15.Об’єктивніможливостідержавизабезпечення прав людини як проблема співвідношення правового і соціального

Конституція України у розділі II«Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» закріпила широкий спектр прав і свобод людини, а також загальні принципи та положення, які мають на меті визначити зміст гарантій і механізмів реалізації цих прав і свобод.Однакслідпам’ятати, щодеякінорми Основного Закону Українизалишаються на сьогодніпереважнодекларативними. Це має своїм наслідком поширення правового нігілізму в суспільстві та породження недовір громадян у спроможності держави належним чином забезпечити і гарантувати їх конституційні права. На підставізазначеногоособливоїгостротининінабуває проблема удосконаленняіснуючоїсистемиконституційнихгарантій прав і свобод людини в Україні.

Конструктивне розв’язання цієї проблеми передбачає удосконалення існуючих юридичних механізмів закріплення та реалізації конституційних прав і свобод людини в процесі системного оновлення Основного ЗаконуВидається, що в умовах сучасних політико-правових реалій основними шляхами удосконалення юридичних гарантій прав і свобод людини може бути:

• розширення змісту політичних прав громадян України, які сприятимуть їхучасті в управлінні державними справами та участі в місцевому самоврядуванні;

• переосмислення та оптимізація широкого спектра соціальних прав і свобод людини і громадянина з метою їх наближення до реальних можливостей держави забезпечувати і гарантувати ці права;

• створення законодавчих механізмів реалізації так званих «новітніх» конституційних прав людини — правана мир, екологічну та ядерну безпеку тощо;

• унормування в законах України дієвих механізмів реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, які можуть бути реалізовані колективно (права на вибори, референдуми, мирні збори, мітинги, походи і демонстрації, страйки тощо);

• створенняконституційних механізмів для забезпечення належної реалізації конституційних прав і свобод для людей зі спеціальним соціальним (біженці, переміщені та повернуті особи, особи без громадянства, трудові мігранти, особи, позбавлені волі в судовому порядку,особи з обмеженими можливостями),віковим (діти, люди похилого віку) чи професійним (військовослужбовці) статусом;

• узгодження індивідуальних прав людини з правами колективних суб’єків;

• створення належних гарантій для діяльності неурядових, у тому числі міжнародних і зарубіжних правозахисних організацій;

• посилення юридичної відповідальності, у тому числі держави перед особою, за порушення прав і свобод людини і громадянина;

• удосконалення юридичних механізмів судового та позасудового, національного та міжнародного захисту прав людини в Україні тощо .

Також слід зазначити, що удосконалення відповідних положень Конституції України не заперечує необхідності законодавчого урегулювання реалізації конституційних прав людини.Деякі, навіть особисті та політичні права людини, передбачені Загальною декларацією прав людини і закріпленів Основному Законі, роками залишаються без належної уваги законодавців і суб’єктів законодавчої ініціативи.

Зцією метою у Міністерствіюстиціїтриває робота над проектом Закону України «Про внесеннязмін до Закону України «Про політичніпартії в Україні».

Метою цього законопроектє удосконалення механізму взаємодії Міністерства юстиції з політичними партіями, зокрема з питань запровадження контролю органів юстиції за діяльністю статутних утворень політичних партій з наданням цим органам права звертатися до суду стосовно анулювання реєстраційного свідоцтва статутного утворення політичної партії у примусовому порядку, законодавчо регулювати порядок реєстрації змін до статутних документів політичних партій, заміни статутних документів у разі їх втрати або пошкодження

Вимагаєсвогонагальногоудосконалення й законодавство у сферіучастігромадян у формуванні та реалізаціїдержавноїполітики. Так, чинний Закон України «Про всеукраїнський та місцевіреферендуми» не відповідаєКонституціїУкраїни, оскількиокремі йогонормизвужують права і свободигромадян у частиніпроведення референдуму.Необхідно на законодавчомурівнізабезпечитиефективнігарантіїналежноїреалізаціїгромадянамиУкраїниїхконституційного права братибезпосередню участь в управліннідержавними справами через проведенняреферендумів.

Удосконалення законодавства про всеукраїнський референдум сприятиме формуваннюдієвих юридичних механізмів безпосередньої реалізації народного суверенітету та утвердженню конституційного режиму референдної демократії .

Крім того, ряд законодавчихактів усферіадміністративного права не узгоджується з КонституцієюУкраїни та Законом України «Про КабінетМіністрівУкраїни», щостворюєпевніперешкоди в забезпеченні прав людини органами виконавчоївлади. Так,потребуютьзаконодавчогорегулюванняпитанняорганізації та порядкудіяльностіміністерств та іншихцентральнихорганіввиконавчоївлади.Нині об’єктивно назріла потреба у прийнятті Адміністративно-процедурного кодексу, реалізація положень якого дасть змогу на законодавчому рівні урегулювати порядок діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у частині їх відносин з фізичними та юридичними особами.

Адміністративно-процедурний кодекс дозволить запровадити ефективні механізми захисту прав і законних інтересів громадян у відносинах з державою, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищенню ефективності роботи органів влади.

До того ж з метою створення умов комплексного вирішення питань удосконалення врегулювання правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини Міністерство юстиції забезпечує супроводження у Верховній Раді України законів України «Про громадські організації», «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення»

Ниніцілком очевидно, що для побудовидемократичногосуспільства таутвердженняправовоїдержавинедостатньолишезадекларуватидотримання прав і свобод людини та громадянина.

Політико-правові реалії сьогодення переконують у необхідності створення дієвих юридичних механізмів, які дозволять окремим особам, різним соціальним групам, громадянському суспільству загалом повною мірою реалізовувати свої конституційні права і свободи.