Питання для самоперевірки, повторення

1. У чому полягає сутність поняття «товарознавство»?

2. Наведіть приклади визначень терміну «товарознавство».

3. Які відмінні особливості понять «товар» і «продукція»?

4. Що є об'єктом товарознавства?

5. Що виступає предметом товарознавства?

6. Які характерні риси споживної цінності товару?

7. Що вивчає товарознавство як наука? Зміст товарознавства.

8. Що таке категорія товарознавства?

9. Назвіть основні категорії товарознавства.

10. На яких принципах базується товарознавство?

Тема лекції: Поняття про якість товарів. Оцінювання якості товарів. Зміст лекції

Якість товару є однією з основних характеристик, що суттєво впливають на створення споживчих переваг і формування конкурентоспроможності. Це обумовлено сутністю категорії якості.

У сучасній літературі і практиці існують різні трактування поняття якість.

Відомий американський фахівець в галузі якості продукції А. Фейгенбаум у своїй книзі «Контроль якості продукції» визначає «якість виробу або послуги як загальну сукупність технічних, технологічних та експлуатаційних характеристик виробу та послуги, за допомогою яких виріб або послуга будуть відповідати вимогам споживача при їх експлуатації». Автор підкреслює, що якість продукції або послуги визначає споживач.

ДСТУ 3993-2000

Якість товару – це сукупність характеристик товару, які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

ДСТУ ISO 9000:2007

Якість (quality) – ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

В сучасних умовах проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, економічної, соціальної та екологічної безпеки. Якість – складне поняття, і його забезпечення вимагає об'єднання наукових сил, від творчого потенціалу до практичного досвіду багатьох фахівців. Сьогодні проблема якості не тільки важлива, але й повинна бути вирішена спільними зусиллями держави, регіональних органів управління, керівників колективів підприємств, учених, конструкторів, кожного інженера, робітника.

Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції. У поняття «якість» товарів слід включати повноту і різноманітність асортименту, оскільки від цих чинників залежить найповніше задоволення потреб споживачів. На практиці під якістю продукції розуміють лише її відповідність вимогам нормативної документації. Якість товару передбачає задоволення соціальних потреб суспільства і характеризує доцільність виробництва. Воно є сукупністю властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби суспільства відповідно до призначення продукції.

Якість є важливим інструментом у боротьбі за ринки збуту. Саме якість забезпечує конкурентоспроможність товару. Вона складається з технічного рівня продукції і корисності товару для споживача через функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні властивості. При цьому конкурентоспроможність визначається сукупністю якісних і вартісних особливостей товару, які можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання і споживання відповідного товару. Слід враховувати, що серед продукції аналогічного призначення більшою конкурентоспроможністю володіє та, яка забезпечує найвищий корисний ефект по відношенню до сумарних витрат споживача. Безумовно, підвищення якості сполучене з витратами. Однак вони окупляться завдяки отриманому прибутку. Заняття лідируючого положення на ринку неможливо без розробки й освоєння нових товарів (модифікованих, поліпшених). Висока якість товарів свідчить про високий рівень розвитку науки, техніки і технології будь-якої галузі виробництва; це не тільки результат технічного прогресу, але й один з факторів, що його прискорюють.

Дослідження ринку збуту товарів свідчать, що підвищення якості товарів на 10% сприяє зростанню ціни на 40...50%, а при зниженні якості ціна товарів зменшується на 20...25%. Встановлено, що реалізувати товари, якість яких на 50% нижча за світовий рівень, практично неможливо. Отже, якість продукції має дуже важливе значення для економічного розвитку держави; тільки якісна продукція відкриває експортну дорогу на платоспроможні західні ринки і цій проблемі необхідно приділяти постійну увагу.

Вимоги до товару – сукупність якісних і кількісних характеристик товару, які відображають уявлення його споживачів про необхідну цінність товару в разі використання його за призначенням у встановлених умовах обігу і споживання.

Характер і ступінь вимог у різні періоди відрізняються і залежать від:

• матеріального і культурного рівня життя населення,

• призначення товару,

• наявності сировинних ресурсів,

• техніко-економічних можливостей виробництва,

• ступеня інформованості населення про товар.

Вимоги до товарів:

Поточні

Розробляють і пред'являють до товарів серійного виробництва, які надходять у продаж. Їх встановлюють з урахуванням технічних і економічних можливостей виробництва на певному етапі розвитку економіки держави. Ці вимоги, як правило, регламентуються державними стандартами і технічними умовами. Поточні вимоги періодично переглядаються, уточнюються і змінюються.

Перспективні

Об'єднують більш широкий за рівнем комплекс показників якості товарів. Підставою є поточні вимоги до якості товарів. Під час розробки перспективних вимог до товару враховують найповніше задоволення потреб, вдосконалення процесів виробництва, появу нових видів сировини та інші чинники.

