Додатки Літературний сценарій

1Епізод «Завивання вінків».

Дівчата у віночках виходять на середину поля,звучить музика,дівчата сідають і плетуть вінки,вдягають їх на голову і танцюють хоровод.

Дівчина: Ой зав’ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки,усі празники,

Бо в саду весна розвивається,

Дочка батька дожидається:

Дівчина: «Ой ти мій батечку,мій голубчику,

Ти прийди сюди хоч на хвилечку,

В мене в тинові під ворітоньки

Синє море розливається

Пати-гетьмани ізїзджаються».

Дівчина: Добрим звичаєм прийшло до нас від діда-прадіда прикрашання української хати квітами та травами,бо саме в травах – сила людська,а квіти несуть людям щастя й красу.

Дівчина: У Зелені свята – празник Трійці Святої

Татар-зілля,чебрець і любисток в хатах

У церквах молитви,хори псалми співають

Ладан,свічок вогні,радість й щастя в очах.

Дівчина: Славим Духа Святого,свято зелені,квітів

Нероздільної Трійці,Спаса Бога-Христа

Гілка липи пахуча нам кімнату вкрашає

Образи у квітках,мило й тихо в хатах.

У зелені свята люди Духа вітають

Що спустивсь із небес від самого Христа.

До гурту дівчат приєднуються хлопці.

Хлопець: Еге ж ,було тут чого дивуватися! Тут не тільки пани та гетьмани позбігаються,коли довідаються,що наші дівки такі пісні знають, та ще й можливо,вінки завють.

Дівчина: А чого не завємо! То не велика наука. Потрібно тільки знати – яке зілля добирати!

Хлопець: В тім то і справа…

Дівчина: Віночок плетуть з васильку,

Конвалії,рути та м’яти.

Дівчина: кануперу та чебрецю,

І все це потрібно зібрати.

Дівчина: З любистку – щоб любою буть,

На спогад – плетуть з незабудок.

Дівчина: Татарське зілля – на путь,

Шанують полин навіть люди.

Хлопець: А для чого у вінку потрібне оте гірке зілля?

Дівчина: Для того і потрібне оте гірке зілля,щоб доля не була гіркою. То єдиний порятунок від русалок…

Хлопець: Не хвилюйтесь,дівчата! Русалки хороших дівчат не займають! А ви у нас он які розумні- і співати вмієте,і вінки завивати не забули…

Хлопець: От якби не сварились між собою,то і хлопцям веселіше було б…

Дівчина: Не журіться. Для того ми і вємо вінки,щоб іще більше подружитись між собою.

2Епізод «Закопування каші».

Дівчина: Дівчата,ви чуєте,наші хлопці пішли на той куток у Чорпанівку.

Дівчата разом: Як? Не може цього бути.

Дівчина: Та я сама бачила. Щоб мені на цьому місці провалитись, якщо я брешу. Ви чули,що про них співають?

Співає:

На тім кутку, в Чорпанівці

Дівки – чарівниці,

Закопали горщик каші

Посеред вулиці.

Горщик каші,горщик каші,

Горщик смородини,

Бодай же біса дочки

З ума посходили.

Дівчата разом:

А котора закопала,

Щоб трясця напала,

А котора наварила,

Щоб не говорила.

Дівчина: Чорпанівські дівчата всіх хлопців по приворожували. Треба нам їх назад відворожити.

Дівчата разом: Правильно.

Дівчина: А я знаю,як це зробити. Мене баба навчила. Для цього потрібна каша.

Дівчата разом: Ой,несіть скоріше горщик каші. Несіть скоріше…

Одна з дівчат біжить і приносить горщик каші.

Дівчата разом: А де,де його закопувати?

Дівчина: Мені баба казала,що треба знайти святе місце. От робіть все , так, як я роблю.

Говорить текст і супроводжує його фізичними діями. Інші дівчата повторюють все за нею.

Дівчина: Треба стати лицем на схід сонця… Далі зробити три кроки вліво… Потім два кроки вперед… Далі три кроки вправо… Отут воно є – святе місце… Тепер поплюєм три рази через праве плече… Три рази – через ліве… ще й потупцюємо на місці… А тепер закопуєм кашу.

Дівчата оточують горщик каші. Потім всі рухаються по колу,примовляючи заклинання і роблячи магічні рухи руками.

Дівчата разом: Каша,наша каша.

В тобі сила велика наша. – 3рази.

Дівчина: От тепер хлопці від нас нікуди не дінуться!

Всі співають і танцюють:

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Горщик каші,горщик каші,

Горщик смородини,

Закопали горщик каші,

Щоб хлопці любили.