Методичні рекомендації до розв’язання завдань до 1 теми Сутність та функції грошей

Відносна вартість (цінності) грошей у функції способу обігу визначається опосередковано як їх купівельна спроможність. Їхня цінність порівню­ється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. Ці величини перебувають у відносно пропорційній залежності. Якщо всі суб’єкти ринків, продавці товарів, довіряють таким грошам, то власники їх зможуть за певну грошову суму придбати певну суму товарів, послуг, цінних паперів, валюти тощо.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вище, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між купівельною спроможністю грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Тому зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:

, (1.2)

де _. – зміна вартості грошей;

_. – індекс середнього рівня цін за певний період

Зміна вартості грошей ( .) – надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Рівень вартості грошей, як і ті економічні процеси, що його визначають, не може залишатися незмінним. Зниження вартості (цінності) грошей називається інфляцією, а збільшення – дефляцією.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживчої цінності, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. Вартість же грошей як грошей набуває форми процента не завжди, а тільки у тих випадках, коли вони продаються на короткий строк на ринку грошей (міжбанківські позики, вклади до запитання тощо). Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної форми спроможності.

Але і в тих випадках, коли гроші як гроші не виходять на ринок грошей, вони не залишаються повністю вільними від впливу процента. У цих випадках на запаси грошей, які не приносять доходу, формується так звана альтернативна вартість, що виражає втрачений дохід. Купівельна спроможність грошей як грошей формується переважно через ринок товарів народного споживання і виражається через індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Основними товарними групами у "споживчому кошику" є продукти харчування, одяг, житло, транспортні послуги, освіта методичні послуги тощо. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції, оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя.

Визначається ІСЦ за вартістю певного законодавчо зафіксованого набору товарів і послуг ("споживчого кошика"), визначеного у ринкових цінах базового і поточного періоду.

Розрахувати ІСЦ можна за такою формулою:

(1. 3)

де Р_о і Р₁ – ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно; g_o – кількість товарів у "споживчому кошику" базового періоду.

Незважаючи на широке застосування ІСЦ, він не досить точно виражає інфляційний процес та його вплив на вартість життя. Річ у тім, що ІСЦ розраховується зафіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу.

В умовах же інфляції населення часто замінює споживані товари, які найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика».

Гроші як капітал набувають своєї вартості на грошовому ринку (на ринку капіталу) під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента. Купівельна спроможність грошей як капіталу формується переважно на ринку засобів виробництва і виражається через індекс оптових цін.

Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визначається ІСЦ.

Визначається індекс цін виробника (ІЦВ) за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса:

(1.4)

де Р₁ і P_o - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно;

g_o - кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що взяті в розрахунок.

Для виявлення динаміки загального рівня цін використовують також індекс Пааше. Цей показник характеризує інфляційні зміни на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживанням. Індекс Пааше, який обчислюють для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП:

ціни, відповідно, в поточному і базовому періодах;

обсяг виробництва в розрахунковому році.

(1.5)

Суб’єктами цього ринку є ті самі економічні агенти, що й на ринку грошей: фірми, державні структури, фінансові посередники, домогосподарства.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості (цінності). Для цього виготовляти товари потрібні так, щоб її не тільки зберігати, а й збільшувати. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажі на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку У межах всієї економіки наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіталу. Зростання цієї суми приводить лише до поліпшення ліквідності економіки, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується. Якщо зростання загальної маси грошей буде надмірним, це призведе лише до їх знецінення. Якщо масу грошей занизити, то економіку країни будуть переслідувати платіжні кризи.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСЦ та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Дефлятор ВВП містить як споживчі так і капітальні блага, які купують фірми та держава тобто вітчизняні товари і послуги, в том числі експортні. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса.

Дефлятор ВНП – індекс рівня цін. За його допомогою здійснюють перерахунок номінального ВНП (з урахуванням інфляції) в реальний ВНП:

(1. 6)

Оскільки номінальний ВНП містить зміни як обсягів виробництва, так і цін, то реальний показує лише зміни реальної маси товарів і послуг. протилежним за змістом дефілюванню

Індекс Фішера визначається як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса та Пааше

(1.7)

Завдання 1

Якщо в минулому році індекс цін був 110, а цього року 121, то як змінилась вартість грошей?

