циркуляцтна;

2. за типом основного устаткування:

• з вщцентровими горизонтальними чи вертикальними насосами;

• з осьовими чи дГагональними насосами;

• з об'емними насосами;

• з водотдйомниками рГзних титв;

2. за розташуванням лопатевих насошв щодо рГвня води в резервуарь джерелГ:

• з насосами з позитивною висотою ;

• з насосами "тд затокою";

2. за розташуванням щодо поверхт землГ:

• наземнГ;

• заглиблет (частково заглибленГ чи шахтного типу);

• шдземт (обладнанГ заглибними або артезГанськими насосами);

2. за характером управлшня:

• з ручним управлГнням;

• з автоматичним;

• з дистанцшним.

Повпрят водотдйомники (ерлфшьтри) i пдроелеватори служать для забору води Гз свердловини. До водошдйомно! труби через форсунку вщ компресора подаеться стисле повгтря. ВодоповГтряна сумш шдшмаеться по водошдйомнш трубГ i виливаеться в приймальний бак. ДГя пдроелеватора базуеться на принцип передачГ кшетично! енергп вщ одного потоку рщини шшому, який мае меншу кшетичну енергш.

2.1.5. Техшчна документащя

Техшчна експлуатащя систем водопостачання здшснюеться виробниками зпдно Гз чинним законодавством Укра'ни: Законами Укра'ни, Водним кодексом Укра'ни [11], Правилами техшчно! експлуатацп систем водопостачання та каналГзацп населених пункпв Укра'ни [12], вщповщними роздшами БудГвельних норм i правил [10, 13], Саштарних правил i норм [8], Державними стандартами, мГжвщомчими та вщомчими нормативами i керГвними документами галузГ водопостачання та каналГзацп та шшими нормативними документами. Для експлуатацп i оперативного техшчного управлшня роботою системи водопостачання i каналГзацп необхщно забезпечити постшне зберГгання в комплектному виглядГ техшчно!', експлуатацшно! i виконавчо!' документацп, а також матерГалГв швентаризацп та паспортизацп.

Оригшали документГв повинш зберГгатися в архГвГ виробника або шдвщомчих шдроздшв. В шдроздшах i службах виробника повинш зберГгатися копп докуменлв, необхщних для повсякденного використання тд час експлуатацп споруд, устаткування i комушкацш.

Пращвники техшчного вщдшу i шдроздшв виробника зобов'язаш вчасно вносити в документащю змши конструкцш, схем i умов експлуатацп споруд, устаткування i комушкацш.

Змши вносять одразу шсля оформлення акпв приймання i пуску в експлуатацш споруд i устаткування, що реконструювалися.

Вся документащя (схеми i креслення) i внесет до не!' змши повинш оформлюватися зпдно з чинною шструкщею зГ складання, оформлення i зберГгання креслень.

Постшному зберГганню в архГвГ виробника шдлягають:

• повш комплекти затверджених проекпв на будГвництво (реконструкцш) систем водопостачання та водовщведення з ушма додатками, у т.ч. проекти зон саштарно! охорони;

• робочГ креслення i виконавча документащя на будГвництво (реконструкцш) будинюв, споруд, устаткування, комушкацш та ш.;

• оперативнг схеми систем водопостачання i каналгзацп мгста чи його райошв з розташуванням вшх споруд, основних комушкацш, засобГв регулювання, автоматизацп i диспетчеризацп в масштабГ 1:5000 (1:10000).

На схемГ повинна бути штка з вказГвкою номерГв планшетГв: планшети в масштабГ 1:2000, зроблеш на геодезичнш шдосновГ тушшю, розмГром 50x50 см (1 км ). На планшетах повинш бути нанесет уш будГвлГ, шдземш комушкацп та споруди на них.

На комушкащях систем водопостачання та канашзацп повинш вказуватися дГаметр, довжина, матерГал та рж прокладання труб; повне обладнання i номери колодязГв (камер) з геодезичними вщмГтками грунту, труби чи лотка; пожежш пдранти; аваршш випуски; абонентськ приеднання та !'х реестрацшш номери; акти приймання споруд, комушкацш i обладнання в експлуатащю з доповненням такими документами:

1. акти на приховаш роботи;

2. сертифжати i паспорти на труби, обладнання, конструкцп чи документи, що !'х замшюють;

3. вщомосп випробувань бетону;

4. акти саштарно!' обробки мапстралей i споруд;

5. зварювальш стрГчки Гз вказГвкою прГзвища зварника i номера його посвщчення;

6. акти пдравлГчних випробувань комушкацш i споруд на мщшсть та герметичшсть;

7. акти про ефект дп випуск1в;

8. виконавчГ креслення, погоджених з управлшням (вщдшом) шдземних споруд та шшими защкавленими оргашзащями;

9. вщомостей порушень (вщстутв), погоджених з проектною оргашзащею, замовником та шшими защкавленими оргашзащями;

10. вщомостей недоробок i строюв !'х лГкшдацп;

11. гарантшних паспортГв будГвельно!' оргашзацп на об'ект Гз зазначенням строку вщповщальностГ будГвельно!' оргашзацп за приховаш дефекти;

12. журналу виконання робгт; дозволи на спец водокористування та ГДС (гранично допустимих скидГв); акти вщведення дГлянок шд споруди водопроводу i каналГзацп; повний комплект паспортГв та шструкцш заводГв- виготовлювачГв на устаткування, агрегати, мехашзми, контрольно- вимГрювальш прилади, що перебувають в експлуатацп; повний комплект техшчних паспортГв (карт) на споруди, устаткування, комушкацп, агрегати, шдйомно-транспортне устаткування та ш.

Паспорт (картка) виробу повинен мютити:

1) найменування заводу-виготовлювача i рж виготовлення виробу;

2. заводський та швентарний (мГсцевий) номери;

3. рж початку експлуатацп;

4. групу та шифр за номенклатурою основних фондГв, затвердженою Мшстерством статистики Укра'ни;

5. техшчну характеристику, розроблену на основГ даних заводу- виготовлювача;

6. акти заводських випробувань;

7. дат експлуатацшних випробувань;

8. акти i дат ревГзп та ремонту, а також протоколи шсляремонтних випробувань;

9. акти аварш i аналГз !х причин;

10. даш техтчно! статистики про час роботи агрегату та ш.;

11. монтажш схеми устаткування;

12. монтажш схеми автоматизацп агрегату;

13. перелж запасних частин;

14. величини бГчних i вертикальних зазорГв у шдшипниках, а також зазорГв в ущшьнюючих кшьцях i втулках;

15. дат про балансову вартють; рГчш техтчш звГти з експлуатацп систем водопостачання та каналГзацп в цшому i окремих споруд;

1нструкщ1. Експлуатащя вшх споруд i устаткування здшснюеться зпдно з посадовими i експлуатацшними шструкщями, як1 розробляють шдроздши виробника на шдставГ «Правил...» [12], шших керГвних докуменлв, шструкцш заводГв-виготовлювачГв з урахуванням мГсцевих умов.

В тструкщях з експлуатацп повинш бути чГтко зазначеш: • призначення та характеристика споруди (обладнання), технолопчна схема

з кшьюсними i як1сними показниками процесу;

склад i техшчт характеристики основного та допомГжного обладнання; послщовшсть операцш пуску, зупинки i здшснення технолопчних процешв;

порядок обслуговування споруд i устаткування в експлуатацшному режимГ, а також у разГ його порушень;

порядок технолопчного контролю роботи споруд, належш параметри та умови ефективно!' роботи;

порядок i строки проведення оглядГв, ревГзш та ремонпв споруд i устаткування;

заходи щодо запобГгання аварш, а також дп персоналу у разГ !х виникнення i лГкшдаци; заходи з охорони пращ;

• персональна вщповщальшсть за виконання операцш, передбачених шструкщями з обслуговування i ремонту устаткування;

• перелж посадових ошб, для яких знання шструкцп обов'язкове;

• термш перегляду, затвердження i введення в дш.

ПосадовГ шструкцп розробляються для кожно!' посади i встановлюють вимоги, права та обов'язки щодо персоналу, задГяного в експлуатацп, необхщт i достатш для забезпечення роботи споруди (обладнання) зпдно з експлуатацшними шструкщями та шструкщями з охорони пращ та протипожежно!' безпеки. Щ посадовГ шструкцп затверджуються керГвництвом виробника або виробничого шдроздшу.

В посадових тструкщях повинш бути вказаш: повна назва шструкцп та коло ошб, на яких вона поширюеться; перелж посадових ошб, як повинш знати i виконувати шструкцш; визначення вимог до ошб (вш, освгта, стан здоров'я), як1 можуть займати цю посаду; виробничГ обов'язки;

чГтке визначення взаемовщносин з сумГжними службами, тдпорядкування, виробничо!' дисциплши;

перелж нормативно-техшчно!' документацп, знання яко!' необхщне; обсяг професшних знань щодо експлуатацп та особисто!' безпеки; визначення прав посадово!' особи; термш перегляду, затвердження та введення в дш. 1нструкцп повинш переглядатися у разГ змши умов i режимГв експлуатацп, схем, технологи i устаткування, а також внесення змш до нормативних докуменпв, але не рщше одного разу за три роки.

Вш суттевГ змши i доповнення слщ негайно вносити до чинних шструкцш i доводити до вщома пращвниюв, для яких знання цих шструкцш е обов'язковим. Шсля внесення змш i доповнень шструкцп затверджуе керГвництво виробника або виробничого шдроздшу (служби).

2.2. Оргашзащя експлуатащ'1 водопровщних мереж

2.2.1. Органiзацiйна структура пщприемства з експлуатащ'1 водопровiдних

мереж

Техшчна експлуатащя систем i мереж водопостачання i каналГзацп - комплекс робгт, спрямованих на збереження та забезпечення безперебшно!' та надшно!' роботи вшх споруд i мереж водопроводу та каналГзацп при високих техшко-економГчних i яюсних показниках з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду [7, 8], Правил охорони водойм вщ забруднення стГчними водами i ращонального використання вшх ресуршв.

Для забезпечення надшно! й безперебшно! роботи мереж водопостачання й водовщведення з оптимальними техшко-економГчними показниками необхщш чГтка координащя й взаемне вв'язування окремих складових елементГв. Таку координацш здшснюе диспетчерська служба (ДС).

Структуру диспетчерсько!' служби встановлюють залежно вщ схем i потужност систем водопостачання, довжини мереж, з урахуванням складност технолопчних процешв.

Залежно вгд ступеня автоматизацп диспетчерського управлшня вс об'екти можуть бути роздшет на ряд груп:

1. повшстю автоматизоваш без диспетчерського управлшня агрегатами;

2. повшстю автоматизоваш з дублюванням управлшня основними агрегатами з диспетчерського пункту;

3. з частковою автоматизащею й диспетчерським управлшням основними агрегатами;

4. диспетчерське управлшня при вщсутносп яко'-небудь автоматизацй'.

У вщповщносп зГ схемами водопостачання й каналГзацй' диспетчерська служба може бути:

одноступеневою, при якш е районний диспетчерський пункт (РДП); таю ДС застосовуються при малш довжиш мереж (до 50 км);

двоступеневою — Гз центральним диспетчерським пунктом (ЦДП) i мГсцевими диспетчерськими пунктами (МДП); так1 ДС мають мюце при довжинГ мереж вщ 50 до 400 км;

трьохступеневою, що включае ЦДП, районнГ диспетчерсью пункти РДП, керованГ ЦДП i МДП, що перебувають у шдпорядкуванш РДП; така органГзацГя ДС застосовуеться при довжиш мереж понад 400 км.

Диспетчерська служба. Призначення i завдання диспетчерсько'1 служби.

Загальне оперативне керГвництво експлуатащею систем водопостачання i каналГзацй' та додержання заданих режимГв !х роботи покладаеться на диспетчерську службу виробника [12].

До завдань диспетчерсько!' служби входять:

• управлшня i керГвництво експлуатацГею систем водопостачання i каналГзацй' в цГлому та окремими шдприемствами i спорудами;

• забезпечення нормальних режимГв роботи систем водопостачання i каналГзацй';

• контроль за проведенням аваршних робГт на мережах та спорудах;

• приимання заявок на Д1кв1дац1ю пошкоджень та аварш, розпод1л аваршних бригад, автотранспорту i механ1зм1в;

• здшснення заходiв щодо забезпечення наИбшьшо! водовiддачi системи водопостачання в раИонi велико! пожежь

В останнi роки замють ДС впроваджуються автоматизованi системи управлшня (АСУ) у водопровiдно-каналiзацiИному господарствi. АСУ використають сучаснi автоматичнi засоби обробки даних за допомогою електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), що дозволяють рееструвати, накопичувати И вщображати iнформацiю И за допомогою економжо- математичних методiв виршувати основнi завдання управлiння. Загальна схема оргашзацп ДС показана на рисунку 2.2.1.1.

Рис. 2.2.2.1 - Структура диспетчерсько! служби водопроводного господарства в загальнш структурi пiдприемства

В адмшютративно-техшчному вiдношеннi диспетчер пiдпорядковуеться начальниковi об'екта (головному iнженеровi), а в оперативному вщношенш - диспетчеровi вищестоящо! диспетчерсько! служби. У службу ДС входить оперативна група, що складаеться з головного диспетчера, Иого помiчника И змшних диспетчерiв, а також рiзнi служби, наприклад, аварiИно-ремонтна И транспорту, лабораторiя автоматики И контролю, служба зв'язку та iн. На невеликих шдприемствах водопостачання зазначенi групи можуть бути об'еднаш, а деяю виключенi.

При аварiях И екстрених роботах у випадку вщсутност груп i служб, зазначених вище, ЦДП i МДП користуються резервними агрегатами И транспортом аваршних дГлянок i служб. На МДП повинен зберГгатися комплект оперативных схем i креслень систем водопостачання або канашзацп експлуатацшного району.

Кожна система водопостачання повинна мати «Положення про диспетчерську службу на шдприемствЪ), спещально для не!' розроблене з урахуванням конкретних мюцевих умов.

Управлшня водопровщно-каналГзацшного господарства, як правило, мають ремонтно-мехашчш майстерш, спещалГзоваш автотранспортш бази, гаражГ, невелик1 заводи й шшГ шдсобш шдприемства.

