- •11.1. Голос та його акустичні властивості
- •11.2. Історія розвитку фонопедії
- •11.3. Вікові особливості голосу
- •11.4. Клінічне та логопедичне обстеження голосових порушень
- •11.5.1. Причини функціональних порушень голосу
- •11.6. Методики корекційної роботи
- •11.6.1. Корекційна робота при функціональних порушеннях голосу
- •11.6.2. Корекційна робота при парезах чи паралічах гортані
- •11.6.3. Корекційна робота після резекцій гортані
- •12.2.1. Дисграфія
- •12.2.2. Психофізіологічні механізми процесу письма
- •12.2.3. Мозкова організація процесу письма
- •12.2.4. Операції процесу письма
- •12.2.5. Переду мови формування навичок письма
- •12.3. Етіологія порушень писемного мовлення
- •12.3.1. Симптоматика дисграфїі
- •12.3.2. Типи патологічних помилок
- •12.4. Класифікація дисграфій
- •12.5. Дислексія
- •12.5.1. Психофізіологічні механізми процесу читання
- •12.5.2. Операції процесу читання
- •12.6. Механізми дислексії
- •12.6.1. Дислексія та порушення зорово-просторових функцій
- •12.6.2. Дислексія та порушення когнітивних функцій
- •12.6.3. Дислексія та порушення усного мовлення
- •12.7. Симптоматика дислексії
- •12.8. Класифікація дислексій
- •12.9. Обстеження дітей з порушеннями читання
- •Анкетні дані, вивчення медико-педагогічної документації та анамнезу.
- •Дослідження сукцесивних функцій.
- •5. Дослідження короткочасної мовно-слухової пам'яті.
- •Дослідження складового аналізу та синтезу проводиться аналогічно фонематичному аналізу.
- •Дослідження стану звуко-буквенних асоціацій та графічних образів букв.
- •14. Дослідження самоконтролю на письмі.
- •12.10. Методика логопедичної роботи з подолання порушень писемного мовлення
12.6. Механізми дислексії
Питання про механізми виникнення дислексій, як і дисграфій, є складним. З позицій психологічного аспекту дислексія виникає внаслідок несформованості мовленнєвих та немовленнєвих психічних функцій, які забезпечують процес оволодіння читанням у нормі. Психолінгвістичний аспект вивчення порушень читання розглядає дислексію як порушення різних операцій процесу читання (зорового сприймання та розрізнення букв, вибору фонеми, злиття звуків у склади, синтезу слів у речення, співвіднесення їх зі значенням) внаслідок несформо-у ваності сенсомоторних, мовних та семантичних операцій.
12.6.1. Дислексія та порушення зорово-просторових функцій
Велика кількість досліджень свідчить, що у дітей з дислексією зорово-просторове сприймання суттєво не страждає. Однак спостерігаються труднощі просторової орієнтації у всіх просторових напрямках, змішування понять «право - ліво», «верх - низ», «попереду - позаду», «над - під», утруднення у виконанні просторово організований рухів. Зниження рівня
мовленнєвого розвитку та здатності виділяти і усвідомлювати просторові ознаки предметного світу призводить до суттєвого; відставання в оволодінні просторовими вербально-понятійними позначеннями. Особливо яскраво це проявляється у експресивному мовленні і Діти з дислексію майже не користуються прийменниками «над», «між», прикметниками «широкий»*! «вузький», «товстий», «тонкий», прислівниками «попереду», «позаду», часто замінюють їх або використовують неадекватно. На думку багатьох авторів, порушення вербалізації просторових уявлень відіграють важливу роль у механізмах порушення читання. Причому рівень мовленнєвого розвитку не є визначальним фактором в оволодінні поняттями «право» - «ліво».
У дітей з дислексію виявляється затримка в диференціації правої та лівої частин тіла, пізня латералізація або її порушення (ліворукість або змішана домінанта). Співвідношення між ліворукістю та дислексію не прямі, а опосередковані. В багатьох випадках, особливо при переучуванні ліворукості або у дітей зі змішаною домінантою спостерігаються специфічні труднощі формування просторових уявлень, змішування правої та лівої сторін. У нормі розрізнення правого та лівого формується до 6 років. Достатня сформованість просторових уявлень є необхідною передумовою розрізнення та засвоєння букв дитиною. У ліворуких дітей без порушень читання в процесі еволюції створюються механізми, які компенсують латеральну дискоординацію, у ліворуких дітей з дислексію ці системи компенсації організуються більш повільно та пізно. Таким чином, не сам факт ліворукості, а несформованість просторових уявлень, яка спостерігається при переучуванні ліворуких дітей та прц змішаній домінанті, викликає порушення читання.
У дітей із порушеннями читання відмічається неточність у визначенні форми та розміру. Несформованість оптико-про; сторових уявлень проявляється в малюванні, при складанні цілого із частин. Так, під час конструювання геометричних фігур за зразком спотворюються кутові відношення між елементами ламаної лінії або спостерігається неправильне розташування фігур. При цьому помітних спотворень форми фігур майже не спостерігається. Виконання ж цих завдань по пам'яті часто видається непосильний: Аналіз малюнків дітей свідчить,
що їм притаманні схематизм, бідність композиції, розташування предметів і фігур в один рядочок, статичність та недостатність реалізму (Є.Ігнатьєв, Н.Сакуліна та ін.). Однією з найбільш яскравих патологічних ознак у дітей-дислексиків є порушення пропорцій як між частинами одного зображення, так і між окремими зображеннями. Часто малюнки непропорційно малі в порівнянні з простором листа паперу. Основною причиною низького рівня зображувальної діяльності у дітей з дислексію, за результатами досліджень, проведених О.М.Корнєвим, є незрілість складних, довільних форм зорово-моторної координації. Більшість дітей, які не засвоїли букви, мають найбільш низький рівень розвитку зображувальних навичок. Дефіцит зображувально-графічних здібностей бере безпосередню участь у патогенезі дислексії, особливо на етапі засвоєння звуко-буквеної символіки.
У дітей з порушеннями читання мають місце порушення запам'ятовування комплексів з 5 геометричних фігур різної форми («Симультанні комплекси») або рядів фігур чи малюнків, розташованих у різній послідовності («Сукцесивні комплекси»).