Завдання 2

Розрахуйте, як зміниться вартість грошей. Зробіть розрахунок за допомогою індексів Ласпейреса та Пааше.

Таблиця 1.2

Дані для розрахунку змін вартості грошей

Показники	базисний рік	звітний рік
Ціна 1 трактора (грош.од.)	20 000	25 000
Ціна 1 л олії (грош.од.)	12,0	13,0
Кількість випущених тракторів (шт.)	120	100
Кількість виробленої олії (л)	100 000	300 000

Завдання 3

Базуючись на цих даних, розрахуйте індекс цін та вартість грошей, використовуючи індекс Ласпейреса, Пааше, Фішера

Таблиця 1.3

Набор товарів, що складають споживчий кошик родини

Назва товару	Кількість, кг	Ціна в базисному р., грн.	Ціна в звітному р., грн.
Хліб	10	2,0	2,7
М’ясо	12	28,0	35,0
Овочі	24	3,0	3,0

Завдання 4

У таблиці наведено склад споживчого кошику родини.

Таблиця 1.4

Назва товару	Кількість товару	Ціна, грн.
		Березень	Червень	Жовтень
Хліб	20 кг	1,0	1,1	1,2
Цукор	5 кг	2,5	2,5	2,0
Олія	4 л	5	6	5
М’ясо	10 кг	15,0	16,0	17,0
Крупи	6 кг	1,5	1,3	1,5

Визначте:

1. Вартість споживчого кошика в березні, червні, жовтні.

Завдання 5

Вам потрібно описати, які відмінності існують у золотих та паперових грошах.

Таблиця 1.5

Відмінності золотих грошей від паперових

Золоті гроші	Паперові гроші

Завдання 6

На підставі даних таблиці розрахувати потому вагу, абсолютний приріст, темпи росту, темпи річного приросту

Характеристика складових грошових агрегатів (тис. грн.)

Показники	Вересні базисного р.	Вересні звітний р.
Чекові депозити	425	603
Резервні депозити	125	326
Готівкові гроші	428	635
Ощадні депозити	122	257
Дрібні строкові депозити	1032	5812

Розв’язок оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 7

Вам потрібно написати глосарій к термінам та поняттям:

Гроші, бартер, білонна монета, банкнота, розмінна монета, казначейські білети, нерозмінна банкнота, масштаб цін, функції: засіб обігу, мірило вартості, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші, дебетова картка, кредитна картка , демонетизація золота, комерційний вексель, фінансовий вексель, приятельський вексель, казначейській вексель, іменний чек, ордерний чек, пред'явницький чек, акцептовий чек.

Завдання 9

Вам потрібно описати, які існують функції грошей і в чом полягає їхня сутність та форма руху грошей. Розв’язок оформіть у вигляді таблиці, або у вигляді схеми.

Завдання 10

Вам потрібно описати , епоху товарних грошей

Таблиця

Епоха товарних грошей

Причини появи	Форма гроші

Завдання 11

Вам потрібно описати , епоху металевих грошей

Таблиця

Епоха металевих грошей

Причини появи	Форма гроші

Завдання 12

Вам потрібно описати , які існують відмінності паперових грошей від кредитний.

Таблиця

Відмінності паперових від кредитних грошей

Паперові гроші	кредитні гроші

Методичні рекомендації до розв’язання завдань до 2 теми Грошовий обіг та грошова маса

Кількість грошей, необхідних для обігу товарів, прямо пропорційна сумі їх цін і обернено пропорційна швидкості обігу однойменної грошової одиниці.

, (2.1)

де: К_г – кількість грошей, необхідних для обігу товарів протягом певного часу;

Ц – сума цін на товари, що підлягають реалізації за певний відрізок часу;

К – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких не наступив;

О – швидкість обігу грошової одиниці за рік;

П – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких наступив;

ВП – платежі, що взаємопогашаються.

Грошово-кредитний мультиплікатор – це процес, характерно структури змі­ни грошової маси, створення нових банківських депозитів при кредиту­ванні банками клієнтури на основі додаткових, або вільних, резервів, що надійшли до банку ззовні.