2.2.2. Техшчна експлуатащя джерел водопостачання

Основними завданнями експлуатацп водозабГрних споруд е:

• забезпечення безперебшно i надшно! роботи комплексу водозабГрних споруд при мшГмальнш собГвартост подачГ води та економнш витрат води i електроенергп на власш потреби;

• систематичний лабораторно-виробничий контроль за яюстю води, станом джерел водопостачання i роботою водозабГрних споруд i устаткування, а також облж показник1в, що контролюються;

• облж кшькосп води, що забираеться з джерел;

• проведення вчасних оглядГв i ремонпв споруд та устаткування, лГкшдащя порушень i аварш;

• встановлення рибозахисних пристро'в.

Для спостережень за роботою споруд персонал повинен бути забезпечений необхщними контрольно-вимГрювальними приладами, обладнанням, транспортом, плавзасобами i спецодягом.

Результати спостережень за станом джерел водопостачання, дат аналГзГв якост води, контролю i облжу роботи водозабГрних споруд рееструються в експлуатацшних журналах.

На водозабГрних спорудах, додатково до необхщних докуменлв, повинна зберГгатись така техшчна документащя:

• генеральний план майданчика водозабГрних споруд з нанесеними

шдземними комушкащями i пристроями; проект зон саштарно! охорони;

оперативна технолопчна схема комушкацш агрегатГв i переключень; паспорти на водозабГрш споруди i встановлене обладнання; журнал облжу води, що вщбираеться з джерела водопостачання; журнал контролю i облжу роботи споруд i обладнання, у т.ч. рибозахисних пристро'в.

На водозабiрних спорудах тдземних вод, ^м того, повиннi зберiгатись так1 первинш документи на свердловини: буровиИ журнал;

виконавчi гiдрогеологiчниИ i технiчниИ розрiзи свердловини; матерiали випробувань свердловини вщкачуванням; акти про вiдхилення, якi виникли пiд час бурiння свердловини; дат аналiзiв води пiд час випробувань свердловини; паспорти на кожну свердловину з И характеристиками. Усi документи повиннi бути пiдписанi особою, що вщповщала за виконання робiт, iз зазначенням дати складання документа.

Якщо водозабiрнi споруди мають невелику потужшсть, автоматизованi i працюють без постшного експлуатацiИного персоналу, тодi вказана документащя збер^аеться в пiдроздiлi, якиИ вщповщае за експлуатацiю цих споруд.

У процес експлуатацп до паспортiв систематично вносять дат про результата генеральних перевiрок, оглядiв технiчного стану споруд, спостережень за режимом !х роботи, аналiзи води, а також про вш змiни в схемi комунiкацiИ, замши обладнання i ремонти.

Експлуатацiя водозабiрних споруд потребуе особливо! уваги персоналу взимку. До настання холодiв необхщно очистити водоприИмальнi споруди вiд наношв, прибрати з ковшiв землеочиснi снаряди та мулопроводи, шдготувати всi техтчт засоби для боротьби з донним льодом i шугою.

Перед весняним шдИомом води треба видалити лщ вiд водоприИмачiв та укрiплень скошв, дамб i берегiв.

2.2.3. Експлуатащя споруд водогосподарства

Оргашзащя експлуатаци насосних станщй. Насосш станцп систем водопостачання та водовщведення повинш забезпечувати надшну i безперебiИну подачу води споживачам або перекачування спчних вод з високими технiчно-економiчними показниками.

У процес експлуатацп насосних станцiИ персонал зобов'язаниИ:

• здiИснювати управлiння режимом роботи насосно! станцп;

• розробляти i впроваджувати заходи з оптимiзацil роботи устаткування та економп електроенергil, мастильних та витратних матерiалiв;

• забезпечувати нагляд i контроль за станом будiвельних конструкцiИ, трубопровiдноl арматури, устаткування i комунiкацiИ, а також режимом роботи насосних агрегапв;

• шдтримувати належниИ санiтарниИ стан примiщення насосно! станцil;

• вести систематичний облж роботи насосно!' станцп, вносячи вщповщш записи до журнашв;

• забезпечувати вчасне проведення ревГзш устаткування, поточних i каштальних ремонпв.

Оперативне керГвництво роботою насосних станцш i розробка експлуатацшних режимГв повинш здшснюватися диспетчерською службою, начальником насосно!' станцй чи шшими адмшютративно-техшчними керГвниками виробника.

Чисельшсть експлуатацшного персоналу i склад служб насосних станцш встановлюють за штатним розписом залежно вщ продуктивности призначення i ступеня автоматизацй станцй.

На насосних станщях додатково повинна зберГгатись така техшчна документащя:

• генеральний план майданчика насосно!' станцй' з нанесеними тдземними комушкащями i пристроями;

• оперативна технолопчна схема комушкацш, агрегатГв i переключень;

• схема електропостачання, первинно!' комушкацй силових мереж i освГтлення, принциповГ та монтажш схеми автоматики i телемехашзацй;

• журнал контролю i облжу роботи устаткування;

• журнал облжу вщбору з джерела води (для насосно!' станцй першого тдйому).

Експлуатацш насосних агрегатГв i допомГжного обладнання оргашзовують на шдставГ шструкцш з експлуатацй, що розробляють з урахуванням шструкцш заводГв-виготовлювачГв i «Правил експлуатацй...» [12].

Експлуатащя резервуарiв i водонатрних башт. У процес експлуатацй резервуарГв та водонатрних башт персонал зобов'язаний:

• вести контроль за яюстю води, що надходить до резервуарГв та подаеться в подальшому до водоводГв;

• утримувати споруди в належному саштарному сташ, перюдично проводити !х очищення та дезшфекцш;

• здшснювати спостереження за рГвнями води;

• слщкувати за справшстю зашрно-регулюючо! арматури, трубопроводГв, лююв-лазГв, дверей, фшьтрГв-поглиначГв, систем роздачГ води та будГвельних конструкцш;

• систематично проводити випробування на витоки води з резервуарГв та !х герметичшсть;

• вживати термшових заходГв щодо усунення протжання води всередину резервуара крГзь стши i перекриття;

• вести нагляд за станом резервуарiв та башт, розташованих за межами територп водопроводу, i здшснювати !х охорону.

Експлуатащя бактерицидних установок. У процес експлуатацп бактерицидних установок персонал зобов'язаниИ:

• вести спостереження за роботою установок i систематично рееструвати данi про витрату води, час роботи ламп, !х електричнi параметри, фiзико- хiмiчнi та бактерiологiчнi показники якостi води, а також профшактичш огляди, очищення кварцових чохлiв, ремонти i замiну ламп;

• забезпечувати подачу на установку задано! кшькост води, не перевищуючи допустимо! продуктивност установки;

• очищати зовшшню поверхню кварцових чохлiв не рiдше 1-2 разiв на мiсяць;

• контролювати режим горiння ламп i вчасно !х замiнювати. Експлуатащя споруд знезалiзнення води. Споруди знезалiзнення води

повинш забезпечити видалення з води залiза до рiвня вимог ДСанПiН 383 [8]. Шд час експлуатацi! споруд знезалiзнення води персонал зобов'язаниИ: забезпечувати задаш режими аерацп води i роботи фiльтрiв; вчасно вiдключати фшьтри на промивання, забезпечувати задану штенсившсть подачi води та повiтря, тривалють промивання, контролювати ефективнiсть вiдмивання, завантаження фшьтра; не допускати скидання неочищених промивних вод у водоИми; вести спостереження за вмютом залiза у вихщнш та обробленiИ водi та вщповщш записи в журналi експлуатацп;

вживати заходiв щодо усунення порушень в робот фiльтра та Иого обладнання;

слщкувати за станом завантаження фшьтра. Споруди вводять до нормально! експлуатацп шсля закшчення процесу зарядження, завантаження i встановлення стабiльного режиму роботи.

Експлуатащя фiльтрiв та контактних освiтлювачiв. Фшьтрувальш споруди (фшьтри, контактш осв^лювач^ контактнi фiльтри) повиннi забезпечити доведення якост води до вимог чинного державного стандарту [8]. Шд час експлуатацп фшьтрувальних споруд персонал зобов'язаниИ:

• забезпечувати рiвномiрний розподш води мiж фiльтрами на кожнiИ з них;

• шдтримувати заданi швидкост фiльтрування, вести спостереження за зростанням втрат напору i як1стю фшьтрату;

• пiдтримувати на фiльтрах необхщниИ рiвень води;

• вчасно виводити фшьтри на промивку i вести нагляд за !! якiстю;

• вчасно заповнювати водою промивш баки;

• стежити за станом будГвельних конструкцш фшьтра, засувок, пдро- та електропривода, приладГв автоматики, промивних насошв та шшого обладнання;

• вести систематичний облж роботи фшьтрувальних споруд в журнаш (у т.ч. витрат води на промивку), а також термшв каштального та поточного ремонпв, хГмГчних обробок завантаження, гранулометричного складу завантаження, результат дослщжень залишкових забруднень у завантаженш тощо;

• шдтримувати фшьтрувальний зал i фшьтри у належному саштарному сташ;

• перевГряти горизонтальшсть розташування фшьтруючого завантаження, шдтримуючих шарГв, стан та висоту завантаження.

Експлуатащя споруди для знезараження води. Експлуатащя споруд i установок для знезараження води повинна забезпечувати доведення бактерюлопчних показниюв якост води до вимог чинного державного стандарту [8].

У процес експлуатацй' хлорних цехГв персонал зобов'язаний:

• систематично вести журнал облжу надходження i витрати хлору;

• забезпечувати безперебшну роботу установок i устаткування;

• контролювати i витримувати подачу задано!' дози хлору;

• проводити ревГзш хлораторГв i затрно! арматури не рщше одного разу на квартал (Гз замшою сальниково!' набивки), ревГзш грязьовик1в i фшьтрГв хлору - не рщше одного разу на рж;

• проводити очищення хлоропроводГв вщ трихлористого азоту та шших забруднень - один раз на квартал;

• вчасно за графжом виконувати планово-попереджувальш ремонти обладнання;

• слщкувати за вчасним проведенням метролопчно! перевГрки контрольно- вимГрювальних приладГв та строками випробування посудин, що працюють тд тиском;

• слщкувати за справшстю вентиляцшних систем, саштарних колон i систем дегазацй виток1в хлору та обладнання для дегазацй аваршних посудин з рщким хлором.

Влаштування та експлуатащя об'екпв хлорного господарства повинш вщповщати вимогам БНШ 2.04.02-84* [13], Правилам техшчно! експлуатацй систем водопостачання та каналГзацй населених пункпв Укра'ни [12], Правилам безпеки при виробництвГ, зберГганш, транспортуванш та використанш хлору [14] та ДСанПГН 383 "Вода питна" [8].

2.2.4. Приймання в експлуатащю та випробування водопровщних мереж

Шсля виконання будiвельних робгг з влаштування водопровщного вводу та водопровщних пристро!в користувач зобов'язаниИ здшснити прочищення i промивання, випробування, хлорування та повторне промивання з вщшкодуванням Водоканалу витрат, пов'язаних з використанням для ще! мети реагеш!в, води з комунального водопроводу та приИомом стГчних вод, а потГм викликати представникiв СЕС (Саштарно-епщемюлопчно! служби) та Водоканалу для вщбору проб i аналiзу якост води. Шсля одержання письмового дозволу СЕС на користування водопровщним вводом встановлюються водолГчильники [15].

Пщ час приИмання трубопроводГв дiаметром 800 мм i бшьше необхщно проводити внутршнш огляд трубопроводу.

Шсля завершення будiвництва або реконструкцп водопровщно- каналiзацiИнi об'екти, що перебувають на баланш абонента, можуть бути передаш на баланс Водоканалу в дшчому станi разом з комплектом проектно- кошторисно! документацп згщно з чинним законодавством та розд. 1.4.

Комюп з приймання-передачi цих споруд потрГбно подати:

а) узгоджениИ проект;

б) акти на сховаш роботи, акти гiдравлiчного випробування, промивання та хлорування водопровщно! лшп, документи про узгодження виробничих змш робочих креслень у процес виконання робГт, акти про завершення пуско- налагоджувальних робГт;

в) виконавчi креслення (план i профш) у масштабi 1:500;

д) довщку бухгалтер^' замовника про балансову вартiсть споруди з пооб'ектною розшифровкою того, що передаеться на баланс Водоканалу.

ДшчГ системи водопостачання можуть бути приИнят Водоканалом у техшчно справному сташ при наявност виконавчо! документацп.

Водоканал приИмае внутршньоквартальш мережi водопроводу И каналГзацп, в тому числГ И ri, що прокладеш мГж будинками, незалежно вщ !хнього техшчного стану, вщ житлово-експлуатацшних оргашзацш мюцевих оргашв державно! виконавчо! влади, а також вщ житлово-будГвельних кооперативГв при наявност виконавчо! документацп.

Об'ект може бути приИнятиИ в експлуатащю за умови виконання абонентом ушх пункпв техшчних умов Водоканалу, узгодженого проекту та пщписання двостороннього акта про приИмання-здачу цього об'екту.

ПриИмати водопровщно-каналГзацшш мережГ И споруди з дефектами та недоробками забороняеться.

При приИомщ мереж варто звГрити, чи вщповщае покладена мережа проекту, перевГрити глибину закладення труб, прямолшшшсть ос покладених труб, правильшсть встановлення вантузГв, випусюв, встановлення арматури у колодязях.

Гiдравлiчний споаб випробування. Контрольш випробування водопровщних лшш виконують з метою визначення 'хнього техшчного стану: пропускно!' здатностГ, напорГв, мюць i величин витоюв. У тих випадках, коли по тим або шших причинах використання постшного устаткування (насосного, водомГрного й ш.) шд час випробувань неможливе, застосовують пересувш установки. У ходГ контрольных г1дравл1чних випробувань водопровщних лшш здшснюють манометричну зйомку, вимГр пдравлГчних опорГв трубопроводГв, визначення величин i мюць витоку води, зняття фактичних характеристик насошв.

