1.2. Об’єкти і суб’єкти організації обліку

Організація як смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебувають у певній функціональній залежності між собою. Найчастіше термін «організація» вживається для позначення такої властивості, як упорядкування всіх елементів визначеного об'єкта в часі і просторі. Щодо організації бухгалтерсь­кого обліку, то таке поняття може бути визначено як науково-обґрунтована сукупність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформа­ції з метою оперативного контролю за правильним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої фінан­сової звітності.

Як і будь яка дисципліна «Організація обліку» має свій предмет і метод, суб'єкти та об'єкти. Вважається, що предметом організації обліку є обліковий процес, який потребує обов'язкового упорядку­вання. Предмет розкривають його об'єкти, які наведені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Об'єкти організації обліку

Під об'єктами організації обліку розуміють окремі предмети, яви­ща або процеси, на які спрямована організаційна діяльність обліково­го апарату. На рис. 1.1 виділено щонайменше три категорії об'єктів обліку: по-перше, це особи, що виконують облікову роботу, яку пот­рібно організовувати; по-друге, це об'єкти, з якими працюють ці осо­би (облікові номенклатури, носії облікової інформації та їх загальний рух); по-третє, різноманітне забезпечення обліку (нормативно-правове, технічне, інформаційне, ергономічне тощо).

Суб'єктами в організації бухгалтерського обліку виступають кері­вники підприємства - директор та головний бухгалтер, на яких пок­ладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та за­безпечення фіксації фактів здійснених всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

У першу чергу таку відповідальність несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих докумен­тів, що зафіксовано у Законі України «Про бухгалтерський облік і зві­тність в Україні».

1.3. Завдання обліку і користувачі облікової інформації

Організація обліку - це один із найбільш відповідальних етапів створення підприємства та підготовки його до ефективної діяльності. Для того, щоб процес організації бухгалтерського обліку відбувся, потрібно щоб власник підприємства застосував заходи, які були б направлені на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, їх узагаль­нення з метою отримання необхідної інформації для складання звіт­ності та прийняття управлінських рішень. Провести свої заходи він може лише через головного бухгалтера, якому делегує відповідні по­вноваження.

Організація обліку зводиться до таких основних завдань:

- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;

- обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у відповідності до вихідної інформації;

- складання на основі отриманого масиву обробленої інформації, зафіксованої у первинних документах і регістрах балансу і фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам.

Облікова інформація необхідна для вирішення зовнішніх і внутрішніх завдань управління економікою підприємства. Вона має широке коло користувачів. Всіх користувачів облікової інформації поділяють на внутрішніх і зовнішніх. Класифікацію користувачів облікової інформації можна подати за схемою, наведеною на рисунку 1.2

Рис. 1.2.1 Користувачі облікової інформації

До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський персонал, робітники і службовці. Внутрішні користувачі задовольняють свої інформаційні потреби щодо ефективності роботи апарату управління, прибутковості організацій, прийняття управлінських і планових рішень, стабільності й прибутковості підприємства, збереження робочих місць, оплати праці та пенсійного забезпечення тощо.

До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу. До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні установи, майбутні акціонери.

До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів), учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії, кліринги).

У процесі аналізу інформації визначають склад інформації, представленої користувачам, коло користувачів, взаємозв'язок різних показників діяльності організації, залежність показників від економічно значимих подій і ситуацій. Процес підготовки й інтерпретації інформації передбачає уявлення логічно пов'язаної планової, облікової й інший інформації, що включає в разі потреби аналітичні і прогнозні укладання.

Підготовка інформації представляється користувачам як звітів табличного, графічного і текстового формату.