Додатковий (вільний) резерв (В_рез або Д_рез.) – це сукупність коштів комерційного банку, які банк має у розпорядженні в даний момент і які можуть бути використані ним для активних операцій. Цей резерв має таку формулу:

В_рез. = К + ЗК + МБК – ВСФ – А_о – О_р, (2.5)

де В_рез. – додатковий, або вільний, резерв;

К – капітал банку;

ЗК – залучені банком кошти в депозити;

МБК – сальдо заборгованості банку за міжбанківським кредитом, вклю­чаючи і кредити НБУ;

ВСФ – відрахування до централізованого страхового фонду;

А_о – вклади банку в активні операції, не повернуті на даний момент;

О_р – обовязкові резерви.

Вільні та обов’язкові резерви пов’язані між собою такою залежністю:

В_рез. = Б_рез. - О_рез. (2.6)

Загальний банківських резерв (Б_рез.) – вся сума грошових коштів, яка знаходиться в розпорядженні комерційного банку в даний момент, і не використовується для активних операцій (М_к; М_рез.)_.

Обов’язкові резерви (О_рез.) – це та частина загальних резервів банку, яка не може бути використана для операцій, що призначені для задоволення потреб, які контролюються НБУ.

Рівень грошово-кредитного мультиплікатора залежить від норми обов’язкового резервування:

m = 1/r, (2.7)

де m – грошово-кредитний мультиплікатор;

r – норма обовязкового резервування.

Приріст грошової маси може бути виражений формулою:

М = R  1/r, (2.8)

де М – приріст грошової маси;

R – початковий приріст резервів;

r – норма обовязкового резервування.

Показник фактичного рівня мультиплікатора розраховується за формулою 2.2.

(2.9)

де M₀ – маса готівки в обігу поза банками;

D – маса грошей у депозитах комерційних банків;

R – сума резервів комерційного банку.

Рівень монетизації ВВП (коефіцієнт Маршала) визначається за формулою 2.4.

, (2.10)

де: – рівень монетизації;

– маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М3;

– річний номінальний обсяг валового внутрішнього продукту.

Чим вищий цей показник — тим краще. Це пов’язано з тим, що збільшення цього показника вказує на посилення мобільності економіки, яка досягається зростанням ступеня варіантності в поведінці господарюючих суб’єктів: підвищення рівня монетизації ВВП означає, що учасники суспільного виробництва значну частину виробленого продукту схильні зберігати не в натуральній (у вигляді незавершеного виробництва, виробничих запасів тощо), а у вартісній формі.

Грошова маса – це сукупність готівкових і безготівкових купі­вельних та платіжних засобів товарів, що забезпечують обіг товарів і послуг у народному господарстві і перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обігу.

У структурі грошової маси виділяють такі агрегати: М₀, М₁, М₂, М₃.

М₀ – включає готівку в обігу, яка перебуває поза банками, і тому регулювання та контроль за ним складний, тобто у руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить. Обсяг готівки визначається як різниця між загальним обсягом емісії готівки та сумою готівки, що зберігається в касах банків, і збігається з агрегатом М₀.

М₁ – складається з агрегату М₀ + коштів на рахунках ″до запитання″ (депозитні гроші) і поточних рахунках банків (національній або іноземній валюті), які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і без­го­тівковій формах (платіжне доручення, акредитив, електронні перекази тощо) без попередження банків. Цей агрегат за своїм функціональним призначенням є засобом обігу і платежу. Він найтісніше пов’язаний з товарного масою, тому у своєму обсягу залежить в основному від таких чинників, як обсяг товарообороту і швидкість обігу грошей.

М₂ – містить агрегат М₁ + термінові й ощадні депозити в комер­ційних банках, покладанні на певний термін, а також вклади на всі види строкових рахунків, включно з іменними депозитними сертифікатами банків, короткострокові державні цінні папери, які на першу вимогу можуть бути обмінені на готівку та кошти в іноземній валюті. Державні цінні папери не функціонують як засіб обігу, однак можуть перетворитися в чекові гроші або готівкові рахунки.