При манометричнш зйомщ вимГряються вшьш напори в рГзних мюцях мережГ. У початковий перюд експлуатацй' така зйомка дозволяе уточнити розрахункову схему мережГ. Для роботи рекомендуеться використати показниковГ манометри класу 0,4, що встановлюють в колодязях, найбшьш близьких до вузлГв мережГ, де е пожежш пдранти або заздалепдь передбачеш штуцери для шдключення манометрГв. Зйомка проводиться одночасно за вшма точками, де вщбуваються випробування, за можливютю при незмшних умовах роботи мережГ й водоводГв у години максимального й мшмального водоспоживання. Обумовлеш при цьому пдравлГчш опори будуть характеризувати стушнь заростання труб i вщповщно !'хню пропускну здатшсть. Випробування здшснюються такими способами:

• скиданням води через один пожежний пдрант;

• скиданням води через декшька послщовно розташованих пожежних пдрантГв;

• скиданням води через стендер, постачений спещальною насадкою;

• «способом трьох манометрГв», розробленим в АКГ Гм. К. Д. Памфшова.

Випробування мереж роблять тд тиском води, перевГряючи послщовно

окремГ дГлянки новопобудованих та шсля каштального ремонту лшш довжиною, зазвичай, не бшьш 1 км (довжину дГлянок сталевих трубопроводГв можна приймати бшьше 1 км). ДГлянку, що випробують, з обох кшщв закривають глухими фланцями, укршленими упорами, i з нижнього к1нця наповнюють водою, витюняючи Гз трубопроводу повгтря. ПдравлГчш випробування трубопроводГв роблять двГчГ: при вщкритих траншеях i шсля 'хнього засипання. СталевГ трубопроводи можна випробовувати також пневматичним способом.

Величину випробувального тиску створюють не менш 10 ат, при цьому перевищення випробувального тиску над робочим повинне становити не менш 5 ат. Випробувальний тиск Р_вип для сталевих труб встановлюють вщповщно до дшчих техшчних умов на чверть бшьш Р_р (25%). Для чавунних трубопроводГв випробувальниИ тиск дорГвнюе робочому плюс 5 ат. ВипробувальниИ тиск для азбестоцементних труб приИмаеться Р_вип=Рр+3 ат, якщо вони розраховаш на робочиИ тиск понад 6 ат, а розрахованих на тиск до 6 ат - робочому тиску з коефщентом 1,5. Для залГзобетонних трубопроводГв випробувальниИ тиск дорГвнюе робочому + 3 ат. Для досягнення випробувального тиску в трубопроводах використають мехашчниИ або пдравлГчниИ преси.

Попередне випробування здшснюеться в кшька етатв:

• трубопровщ заповнюють водою И тримають без тиску протягом 2 год.;

• у трубопроводГ поступово створюють та шдтримують протягом 0,5 год. випробувальниИ тиск;

• випробувальниИ тиск знижують до розрахункового робочого тиску, i трубопровщ при цьому тиску шддаеться огляду (витримка трубопроводу шд робочим тиском повинна бути не менш 0,5 год.).

ДГлянки водогшних мереж господарсько-питних водопроводГв шсля пдравлГчного випробування перед здачею !х в експлуатащю варто продезшфтувати й промити. З щею метою дшянку трубопроводу наповнюють водою зГ змютом 20-30 мг/л активного хлору на 1 л води. Контакт хлору з водою в трубопроводГ тривае не менш доби. Шсля дезшфекцп дГлянку промивають водою.

Вважаеться, що нашрниИ трубопровщ витримав попередне випробування, якщо в ньому шд випробувальним тиском не вщбулося розриву труб i фасонних частин i порушення щшьност стикових з'еднань, а шд робочим тиском не виявлено витоюв води. Для шдтримки випробувального, а також i робочого тиску в трубопроводГ на перГод Иого огляду И виявлення дефеклв дозволяеться здГИснювати шдкачування води у трубопровГд, що випробуеться.

Остаточне пдравл1чне випробування трубопроводГв може бути почато, якщо з моменту засипання траншГв грунтом i заповнення водою трубопроводГв з металевих, азбестоцементних i полГетиленових труб проИшло не менш 24 год., а Гз залГзобетонних - не менш 72 год.

У процеш остаточного випробування трубопроводГв водопостачання И каналГзацП визначаеться фактичниИ витГк води з них. Величина !! не повинна виходити за межГ, зазначенГ в нормативних документах.

Остаточне пдравл1чне випробування на щшьшсть виконують не ранГше, шж через 48 годин пГсля засипання транше! И не рашше, шж через 2 години пГсля заповнення трубопроводу водою. ЦеИ вид випробувань проводиться в такому порядку:

• у трубопроводГ створюеться розрахунковиИ тиск для даного типу труб i пГдтримуеться протягом 2 год.; при падшш тиску на 0,02 МПа

проводиться пгдкачування води;

• тиск шдшмаеться до рГвня випробувального за перюд не бшьше 10 хв. i шдтримуеться протягом 2 год.;

• при падшт тиску в трубопроводГ в цеИ перюд на 0,02 МПа виконують шдкачування води, причому здшснюеться вимГр кшькосп води, що додаеться, використано! для шдтримки випробувального тиску.

НашрниИ пластмасовиИ трубопровщ вважаеться таким, що витримав випробування на щшьтсть, якщо витж води Гз трубопроводу не буде перевищувати припустимих значень.

Пневматичний споаб випробування. Нашрш трубопроводи водопостачання И каналГзацп випробовують пневматичним способом. Тиск при випробуваннях приИмаеться (при вщсутностГ проектних рГшень) у наступних межах:

• для сталевих трубопроводГв Гз Р_Р до 0,5 МПа, включно, - Рвип=0,6 МПа;

• для сталевих трубопроводГв Гз Р_Р=0,5...1,6 МПа - Р_вип=1,15 Р_Р;

• для чавунних, залГзобетонних И азбестоцементних трубопроводГв незалежно вщ значення робочого тиску - Р_вип=0,15 МПа при попередньому та 0,6 МПа при приИмальних випробуваннях.

Випробування вшх видГв трубопроводГв проводять дГлянками до 1 км, а полГетиленових трубопроводГв - до 0,5 км.

При пневматичному випробуванш шдземш трубопроводи перед початком випробування присипаються грунтом на висоту не менш 0,5 м. СтиковГ з'еднання засипанню грунтом не шдлягають. Шсля наповнення сталевого трубопроводу повгтрям здшснюеться витримка з метою вирГвнювання Иого температури з температурою грунту.

МтмальниИ час витримки для трубопроводГв дГаметром, мм:

до 300 - 2 год., 300... 600 - 4 год., 600..900 - 8 год., 900...1200 - 16 год., 1200...1400 - 24 год., 1400 та бшьш. - 32 год.

Попередне пневматичне випробування трубопроводГв на мщшсть виконуеться протягом не менш 30 хв. Для шдтримки випробувального тиску дозволяеться робити шдкачування повгтря. Огляд трубопроводу з метою виявлення дефектних мюць дозволяеться проводити при зниженш тиску в сталевих i полГетиленових трубопроводах до 0,3 МПа, а в чавунних, попередньо напружених залГзобетонних И азбестоцементних - до 0,1 МПа. Мюця витоку повГтря Гз трубопроводГв виявляються шляхом обмилювання стиюв мильним розчином, за звуком повгтря, що просочуеться, одоризащею або задимленням повгтря, що подаеться в трубопровщ. Дефекти труб И !хшх з'еднань, виявлеш при оглядГ, усуваються тшьки пГсля зниження надлишкового тиску в трубопроводГ до нуля. Шсля усунення дефекпв попередне випробування проводиться вдруге. Трубопровщ уважаеться таким, що витримав попередне пневматичне випробування на мщшсть, якщо при оглядГ не буде виявлено порушення цшсност трубопроводГв i дефекпв зварених i стикових з'еднань.

Випробування безнашрних трубопроводiв. Випробування безнашрних трубопроводГв проводиться тшьки на герметичшсть, причому двГчГ: попередньо - до засипання й остаточно (приймальне) - шсля засипання транше!'. Випробовуються дшянки трубопроводГв мГж сусщшми колодязями.

Попередм випробування. Для трубопроводГв, що прокладають Гз безнашрних бетонних, залГзобетонних i керамГчних труб пдростатичний тиск, як правило, повинне дорГвнювати 0,04 МПа, для пластмасових - 0,05 МПа, з витримкою випробування протягом 15 хв. Попередне випробування трубопроводГв проводиться протягом 30 хв.

Трубопровщ i колодязь вважаються такими, що витримали попередне випробування, якщо при 'хньому оглядГ не буде виявлено витоюв води. Допускаеться поява на поверхш труб i стик1в вщпрГвання й утворення крапель, що не зливаються в один струмшь.

Приймальнг випробування. Шсля витримки в заповненому водою сташ залГзобетонного трубопроводу й колодязГв, що мають пдроГзолящю Гз внутрГшньо!' сторони або водонепроникних стшок починаються приймальш випробування, як1 тривають протягом 72 год., а трубопроводГв i колодязГв з шших матерГалГв - 24 год.

Трубопровщ вважаються таким, що витримав приймальне випробування, якщо обсяги води, що додають при випробуванш (або приплив води), будуть не бшьшГ значень, зазначених у нормативны лгтературь

2.2.5. Роботи з техшчного обслуговування та ремонту водопровщних мереж

Планово-попереджувальний ремонт (ППР) споруд й обладнання мереж i водоводГв здшснюють по заздалепдь складеному графжу з метою забезпечення нормально!' роботи мереж i водоводГв, попередження 'хнього передчасного зносу й запобГгання аварш.

Цей ремонт складаеться з:

• профшактичних оглядГв трас мереж i водоводГв;

• поточного ремонту;

• капитального ремонту.

Огляди вчасно виявляють порушення в утриманш трас i несправност мереж i водоводГв, !хтх вузлГв й обладнання, а поточним i каттальним ремонтами шдтримують або вщновлюють первюш експлуатацшш якость

Огляд трас водопровщних лшш дае можливють виявити причини, що

загрожують порушенню мiцностi споруджень мережi та ускладнюють користування колодязями, а також виявити зовшшт ознаки порушення нормального стану деяких споруджень.

Обхiд водопровщних лiнiй виробляеться однieю людиною: майстром або досвiдченим слюсарем, що добре знае траси й цшком розбираеться в можливих порушеннях роботи лшш. Звичайно при цьому не вщкривають кришок колодязiв. При необхiдностi перевiрки цiлiсностi встаткування, установленого в колодязях, обхщ трас виконують iз вщкриванням кришок колодязiв, але без опускання в них. У цих випадках майстровi або слюсаревi-обхiдниковi надають одного роб^ника з ломом i гачком для вщкривання кришок.

Огляди роблять перюдично не менш 6 разiв на рiк за календарним планом, затвердженим головним шженером. У районах штенсивно! забудови або будiвництва, комушкацш поблизу водопровщних лiнiй огляд трас необхщно робити один-два рази на мюяць, а в деяких випадках i частiше. Обходи трас роблять також i через причини сезонного характеру: тд час паводка й шсля нього, у передзимовий i в зимовий перюди (огляд дшянок мережi, що пiддаеться замерзанню). У зимовий перюд при температурi нижче -15 С° рекомендуеться виконувати обхщ без вiдкривання кришок колодязiв i камер, щоб не вихолоджувати !х i не наражати на небезпеку замерзання трубопроводи й арматуру. Огляд без вщкривання кришок колодязiв проводиться також на упоряджених про!здах з штенсивним рухом транспорту.

Вищезгаданi роботи виконують керуючись «Положенням про проведення планово-попереджувального ремонту водопровiдно-каналiзацiйних споруджень» [16], яким визначенi мiжремонтнi строки (табл. 2.2.5.1).

Таблиця 2.2.5.1 - Перюдичшсть оглядiв i проведення робiт з поточного ремонту водогшних мереж й И елементiв

У процес огляду обхщник робить опис вшх помГчених дефекпв у дефектнш вщомосп (табл. 2.2.5.2), i в необхщних випадках вживае потрГбних заходГв на мющ.

Таблиця 2.2.5.2 - Приклад дефектно!' вщомосп

М1сто

Пщприемство

Дефектна вщомшть № На

(трубопроводи, колодяз1, арматуру та ш.)

Порушення, що найчастше зустрГчаються при обходГ трас й заходи для

'хнього усунення таю:

1. складування по трас водопровщно! лшп або поблизу не!' землГ, матерГалГв, важкого устаткування й мехашзмГв, забивання паль, робота екскаваторГв, асфальтування вулиць i т.п. У цих випадках обхщник зобов'язаний встановити найменування оргашзацш вщповщальних за порушення умов утримання траси, вимагати l'l очищення або припинення робгт до узгодження зГ Службою експлуатацй' водопроводу;

2. захаращення трас i кришок колодязГв, що ускладнюе ремонт мереж i можливють вшьного доступу до арматур в колодязях, що особливо небезпечно при використанш пдранлв шд час пожеж. КрГм того, тимчасовГ навантаження по траш створюють додатковий зовшшнш тиск на труби, що викликае !хт ушкодження. ВщомГ випадки сплющення сталевих труб (ненаповнених) шд впливом навантаження, тимчасово складованого на трас грунту;

3. руйнування колодязГв i лшй по трасй зрушення люка, трщини або вщбш! кра!' кришки, неправильна посадка кришки в люку, (спричиняе стуют шд час руху транспорту), руйнування стшок колодязя, вщсутшсть або поломка скоб, риштовання й сходiв у колодяз^ наявшсть у ньому бруду або смГття, видимi течГ, провали й осiдання брук1вки й колодязя;

4. дефекти арматури, обладнання i !хтх з'еднань: зрушення з мюця або поломка водорозбГрно! колонки, несправшсть пожежного гiдранта (зiрване кршлення, збита рiзьблення, теча, замерзання й ш.), текти в сальнику засувок, у розтрубах i фланцевих з'еднаннях;

самовшьне користування водою з пдранпв або самовiльне приеднання у колодязях для поливання, мийки встаткування сатураторiв, для потреб будiвництва, заливання ставюв, котк1в i т.п.;

5. псування або вщсутшсть мiток i табличок-покажчиюв колодязiв. Пiсля повернення з обходу слюсар-обхщник зобов'язаний доповiсти своему керiвництву про всi помiченi випадки порушення на трас водопровiдних лiнiй i про прийнятi 1м на мющ заходи.

У випадку виявлення течi води на трасi або в колодязi слюсар-обхiдник зобов'язаний пiсля повернення з обходу (або при необхщност з мюця по телефону) направити (викликати) аварiйну або ремонтну бригаду для лГквщацп течi.

