Розділ 2. Планування виробництва і реалізації продукції на підприємстві

2.1Планування виробництва і реалізації

Планування виробництва і реалізації продукції визначає склад, якість і об­сяг продукції, яка повинна бути виготовлено в планованому періоді і поставлена споживачеві. Він відображає головну задачу господарської діяльності підприєм­ства і є провідним розділом перспективного і поточного (річного) плану. Всі іншірозділи плану перспективного і поточного розробляються саме для його обґрунту­вання і спрямовані на забезпечення умов його виконання.

Планування виробництва і реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі за показниками:

•         виробництво продукції в натуральному виразі;

•         чиста нормативна продукція;

•         товарна продукція.

Основною задачею плану виробництва і реалізації продукції є максимальне задоволення замовників, споживачів високоякісною продукцією при якнайкращо­му використанні всіх видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.) [6]

Розробка плану здійснюється в наступній послідовності:

1) визначається номенклатура і асортимент продукції, що випускається.

При цьо­му підставою служить портфель замовлень і обсяг вільного продажу;

2) на підставі обсягів поставок і передбачуваного продажу визначається обсяг ви­робництва кожного виробу в натуральному виразі;

3) обсяг випуску за окремими виробами обґрунтовується виробничою потужністю;

4) виходячи з натурального обсягу виробництва розраховується обсяг продукції у вартісному виразі — товарній, реалізованій, нормативний чистий і іноді валовий.

Розробка завдань з випуску продукції в натуральному виразі є початковою час­тиною розробки плану. Замовникові і споживачеві потрібна продукція не взагалі, а пев­ні її види, здатні задовольняти їх потреби. На підставі натурального виразу продукції встановлюються виробничі зв'язки між підприємством і базою основних техніко-економічних розрахунків. Розробка виробничої програми в натуральному виразі передбачає:

• визначення номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

• розрахунок обсягу виробництва і поставок, окремих видів продукції у відпо­відних натуральних вимірниках (шт,т);

• розподіл обсягу виробництва продукції за календарними періодами;

• обґрунтування планованих обсягів виробництва продукції, виробничою по­тужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Номенклатура продукції — це склад продукції, що виготовляється, за її вида­ми, найменуваннями. [7]

Асортимент — характеризує склад даного виду продукції за її типами, марка­ми, профілями, умовами, якістю.

Виробнича програма, перш за все, повинна задовольняти потреби замовника, і в той же час відповідати ресурсам підприємства, враховуючи його госпрозра­хункові інтереси. Виробнича програма, що забезпечує якнайкращі результати ді­яльності підприємства, називається оптимальною.

Заключним етапом розробки плану виробництва в натуральному виразі є до­ведення планових завдань до виконавців.

Для узагальненої характеристики діяльності підприємства і для ув'язки ви­робничої програми з фінансовими показниками визначається обсяг продукції у вартісному виразі за показниками товарної, реалізованої, і нормативної частини продукції. Базою цих показників є товарна продукція.

Товарна продукція — включає вартість промислової продукції підприємства, яка буде випущена в планованому періоді і підготовлена до реалізації. В неї включа­ються: готові вироби, запчастини і напівфабрикати свого виробництва, продукція допоміжних цехів, що поставляється на сторону; роботи промислового характеру, виконувані на сторону і для непромислових господарств свого підприємства (для капбудівництва, ЖКО, підсобного господарства); капітальний ремонт і модернізація устатку­вання, виконувані силами підприємства; тара, не включена в оптову ціну виробу і роботи по НТП, що фінансується за рахунок фондів накопичення (прибутку).

Роботи і послуги непромислового характеру не включаються в товарну про­дукцію: капремонт будівель і споруд, реалізація відходів і зайвих матеріальних цінностей. Товарна продукція визначається в діючих і зіставних (незмінних) цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для обґрунтування об­сягу реалізації, а в зіставних для вимірювання динаміки виробництва. 

(2.1),

де    П_Т— обсяг товарної продукції;

п — кількість найменувань продукції;

N_пр.j — обсягу j-го виду продукції в натуральному вимірюванні;

Ц_j — ціна одиниці продукції j  найменування.

Реалізація продукції — це товарна продукція, яка поставлена замовнику і сплачена ним. Вона розраховується в оптових діючих цінах підприємства.

Валова продукція — це вартість всієї промислової продукції незалежно від сту­пеня її готовності. Вона включає вартість товарної продукції, зміну залишків незавер­шеної продукції і технологічного оснащення власного виробництва. Таким чином, во­на включає повторний рахунок і служить для внутрішніх цілей підприємства. [6]

Чиста продукція — характеризує знов створену вартість.

(2.2),

де    П_ч — чиста продукція;

М— вартість всіх видів матеріалів, витрачених на виробництво товарної продукції;

А — амортизаційні відрахування.

 Таким чином, вона відображає знов створену вартість і тому застосовується для обчислення продуктивності праці. 

Норматив чистої продукції включає заробітну платню промислово-виробни­чого персоналу, відрахування на соціальне страхування і прибуток, розраховані накожний виріб за нормами. [6]

У зв'язку з тим, що для виготовлення продукції потрібний певний час, на підприємствах є незавершене виробництво. До його складу входять заготовки, де­талі, злитки, що знаходяться на різних стадіях обробки. Обсяг незавершеного ви­робництва значно впливає на ефективність роботи підприємства: його нестача зни­жує ритмічність, а надлишок знижує рентабельність, оскільки в незавершеному виробництві заморожені гроші. Оптимальний розмір оборотних коштів забезпечу­ється оперативно-виробничим плануванням.