8.5. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Соціально-економічна природа безробіття: причини і наслідки

В умовах формування і функціонування ринкових економічних відносин де результатом дії закону попиту і пропозиції є безробіття.

Економічна суть безробіття як соціального, економічного і психологічного явища полягає в тому, що за рахунок вимушеної незайнятості частини економічно-активних громадян, конкретна особа так і суспільство загалом недоотримує певної величини суспільного продукту, витрачаючи при цьому кошти на забезпечення безробітних і членів їх сімей, котрі перебувають на їх утриманні.

З іншого боку, вимушено непрацюючі особи, які живуть не на зароблені кошти, а на допомогу, маргіналізуються, не знаходячи самовираження через працю втрачають професіоналізм. Це соціальна проблема.

В умовах перетворень багатоукладної економіки існує проблема розвитку національного ринку праці і зменшення безробіття. З метою забезпечення ефективного регулювання ринку праці найбільший інтерес становить аналіз причин і негативних соціальних наслідків зростання безробіття, бо це дає змогу своєчасно розробити заходи для їх запобігання, мінімізувати соціальну ціну економічних реформ.

Узагальнивши і систематизувавши викладені у вітчизняній науково-економічній літературі погляди на причини безробіття їх можна об’єднати за такими напрямами:

• вивільнення у зв’язку з реорганізацією і ліквідацією підприємства;

• звільнення за власним бажанням;

• відсутність програм структурної перебудови економіки;

• високі виплати у зв’язку із звільненням працюючих;

• вплив соціальної політики;

• низька ціна робочої сили;

• некерований процес приватизації;

• недосконалість правового механізму активізації безробітних до пошуку роботи;

• недостатня кількість нових робочих місць.

Негативними наслідками зростання безробіття є:

• недовиробництво національного доходу;

• знецінення вартості трудового потенціалу;

• моральна і фізична деградація особи;

• створення передумов до тіньової зайнятості;

• зниження рівня життя родини;

• втрата кваліфікації та професійних навичок;

• зменшення податкових надходжень.

О

Економічна суть соціального страхування на випадок безробіття

тже, безробіття в умовах нових економічних відносинах є, з одного боку, невід’ємною, а з іншого – неприйнятною щодо зайнятості проблемою, яку суспільству доводиться вирішувати шляхом державного регулювання зайнятості. Втім, відпрацьованого єдиного шляху розв’язання проблеми безробіття не має. Вирішувати її потрібно з урахуванням конкретної економічної ситуації в країні.

Відповідно до норм Конституції України у разі безробіття з незалежних обставин громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

На початку ХІХ століття канцлером Німеччини Отто фон Бісмарком було запроваджено обов’язкове соціальне страхування. Засадничими принципами обов’язкового соціального страхування були:

• забезпечення тих осіб, які завоювали на це право своєю працею;

• обов’язкове забезпечення тих працівників, хто не може користуватися індивідуальним страхуванням;

• методологія страхування полягає у паритетному співвідношенні між внесками найманих працівників і роботодавцями та між внесками і виплатами;

• обов’язковість соціального страхування²⁰

90–і роки ХІХ ст., є початковим етапом становленням вітчизняного соціального страхування. Підприємці почали страхувати в приватних страхових товариствах своїх робітників на випадок смерті, інвалідності і тимчасової непрацездатності.

В епоху Радянського Союзу соціальне страхування було монополією держави, організаційною формою соціального забезпечення, де робітники, службовці і члени їх сімей мали право на матеріальне забезпечення і обслуговування. Втім, за домінуючої ролі держави чинна система соціального страхування не мала всеохоплюючого характеру. Значну частину питань надання соціальних гарантій держава значною мірою вирішувала за кошти, що закладалися у бюджет. Таким чином, не всі види соціального захисту забезпечувалися через систему соціального страхування.

В нових економічних умовах така система не могла вже забезпечити надійного та ефективного захисту громадян. Існувала потреба впровадження якісно нового підходу до організації соціального захисту громадян в основу якого мають бути покладені засади:

• особиста відповідальність громадянина та його власна участь у формуванні фінансових ресурсів соціального страхування;

• відповідність європейським стандартам.

Відповідно до цих умов в Україні створене законодавство, яке сприяє становленню загальнообов’язкового державного соціального страхування. Воно базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення, положеннях Європейської соціальної хартії та рекомендаціях Міжнародної організації праці.

Економічна сутність «соціального страхування» закладена у його функціональному призначені, основою якого є людина зі своїми потребами.

Соціальне страхування як фінансово-організаційний механізм забезпечує первинний розподіл доходів підприємств, організацій і створення фондів задля матеріального забезпечення у разі безробіття, тимчасової або постійної непрацездатності, а також соціальної допомоги непрацездатним і малозабезпеченим громадянам.

З іншого боку «соціальне страхування» як складова частина соціального забезпечення є:

• системою захисту всіх верств жителів країни від нестабільності;

• інструментом розподілу і перерозподілу грошових коштів у суспільстві, створюючи необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення;

• системою юридичних норм, які регулюють соціальний захист громадян при настанні страхових випадків, передбачених законодавством.

Одним із видів соціального страхування в Україні є загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, який передбачає механізм підтримки безробітних громадян внаслідок втрати роботи. Основною метою страхування у разі настання безробіття є страховий захист ризику втрати роботи і стати безробітним. У цьому полягає одна із відмінностей соціального страхування від соціальної допомоги, надання якої гарантується лише після н астання безробіття.