Ремонтнi роботи на мережi пiдроздiляються на два види: а) поточний ремонт; б) каштальний ремонт (див. табл. 2.2.5.3).

Поточний ремонт мереж i водоводiв полягае в систематично проведених роботах по запобГганню споруджень й обладнання вщ передчасного зношування й аварш з усуненням дрiбних ушкоджень i несправностей. Поточний ремонт виконуеться за рахунок експлуатацшних витрат.

Керiвництво ремонтом здшснюються керiвником експлуатацiйного вiддiлу мережi iз залученням майстра цеху. При прийманш робiт повинно бути перевiрене усунення всiх дефектiв, ранiше вщзначених при оглядах. Для пiдвищення якост й вiдповiдальностi за виконання робгг рекомендуеться при !хньому плануваннi закршлювати працiвникiв за постшними дiлянками обслуговування мереж.

Ремонт каштальний — комплекс техшчних заходiв i будГвельно- монтажних ро6Гт, спрямованих на вщновлення або замiну зношених конструкцш, деталей, устаткування, споруд або трубопровод1в. Капiтальний ремонт мГстить у соб1 тГ роботи, у процеш яких проводиться замiна зношених конструкцш, вузлГв i деталей або замша !х на бГльше мГцнГ й економ1чш. КапГтальний ремонт здГйснюеться за рахунок амортизацшних вГдрахувань, призначених для цих цшей.

Таблиця 2.2.5.3 - Основш види робгт з поточному й каштальному ремонтам водогшних мереж

Продовження таблиц 2.2.5.3

Продовження таблиц 2.2.5.3

Чищення та вад^вання трубопроводiв. Основним трудомютким видом робГт е прочищення дГлянок трубопроводГв вщ вщкладень, промивання й дезшфекщя. Причинами рГзних вщкладень у трубопроводах й, отже, !хт заростання можуть бути:

• корозГя металу труб, що приводить до утворення пдрооксиду залГза Fe(OH)3;

• випадання з води при рус l'l по трубопроводах, особливо в години мшмального водорозбору, що випадково потрапили мехашчних домГшок (шсок, мул, глинист частки й т.п.);

• життедГяльшсть бактерш (залГзобактерш, шркобактерш й ш.);

• випадання на стшки трубопроводГв солей залГза, кальцш й магшю. Наявшсть у водГ хлоридГв i сульфатГв стимулюе утворення корозшних

вщкладень, тому що !хш Гони руйнують захисш оюсш плГвки. У випадку високо!' концентрацп хлоридГв i сульфатГв (300...400 i бшьше мг/л) значш вщкладення з'являються й при малих значеннях показника стабильность

Прочищення водопровщних труб може бути проведено мехашчним, хГмГчним i пдропневматичним способами.

Для механичного способу прочищення застосовуються очисники й розпушувачг При незначних i м'яких вщкладеннях використаються щГтковГ очисники, що являють собою цилшдри, поверхня яких покрита шдткою, виготовленою Гз пружного сталевого дроту. Для очищення трубопроводГв застосовуються спещальн пристро!.

При хгмгчному способг видалення вщкладень трубопроводи наповнюють кислотою з шпбГторами. Кислота тримаеться в трубопроводах протягом доби, шсля чого проводиться 1хне промивання. Цей спошб застосовуеться для видалення щшьних вщкладень кальщевих i магшевих солей, а також солей залГза.

Пдропневматичний споЫб прочищення полягае в пропуску через труби

3 3

сумшГ води й повгтря в пропорцп 1:6 (на 1 м води подаеться 6 м повгтря). При спшьному рус води й повГтря рГзко мГняеться структура 1хнього потоку, у результат чого створюються завихрення. Стиснене повГтря розширюеться й за рахунок свое! енергп створюе збшьшеш швидкост повпряно-водяно! емульсп, що розмивае ущшьнеш вщкладення.

У деяких випадках труби прочищають шляхом висвердлювання з них вщкладень за допомогою бурГв. Цей спошб застосовуеться при надмГрно зарослих трубах i щшьних вщкладеннях. Дшянки водопровщних труб шсля прочищення промиваються й дезшфжуються. Промивання й дезшфекщя повторюються до одержання двох задовшьних бактерюлопчних i фГзико- хГмГчних аналГзГв води. При незадовшьних аналГзах води процес повторюеться до одержання позитивних результат.

У зимовий час може вщбутися замерзання води в трубах мережГ на тупикових дГлянках. ЗамерзлГ дшянки вщгрГвають гарячою водою або електричним струмом (при металевих трубах). У першому випадку в спещальному котш нагрГвають воду, що надходить до нього безпосередньо з мережь ПотГм гарячу воду вводять у замерзлу дшянку через прядив'яний або гумовий рукав за допомогою спещальних металевих наконечниюв (для створення струменя гарячо! води). При електричному пщгрГвГ через труби пропускають струм, що нагрГвае !хт стшки й викликае танення льоду. Арматура (засувки, пожежн пдранти, вантузи), встановлена в оглядових колодязях, щорГчно перед настанням холодГв утеплюеться не тшьки на дшянках трубопроводГв, покладених у зон промерзання грунту, але й там, де недостатньо штенсивна циркулящя води. Для утеплення використаються солома, дерев'яна стружка, мшеральна вата, повсть, клоччя й шшГ теплоГзоляцшт матерГали. ТеплоГзолящя укладаеться на тдтримуючГ дошки в горловинах оглядових колодязГв, як1 повинт бути розташоват на 0,4...0,5 м нижче кришки колодязя. Товщина шару матерГалу, що утеплюе, приймаеться залежно вщ його теплопровГдност й мюцевих кшматичних умов.

Вщповщно до сучасних вимог по шдвищенню продуктивност пращ, скороченню строюв лГкшдацп аварш i виробництва ремонтних робгт експлуатацшш дшянки (райони) забезпечуються наступними аваршно- ремонтними мехашзмами:

• компресорами та екскаваторами;

• пневматичними палебшцями;

• шдшмальними кранами;

• електрозварювальними агрегатами (у тому числГ й шдводними зварювальними агрегатами);

• мехашзмами для карбування, обрубки, свердлшня й обрГзки труб;

• спещальними машинами (аваршно-водопровщно! АВМ-2, ремонтно-водопровщно! РВМ-2, оперативно-водопровщно! ОВМ-1 й ш.);

• насосами для видалення води з котловашв i колодязГв, а також установками для обпресувань вщремонтованих дшянок трубопроводГв й ш.

РОЗД1Л 3. ЕКСПЛУАТАЩЯ КАНАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ МЕРЕЖ (4 год.)

3-t ^v * * ••• * • о • •

.1. Очисш споруди, насосш станцп , каналпацшш мереж1 та колектори

3.1.1. Загальш вимоги до систем водовщведення

Системи каналГзацп населених пунклв призначено для приймання, вщводу i очистки вод з метою !х подальшого використання в народному господарствГ чи випуску до водойм. До систем каналГзацп населених мюць належить приймати стГчш води вщ населення та спчш води вщ установ, комунально-побутових i промислових шдприемств, як1 за яюстю i режимом скиду вщповщають вимогам мюцевих Правил приймання стГчних вод шдприемств у комунальну каналГзацш мГста (селища) [17], затверджених мюцевими органами виконавчо!' влади.

Яюсть очистки стГчних вод, що випускаються у водойму, повинна вщповщати вимогам Правил охорони поверхневих вод [18] та Саштарних правил i норм охорони поверхневих вод вщ забруднення, [19], дозволу на спещальне водокористування, затвердженому гранично допустимому скиду або лГмГту скидГв забруднюючих речовин, а тих, що використовуються в народному господарств^ - вимогам споживачГв, погодженим з мюцевими органами державного саштарного нагляду Укра'ни.

Сутшсть вимог, викладених у зазначених документах при спшьному вщведенш й очищенш виробничих i побутових стГчних вод населених мюць, зводиться до того, що вони не повинш мютити наступних компонеилв:

• домГшок i речовин, як1 можуть засмГчувати труби, вщкладатися на !хньому дн й стшах;

• солей i розчишв, що руйнують (внаслщок корозп) матерГал труб й елементи споруджень каналГзацп;

• горючих домГшок (бензин, нафта й ш.) i розчинених газоподГбних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечн сумшГ в трубах i спорудах, впливати на здоров'я робгтниюв, що обслуговують каналГзацшт мережц

• шкщливих речовин у концентращях, що перешкоджають бюлопчному очищенню стГчних вод;

• речовин, для яких не встановлет гранично припустимГ концентрацп (ГПК) у водГ водойм вщповщного виду користування;

• зважених i спливаючих речовин бшьше 500 мг/л;

• небезпечних бактерГальних забруднень, а також радюактивних речовин;

• нерозчинених масел, а також смол i мазуту;

• бюлопчно твердих ПАР.

Слчш води повинш мати температуру не бшьше 40°С. Не допускаеться спуск у мюьку каналГзацш промислових стГчних вод, у яких ХСК (хГмГчне споживання кисню) перевищуе БСК (бюхГмГчне споживання кисню) бшьш, шж в 1,5 рази.

Умови прийому до мюько! каналГзацп виробничих стГчних вод, що мютять забруднення, що видаляють на мюьких очисних спорудженнях, повинт визначатися з урахуванням наступних показниюв:

• ступеня розведення виробничих сток1в при надходжент в мюьку каналГзацш;

• ефективност видалення забруднень виробничих стГчних вод на мюьких очисних спорудженнях;

• умов розведення очищених мюьких стГчних вод у водному об'екл, погоджених у встановленому порядку з органами регулювання використання й охорони вод Мшстерства мелюрацп й водного господарства, а також Гз СЕС й рибоохороною.

Слчш води й помш з неканалГзованих райошв перевозяться асешзацшним транспортом на зливальт станцп й пункти, де вони в 2-3 рази розбавляються водою, пропускаються через грати й шсковловлювачи тшьки тсля цього сплавляються в каналГзацшну мережу. Використання каналГзацп для сплаву будинкового смгття в наш час не практикуеться. Як правило, домове смГття обробляеться на спещальних заводах, що переробляють смГття або вивозять до звалища.

Сплав у каналГзацш сшгу, що пролежав бшьше двох дГб, та що збираеться з територш дворГв i з дахГв, не допускаеться. Через каналГзацшш мережГ можна сплавляти снщ що скидають в спещальш шахти. Швидк1сть плину стГчних вод у колекторах при сплавГ сшгу не повинна бути менше 1,1...1,2 м/с. При скиданш сшгу безпосередньо Гз самоскидГв або плугами глибина потоку стГчно! води повинна бути не менше 0,7 м i становити не бшьше 0,6 дГаметра труби. Температура стГчних вод шсля скидання сшгу до каналГзацп не повинна опускатися нижче 8°С. Не дозволяеться скидання сшгу перед дюкерами, насосними станщями й перепадами у виглядГ стояк1в.

3.1.2. Загальш вимоги до систем водовщведення

Система водовщведення або каналГзацп складаеться Гз наступних елементГв: внутрГшшх каналГзацшних систем та пристро1в будГвель, зовшшньо! внутрГшньоквартально! каналГзацшно! мережГ, зовшшньо! вулично! каналГзацшно! мережГ, насосних станцш i нашрних трубопроводГв, очисних споруд i пристро1в для випуску очищених стГчних вод до водоймищ.

Рис. 3.1.2.1 - Принципова схема каналГзацшно! мережГ

За призначенням каналГзацшш мережГ подГляються на приймальш, збиральш i вщвщш.

Приймальт (ПР) каналГзацшш мережГ служать для приймання стГчних вод вгд систем внутрГшньо! каналГзацп. Схема каналГзацп населеного пункту (принципове рГшення обрано! системи каналГзацп з трасування мереж, розташування очисних споруд) визначаеться головним чином рельефом, планом забудови територп, пдрогеолопчними, пдролопчними, саштарними та шшими умовами. Схема може бути централГзованою, коли вс стГчш води мюта спрямовуються на одну очисну споруду, i децентралгзованою - при влаштуваннг двох чи бшьше очисних станцш. Слчш води вщ окремих кварталГв надходять у збираючи (ЗБ) мережГ, що далГ об'еднуються в головний вщвщний колектор (eideidHi мережi (В1Д)), по якому вони спрямовуються на комплекс каналГзацшних очисних споруд (ККОС) за допомогою КНС (канашзацшно! насосно! станцп) (рис. 3.1.2.1).

Системи каналГзацп можна класифжувати за наступними ознаками:

1. залежно вщ надходження стГчних вод (побутовГ, виробничГ, дощовГ);

2. за напором (нашрш або самопливш);

3. за схемою вщводу стГчних вод (загальносплавна, роздшьна, натвроздшьна, комбшована);

4. за схемою трасування (перпендикулярна, перетинна, паралельна, зонна, радГальна);

5. за призначенням (приймальш, збиральн i вщвщш);

6. за басейнами каналГзування (колектори басейшв каналГзування, головн колектори, замюью вщводячи колектори);

7. за методом видалення стГчних вод (вивГзш, сплавш).

Залежно вщ того, як категорп стГчних вод вщводить каналГзацшна мережа, розрГзняють наступт системи каналГзацп:

• загальносплавна - стГчт води вшх категорш по однш пщземнш мережГ надходять на очист споруди, тому що в перюд сильних дощдв витрата стГчних вод дуже велика, а концентращя забруднень !х мала, частина стГчних вод скидаеться без очищення через спещальт улаштування - зливоспуски.

• роздшьна - побутовГ стоки надходять на очист споруди, дощовГ води - у найближчГ водт потоки. При роздшьнш системГ каналГзацп окремГ види стГчних вод, як вмщують забруднення рГзного характеру, вщводять по самостшних мережах. При повнш роздшьнш системГ каналГзацп влаштовують не менше 2-х мереж. Мережа для вщводу побутових стГчних вод називаеться побутовою. Мережа для вщводу атмосферних вод називаеться дощовою або водо сочною.

• натвроздшьна - двГ роздшьних мережГ i колектор, що перехоплюе спчш води. В роздшових камерах регулюеться вщведення дощових вод на скидання у водойми i забруднених вод на очищення [9].

