Розділ VII. Фінансування бюджетних організацій і установ

7.1. Кошторис доходів і видатків – форма бюджетного фінансування.

7.2. Бюджетне інвестування.

7.3. Державні міжбюджетні трансферти.

7.4. Система фінансування видатків на охорону здоров’я.

7.5. Фінансове забезпечення освіти, науки і культури.

7.1. Кошторис доходів і видатків – форма бюджетного фінансування.

Б

Основні положення

юджетне фінансування здійснюється за видатками необхідними для виконання державою конституційних функцій. Завдяки спрямуванню бюджетних коштів на реалізацію схвалення національних програм є умовою забезпечення сталого економічного зростання країни. Фінансова підтримка та інвестування економіки належить державі, яка за допомогою бюджетного механізму забезпечує грошовими коштами виконання заходів пов’язаних з фінансовою підтримкою соціальної економіки.

Бюджетне фінансування виступає як процес надання із бюджетів усіх рівнів фінансових ресурсів у вигляді безповоротних грошових коштів, створюючи фінансові можливості для розвитку економіки, функціонування організацій, установ,соціальної сфери. Регулювання процесу бюджетного фінансування здійснюється бюджетним кодексом України, який прописує правила розподілу і використання коштів централізованого грошового фонду держави на основі безповоротного і безоплатного надання бюджетних коштів організації, установам для проведення заходів передбачених бюджетом. Надання бюджетних коштів відповідним розпорядникам для фінансування економіки, соціальної сфери на засадах безповоротності та безоплатності означає, що ці кошти не потребують поверненню і прямого відшкодування, а також плати за виділені з бюджету кошти. Задля ефективного використання визначеної бюджетом суми коштів важливе значення має правильний вибір відповідної форми бюджетного фінансування. Втім, економічні умови в яких формується і функціонує державний бюджет визначаються форми бюджетного фінансування. У теперішній час основні завдання економічного прогресу переміщуються на здійснення структурних трансформацій з метою переходу до стратегії прискореного інноваційного розвитку, яка базується на знаннях. Одним із основних шляхів вирішення широкого кола соціально-економічних проблем є розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності. Відтак здійснення структурних перетворень вимагає визначення та формування основних джерел фінансових ресурсів, які можуть бути використаними при здійсненні таких перетворень. Традиційним джерелом фінансування структурних перетворень виступають бюджетні кошти у формі бюджетного інвестування та кошторисного фінансування. Реалізація програм соціального захисту на тому чи іншому етапі розвитку суспільства забезпечується з допомогою державних трансфертів.

Бюджетне фінансування є механізмом цільового спрямування грошових коштів на виконання заходів, передбачених у бюджетів з метою їх фінансового забезпечення. Формами матеріального вираження фінансових відносин при розподілі і використання бюджетних грошових коштів є кошторис, бюджетне інвестування, державні трансферти (дотації, субвенції, субсидії).

Кошторис, як документ, надає повноваження бюджетній установі отримувати доходи і здійснювати видатки для виконання своїх функцій. Бюджетними установами організаціями є такі організації, невиробничої сфери яких на утримання фінансується з бюджету.

Порядок планування і фінансування соціально-культурних організацій і заходів називається кошторисом. За кошторисом фінансується дошкільні дитячі заклади, всі види шкіл, спеціальні і вищі навчальні заклади, заклади охорони здоров’я і соціального забезпечення, органи державного управління, правоохоронні і таможні органи, податкові, казначейські, інспекції, науково-дослідні установи та інші. За цим документом бюджетні установі надаються повноваження отримувати й розпоряджатися коштами, які будуть їй виділені з бюджету, або отримані нею за надання певних послуг.

Методологічними засадами кошторисного фінансування є:

• зв’язок кошторису з планом соціально-економічного розвитку регіону де знаходиться бюджетна установа;

• видатки бюджетних установ згруповані у відповідності до статей бюджетної класифікації і визначають цільове спрямування асигнувань кожного кошторису . Кошти із бюджету виділяються за умови строгого дотримання бюджетними установами виробничих і фінансових планів з урахуванням використання раніше виділених коштів;

• дотримання режиму економії у витрачанні коштів;

• систематичний контроль з боку фінансових органів за фінансовою діяльністю бюджетних установ, перед усім перевірка обґрунтованості планів фінансування, аналіз їх виконання.

Кошторис доходів і видатків складає бюджетна установа на календарний рік з розбивкою по кварталах і затверджує керівник вищого рівня. Дохідну і видаткову частини кошторису поділяють на розділи:

• за загальним фондом;

• за спеціальним фондом.

Загальний фонд містить надходження із загального фонду місцевого бюджету та передбачає розподіл видатків за кодами економічної класифікації для виконання установою своїх функцій (додаток М).

Спеціальний фонд містить надходження із спеціального фонду місцевого бюджету для конкретної мети та передбачає розподіл видатків на виконання пріоритетних заходів пов’язаних з виконанням установою основних функцій (додаток Н).

Кошторис (додаток О) доходів і видатків установ формують на підставі лімітної довідки (додаток П) про бюджетні асигнування на наступний рік. Лімітну довідку організація, установа вищого рівня надсилає усім підпорядкованим установам у тижневий термін після затвердження бюджету з якого фінансують установу. Лімітні довідки видає Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів АРК, місцевий фінансовий орган, головний розпорядник для уточнення проектів кошторисів і складання планів асигнувань з бюджету.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи є таблицею помісячного розподілу виділених коштів на виконання певних заходів, затверджених у кошторисів за скороченою формою економічної класифікації. Виділені кошти із бюджету регламентують прийняття зобов’язань впродовж року. План асигнувань є складовою частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.

Асигнування означає, що розпорядник бюджетних коштів може взяти зобов’язання в рамках виділеної суми грошей із бюджету для досягнення конкретної мети в процесі виконання бюджету. План асигнувань розробляється з помісячним розподілом видатків затверджених у кошторисі на плановий період. Передбачені асигнування мають покривати усі видатки установи. Перевищення суми видатків у кошторисів над обсягом коштів виділених установі з місцевих бюджетів можна лише за рахунок прибутку від господарської діяльності. Планування видатків здійснюється за загальним фондом відповідно до періодичності заходів, які виконує бюджетна установа та обсягів видатків доведених бюджетній установі розпорядником вищого рівня. Видатки спеціального фонду плануються за напрямами використання:

• погашення заборгованості бюджетної установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами;

• проведення заходів пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду.

Розподіл бюджетних асигнувань здійснюється головним розпорядником коштів або виконавчими органами місцевих органів самоврядування спрямованих на виконання певних програм, визначених функцій відповідно до кодів економічної класифікації за річним розписом та помісячним розписом асигнувань. Витяг із розпису стає основою для складання кошторису.

Кошториси і плани асигнувань складають організації, установи незалежно від того, чи вони облік ведуть самостійно, чи їх обслуговують централізовані бухгалтерії.

Основою для складання кошторису доходів і видатків бюджетних установ є витяг із розпису. Розпис видаткової частини бюджету визначає розподіл бюджетних асигнувань головним розпорядником бюджетних коштів за періодами року та кодами бюджетної класифікації – річного та помісячного розпису асигнувань.

Складений розпис видатків місцевого бюджету фінансові органи та виконавчі органи місцевих рад надають в органи казначейської служби та доводять до відома головних розпорядників коштів витяги із розпису задля забезпечення відповідності між обсягами видатків затверджених установі бюджетних коштів кошторисів і планів і планів асигнувань. Розпис видатків бюджетів складають фінансові органи,або виконують органи місцевих рад.