53

Інформаційно-Аналитична діяльність як основний елемент наукової діяльності людства. 1

Аналітичне дослідження: основні етапи. 3

Методичний задум дослідження 5

Характеристика етапів дослідження. 6

Формулювання гіпотези 7

Методологія та методи наукової творчості. 9

Структура і зміст дослідного процессу 33

Застосування логічних законів і правил при написанні аналітичного дослідження 37

Логічні прийоми в інформаційно-аналітичних дослідженнях. 40

Зміст інформаційно-аналітичної роботи в процесі наукової діяльності у галузі міжнародної інформації 42

Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи 43

Презентація результатів дослідження 44

Загальна ідеологія РowerРoint. 45

Можливості програми 46

Художнє оформлення презентацій. 48

Використання електронних таблиць. 49

Зв'язок електронної таблиці Excel зі слайдом. 50

Інформаційно-Аналитична діяльність як основний елемент наукової діяльності людства.

В науковій літературі використовуються різні трактування поняття аналітичної діяльності. Це пов'язано з тим, що аналітика це галузь прикладних знань. Вона з одного боку характеризує бурхливий розвиток інформатизації в суспільстві в цілому, а з іншого боку - знаменує новий якісний етап розвитку інформаційної галузі життєдіяльності.

Аналіз - метод наукового дослідження явищ і процесів, в основі якого лежить вивчення складових частин, елементів досліджуваної системи.

Аналіз служить відправною точкою прогнозування, планування, управління об'єктами і процесами.

Діяльність - специфічна для людини форма активності, спрямована на доцільне перетворення навколишнього світу.

Основними елементами діяльності є:

• усвідомлення діяльності у вигляді мотиву, оцінка наявної ситуації,

• формулювання мети,

• вироблення рішення як ланцюга послідовних перетворень вихідної ситуації на бажану,

• вибір засобів діяльності,

• реалізація рішення.

Аналітична діяльність - цілеспрямований і об'єднаний завданнями предметної галузі процес збору, обробки, зберігання, систематизації і аналітичної інтерпретації інформації.

В даний час питання аналітичної діяльності набули настільки великого значення в теоретичній і практичній діяльності людини, що фактично стали тим центром, на основі якого структуруються всі основні науково - технічні, організаційно - управлінські та прикладні сфери знання.

Отже, аналітична діяльність - це спосіб розуміння і відображення змін у діяльності, що дозволяє прогнозувати перспективи її розвитку. Якщо розглядати будь-яку діючу організацію, то аналітична діяльність стає механізмом розуміння тенденцій та напрямків її діяльності.

Розглянемо більш докладно визначення аналітики. Виходячи з наукової літератури, можна констатувати, що аналітика - це, насамперед, основа інтелектуальної, логіко-розумовій діяльності, спрямованої на вирішення практичних завдань. В її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивіду прогнозувати майбутній стан об'єкта аналізу. Можна стверджувати, що аналітика відіграє інтегруючу роль у реконструкції минулого, розгляді сьогодення і прогнозування майбутнього.

Аналітика може виступати в якості способу організації пізнавальної діяльності, спрямованої на пошук і розкриття тих закономірностей і рушійних сил, які на момент початку досліджень невідомі, що часом надає аналітичному дослідженню непередбачуваний, ризикований характер. Ризик тут обумовлений тим, що ніякий винайдений метод істини свідомо не гарантує успіхуі є лише ще однією сходинкою на шляху до пізнання феномена. В цьому відношенні навіть помилкове рішення, якщо воно отримало правильну оцінку - теж предмет аналітичного осмислення, оскільки потенційно здатне озброїти новими знаннями.

Сутність аналітики, як наукової дисципліни, перш за все, пов'язана з методологічною та інтелектуально-технологічною сторонами діяльності, спрямованими на вирішення завдань управління або синтезу нових знань. Таким чином, можна дати наступне визначення.

Аналітика - це цілісна сукупність принципів методологічного, організаційного та технологічного забезпечення індивідуальної і колективної розумової діяльності, що дозволяє ефективно обробляти інформацію з метою вдосконалення наявних і придбання нових знань, а також підготовки інформаційної бази для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Змістовна сторона аналітики дуже вмістка і включає в себе велику кількість концептуальних підходів, ідей, приватних аналітичних систем. Для початкового ознайомлення з їх різноманіттям обмежимося простим перерахуванням видів аналізу, які входять в сферу аналітики:

- графічний аналіз; - структурний аналіз; - факторний аналіз; - ресурсний аналіз; - аналіз часових рядів; - кореляційний аналіз; - аналіз варіацій; - дисперсійний аналіз; - дискримінантний аналіз; - кластерний аналіз; - порівняльний аналіз; - ретроспективний аналіз; - метод головних компонент; - семантичний аналіз; - причинно-наслідковий аналіз показників - аналіз ефективності; - теоретико-ігрове - контент-аналіз, логіко-моделювання; лінгвістичний аналіз та ін.

Перераховані аналітичні системи, що використовують для вирішення аналітичних задач специфічні методологічні підходи, які в свою чергу, можуть розглядатися в якості самостійних аналітичних систем