
- •Зміст лекції
- •Задачі товарознавства
- •Принципи товарознавства
- •Питання для самоперевірки, повторення
- •Тема лекції: Поняття про якість товарів. Оцінювання якості товарів. Зміст лекції
- •Методи визначення показників якості товарів
- •Основні етапи оцінки якості товарів
- •Методи оцінки рівня якості товарів
- •Етапи експертної оцінки
- •Питання для самоперевірки, повторення
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Основні поняття в галузі класифікації
- •Принципи класифікації
- •2D штрих-кодова символіка DataMatrix
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст лекції
- •Основні поняття
- •Види ассортименту
- •Показники раціональності асортименту
- •Питання самоперевірки
- •Тема 6. Нафтопродукти та мастильні матеріали
- •Основні компоненти лакофарбових матеріалів
- •Загальні властивості лакофарбових матеріалів
- •Концентрація плівкоутворю вальної речовини
- •Швидкість висихання
- •Криюча здатність
- •Допоміжні лакофарбові матеріали
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст лекції
- •Текстильні волокна
- •Штучні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Зміст лекції
- •Зміст лекції
- •Якість швейних товарів
- •Зміст лекції
Тема лекції: Вступ. Необхідність та зміст комерційного товарознавства
Зміст лекції
Термін «товарознавство» походить від двох слів – «товар» і «відати» (вивчати, знати) і в прямому понятті означає «знання про товар» або цілеспрямовану діяльність з формування асортименту і якості товарів, забезпечення умов їх збережуваності.
Товарознавство як наукова дисципліна виникло і формувалося в процесі розвитку товарного виробництва.
Відповідно до ДСТУ 3993-2000 Товарознавство. Терміни та визначення:
Товарознавство – це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості.
Об′єкт товарознавства – товари, тобто продукти праці людини, створені для продажу.
Об’єктом товарознавства можуть виступати не тільки споживчі товари, але й товари промислового призначення (сировина, матеріали, засоби виробництва, обладнання) забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання.
Проте, традиційно об’єктом товарознавства є товар в матеріально-речовій формі.
Товар це:
це будь-яка річ, що на момент надходження в обіг повинна бути відокремлена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу (ДСТУ 3993-2000);
це результат діяльності природи або праці людини, призначений для задоволення якоїсь людської потреби та виробляється не для власного споживання, а для обміну (купівлі-продажу);
будь-яке рухоме майно (в тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
В умовах товарного виробництва продукти праці проходять 3 сфери суспільного виробництва:
сфера виробництва: де вони створюються і функціонують як предмети праці
сфера обігу: де вони виступають предметами обміну (купівлі-продажу)
сфера споживання: де вони стають предметами споживання
Товар як об’єкт товарознавства має чотири базові характеристики:
Асортиментна – сукупність визначених видових властивостей і ознак товарів, які обумовлюють їх функціональне або соціальне призначення.
Це група, підгрупа, вид, різновид, найменування, торговельна марка товару.
Якісна – сукупність внутрішньовидових споживних властивостей, завдяки яким товар задовольняє різні потреби людини.
Це соціальні, функціональні, ергономічні, естетичні, надійності, безпеки, екологічні властивості
Кількісна – сукупність кількісних показників споживних властивостей товару, відображених за допомогою фізичних одиниць.
Вартісна – вартість товару, яка залежить не тільки від товарознавчих характеристик, але й багатьох інших ринкових факторів.
Це категорія економічна, але вона тісно пов′язана з товарознавчими категоріями.
Товарознавство як наукова дисципліна активно бере участь в управлінні якістю та асортиментом товарів на всіх стадіях життєвого циклу товару:
на стадії вивчення потреб – для визначення вимог до товарів;
на стадії проектування – через узагальнення і конкретизацію споживних вимог і оцінку відповідності проектів і моделей цим вимогам;
на стадії виробництва – контролюючи якість виготовлення товарів;
на стадії обігу – оцінюючи суспільну споживну цінність товарів і забезпечуючи умови збереження їх якості;
на стадії споживання – шляхом роз'яснення правил користування товарами.
Основні категорії товарознавства: товар, якість товару,конкуренто-спроможність товару,асортимент товарів, інформація про товари, споживні властивості товару, споживна цінність товару, потреби споживачів
Ціль товарознавства – вивчення основоположних характеристик товару, які складають його споживну цінність, а також їх змін на всіх етапах товарообігу.
Предмет товарознавства – споживна вартість (цінність) товарів, закономірності її прояву і збереження; або одинична споживна цінність, яка задовольняє потреби окремої людини та (або) сім'ї і характеризується в товарознавстві категорією «якості», і сукупно-суспільна споживна цінність, покликана задовольняти потреби соціальних груп і характеризується зазвичай в товарознавстві категорією «асортименту».
Товарознавство складається з двох частин
І. Загальна частина товарознавства
Розглядаються теоретичні основи товарознавства, дається загальне уявлення про товарознавство як наукову дисципліну, розкриваються основні проблеми товарознавства на сучасному етапі розвитку суспільства
ІІ. Спеціальні курси товарознавства
Аналізуються стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку (господарчі товари, культурно-побутові товари, одягово-взуттєві товари тощо), розглядається класифікація товарів на асортиментні групи й інші структурні елементи; наводиться узагальнена і систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів