1.4. Правові і організаційні засади державних фінансів.

В

Теоретичні аспекти

ажливою формою управління фінансовими відносинами, що виникають при розподілі фінансових ресурсів з боку держави є планове регулювання. Усі дії держави у галузі фінансів мають здійснюватися на основі правових актів. Функції цих актів такі:

• визначати коло юридичних і фізичних осіб, на яких поширюється дія правових норм;

• визначати права та обов'язки юридичних і фізичних осіб, щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів;

• визначати певні дії щодо виконання певних норм.

Введення юридичних норм дозволяє встановити єдині правила організації фінансових відносин, захистити економічні інтереси суспільства і окремих громадян. Дотримання правових норм забезпечує сувору фінансову дисципліну, дозволяє впроваджувати єдину політику у галузі фінансів.

Отже, правові норми, що регулюють фінансові відносини, становлять систему фінансового права, яка ґрунтується на Конституції України. На основі Конституції прийняті закони, що регулюють економічні відносини між державою, господарюючими суб'єктами та фізичними особами.

Фінансовим правом регулюються:

• майнові відносини, що формуються державою у процесі створення і використання нею грошових фондів;

• відносини, що виникають при формуванні доходів бюджету, позабюджетних фондів, цільових фондів тощо;

• відносини, що виникають при фінансовому контролі дотримання фінансової дисципліни при використанні коштів.

Від імені держави організаційну роботу з виконання чинного законодавства здійснюють фінансової органи:

• Міністерство фінансів;

• Державна фіскальна служба;

• Державна фінансова інспекція;

• Державне казначейська служба;

• Рахункова палата;

• Департамент з нагляду за страховою діяльністю;

• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

• Дирекція цільових фондів: пенсійного, соціального страхування.

Міністерство фінансів, як центральний орган виконавчої влади:

• формує і забезпечує впровадження фінансової політики;

• складає проект Державного бюджету;

• організовує виконання Державного бюджету та здійснює контроль за його виконанням;

• проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;

• забезпечує управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом;

• здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів;

• вивчає валютно-фінансові проблеми у галузі міжнародного економічного співробітництва;

• розробляє пропозиції щодо податкової політики, вступу України до міжнародних фінансових організацій та подає до Кабінету Міністрів.

Державна фіскальна служба:

• розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття нормативних актів;

• проводить методичну роботу з питань оподаткування;

• веде Державний реєстр фізичних осіб-платників податків;

• формує єдиний банк даних про платників-юридичних осіб;

• здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, розкриває злочини та інші правопорушення в галузі оподаткування.

Державна фінансова інспекція здійснює незалежний державний фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади. Вона забезпечує:

• контроль за витрачанням коштів, матеріальних цінностей в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і установах, які отримають кошти з бюджетів усіх рівнів;

• контроль за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в цих установах;

• усунення виявлених недоліків і порушень розробленням пропозицій щодо заходів запобігання.

Державна казначейська служба організовує:

• касове виконання Державного та місцевих бюджетів України;

• ведення обліку виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

• розподіл відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів за нормативами між рівнями бюджетної системи;

• управління наявними коштами Державного та місцевих бюджетів, державних позабюджетних фондів у межах визначених видатків;

• розробку нормативно-методичних документів бухгалтерського обліку та звітності.

Рахункова палата забезпечує:

• контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансування загальнодержавних програм, укладання угод про державні позики і кредити;

• контроль за використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів;

• нагляд за проведенням операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.