М₃ – включає агрегат М₂ + депозитні й ощадні вклади в спеціалізованих кредит­них установах, а також цінні папери власного боргу банків. Наприклад, депозитний сертифікат, що свідчить про вкладення його власником у банк певної суми на термін, після закінчення якого за даним сертифікатом сплачуються відсотки і повертається вкладена сума. На відмінну від термінового депозиту, за яким вкладені гроші все ж можна вилучити з банку до закінчення терміну, втративши при цьому відсотки за внеском або їх значну частину, то за депозитним сертифікатом достроково повернути свої гроші, як правило, не можна. Це додає даному елементу менший ступінь ліквідності, ніж той, що мають строкові депозити.

Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарооборот є гроші агрегату М_0. Найнижчу ліквідність мають гроші агрегату М₃, оскільки частина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових утрат.

Між агрегатами повинна зберігатися рівновага, інакше відбувається порушення грошового обігу. Практика показує, що рівновага настає при М₂ > М₁. Вона змінюється при М₂ + М₃ > М₁.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Грошова маса має грошові компоненти: готівку поза банком (М₀) і депозити до запитання (Д):

М = М₀ + Д (2. 1.)

Грошова база включає: готівку поза банком (М₀) і банківські резерви (Б_рез.):

Г_б = М₀ + Б_рез. (2. 2.)

Величина грошової бази Г_б можна визначити за формулою:

Г_{б =} М₀ + М_к + М_рез (2. 3.)

де М₀ - сума готівки, що перебуває поза банками;

М _к – сума готівки в касах банків;

М _рез. – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Оскільки показник грошово-кредитної мультиплікації визначається не в обсязі додатково випущених в обіг грошей, а в кількості разів збільшення їх маси в обігу, то пропозицію грошей можна подати так:

П _гр. = m ∙ Г_б (2.4)

де П _гр. – пропозиція грошей або готівки поза банками (М₀);

m – коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатора;

Г_б – грошова база.

Зміна пропозиції грошей (П_гр.) може бути викликана діями показ­ни­ків, що впливають на обсяг грошової бази і коефіцієнт мультиплікатора.

Грошова база (Г_б) перебуває під постійним контролем Централь­ного банку і багатьох інших показників, що діють незалежно від його волі і можуть самостійно впливати на обсяг пропозиції грошей.

Завдання 1

Вам потрібно написати глосарій к термінам та поняттям:

дебетовий переказ; кредитовий переказ; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; акредитив; інкасове розпорядження; платіжна вимога; ринок грошей; ринок капіталів; посередницькі операції; пряме фінансування; опосередковане фінансування; первинний та вторинний ринок; фондова біржа; брокер; дилер; маклер; акцепт; ордер меморіальний; сума переказу; чекодавець; чекодержатель; бенефіціар; ціна товару; ринок продуктів; ринок ресурсів; світовий ринок; фінансові посередники грошового ринку: («ведмеді», «бики», «зайці»); облігація; швидкість грошового обіг; акція

Завдання 2

Ви працюєте фінансовим аналітиком на ВАТ «Турбо». Відомі такі данні:

Сума цін по реалізованим товарам (роботам, послугам) – 4500 млрд. грн.

Сума цін товарів (робіт, послуг) проданих з розстрочкою платежу, строк оплати яких не настав – 2 млрд. грн.

Сума платежів по довгостроковим зобов’язанням, строки яких настали - 172 млрд. грн.

Сума взаємно погашених платежів – 400 млрд. грн.

Середня кількість оборотів грошей за рік – 5.

Керівництво підприємства поставило перед вами завдання – розрахувати кількість грошей, необхідних підприємству в якості засобів обігу.

Завдання 3

Грошова маса готівкових і безготівкових грошей – 500 млрд. грн., валовий національний продукт – 2000 млрд. грн.

Розрахуйте швидкість обертання грошей.

Завдання 4

В таблиці наведені дані про номінальний обсяг ВНП та грошову масу.

Рік	М1	М2	Номінальний обсяг ВНП
1	260,5	571,4	1559,3
2	195,2	464,7	1498,4
3	348,5	609,5	8990,5

Проведіть порівняння швидкості обігу грошей на підставі даних, наведених у таблиці з урахуванням грошових агрегатів. В якому випадку швидкість обігу грошей є більш стабільною?

Завдання 5

Вам відомі такі данні: гроші поза банком 11650 тис. грн..; маса грошей у депозитах комерційного банку – 1785 тис. грн., сума резервів комерційного банку – 835 тис. грн..

Визначте показник фактичного рівня мультиплікації.

