Питання для самоперевірки

1.Як поділяють меблі за призначенням?

2 .Як поділяють меблі за містом використання?

3.Які розрізняють підгрупи меблів за функціональним призначенням?

4.Якими бувають меблі за основними конструкційними матеріалами?

5.Як поділяють дерев'яні меблі за способом виробництва?

6.Як розрізняють меблі за способом з'єднання вузлів при зборці?

7.Як підрозділяють меблі за обробкою й облицюванням?

8.Чим відрізняються набори меблів від гарнітурів?

Тема лекції: Вимоги до меблевих товарів

Зміст лекції

Меблеві вироби, що випускаються промисловістю, повинні відповідати загальним і специфічним, поточним і перспективним вимогам. Залежно від того, яку сторону споживання меблів ці вимоги характеризують, їх підрозділяють на вимоги соціального призначення, функціональні, надійності в споживанні, ергономічні, естетичні, екологічні, економічні і ін.

Вимоги соціального призначення виявляються через функціональні, естетичні і інші споживчі властивості меблів. Найбільш істотними з них є вимоги до відповідності виробництва меблів потребам суспільства, сучасній моді і стилю, національним особливостям, складу сім'ї.

До функціональних вимог відносять вимоги до відповідності розмірів меблів розмірам приміщень і речей. Крім того, меблі повинні забезпечувати зручність користування, можливість вільного переміщення, створювати цілісність і правильну організацію інтер'єру. Конструкція меблів повинна забезпечувати простоту виготовлення, міцність, довговічність, надійність і раціональне використання матеріалів. Меблі повинні бути стійкими при статистичних і динамічних навантаженнях. У збірно-розбірних виробах меблів конструкція повинна забезпечувати збірку і розбирання, без додаткової підгонки, а також заміну облицювального матеріалу без пошкодження виробу.

Виконання цих вимог залежить від раціональності конструкції, правильного підбору видів з'єднань, матеріалів, розмірів деталей, правильності форм, обробки і ін. Тому при конструюванні меблів для сидіння, відпочинку, сну, прийому їжі, роботи і ін. занять враховують розміри і антропометричні дані тіла людини, а для меблі-хранилища враховують розміри книг, одягу, посуду, інших предметів. Функціональні розміри меблів по висоті встановлюються з урахуванням біомеханічних можливостей людини за трьомаумовними зонами: нижньою, середньою і верхньою. Нижня зона розташовується на рівні 750-850 мм від підлоги і по ступеню зручності користування ділиться на дві підзони - до 400-450 мм (рівень сидінь) і вище. Перша підзона, важко доступна і використовується для важких речей, що рідко вживаються. Верхня частина нижньої зони доступніша і використовується для розміщення висувних ящиків, лотків, пов'язаних з робочими площинами столів.

Середня зона (від 750 до 1600 мм) найбільш зручна і використовується для розміщення предметів, що часто вживаються, і для організації робочого місця. Наприклад, загальна висота робочої зони столу міняється від 550 до 1050 мм від рівня підлоги залежно від положення тіла людини і характеру функціонального процесу.

Верхня зона (1800 мм і більш від рівня підлоги) відносно недоступна. Користування верхньою зоною можливо із спеціальними підставками, сходами, драбинами. Тому в сучасних комбінованих шафах-стінках у верхній зоні і в антресолях рекомендується розташовувати легкі предмети, що рідко

вживаються.

Зручність користування меблями залежить не тільки від розмірів, форми виробу, але і від їх маси, яка забезпечує можливість трансформації меблів. Особливо зручна для переміщення і найбільш транспортабельні універсально-збірні і трансформовані меблі.

Здатність меблів виконувати задані функції протягом певного часу характеризується вимогами до надійності в споживанні і довговічності.