3.1.2. Методи очистки спчних вод та очисш споруди

Очисними називаються споруди, як призначеш для очищення спчних вод й переробки !х осаду. Способи очищення, склад i розмГри очисних споруд визначаються розрахунком залежно вщ характеру i концентрацп забруднень стГчних вод, потужност та здГбност самоочищення водоймища, наявност мют i промислових шдприемств нижче по течи рГчки, а також призначення водоймища. Шсля очищення стГчш води через пристро!', як1 називаються випусками, скидаються до водоймища.

Забруднення вод можуть бути мшеральними i оргашчним. До мшеральних забруднень вщносять шсок, глину, розчини мшеральних солей, кислот i лугу. Оргатчт забруднення бувають рослинного походження i тваринного. У побутових стГчних водах вмщуеться близько 60 % оргашчних i 40 % мшеральних забруднень. Спчт води можуть вмщувати нерозчинш, коло'дш i розчинш забруднення.

В процес обробки стГчних вод на очисних спорудах значна частина нерозчинних забруднень випадае у вщстшниках, утворюючи осад. Для оцшки сшввщношення оргашчних i мшеральних речовин в осадГ використовують поняття зольшсть, яке характеризуе кшьюсть у ньому мшеральних речовин.

Для подальшо!' обробки осаду, необхщно врахувати також БСК та ХСК. БюхГмГчне споживання кисню - кшьюсть розчиненого кисню, витрачена на бюхГмГчне окислення речовин, як мютяться у водГ, за певний промГжок часу i за певних умов. ХГмГчне споживання кисню - кшьюсть розчиненого кисню, витрачена на хГмГчне окислення оргашчних i неоргашчних домшок води шд дГею сильного окислювача - бГхромату калш.

Умови спуску стГчних вод до водоймищ визначаються вщповщними правилами i саштарними нормами [17, 18, 19].

Для обробки стГчних вод застосовують мехашчну, фГзико-хГмГчну i бюлопчну очистки. Очищена стГчна рщина перед спуском у водоймища тдлягае дезшфекцп.

Мехашчну очистку використовують для видалення нерозчинних (шсковловлювачГ, дробарки) i частково коло'дних забруднень (нафто-, жироловки та ш.). До споруд мехашчно!' очистки вщносять також септики, вщстшники i освплювачь

ФГзико-хГмГчну очистку застосовують для обробки деяких видГв виробничих сток1в. До цих методГв вщносять сорбщю, екстракщю, евапоращю, електролГз, юнний обмш i т. ш.

Суть бюлопчно! очистки полягае в окисленш оргашчних речовин мжрооргашзмами. РозрГзняють бюлопчну очистку стГчних вод в штучних умовах (бюлопчш фшьтри i аеротенк1) та в умовах, як близью до природних (поля фшьтрацп й бюлопчш пруди).

Для дезшфекцп очищених стГчних вод частше застосовують хлорування.

Для зниження концентрацп оргашчних забруднень бюлопчно очищених стГчних вод застосовують сорбщю на активованому вугшлГ або хГмГчне окислення озоном. 1нодГ виникае потреба видалення Гз стГчних вод бюгенних елеменпв - азоту й фосфору, як сприяють розвитку водяно! рослинностГ. Азот видаляють фГзико-хГмГчними i бюлопчними методами, фосфор видаляють хГмГчним осадженням з застосуванням солей залГза i алюмшш.

Велик1 маси осаду, що накопичуються в очисних спорудах, обробляють не лише у септиках, вщстшниках i освплювачах, але й у метантенках, як служать для осадження осаду.

Обробка осаду полягае у зброджуванш його оргашчно! частини за допомогою анаеробних, тобто тих, що живуть без кисню, мжрооргашзмГв.

Споруди мехатчноХ очистки cmi4HUX вод. Рештки призначеш для утримання великих забруднень. Встановлюють !х у приймальних резервуарах насосних станцш. РешГтки бувають пересувш, не пересувш i решГтки - дробарки.

Шсковловлювач1 призначеш для утримання шску. ШсковловлювачГ бувають горизонтальн i з обертальним рухом води (тангенщальнГ та аеробш).

В1дстшники служать для утримання нерозчинних забруднень у стГчнш рщиш. Вщстшники застосовують як споруди попередньо! очистки стГчних вод перед спорудами бюлопчно! очистки. У цьому випадку !х називають первинними. Основними показниками вщстшниюв е тривалГсть вщстоювання i максимальна швидюсть протжання стГчно! рщини.

Вщстшники бувають горизонтальш, як1 представляють собою в плаш горизонтальний резервуар, подшений на декшька вщдшень, вертикальн i радГальш. РадГальний вщстшник представляе собою круглий в плаш резервуар мало! глибини, в якому потж рухаеться вщ центру до периферп.

Споруди для обробки осаду. Септики представляють собою прямокутш або кругл проточш резервуари, в яких вщбуваеться освГтлення сток1в i зброджування осаду. Час перебування у септиках 1-3 доби, а час зброджування 6-12 мюящв. Септики застосовують для обробки лише малих кшькостей стГчно! рщини - не бшьше 25 м /добу.

В1дстшники служать для освГтлення стГчно! рщини i зброджування осаду. РозрГзняють кругл та прямокутн в плаш вщстшники. ПершГ застосовують частше. Для освГтлення стГчно! рщини служать також освтлювачг з природною аеращею.

Метантенки - це круглий або прямокутний в плаш резервуар, який служить для зброджування осаду з вщстшниюв i надлишкового мулу. Для штенсифжацп анаеробного процесу розпаду осаду його пщГгрГвають i перемшують. ПщГгрГвають осад гострою парою, яка випускаеться за допомогою ежектора. Перемшують осад мшалками, гщроелеваторами i насосами. Газ, який видшився у метантенках, збирають i використовують як пальне.

Мулов! площадки, як служать для обезводнення осаду, - це сплановаш земельш дшянки, подшет на дГлянки земляними валами. МуловГ площадки влаштовують, звичайно, на природнш основГ на глибиш залягання грунтових вод - не менше 1,5 м вщ поверхш. При малш територп, а також при заляганш грунтових вод на глибиш менше 1,5 м на площадках влаштовують трубчастий дренаж. Пщсушений осад використовують як добриво.

Для доочищення стГчних вод застосовують бюлогтш ставки та фтътри i3 зернистим завантаженням. Бюлопчш ставки повинш розташовуватися на грунтах, що не пропускають рщину або слабо 11 пропускають. При несприятливих, у фшьтрацшному вщношенш грунтах необхщно проводити протифшьтрацшш заходи.

При вщсутностГ земельних площадок застосовують мехашчне обезводнення осадГв: вакуум-фтътрування, фтътр-пресування.

Для термГчно!' обробки осаду юнують наступш апарати: сушарки барабанного типу, пневматичш сушарки, сушарки з киплячим шаром.

Споруди 6^oei4Hoi очистки ст1чних вод. До споруд бюлопчно! очистки стГчних вод у штучних умовах вщносяться бiологiчнi фтътри. За продуктивною бюфшьтри подГляються на крапельш i високонавантажеш. За способом подачГ повГтря розрГзняють бюфшьтри з природною i штучною вентилящею. Крапельш, високонавантажеш бюфшьтри зГ штучною вентилящею називаються аерофшьтрами.

Також до споруд бюлопчно' очистки стГчних вод вщносяться аеротенки , як виконують у виглядГ залГзобетонних резервуарГв (коридорГв) глибиною 6­10 м. ОсвГтлена рщина, що надходить до аеротенку, змГшуеться з активним мулом. Активний мул - це скупчення мжрооргашзмГв, що здГбш поглинати та сорбувати на сво'й поверхш оргашчш забруднення i окислювати 'х за допомогою кисню з повгтря. СумГш освГтлено'' рщини й активного мулу по всш довжиш аеротенку продуваеться повГтрям.

Знезаражування стiчних вод. Знезаражування стГчних вод роблять з метою знешкодження хвороботворних бактерш. Найбшьше розповсюдження отримало знезаражування рщини рщким хлором.

Установка для знезаражування стГчних вод складаеться з хлораторно'', змГшувача i контактних резервуарГв. У хлораторнш встановлюють хлоратори, як служать для дозування хлору i отримання хлорно'' води. Контактш резервуари для забезпечення потрГбного бактерицидного ефекту розраховують на 30-хвилинний контакт хлору з водою.

Можливе знезаражування бюлопчно очищених стГчних вод гшохлоридом натрш, який отримуеться шляхом електролГзу розчину поварено! соль

Випуск очищених ст1чних вод до водоймищ. Конструкщя випуску повинна забезпечувати добре пересування стГчних вод з водою водоймища, що дозволяе краще використовувати його здГбшсть самоочищення.

Випуски бувають поеднаш, коли стоки випускаються через один отвГр, i розшяш, коли е декшька випускних отворГв. РозрГзняють також береговГ та русловГ випуски. БереговГ випуски бувають не зануреними i зануреними. При не занурених берегових випусках злив стГчних вод робиться декшька вище рГвню води у водоймищг При занурених випусках влаштовуеться береговий колодязь.

РусловГ випуски розташовують у водоймищд на деяюй вщстанГ вщ берега. За конструкщею найбшьш сучасн розшят русловГ випуски. Таю випуски заюнчуються випускним оголовком у виглядГ горизонтально розташовано! труби, на боковш поверхн яко! е вирГз з поперечною напрямною для кращого змГшування.

Дуже ефективне змшування забезпечуе конструкщя розшяного фшьтруючого струминного випуску у виглядГ перфоровано! труби з привареною до не! по усш довжиш металевою обоймою з щшястими отворами.

3.1.3. Колектори та каналiзацiйнi мережi

Труби i колектори. МатерГали для каналГзацшно! мережГ повинш бути мщними, не пропускати воду, сталими проти стирання й корозп, гладкими. Цим вимогам у найбшьшш мГрГ вщповщають керамГчш, бетонш, зал1зобетонш i азбоцементн труби, а також цегла i залГзобетон, з яких виконують колектори. Для влаштування мереж застосовують також вшшластовГ труби (зазвичай, для невеликих дГаметрГв та в районах нещшьно! забудови) [10].

КерамГчн труби виготовляють розтрубними. ВнутрГшню i зовшшню поверхн труб покривають глазур'ю, що надае !м мщностГ, гладкость Для вщводу кислих середовищ застосовують керамГчт труби, яю виготовляють з кислототривких глин з домшками кислототривких шамотГв.

Бетонт й залГзобетоннГ труби застосовують для влаштування самопливних колекторГв. Бетонт й залГзобетонт труби виготовляють розтрубними i фальцевими Гз марки бетону не нижче 300 вГбрацшним або вщцентровим способом.

Азбоцементт безнашрш труби також застосовують для влаштування самопливних колекторГв. З'еднання азбоцементних труб виконуеться за допомогою муфт.

Забиття розтрубних i муфтових з'еднань самопливних лшш складаеться з ущшьнення, яке е смоляною прядкою i асфальтовим, азбоцементним або цементним замком. Асфальтовий замок виконують Гз мастики, яка складаеться з 3 частин асфальту i 1 частини бГтуму за масою. Масу заливають у розчиненому сташ в кшьцевий зазор мГж розтрубом i гладким кшцем труби. Азбоцементний замок виконують Гз сумшГ 30 % азбестового волокна i 70 % цементу марки не нижче 300 за масою. Також для ущшьнення стиюв застосовують гумовГ к1льця й кшьця з полГвшшхлоридно'' смоли.

Колектори можуть бути виконаш Гз цегли, керамГчних блок1в та збГрного залГзобетону. Конструкция збГрних залГзобетонних колекторГв залежить вщ розмГру i способу робочого призначення.

Колодязi на каналiзацiйнiй мережi. Для огляду i прочистки каналГзацшно'' мережГ споруджують оглядовГ колодязь ОглядовГ колодязГ подшяють на лшшт, як влаштовують на прямолшшних дГлянках мережГ через кожш 40-150 м по И довжиш (чим бшьший дГаметр труб, тим бшьша вщстань мГж колодязями); зворотш, як1 влаштовують у мюцях змши нахилу лшп та И напрямку в планц вузловГ, як влаштовують у мГсцях з'еднання лшш, i контрольш, як1 влаштовують у мюцях приеднання внутрГшньоквартальних мереж до вуличних у межах забудови кварталу. Для з'еднання трубопроводГв, що укладеш на рГзнш глибиш, на мережГ споруджують перепадш колодязь При дГаметрГ труб до 500 мм i висот перепаду до 6 м перепадш колодязГ виконують зГ стояком Гз чавунних, азбоцементних або залГзобетонних труб. При дГаметрГ труб бшьше 500 мм перепадш колодязГ виконують з водозливом практичного профшю i колодязем в основь При наявност грунтових вод зовшшня поверхня колодязГв на 0,5 м вища 'х рГвня покриваеться пдроГзолящею.

Дощова каналiзацiйна мережа. ДощовГ води надходять до закрито'' водостГчно'' мережГ через дощоприймачГ, як1 представляють собою колодязГ, що перекрит приймальною решГткою.

ДощоприймачГ розташовують бшя бортових камешв про'адв на вщстат 50-80 м один вгд одного.

3.1.4. Канал1зацшш насосн1 станцй'

У тих випадках, коли не вдаеться здшснити вщвщ стГчних вод до очисних споруд самопливом, для 'х перекачки застосовують насоси. При цьому, виходячи з особливостей стГчно'' рщини, до насошв виставляють наступш вимоги:

• насоси не повинш забруднюватись;

• конструкщя 'х повинна забезпечувати можливГсть прочистки робочого

колеса, корпусу, патрубюв.

З урахуванням цих вимог насоси, як застосовуються для перекачки стГчних вод, мають ряд конструктивних особливостей:

• насоси виконуються лише одноколюними й без спрямовуючих апаратГв;

• робочГ колеса мають лише 2-4 лопатц

• на корпус насосу i на вихщному патрубку влаштовуються люки-ревГзп.

Насоси для перекачки стГчних вод розташовують в каналГзацшних

насосних станщях, як1 складаються з машинного вщдшення, у якому розташовують насоси, i приймального резервуару. На вибГр типу насосно! станцп впливають глибина закладання трубопроводу шдводки, продуктившсть станцп, прийнятий тип насошв, умови будГвництва. ЧастГше будуються насосн станцп шахтного типу. Кругла в плат форма обумовлюеться опускним способом будГвництва.