Завдання 6

Таблиця 2.2 Характеристика складових грошових агрегатів (тис. грн.)

Показники	1 рік	2 рік.
Невеликі строкові вклади	1630	1535
Крупні строкові вклади	645	702
Чекові вклади	448	-
Безчекові ощадні вклади	300	424
Готівкові гроші	170	105

Визначте грошові агрегати: М1, М2, М3; зробити їх порівняльну характеристику протягом зазначених періодів. Рішення завдання оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 7

Таблиця 2.3

Характеристика складових грошового агрегату М2 (тис.грн.)

Складові М2	Млрд. грн.
	базисний р.	поточний р.
Готівка	89310,7	362329,9
Депозити до запитання	116688,3	215858,7
Строкові депозити	145570,5	217444,4

Як робітнику міністерства фінансів, Вам потрібно визначити відсоткову структуру наявної грошової маси М₂ України.

Завдання 8

Таблиця 2.4

Дані для розрахунку завдання (тис. грн.)

Показники	1 рік	2 рік	3 рік
Резервні гроші	164,9	210,4	269,7
У т.ч. гроші поза банками	103,8	130,4	187,8
Депозити до запитання	87,3	162,5	149,5
Строкові і ощадні депозити	97,2	81,2	111,0
Депозити в іноземній валюті	69,4	80,5	190,9

На підставі даних таблиці розрахуйте:

1) Темпи річного приросту: а) грошової бази; б) готівкових коштів в обігу (Мо);

в) грошової маси (М2).

2) Питому вагу готівкових коштів у грошовій масі.

Завдання 9

Таблиця 2.5

Характеристика складових грошових агрегатів по роках (тис. грн.)

Показники	Базисний р., тис. грн.	Звітний р., тис. грн.
Невеликі строкові вклади	1630	1745
Крупні строкові вклади	645	876
Безчекові ощадні вклади	300	318
Готівкові кошти	170	283

На підставі наведених у таблиці даних розрахувати:

1) Грошові агрегати: а) М₁ б) М₂ в) М₃

2) Визначити темп річного приросту цих агрегатів та зробити висновки щодо динаміки розрахованих показників.

Завдання 10

На основі наведених даних Вам потрібно проаналізувати окрему вагу, абсолютний приріст, темпи росту.

Результати аналізу представити у вигляді аналітичної таблиці ( тис грн.)

Показники	базисний р. 1 кв.	звітний р. 1 кв.
1. Процентний дохід	4 960	3 881
2. Процентні витрати	2 647	2 187
3. Комісійний дохід	1 484	1 258
4. Комісійні витрати	133	25
5. Чистий торгівельний дохід	266	77

Завдання 11

Розрахуйте грошові агрегати М0, М1, М2, М3, та середню швидкість обігу грошової маси, а також тривалість одного обороту в днях за наведеними в таблиці даними:

Показники	На початок звітного р року, млрд. грн.	На кінець звітного року, млрд. грн.
Готівка поза банками	58	48
Кошти на поточних рахунках	145	198
Депозити до запитання	185	240
Кошти у строкових депозитах	195	250
Кошти у трастові операції	28	20
Сума цін реалізованих товарів	7289	9494
Товари, продані в кредит	1200	1900
Сума платежів по кредитам	2500	100
Взаємопогашенні платежі	40	38

Завдання 12

Розрахуйте величину агрегатів грошової маси України в 2010 р., якщо:

— готівка поза банками — 125 млрд. грн.;

— готівка в касах юридичних осіб — 30 млрд. грн..;

— депозити до запитання — 71 млрд. грн..;

— строкові вклади — 167 млрд. грн.;

— валютні заощадження — 120 млрд. грн..;

— кошти за трастовими операціями — 1 млрд. грн.;

— вартість облігацій державного займу — 1,7 млрд. грн.

Завдання 15

Розрахуйте вільний резерв банку за наступними даними:

На початок року тис. грн.	На кінець року тис. грн.	показники
13478	32156	Капітал банку
567	987	Активні операції банку
4967	9880	Залученні кошти
8898	6879	Сальдо заборгованості банку
15%	15%	Обов'язкові резерви
4567	4567	Відрахування у пенсійний фонд
4134	4134	Відрахування до страхового фонду
7869	9857	Резервні фонди