Надійність, довговічність і можливість ремонту меблів залежать від її конструкції, властивостей початкових матеріалів, покриття, технології виготовлення, ремонтопридатності і інших факторів. Тому конструкційні, облицювальні матеріали і захисний-декоративні покриття поверхонь виробів, деталі і складальні одиниці меблів повинні сприяти збільшенню термінів дії і забезпечувати збереження споживної вартості меблів при зберіганні, транспортуванні і експлуатації.

Для підтримки нормального функціонування організму людини меблі повинні відповідати вимогам ергономіки, тобто меблі повинні бути не тільки зручними і комфортабельними в експлуатації, але і знижувати до мінімуму негативні дії на нервову систему людини, бути регульованими для збереження зручної пози відповідно до .зросту людини і зміни положення його тіла. Незручність меблів, наявність; в ній гострих кутів, яскравий дратівливий колір негативно впливають на психологічний стан людини.

Меблі, як предмет утилітарного призначення, повинні створювати безпеку і нешкідливі умови при користуванні, тобто відповідати гігієнічним вимогам.

У зв'язку з цим поверхня меблів повинна бути гладкою, рівною, без рисок, подряпин, якомога легше очищатися і менше забруднюватися.

Гігієнічні вимоги особливо важливі для кухонних меблів, а також

меблів для сну і відпочинку.

При оцінці якості меблів, при створенні нових виробів дуже важливе дотримання естетичних вимог. Меблі повинні бути красивими. Зручні, добревиконані меблі в упорядкованому приміщенні завжди розташовують людей до трудової діяльності або відпочинку.

Вимоги до якості меблів, встановлені нормативно-технічною документацією можна розділити на групи:

• вимоги до конструкції і розмірів меблів;

• вимоги до матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

• вимоги до якості обробки, облицювання і оздоблювання поверхні меблів;

• вимоги до якості основних елементів меблів і їх з'єднання;

• вимоги до якості збірки меблів;

• вимоги до фізико-технічних показників меблів;

• вимоги до комфортабельності і естетичних показників меблів;

• вимоги до маркування, упаковки, транспортування і зберігання меблів.

Всі вимоги до якості меблів зводяться до наступного.

Меблі повинні виготовлятися відповідно до вимог технічної документації (проекту і технічної характеристики) і зразка-еталону, затвердженого в установленому порядку.

Функціональні розміри повинні відповідати вимогам, встановленим в НД на функціональні розміри конкретних моделей меблів або в технічній ; документації на ці вироби.

Якість матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, вживаних у виробництві меблів, повинна відповідати вимогам діючої нормативно-технічної документації на ці матеріали.

На якості меблів особливо різко позначається вологість деревних матеріалів. Вологість деталей з масивної деревини повинна бути (8 ± 2 %), а вологість деталей з деревних матеріалів повинна відповідати нормам, вказаним в нормативно-технічній документації на ці матеріали.

Норми обмеження пороків деревини встановлюються стандартом залежно від виду поверхонь деталей (поверхні деталей, фанеровані шпоном і поверхні деталей з масивної деревини), від характеру поверхні виробу і виду покриття (видима лицьова, інші лицьові, фасадна, робоча, внутрішні видимі поверхні, з прозорим покриттям і поверхні під непрозоре покриття, під оббивку і облицювання поверхні, невидимі при експлуатації).

У виробах меблів, виготовлених з деталей, фанерованих шпоном, на фасадній, робочій і інших лицьових поверхнях з прозорим покриттям не допускаються наступні пороки деревини: сучки здорові з тріщинами, частково зрощені, випадні, тріщини, прорість, несправжнє ядро, кишеньки, крен, тягова деревина, червоточина, риски, подряпини і ін. На поверхнях: внутрішніх видимих, під непрозоре покриття, під облицювання і оббивку ці пороки допускаються з обмеженням їх розмірів, місце розташування на деталях меблів. Пороки деревини: сучки загниваючі, гнилі, порохно, збіжистість, закомелистість, овальність, наріст, кривизна, серцевина, подвійна серцевина, пасинок, сухобокість, рак, засмолок, внутрішня заболонь, водошар, цвіль, гнилизна, дупло, пошкодження деревини паразитними рослинами, пошкодження птахами, обвугленість, обдир кори, кара, скіс, обзол, закорина, ворсистість, моховитість, бахрома, заруб, запил, задир, вищербини, брижі, наколювання, вихват, непрофрезеровка, гребінець, недошліфовка, опік, покоробленість не допускаються на всіх поверхнях меблів.