Перспективні вимоги з розвитком технічного прогресу переходять у групу поточних і регламентуються держстандартами і технічними умовами.

Загальні

Однаково пред’являються або до певного товару, або до переважної більшості виробів: відповідність товару призначенню і ступінь виконання основної функції, зручність користування, нешкідливість для організму людини, можливість і простота ремонту, естетичні вимоги тощо.

Специфічні

Пред’являються до більш вузької групи виробів або до конкретного товару. Вони більш різноманітні і залежать від призначення і умов експлуатації товарів (наприклад, важлива вимога до музичних інструментів – якість звучання, міцність або кольорове оформлення тканин).

Соціальні

Відповідність виробництва того чи іншого товару потребам суспільства, доцільність його виробництва і споживання. Аналіз статистичних показників, розробка моделей споживання і проведення соціологічних досліджень дозволяють виявляти ці вимоги. На основі такого аналізу розробляють оптимальний асортимент товарів

Функціональні

Передбачають відповідність виробу виконанню основної функції, універсальності застосування і виконання інших операцій. Товар, що не відповідає цим вимогам, не може використовуватися за призначенням. Для деяких товарів ці вимоги можуть співпадати з іншими: для художньо-декоративних виробів вони співпадають з естетичними.

Ергономічні

Передбачають зручність користування виробом в процесі експлуатації, його відповідність особливостям організму людини, забезпечення оптимальних умов його експлуатації людиною в побуті. Вони мають особливе значення під час оцінки якості товарів у виробничому процесі або в побуті у зв'язку з тим, що людина, яка користується тим чи іншим виробом, вступає з ним у взаємовідношення «людина – виріб», «людина – виріб – середовище».

Ергономічні вимоги визначають відповідність виробу гігієнічним, антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним, психологічним та іншим особливостям організму людини, характеризують відношення суб'єкта до об'єкта.

Естетичні

Вимоги до форми, конструкцій, зовнішнього оформлення та інших особливостей виробу. Вони свідчать про суспільну цінність, корисність, функціональну доцільність товару, зручність користування ним, а також відповідність смакам населення і моді.

Екологічні

Виражаються показниками, що характеризують ступінь дії шкідливих речовин, які виникають під час зберігання, транспортування або споживання (експлуатації) товарів на навколишнє середовище. Ці вимоги повинні враховуватися під час вибору сировинних матеріалів, режимів технологічної обробки виробів.

Властивості товарів характеризуються відповідними показниками, за сукупністю яких визначають якість товарів.

Показник якості товару – це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей товару, що характеризують його якість, яку розглядають стосовно визначених умов його виробництва та експлуатації або споживання.

1.За кількістю властивостей, що характеризуються:

• одиничні показники якості

• комплексні показники якості

• узагальнені показники якості

2. За способом вираження

• показники якості, що виражені в балах

• показники якості, що виражені в натуральних одиницях (кілометрах, годинах, кілограмах та ін.)

3.За методом визначення показники якості, що визначені

• органолептичними,

• соціологічними,

• експертними,

• інструментальними та іншими методами.

4.За стадією визначення

• проектні

• виробничі

• експлуатаційні

5.За сферою застосування показники, що застосовують до

• одиниці продукції

• сукупності одиниць однорідної продукції

• сукупності одиниць різнорідної продукції

6.За застосуванням для оцінки рівня якості

• базові

• відносні

• узагальнюючі

• прямі

• непрямі

• інтегральні

Одиничні показники якості товару характеризують тільки одну з його властивостей, наприклад стійкість запаху парфумів. Вони встановлюються галузевими нормативними документами.

Комплексний показник якості товару характеризує декілька його властивостей. Він може відноситися як до всієї сукупності властивостей, що складають якість, так і до певної групи властивостей. В останньому випадку він називається груповим комплексним показником.

Узагальненим показником якості називається показник, що відноситься до такої сукупності властивостей продукції, за якою прийнято оцінювати її якість, наприклад виробництво незмінальних, водовідштовхувальних, малоусадкових тканин в загальному випуску.

Визначальним показником якості називають показник, за яким оцінюють якість продукції. Наприклад, визначальний показник якості продукції використовують під час експертного методу оцінювання якості продукції. В такому випадку необхідно встановити номенклатуру показників, за якими оцінюється якість конкретної продукції, та шкалу можливих оцінок кожного показника. Визначальний показник якості знаходять так: експерти оцінюють у балах кожний показник якості. Після цього середнє арифметичне значення оцінки кожного показника помножують на коефіцієнт вагомості і підсумовують отримані числа.

Відносний показник якості характеризує відношення показника якості конкретного товару до відповідного базового показника еталону. Ці показники виражають в частках або процентах.

Прямі показники якості безпосередньо пов'язані зі споживними властивостями товарів (наприклад, вміст вуглецю в чавуні або сталі), а непрямі – з властивостями, які залежать від ряду факторів (наприклад, міцність скла або порцеляни).