Варіант 1

1. Бухгалтерський облік – це:

1. Процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень.

2. Процес управління окремими господарськими процесами на базі отримання первинної облікової документації.

3. Процес документування господарських операцій підприємства.

4. Жодна відповідь не є правильною.

2. В бухгалтерському обліку застосовуються наступні вимірники:

1. Натуральні вимірники.

2. Трудові вимірники.

3. Грошовий вимірник.

4. Всі вимірники, перераховані у п.1, 2, 3.

3. Відповідальність за організацію фінансового обліку несе:

1. Власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів

2. Власник (власники) підприємства.

3. Уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством

4. Головний бухгалтер

4. Внутрішніми користувачами облікової інформації є:

1. Адміністрація підприємства, кредитори, банківські установи, органи держстатистики.

2. Власники, адміністрація та персонал підприємства.

3. Власники підприємства, банки, органи МДЗУ.

4. Кредитори, банківські установи, органи держстатистики, органи МДЗУ.

5 . Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – це:

1. Нормативно-правовий акт, що визначає принципи складання фінансової звітності.

2. Нормативно-правовий акт, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

3. Нормативно-правовий акт, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

4. Нормативно-правовий акт, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку.

6. Принцип обачності означає, що:

1. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.

2. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

3. Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

4. Постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

7. Інформація, яка формується у системі внутрішньогосподарського (управлінського) обліку призначена для:

1. Внутрішніх користувачів.

2. Зовнішніх користувачів.

3. Внутрішніх та зовнішніх користувачів.

4. Жодна відповідь не є правильною.

8. Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності є:

1. Контроль з боку держави за веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності на підприємстві.

2. Створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, а також удосконалення обліку й звітності.

3. Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

4. Державне регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності не здійснюється.