Приймальний резервуар обладнуеться решГтками i дробилками. Шсля подрГбнення вщходи, звичайно, скидаються до потоку стГчно! рщини перед решГтками. Для приймального резервуару надаеться нахил 0,05...0,1 до приймальника шд трубою всмоктування насосу. Необхщний об'ем приймального резервуару визначаеться за графжом притоку i вщкачки стГчних вод. Насоси шдбирають за напором i максимальною подачею насосно! станцп.

Нашрш трубопроводи виконують, як правило, у двГ лшп Гз залГзобетонних або азбоцементних труб.

3.1.5. Техшчна документащя

Для експлуатацП i оперативного техшчного управлшня роботою системи каналГзацп необхщно забезпечити постшне зберГгання в комплектному виглядГ техтчно!, експлуатацшно! i виконавчо! документацп, а також матерГалГв швентаризацп та паспортизацп [12].

Оригшали докумеипв повинш зберГгатися в архГвГ виробника або шдвщомчих шдроздшв.

В шдроздшах i службах виробника повинн зберГгатися копи докумеилв, необхщних для повсякденного використання шд час експлуатацп споруд, устаткування i комушкацш.

Пращвники техшчного вщдшу i шдроздшв виробника зобов'язан вчасно вносити в документацш змши конструкцш, схем i умов експлуатацп споруд, устаткування та комушкацш. Змши вносять одразу шсля оформлення аклв приймання та пуску до експлуатацп споруд i устаткування, що реконструювалися (повний набГр документацп, наведено! в роздш 2.1.5, також там наведений склад та змют експлуатацшних та посадових шструкцш).

На дшчих очисних спорудах каналГзацп, крГм документацп, наведено! в роздш 2.1.5, повинна зберГгатися ще така техшчна документащя:

• схема саштарно-захисно! зони очисних споруд;

• виконавчий план i висотна схема очисних споруд з нанесеними комушкащями i випусками;

• оперативна технолопчна схема;

• схема автоматики i телемехашки;

• техшчний звгт налагоджувально'' оргашзацй i технолопчний регламент;

• виконавчГ креслення на вс дшчГ канашзацшш споруди складаються з генплану в М 1:500 i профшв канашзацй в масштабГ 1:50;

• схема каналГзацй мюта або району в М 1:2500;

• техтчт паспорти на вс дшчГ споруди;

• журнал облжу надходження техшчно'' документацй виконавчих креслень, проеклв.

ЩорГчно за результатами дГяльност експлуатацшно'' оргашзацй складаеться техшчний звгт

Строки зберГгання звГтно'' документацй':

• журналГв експлуатацй - 2 роки;

• зведених вщомостей, дГаграм приладГв - 3 роки;

• поточних i квартальних звтв - 3 роки;

• рГчних звтв - постшно.

3.2. Орган1зац1я експлуатац1я канал1зац1йних мереж

ЗА 4 Л • • О • ••• • • О

.2.1. Оргашзацшна структура шдприемства з експлуатацп каналвацшних

мереж

Техшчна експлуатащя систем водопостачання та канашзацй повинна забезпечувати безперебшну i надшну роботу вшх споруд при високих техшко- економГчних i як1сних показниках з урахуванням вимог охорони водойм вщ забруднення стГчними водами i ращонального використання водних ресуршв. Завданнями техшчно'' експлуатацй каналГзацшно'' мережГ е:

• нагляд за станом i збереженням мережГ, пристро'в та обладнання на нш;

• техшчне утримання мережГ, лжвщащя засмГчень, затоплень;

• поточний i каштальний ремонти, лГкшдащя аварш;

• контроль i нагляд за експлуатащею каналГзацшних мереж i споруд абоненлв;

• нагляд за будГвництвом та приймання в експлуатацш нових лшш мережГ, споруд на нш i абонентських приеднань;

• ведення техшчно'' документацй та звГтностц

• вивчення мережГ, складання перспективних плашв реконструкцй та розвитку мережГ [12].

Роботи з техшчно! експлуатацп канашзацшно! мережГ покладаються на служби, як1 залежно вщ довжини мережГ i обсяпв робгт можуть бути створет як дГлянки i служба мережГ, а у великих мютах - як самостшш виробничГ пщприемства з експлуатацп каналГзацшних мереж з подшом на районш експлуатацшт дГлянки каналГзацшних мереж. Загальна структура Пщприемства з експлуатацп каналГзацшного господарства така сама, як i Пщприемства водопровщного господарства (див. рис. 2.1), а також школи вони об'еднаш в едине Пщприемство водопровщно-каналГзацшного господарства (Пщприемство ВКГ).

Районування каналГзацшних мереж проводять в розрахунку, щоб довжина мережГ району не перевищувала 250-300 км, а вщстань до найвщдалешшо! точки була не бшьше 10 км.

Рекомендуються наступт нормативи чисельност робггаиюв з обслуговування каналГзацшних мереж (таблиця 3.2.1.1):

Таблиця 3.2.1.1 - Чисельшсть робГтниюв Пщприемства ВКГ в залежност вщ довжини мережГ

При довжит мережГ понад 500 км на кожен наступний кшометр мережГ додаеться норматив 0,07. При необхщност й при вщповщному обгрунтувант нормативи чисельност можуть бути збшьшеш.

При експлуатацшних районах оргашзуеться мюцевий диспетчерський пункт Гз цшодобовим чергуванням, а у великих мютах, якщо буде потреба, - ще й центральний диспетчерський пункт при Управлшт каналГзацшного господарства.

До складу експлуатацшного району входять наступт служби: техтчт, виробничГ й адмшГстративно-управлшсью.

Техтчт служби виконують нагляд за будГвництвом, проектуванням i прийманням до експлуатацп, здшснюють видачу техшчних умов на приеднання до мереж, контроль за скиданням у каналГзацш виробничих стГчних вод i за гщравлГчним режимом роботи мережГ, а також виконують роботи з паспортизацп й швентаризацп мережг

ВиробничГ служби включають дшянки й бригади робГтниюв, що займаються профшактичним оглядом й очищениям, планово- попереджувальними й аваршно-вщновлювальними ремонтами мережГ, а також аваршш й ремонтш бригади, майстерш (ремонтно-мехашчний, ковальсью, теслярсько-столярш й ш.) i мюцевий диспетчерський пункт.

АдмшГстративно-управлшсью служби, як правило, складаються з шженера-економюта, шженера по кадрах, бухгалтер^, секретаря-друкарки й коменданта будинкового господарства. При цш службГ е свш матерГально- техшчний склад.

Роботою експлуатацшного району керують начальник i головний шженер.

Експлуатацшний район оснащений наступними машинами й мехашзмами:

• самоскидами й бортовими вантажними автомашинами Гз краном- укосиною; автокраном;

• аваршними машинами-фургонами;

• водовщливними насосами причшними й на автомобшьному ходу;

• пдродинамГчними машинами й мехашзованими лебщками для очищення мереж;

• вакуумними машинами й мулососами для очищення оглядових колодязГв;

• мГкроавтобусами для перевезення приладГв, матерГалГв й устаткування. КрГм того, у райош повинш бути черговГ мехашзми: екскаватори,

бульдозери, компресори, водовщливний насос велико'' продуктивность Рекомендуеться мати одну - двГ телевГзшш пересувш установки для контролю за станом внутрГшшх поверхонь каналГзацшних труб.

3.2.2. Техн1чна експлуатащя станцш очистки води

Обслуговування очисних споруд повинно здшснюватися пращвниками, як пройшли медичний огляд, навчання та перевГрку знань [12] 1нструкцш з охорони пращ.

Пращвники, що обслуговують очисш споруди, повинш працювати в спецодязГ, який регулярно дезшфжуеться. Вщвщання пращвниками в спецодязГ мГсць громадського користування за межами очисних споруд не дозволяеться. Вс роботи на очисних спорудах регулярно занотовуються до журналГв:

• техшчно'' експлуатацй', де щодня рееструють даш про кшьюсть оброблено'' води i води, витрачено'' на власш потреби (промивання, приготування реагентГв тощо), кшьюсть витрачених реагентГв та 'х дози, найменування споруд i агрегатГв, як перебували в роботГ, на очищенш, ремонт^ промиванш тощо;

• аналГзГв, до яких щодня заносяться результати аналГзГв вихщно'' води, якост води на окремих етапах обробки, очищено'' води, а також (по мГрГ необхщносп) промивних вод та осадГв;

• складських, де ведуть записи юлькостг реагентгв, що надшшли на станщю та були витрачеш, шших матерГалГв i обладнання, як1 зберГгаються на складГ очисних споруд.

До пуску очисних споруд у пробну експлуатащю треба виконати таю оргашзацшно-техшчш заходи:

• укомплектувати споруди штатом пращвниюв, провести навчання експлуатацшного персоналу i стажування на аналопчних дшчих очисних спорудах;

• забезпечити належний запас i зберГгання необхщних реагенпв, фшьтруючих матерГалГв, вирГшити питання про !х постачання в майбутньому;

• перевГрити готовшсть хГмжо-бактерюлопчно! лабораторп для контролю якост вихщно! води та води, що обробляеться i подаеться споживачу;

• забезпечити вш технолоичн дГлянки i структурш шдроздши положеннями про них, посадовими та експлуатацшними шструкщями, ГнструкцГями з охорони пращ, журналами для реестрацп експлуатацшних показниюв роботи очисних споруд;

• провести шструктаж експлуатацГйного персоналу з питань мети i завдань пробно! експлуатацП та техшки безпеки шд час !! проведення;

• нанести фарбою добре видимГ порядковГ номери на елементи устаткування, що управляються (засувки, затвори, агрегати тощо). Приймання побудованих чи реконструйованих очисних споруд у постшну

експлуатащю проводить Державна приймальна комшя пГсля введення споруд в тимчасову експлуатащю, проведення комплексних випробувань i виведення очисних споруд на нормальний експлуатацшний режим з досягненням проектно! продуктивностГ та складанням вГдповГдного акта.

З моменту тдписання акта Державно! приймально! комш! очиснГ споруди вважаються введеними в постшну експлуатащю.

Шд час приймання в експлуатащю очисних споруд змши проектно! продуктивности як правило, не допускаються. У виняткових випадках змша проектно! продуктивностГ (потужностГ) може бути допущена лише органом, що затверджуе акт приймання до експлуатацп, за поданням державно! приймально! комш!.

Викладеш вище правила дезшфекцп та пуску очисних споруд в експлуатащю поширюються i на пуск шсля !х очищення вщ осадГв i забруднень, поточного i капГтального ремонтГв. Приймання споруд шсля капитального ремонту здшснюе робоча комГсГя за обов'язковою участю представниюв мГсцевих органГв Державного санггарного нагляду.

Споруди мехатчноЧ очистки ст1чних вод. В процес експлуатацй'

решГток персонал зобов'язаний:

• при максимальному притощ стГчних вод витримувати швидюсть проходу води скрГзь решГтки 0,8-1,0 м/с для мехашзованих решГток i 1,2 м/с - для решГток-дробарок;

• слщкувати за станом отворГв решГтки, не допускаючи 'х засмГчення i шдпору стГчних вод;

• вести постшний нагляд за роботою граблин i видаляти вщходи, що на них залишаються;

• не допускати попадання в дробарку твердих предметГв, як можуть И пошкодити;

• при контейнерному вивезенш вчасно (один раз на 3-4 доби) видаляти вщходи i слщкувати за герметичшстю закриття контейнерГв.

У процес експлуатацй шсковловлювачГв персонал зобов'язаний:

• вести контроль за витратами стГчних вод, що надходять, регулювати навантаження на окремГ шсковловлювачц

• вимГрювати шар затриманого шску;

• видаляти з шсковловлювачГв шсок (по мГрГ накопичення, але не рщше тж через 1-2 доби);

• здшснювати вщмивання та зневоднення шску, а також вивезення його з територй очисних споруд;

• слщкувати за подачею повГтря в аерошсковловлювачГ та за штенсившстю аерацй;

• контролювати шар шску на шскових майданчики та забезпечувати вчасне вивезення шдсушеного шску;

• забезпечувати мтмальний вмют оргашчних домГшок в шску, який видаляеться з шсковловлювачГв.

У процес експлуатацй первинних вщстшниюв персонал зобов'язаний:

• постшно контролювати час перебування стГчно'' рщини в спорудах i забезпечувати И рГвномГрний розподш мГж ушма вщстшниками;

• очищувати лотки i канали, як шдводять воду до вщстшниюв, вщ вщкладень важкого осаду;

• зГскрГбати з кра'в водозливГв збГрних лотюв забруднення та бюлопчш обростання;

• вчасно видаляти з поверхш вщстшниюв плаваючГ речовини;

• контролювати ефект освГтлення стГчних вод i попереджувати винесення осаду;

• утримувати в справному стан i чистот засувки, шибери та шше обладнання;

• забезпечувати видалення осаду не рщше двох разГв на добу - з вертикальних i горизонтальних вщстшниюв, не обладнаних скребковими мехашзмами; не рщше 1 -2 разГв на змшу - з радГальних та горизонтальних вщстшниюв, обладнаних скребковими мехашзмами;

• забезпечувати належний догляд за скребковими мехашзмами та !х рейковими колГями.

У процес експлуатацп двох'ярусних вщстшниюв персонал зобов'язаний:

• постшно забезпечувати задану тривалють вщстоювання i рГвномГрний розподш води мГж ушма вщстшниками;

• не допускати шдвищеного винесення зважених речовин, надходження осаду у вщстшт жолоби;

• контролювати висоту шару осаду в муловш камерц

• випускати осад через кожш 10-15 дГб з наступним промиванням мулопроводу;

• не допускати утворення на поверхш вщстшниюв щшьно! к1рки чи стнювання осаду, що зброджуеться.

Шд час експлуатацп преаераторГв i бюкоагуляторГв персонал

зобов'язаний:

• постшно забезпечувати рГвномГрний розподш стГчних вод мГж окремими спорудами;

• тдтримувати потрГбн параметри роботи споруд; тривалють аерацп стГчних вод, кшьюсть активного мулу, що подаеться в преаератор, надлишкового активного мулу та бюплГвки (для бюкоагуляторГв), кшьюсть повГтря, що подаеться;

• вчасно випускати осад;

• контролювати рГвень зваженого шару (для бюкоагуляторГв, освГтлювачГв). Споруди 6^ozi4Ho'i очистки ст1чних вод. Споруди бюлопчно! очистки

повинш забезпечувати необхщний ефект окислення i мшералГзацп оргашчних

речовин, як1 мютяться в стГчних водах.

