Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Standarti_obschak последня версия.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

12. Суб’єктивні та об’єктивні фактори конституційної інфляції

Загалом, поняття інфляції (від лат. inflatio­ «роздування») означає тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Застосуванням даного суто економічного поняття до проблем держави та права займається така наука як конституційна економіка ­ науковий напрям, що вивчає принципи оптимального поєднання економічної доцільності з досягнутим рівнем конституційного розвитку, який відображений в нормах конституційного права, що регламентують економічну і політичну діяльність в державі. Це не лише економічний погляд на конституційне право чи конституційно-правовий погляд на економіку, але й спроба об’єднати економічне і правове дослідження суспільних процесів, яке дозволяє уникнути однобокості.

Так, однією з концепцій конституційної економіки є, так звана, конституційна інфляція, тобто видання у певній державі надлишкової кількості законодавчих актів, що невиправдано соціальними умовами. Звичайно така соціальна необґрунтованість та відсутність економічної доцільності призводить до неадекватного регламентування у законодавстві суспільних відносин, що потім, у свою чергу, призводить до проблем і під час правозастосування. Наприклад, Леоні Бруно у своїй роботі «Свобода і закон» відстоює думку, щоголовною перешкодою для реалізації принципу верховенства права є надлишкове законодавство. На основі огляду римського права він показує, що, на думку давніх римлян, право була процес відкриття чого-небудь, існуючого незалежно від законодавця, а не набір офіційно прийнятих наказів або декретів.

Він вважає, що необхідно відмовитися від законодавства у всіх тих випадках, коли його використовують виключно як засіб підпорядкування меншості і поводяться з ними як з переможеними, а також, коли люди можуть досягти своїх цілей незалежно від рішень якої-небудь групи і не примушуючи інших людей робити те, чого вони ніколи б не зробили без примусу. В теж час, коли виникаєхоча б тіньсумнівущодоперевагзаконодавчогопроцесу в порівнянні з яким-небудьіншимпроцесом, у яких метою визначення правил нашоїповедінки, звернення до законодавчогопроцесумає бути підсумкомдужеретельноїоцінки.

Леоні Бруно виокремлює наступні об’єктивні фактори конституційної інфляції: кодифікація права, яка була задумана як спосіб домогтися більшої визначеності законів, і яка насправді, в кінцевому рахунку принесла прямо протилежні результати. Існування жорсткого кодексу призводить до того, що адаптація правової системи з метою досягнення справедливості в змінних обставинах виявляється можливою тільки шляхом законодавства, а гіпертрофія законодавчої діяльності в довгостроковій перспективі служить причиною нестійкості правової системи. Також однією з об’єктивних умов виникнення інфляції законів, на думку автора, стала представницька демократія, державний режим, в якому фактично проголошуючи носієм влади у державінарод, а держава влада – представником народу, але фактично, чим більша кількість людей, яких намагається «представляти» законодавець в законодавчому процесі, і чим більше кількість питань, за якими він намагається їх представляти, тим менше слово «представництво» зберігає зв'язок з волею реальних людей, а не з волею людей, які називаються їх «представниками».

Крім того, звичайно, конституційна інфляція тісно пов’язана з суб’єктивними факторами, адже, особи, у котрих виникає можливість безпосередньо брати учать у законотворчості через власні приватні інтереси (бажання утримати державну владу та використати владні повноваження на свою користь) намагаються якнайшвидше прийняти вигідні ним нормативно-правові акти, тобто, все суспільство керуються у своєму житті нормами, котрі встановила група людей, переважно, з бажанням отримати не загальну, а приватну користь.

Таким чином, конституційна інфляція – це негативне явище, яке у кількісному вимірі звертає увагу на факт розриву, що посилюється, між теоретичними уявленнями про державу та практикою її реалізації, явище, коли в умовахнадлишковості законодавства норма втрачає свою первинну сутність – рівновіддаленість.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]