На лицьових поверхнях меблі не допускається водночас більше трьох видів нормованих пороків.

Облицювальні матеріали і захисно-декоративні покриття на видимих поверхнях повинні мати єдине колірне рішення.

Облицювання з шпону або матеріалів з малюнком, що імітує текстуру деревини, повинне бути підібрано за породою, текстурою і кольором.

Поверхні деталей меблів з металу повинні мати захисне декоративне покриття. Стандартом допускається відсутність покриття у випадку, якщо металеві деталі виготовлені із спеціальних сплавів, наприклад, хромонікелевих. Форми вузлів і деталей меблів повинні відповідати вимогам робочих креслень. Часто зустрічається відхилення форми дерев'яних елементів, що виражається у викривленні конструктивних площин і ліній. Покоробленая щитових і рамкових деталей на І м довжини не повинно перевищувати 1 мм -для дверей і 1,5 мм - для інших деталей.

Деталі і складальні одиниці виробів збірно-розбірних меблів повинні забезпечувати збірку і розбирання виробів без додаткової підгонки. Трансформовані, висувні, розсувні елементи виробів меблів повинні забезпечувати вільний хід без заїдань і перекосів. Вкладні і накладні елементи повинні закріплюватися нерухомо.

Вироби меблів в зібраному вигляді повинні бути стійкими на горизонтальній площині. Кріплення петель, окрім рояльних, до не зміцнюваних кромок щитів з деревостружкової плити не допускається.

Фурнітура, що виходить на поверхню виробів, не повинна мати задирок. Замки повинні бути міцно і нерухомо закріплені на деталях виробів. Кромки виробів зі скла (полиць, дверей) і дзеркал повинні бути шліфованими або полірованими. Показники міцності меблів повинні визначатися відповідно до нормативно-технічної документації.

Маркування, пакування та зберігання меблевих виробів

Кожен виріб меблів повинен мати маркування у вигляді приклеєного паперового ярлика з друкарським відтисненням або маркування, нанесене незмивною фарбою, штемпелюванням, штампуванням, випалюванням або продавлюванням. Маркування повинно бути чітким і містити дані: найменування міністерства (об'єднання), найменування підприємства виробника, його місцезнаходження і товарний знак, найменування виробу, індекс державної реєстрації виробу, код виробу, дату випуску, позначення стандарту і штамп відділу технічного контролю.

Не допускається нанесення маркування на поверхню ящиків, переставних полиць та інших деталей, які можуть бути замінені. Маркування наносять на верхній лівий кут задньої стінки у виробах, що розміщуються біля стіни, зворотну сторону кришки - в столах, і на поверхні, невидимі при експлуатації -у виробах, що не мають задніх стінок або кришки.

До наборів збірно-розбірних меблів повинна бути прикладена інструкція про порядок збірки, експлуатації і догляду за меблями.

При міжміських перевезеннях і транспортуванні з перевантаженням на інші види транспорту меблі повинні бути упаковані в тару з гофрованого картону, пакувальної тканини, синтетичних плівкових або інших матеріалів, дерев'яні обрешетування, відповідні вимогам нормативно-технічної документації і що забезпечують збереження меблів від механічних пошкоджень і забруднень.

Транспортують меблі всіма видами транспорту (у критих транспортних засобах) або в універсальних контейнерах. При транспортуванні в межах одного населеного пункту допускається перевозити меблі відкритим автотранспортом за умови оберігання їх від механічних пошкоджень, забруднень і атмосферних опадів.

Зберігають меблі в критих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче 2 °С і відносній вологості повітря від 45 до 75 %.