У процес експлуатацП бюфшьтрГв персонал зобов'язаний:

• забезпечувати подачу на фшьтр задано! кшькосп стГчно! рщини (на одиницю об'ему чи площд завантаження) та !! рГвномГрний розподш;

• контролювати подачу повГтря при штучнш аерацп i слщкувати за роботою вентиляторГв;

• вести спостереження за температурою стГчно! рщини (взимку);

• регулярно оглядати i очищувати водо- та повГтря розподшяючи пристро!;

• забезпечувати вчасне промивання шддонного простору i канашв;

• вживати заходГв до усунення шдвищеного виносу зважених речовин, бюплГвки i недопущення утворення на поверхш бюфшьтрГв калюж;

• шдтримувати нормальну рециркуляцш стГчних вод;

• контролювати стан завантаження бюфшьтрГв.

У процес експлуатацй' аеротенк1в персонал зобов'язаний:

• забезпечувати подачу в аеротенки задано'' кшькост стГчних вод i повгтря;

• контролювати i шдтримувати задану концентрацш у спчнш рщит зважених речовин (не бшьше 100 мг/л), активного мулу,

• вмют розчиненого кисню (не менше 2 мг/л), а також задаш концентрацш i витрату зворотного активного мулу;

• слщкувати за рГвномГршстю розподшу та не допускати перебо'в в подачГ повгтря;

• вести нагляд за безперебшною роботою мехашзмГв, обладнання i вимГрювальних пристро'в, вживати заходГв до усунення усГх виявлених несправностей;

• контролювати стан мулу за бюценозом i муловим шдексом та вчасно вживати заходГв проти його спухання;

• контролювати i шдтримувати задану ефектившсть очищення стГчних вод за БСК.

Шд час експлуатацй вторинних вщстшниюв, окрГм робгт, перелГчених для первинних вщстшниюв, персонал зобов'язаний:

• вчасно видаляти з поверхш вщстшниюв плаваючу тну або плГвку в метантенки або на муловГ майданчики;

• перюдично очищувати стши i днища вщстшниюв вщ осаду (шсля бюфшьтрГв).

Поля зрошення i фшьтрацй повинш забезпечувати бюлопчну очистку стГчних вод у природних умовах.

Шд час експлуатацй цих споруд персонал зобов'язаний:

• забезпечувати рГвномГрний розподш стГчних вод по зрошуваних дшянках або картах та нормативне (за регламентом) питоме навантаження стГчних вод;

• шдтримувати належний стан поверхш дГлянок i карт, не допускаючи 'х замулення, для чого по мГрГ необхщностГ, але не рщше двох разГв на сезон, проводити 'х оранку, уникаючи порушення планування поверхш карт i створення горбГв та западин;

• не допускати скидання стГчних вод в осушувальну (дренажну) мережу i водойми;

• дотримуватися саштарно-гшешчних вимог;

• проводити не рщше одного разу на тиждень, а також шсля злив огляди, забезпечувати вчасне видалення наношв, смптя з водорозподГльчих каналГв, лотюв, дренажних i зрошувальних канав;

• скошувати рослиншсть на валиках i вщкосах канав 2-3 рази на сезон;

• вчасно проводити поточш ремонти ушх елеменпв полГв зрошення i фшьтрацп;

• вести систематичний контроль за ступенем очищення води i не допускати вщведення з полГв фшьтрацп стГчних вод, яю не вщповщають встановленим вимогам.

У процес експлуатацП циркуляцшних окислювальних каналГв персонал

зобов'язаний:

• забезпечувати постшну подачу зворотного активного мулу i перюдичне видалення надлишкового мулу;

• контролювати i пщтримувати задану дозу мулу в спорудц

• вчасно видаляти плаваючГ речовини;

• очищувати решгтку, водозливи випускного пристрою, лотки i збГрн жолоби вщ забруднень;

• не допускати перерв у робот мехашчних аераторГв;

• вести нагляд за мехашзмами i обладнанням згщно з ГнструкцГями заводГв- виготовлювачГв та вживати заходГв до усунення вшх помГчених несправностей.

У процеш експлуатацН бГологГчних ставкГв персонал зобов'язаний:

• постшно контролювати режим наповнення ставюв, не допускаючи !х переповнення i переливання води через валики, що !х огороджують;

• вести систематичний нагляд за станом огороджувальних валиюв i забезпечувати !х поточних ремонт;

• систематично вести спостереження за процесом очистки стГчних вод, контролювати концентрацш розчиненого кисню у водГ i склад очищених стГчних вод, як1 скидаються у водойму;

• вчасно очищувати ставки вщ осадГв;

• обслуговувати аерацшш пристро! в ставках з штучною аеращею;

• вчасно викошувати рослиншсть на берегах ставюв, не допускати !х надмГрного заростання.

Експлуатацiя споруд для обробки осадiв стiчних вод. Пщ час

експлуатацП мулових площадок персонал зобов'язаний:

• дотримуватися задано! перюдичносп напусюв та товщини шару осаду, що напускаеться. Перюдичшсть напусюв залежить вщ мГсцевих умов i

може складати 15-30 дГб, а товщина шару 0,2-0,3 м влгтку та на 0,1 м нижче верху огороджувальних валиюв взимку. (для площадок, обладнаних горизонтальним i вертикальним дренажем, спещальними мехашзмами, або за умови обробки осаду хлором чи флокулянтами режим напусюв визначаеться за спещальними регламентами); вчасно видаляти шдсушений осад з вирГвнюванням поверхш карт, промивкою дренажних систем та шдсипанням шску; забезпечувати вчасне вщведення мулових (дренажних) вод на очисш споруди, не допускаючи 'х скиду в водойму;

вести нагляд за станом лотюв, труб, шиберГв, дренажних систем, вчасно 'х прочищати та промивати;

слщкувати за станом огороджувальних валиюв, вчасно 'х обкошувати, не допускаючи обшменшня осаду бур'янами;

вчасно ремонтувати будГвельш конструкцй та зашрно-регулюючГ пристро'' площадок;

вести облж кшькост i вологост поданого i видаленого шдсушеного осаду, кшькост i якост вщведено'' мулово'' води;

контролювати яюсть осаду за вмютом важких металГв, забруднешсть його шюдливими бактерГями i яйцями гельмштГв (використання осаду як оргашчного добрива).

У процес експлуатацй' метантенк1в персонал зобов'язаний: контролювати волопсть, зольшсть, температуру осадГв i мулу, що надходять до метантенюв, та забезпечувати завантаження не вище встановлено'' норми;

постшно шдтримувати заданий температурний режим у метантенку; контролювати процес перемшування осаду, не допускаючи ущшьнення та утворення на його поверхш юрки;

забезпечувати постшний рГвень осаду в метантенку i вшьний вихщ газу; вести постшний облж виходу газу, визначати його склад (не рщше одного разу на тиждень), слщкувати за тиском у газопроводГ та газовому просторГ метантенку i газгольдерц

вести облж кшькост пари або гарячо'' води, що подаються в метантенки, з реестращею тиску i температури;

регулярно вивантажувати заброджений осад, вести облж його кшькост i якост (волопсть, зольшсть, температура, питомий отр фшьтруванню тощо).

3.2.3. Випробування и приймання до експлуатащ'1 споруд на каналiзацiйнiй

мережi

Техшчний нагляд за будГвництвом здшснюють незалежно вщ вартост об'екта. Для проведення нагляду в кошторис на будГвництво передбачаються вщповщт кошти.

Представник виробника, який здшснюе техшчний нагляд (роздш 1.4), мае право i зобов'язаний:

• припинити роботи i вимагати переробки у разГ виявлення дефекпв,

низько! якост робп, вщхилень вщ проекту та техшчних умов;

• вносити змши до проекту за узгодженням з проектною оргашзащею,

замовником та шспекщею, яка затвердила проект;

• брати участь у приймальних комшях;

• брати участь у прийманш захованих робгт.

Прийманню в експлуатащю тдлягають колектори i каналГзацшнГ мережГ, як можна приеднати до дшчо! системи i нормально експлуатувати. Для приймання в експлуатащю споруджених дшянок згщно Гз БНШ 3.05.04-85 [10] призначають Державну або робочу приймальну комшю.

БудГвельна оргашзащя повинна представити приймальнш комГсн документи зпдно з перелжом [12]. Приймальна комшя перевГряе вщповщшсть проектних докуменпв та виконавчо! документацп шляхом оглядГв, обмГрювання, контрольного шурфування, швелювання та опитування ошб, як1 здшснювали будГвництво i техшчний нагляд. Шсля закшчення роботи комш! акт приймання з ушма матерГалами передаеться до виробника.

Перед здачею трубопроводу комш! представники техшчного нагляду, будГвельно! оргашзацп i замовника оглядають його. Огляду тдлягають ус камери i колодязГ, випуски i водостоки. Пщ час обходу траси встановлюють виконання робгт з благоустрою, необхщного для експлуатацп.

Перед здачею в експлуатащю трубопроводГв дГаметром 900 мм i бшьше представники будГвельно! оргашзацп та техшчного нагляду оглядають труби зсередини, проходячи по них.

Приймання каналГзацшно! мережГ супроводжуеться шструментальною перевГркою вщмпок лотк1в у колодязях (швелюванням) i прямолшшност дГлянок (за допомогою дзеркала).

У трубопроводГ круглого перерГзу вщображення в дзеркалГ повинно мати правильну форму. Вщхилення вщ форми круга по горизошаш допускаються не бшьш шж на 1/4 дГаметра, але не бшьш шж на 50 мм в кожний бж, по вертикалГ вщхилення не допускаються.

Збудований трубопровщ шддають пдравлГчному випробуванню на герметичшсть зпдно Гз БНШ 3.05.04-85 [10].

НовГ трубопроводи повинш бути занесет на планшети, що зберГгаються в техшчному вщдш, а також на оперативш схеми, як перебувають у диспетчерському пункл, Гз зазначенням колодязГв (камер) i призначенням вщповщних реестрацшних номерГв. На новГ трубопроводи повинш бути заведеш паспорти.

Для виршення питання про приеднання до системи канатзацшно'' мережГ замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати вщ виробника дозвш та техтчт умови на приеднання. Техтчт умови видаються виробником зпдно з шструкщею, затвердженою МГтстерством.

Шд час погодження проекту каналГзацй виробник повинен перевГрити його вщповщтсть виданим техтчним умовам, Правилам, БудГвельним нормам i правилам та шшим нормативним документам.

Погоджений примГрник проекту повертаеться замовнику, а другий примГрник залишаеться у виробника i використовуеться ним у процес техшчного нагляду за будГвництвом та прийманням об'екта до експлуатацй'.

Для нагляду за здшсненням приеднання мГж замовником i виробником укладаеться договГр.

Експлуатащя очисних споруд канал1заци. Основними завданнями експлуатацй очисних споруд каналГзацй е:

• захист вщкритих водойм вщ забруднення стГчними водами, забезпечення очищення стГчних вод i обробки осадГв, 'х вщведення вщ очисних споруд зпдно Гз затвердженим проектом, Правилами охорони поверхневих вод, Саттарними правилами i нормами охорони поверхневих вод вщ забруднення, вимогами територГальних оргашв , центрального органу виконавчо'' влади з питань охорони навколишнього природного середовища, еколопчно'' безпеки, заповщно'' справи, а також пдрометеоролопчно'' дГяльностГ, Державного саштарного нагляду, охорони рибних запашв;

• створення умов для переробки стГчних вод i осадГв для 'х подальшого використання у народному господарствц

• оргашзащя ефективно'' безперебшно'' i надшно'' роботи очисних споруд, зниження собГвартост обробки стГчних вод, економГя електроенергй, реагенпв i води, що витрачаються на технолопчш цш;

• систематичний лабораторно-виробничий i технолопчний контроль роботи очисних споруд;

• контроль за станом очищення стГчних вод на шдприемствах - абонентах.

3.2.4. Нагляд за будiвництвом й приймання каналiзацiйних мереж I

колекторiв

Приймання в експлуатащю збудованих або реконструйованих очисних споруд здшснюеться зпдно Гз БНГП 3.05.04-85 [10] та вимогами роздшу 1.4.

Споруди, що тдлягають прийманню в експлуатащю, повинш бути виконаш за затвердженим проектом з дотриманням вшх вимог, встановлених БудГвельними нормами та правилами, техшчними умовами та шшими нормативними документами.

Пуску очисних споруд канашзацп в експлуатащю повинна передувати !х пробна експлуатащя.

Пуск в експлуатащю споруд бюлопчно! очистки проводять при гарантованш температурГ стГчних вод не нижче 12 ^оС.

До пуску очисних споруд в пробну експлуатащю необхщно:

• укомплектувати кадри i провести навчання експлуатацшного персоналу Гз стажуванням на аналопчно дшчих спорудах;

• забезпечити необхщний запас i належне зберГгання реагенпв, реактивГв та шших матерГалГв, захисних засобГв тощо, а також доставку необхщно! кшькосл активного мулу з дшчих споруд;

• забезпечити вш технолопчш дГлянки i структурнГ пГдроздГли положеннями про них, посадовими шструкщями, шструкщями з експлуатацП, з техшки безпеки, журналами для реестрацп роботи очисних споруд;

• перевГрити готовшсть лабораторп до проведення лабораторно- виробничого i технолопчного контролю;

• провести Гнструктаж експлуатацшного персоналу з питань мети i завдань пробно! експлуатацп та техшки безпеки при !! проведеннц

• погодити з територГальними органами центрального органу виконавчо! влади з питань охорони навколишнього природного середовища, еколопчно! безпеки, заповщно! справи, а також гГдрометеорологГчно! дГяльностГ i Державного санГтарного нагляду порядок i умови скиду в водойму очищених стГчних вод, а також методики аналГзу стГчних вод. Пробну експлуатащю очисних споруд проводять при проектному режимГ

(за кшьюстю i технологГею обробки стГчних вод).

