

нараді, семінарі, науковій конференції тощо.