4.2. Система внутрішнього і зовнішнього контролю витрат на збут у тов «олді-Житомир»

Контроль витрат на збут здійснюється за такими напрямами:оцінка виконання кошторисів витрат на збут за звітні періоди; перевірка обґрунтованості, достовірності, правомірності вклю­чення до групи витрат на збут в цілому та за статтями витрат.

У структурі витрат ТОВ «ОЛДІ-Житомир» основної діяльності підприємства витрати на збут становлять до 45 %, чим визначається їхня значущість як об’єкта контролю. 

Витрати на збут, пов’язані з реалізацією (збутом) готової продукції, товарів:

1. оплата праці, службові відрядження, комісійні винагороди продавцям та працівникам, які забезпечують збут;

2. витрати на рекламу та вивчення ринку;

3. витрати на передпродажну підготовку товарів, упакування готової продукції, ремонт тари;

4. транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з виконанням договорів постачання з покупцями, гарантійне обслуговування та ремонт, страхування, витрати на утримання основних засобів, пов’язані зі збутом, інші (операційна оренда, амор­тизація, комунальні послуги тощо).

Витрати цієї групи не включаються в собівартість продукції, робіт, послуг, відображаються у звітному періоді їхнього виникнення в журналі № 5 за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» і наприкінці кожного місяця списуються в дебет рахунку 79 «Фінансові результати». 

Основним нормативним актом, яким керується ревізор під час контролю витрат на збут, є П(С)БО 16 «Витрати».

Контроль витрат на збут здійснюється за такими напрямами:

1. оцінка виконання кошторисів витрат на збут за звітні періоди;

2. перевірка обґрунтованості, достовірності, правомірності вклю­чення до групи витрат на збут в цілому та за статтями витрат.  При цьому особлива увага приділяється контролю транспортних витрат. Ці витрати можуть включатися у витрати підприємства за звітний період або відшкодовуватися покупцями. Тому треба вивчати умови складених з покупцями договорів на збут продукції, оскільки можливе завищення витрат за окремими видами поставок;

3. перевірка витрат на тару. Залежно від особливостей транспортування, виду готової продукції вивчаються операції щодо нарахування зносу зворотної тари, списання витрат на тару та збитків по тарі;

4. перевірка витрат на рекламу, гарантійний ремонт;

5. перевірка відображення в аналітичному і синтетичному  обліку витрат на збут, їхнє списання на фінансові результати  та відображення в податковому обліку як валових витрат звітного періоду. Особливу увагу ревізор звертає на коригування помилок минулих періодів у довідках бухгалтерії про виявлені помилки.

Матеріали ревізій щодо витрат на збут дають змогу визначити такі типові порушення: 

а) завищення витрат на рекламу, гарантійний ремонт у податковому обліку валових видатків;

б) включення у витрати на збут вартості зворотної тари; 

в) включення у витрати на збут за звітний період транспортних витрат, які підлягають відшкодуванню покупцями, та інші факти неправомірного віднесення витрат до цієї групи; 

г) порушення в оформленні первинних документів про витрати цієї групи та в методиці їхнього бухгалтерського та податкового обліку. 

При цьому особлива увага приділяється контролю транспортних витрат. Ці витрати можуть включатися у витрати підприємства за звіт­ ний період або відшкодовуватися покупцями. Тому треба вивчати умови складених з покупцями договорів на збут продукції, оскільки можливе завищення витрат за окремими видами поставок; перевірка витрат на тару.

Залежно від особливостей транспортування, виду готової продукції вивчаються операції щодо нарахуван­ня зносу зворотної тари, списання витрат на тару та збитків по тарі; перевірка витрат на рекламу, гарантійний ремонт; перевірка  відображення  в  аналітичному  і  синтетичному облік витрат на збут, їхнє списання на фінансові результати та відображення в податковому обліку як валових витрат звітного періоду.

Особливу увагу ревізор звертає на коригування помилок минулих періодів у довідках бухгалтерії про виявлені помилки.