У процеш пробно! експлуатацН перевГряють роботоздатшсть ушх споруд, !х елементГв, комушкацш, зашрно-розподшьного i контрольно-вимГрювального обладнання. Тривалють пробно! експлуатацП визначаеться часом досягнення проектних показниюв.

Шсля закшчення пробно! експлуатацп очисш споруди за узгодженням з територГальними органами центрального органу виконавчо! влади з питань охорони навколишнього природного середовища, еколопчно! безпеки, заповщно! справи, а також пдрометеоролопчно! дГяльност та Державного саштарного нагляду вводять в тимчасову експлуатащю, про що складаеться вщповщний акт.

Шд час тимчасово! експлуатацп необхгдно:

• провести технолопчне налагодження очисних споруд;

• вщпрацювати економГчн експлуатацшнГ режими;

• уточнити дози реагеилв;

• провести випробування споруд на проектну потужшсть i форсоваш режими (на випадок аварш);

• виявити i усунути недолГки i несправност в робот очисних споруд, комушкацш, зашрно-регулюючого i контрольно-вимГрювального обладнання тощо.

Для технолопчного налагодження споруд слщ залучити спещалГзовану пусконалагоджувальну оргашзащю.

Приймання збудованих або реконструйованих очисних споруд у постшну експлуатащю проводиться зпдно Гз БШП 3.05.04-85 [10] Державною приймальною комшею шсля !х введення в тимчасову експлуатацГю, проведення всебГчних комплексних випробувань i досягнення проектно! потужностГ та проектних показниюв очищення стГчних вод.

З моменту шдписання акта державною приймальною комшею очиснГ споруди вважаються введеними в постшну експлуатащю.

Шд час приймання в експлуатащю очисних споруд змша передбачено! в проекп потужностГ, як правило, не допускаеться. У виключних випадках така змша може бути дозволена лише органом, що затверджуе акт приймання споруд до експлуатацП, за поданням Державно! приймально! комюп.

У тому випадку, коли кшьюсть стГчних вод, що надходить до очисних споруд, менша за передбачену проектом, дозволяеться посекцшне налагодження, приймання i пуск в експлуатащю очисних споруд.

3.2.5. Роботи з техшчного обслуговування та ремонту каналiзацiйних

мереж i колекторiв

Техшчне обслуговування мережГ передбачае зовшшнш i внутршнш (техшчний) огляди мережГ i споруд на нш: дюкерних i з'еднувальних камер, колодязГв, напГрних i самопливних трубопроводГв (колекторГв), аварГйних випуск1в, естакад i водопропускних труб пГд каналГзацГйними трубопроводами тощо.

Зовшшнш огляд мереж виконують не рщше одного разу на мюяць шляхом обходу трас лшш мережГ i огляду зовшшнього стану пристро'в i споруд мережГ.

При зовшшньому оглядГ опускання людей в колодязГ не дозволяеться. Пщ час обходГв i оглядГв трас лшш мережГ перевГряють:

• стан координатних табличок;

• зовшшнш стан колодязГв, наявшсть кришок, цшсшсть лююв, кришок, горловин, скоб i драбин шляхом вщчинення кришок колодязГв з 'х очищенням;

• стушнь наповнення труб, наявшсть шдтоплень, засмГчень та шших порушень, як видно з поверхш грунту;

• присутшсть газГв у колодязях (за показаннями приладГв або за запахом);

• наявшсть просщання грунту на трас лшш або поблизу колодязГв;

• наявшсть завалГв на траш мережГ i на колодязях, розкриття мереж по траш, а також недозволених робГт з улаштування приеднань до мережц

• наявшсть скиду поверхневих або шших вод до канатзацшно'' мережГ. Зовшшнш обхщ мережГ виконуе експлуатацшна бригада, яка проводить

огляд за суворо визначеними маршрутами.

Кожнш бригадГ (два робгтника) щодня видають наряд обходу. До роботи допускаються пращвники, як пройшли перевГрку знань правил з експлуатацй' мереж та техшки безпеки.

Бригада повинна мати таке оснащення: лом, гачок, лопату, огороджувальний знак, акумуляторний лГхтер, складну рейку або жердину, дзеркало, аптечку, схематичне креслення мережГ, що оглядаеться, комплект засобГв з техшки безпеки, а також журнал, до якого заносяться результати огляду.

Техшчний огляд внутрГшнього стану каналГзацшно'' мережГ, пристро'в i споруд на нш виконують з перюдичшстю:

• для оглядових колодязГв i аваршних випуск1в - один раз на рж;

• для камер, естакад i переходГв - один раз на квартал;

• для колекторГв i каналГв - один раз на два роки.

КаналГзацшш колектори, що вщводять стоки в кшькосп бшьше 3000 л/с, повинш оглядатися кожш швроку, а ri, що вщводять стоки у кшькосп 1000-3000 л/с, - щорГчно.

Шд час техшчного огляду колодязГв обстежують стши, горловини, лотки, вхщт та вихщт труби: перевГряють цшсшсть скоб, драбин, лююв i кришок: очищують вщ бруду полищ i лотки, а також перевГряють винесення шску з труб до колодязя. Водночас перевГряють прямолшшшсть труб за допомогою дзеркала. У процес техшчного огляду аваршних випуск1в перевГряють наявшсть пломб.

Техшчний огляд самопливних колекторГв i каналГв дГаметрами 1,5 м i бшьше здшснюеться шляхом проходу по них за умови повного або часткового припинення подачГ стчно! води.

Шд час огляду цих споруд треба звертати увагу на:

• дефекти i пошкодження !х конструкцш;

• змшу геометрично! форми перерГзу;

• наявшсть раковин, трщин, наскрГзних отворГв, пустот за межами облицювання;

• корозш бетону, арматури;

• випадання окремих шматюв бетону;

• просщання окремих дшянок.

Бригада для огляду шахт i колодязГв на великих колекторах повинна складатись не менше шж з 4 пращвниюв (три робГтники i один шженерно- техшчний пращвник).

Пращвники служби експлуатацп, що займаються оглядом шахт, колодязГв, каналГзацшних колекторГв та шших шдземних споруд, повинш бути обГзнан з правилами робгт шд землею, мати спещальне оснащення та шструмент вщнесенГ в питаннях оплати пращ до робггаиюв та шженерно- техшчних пращвниюв, що будують тдземт каналГзацшнГ колектори. 1нженерно-техшчш пращвники повинн мати прничотехшчну освгту.

Шд час шдготовки до експлуатацп мережГ в паводковий перюд необхщно виконати:

• обстеження внутршшх систем каналГзацп в будинках, що перебувають у зон можливого затоплення, i вжити попереджувальних заходГв проти затоплення через каналГзацшну мережу;

• обстеження аваршних випусюв, дюкерГв i водопропускних труб;

• герметизащю (встановлення на повсть) кришок на каналГзацшних колодязях, що перебувають у зош можливого затоплення;

• перевГрку справност шдкачувальних мехашзмГв;

• розробку графжа цшодобового чергування на перюд паводка в найбшьш небезпечних районах можливого затоплення.

За 4-5 дГб перед паводком уш аваршт випуски повинш бути перевГрен i закрил, про що треба сповютити мюцевГ органи Державного саштарного нагляду, а кришки каналГзацшних колодязГв встановлен на повсть.

На час паводка призначають цшодобове чергування вщповщальних ошб i аваршних бригад, оснащених засобами для вщкачування води.

Шд час весняного паводка слщ посилити спостереження за канашзацшною мережею i не допускати скидГв до не'' талих вод, смГття, сшгу i сколотого льоду.

Поточний i каттальний ремонти. Лiквiдацiя аварш. На шдставГ даних зовшшнього i техшчного оглядГв каналГзацшно'' мережГ складають дефектш вГдомостГ, розробляють проектно-кошторисну документащю i проводять поточний i каштальний ремонти.

До поточного ремонту мереж входять:

• профшактичш заходи: промивання i прочищання лшш, очищення колодязГв (камер) вщ забруднень тощо;

• ремонтш роботи: замша лююв, верхшх i нижшх кришок, встановлення скоб, замша драбин, ремонт горловин колодязГв, шдшмання i опускання лююв, обслуговування i регулювання засувок, вантузГв, шиберГв тощо. Профшактичне прочищення мережГ проводять за планом з перюдичшстю,

яка встановлюеться з урахуванням мюцевих умов. Для мережГ дГаметрами до 500 мм включно перюдичшсть прочистки - не рщше одного разу на рж.

Профшактичне прочищення мережГ виконують по басейнах: спочатку бГчш лшп, а потГм - мапстральш, починаючи з верхГв'я. Прочищення мережГ здшснюють при дГаметрах труб:

• до 200 мм - промиванням водою з водопровщно'' мережГ або шляхом накопичення стГчно'' води в колодязях та И раптового скиду;

• до 500 мм - за допомогою гумових куль, дисюв та шших снарядГв з дГаметрами на 50-100 мм меншими за дГаметр труби;

• 500-1600 мм - за допомогою рГзномаштних куль, дисюв та шших снарядГв з дГаметрами на 100-250 мм меншими за дГаметр труби;

• бшьше 1500 мм - за допомогою рГзномаштних снарядГв з дГаметрами на 250-500 мм меншими за дГаметр труби, в окремих випадках з доступом пращвниюв у колектор i прочищенням вручну.

Прочищення каналГзацшно'' мережГ пдродинамГчними каналоочисними машинами, дисками, м'ячами, цилшдрами, йоржами, шшим знаряддям i пристроями виконують зпдно з шструкщями, розробленими на основГ цих Правил, шструкщями заводГв-виготовлювачГв з урахуванням мюцевих умов.

Прочищення дюкерГв проводять перюдично залежно вщ пдравлГчних режимГв 'х роботи, промиванням водою або пропусканням льодових куль. Дюкери довжиною до 100 м можливо прочищати гумовим м'ячем, прив'язаним до тросу.

Промивання мережГ ведуть з колодязГв або спещальних промивних камер, як мають зашрш пристро'' та дозволяють накопичувати стГчну воду i забезпечують И залпову подачу в трубопровщ.

Роботи з поточного ремонту виконуються силами служби експлуатацп мережг Чисельшсть i квашфжацшний склад бригад затверджуе головний шженер виробника за поданням служби експлуатацп мережг До каштального ремонту мережГ належать роботи Гз:

• спорудження нових або повно! чи частково! реконструкцп колодязГв (камер);

• перекладки окремих дшянок лшш з повною чи частковою замшою труб;

• замши засувок, шиберГв, вантузГв або !х зношених частин;

• ремонту окремих споруд, пристро!в, устаткування.

Роботи з каштального ремонту, як правило, повинш виконуватися зпдно з проектно-кошторисною документащею спещалГзованими будГвельними оргашзащями. Для виконання нескладних робГт можуть залучатися пращвники служби експлуатацП.

Склад i квалГфжащя робггаиюв для проведення каштального ремонту повинш бути визначеш в проект виконання робгт.

АварГями на каналГзацшних мережах вважаються раптовГ руйнування або засмГчення труб i споруд на мережГ, як1 призводять до припинення вщведення стчних вод i шдтоплення (з виливом стчних вод на поверхню) i викликають необхщшсть розкопування трубопроводу.

Аварп на мережах i мюцевГ шдтоплення, викликан засмГченням труб, як1 перешкоджають нормальнш експлуатацп мережГ, тдлягають негайнш лГкшдацп.

У разГ виникнення аварп або шдтоплення на мережГ необхщно вжити термшових заходГв для забезпечення:

• вщведення стчних вод перекачуванням в обхщ пошкоджено! дшянки або через аваршний випуск з повщомленням про це мюцевих оргашв Державного саштарного нагляду, а також оргашв Мшекобезпеки Укра!ни;

• вщключення пошкоджено! дшянки, а також мережГ шдвальних примщень будинк1в, як перебувають шд загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок.

Роботи з аваршного ремонту на каналГзацшнш мережГ виконують авар^но-ремонтн бригади або експлуатацшний персонал служби мережГ залежно вщ структури виробника.

Аварп та випадки шдтоплення рееструються у спещальному журналг Про них негайно повщомляють органи Державного саштарного нагляду, а при виливах стчних вод у водойми - територГальн органи центрального органу виконавчо! влади з питань охорони навколишнього природного середовища, еколопчно'' безпеки, заповщно'' справи, а також пдрометеоролопчно'' дГяльность

РОЗД1Л 4. ЕКСПЛУАТАЩЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ (4 год.)

4.1. Джерела теплопостачання, споруди I теплопроводи

4.1.1. Загальш вимоги до експлуатащ'1 теплових установок, обладнання I

систем

РозрГзняють центрашзоване, мюцеве та автономне теплопостачання. Система мюцевого теплопостачання обслуговуе частину будинку, весь будинок або кшька будинюв, система централГзованого теплопостачання - житловий або промисловий район. В Укра'ш найбшьше значення мае централГзоване теплопостачання, що визначаеться такими перевагами у порГвнянш з мГсцевим:

• значне зниження витрат палива й експлуатацшних витрат за рахунок автоматизацп котельних установок i шдвищення 'х ККД;

• зменшення ступеня забруднення повГтряного басейну i полшшення саштарного стану населених пункпв завдяки застосуванню пристро'в для очищення димових газГв;

• можливють використання низькосортних видГв палива;

• зниження вартост будГвництва споруд;

• скорочення площ, зайнятих мюцевими котельнями i складами палива;

• зменшення пожежно'' небезпеки.

У деяких випадках системи мГсцевого теплопостачання можуть виявитися бшьш технолопчними й економГчними, наприклад, у системах з використанням мюцевих електронагрГвальних пристро'в (електроопалення, електронагрГв води). У цьому разГ вщпадае необхщшсть у прокладанш теплотрас i будГвництвГ ряду пристро'в та споруд. Таю системи знайшли широке застосування в кра'нах Свропи.

Автономне теплопостачання передбачае шдивщуальне опалення та децентралГзоване гаряче водопостачання для частини будинку, квартири в складГ багатоквартирного будинку або окремого будинку, як мають власне джерело теплопостачання (одно - або двоконтурний котел, або пристрш для падгрГву води).

Система централГзованого теплопостачання включае джерело тепла, теплову мережу, тепловГ пункти i споживачГв: будинки, споруди i промисловГ установки.

Подача теплово'' енергп у примщення для забезпечення в них комфортних параметрГв внутршнього повГтря, приготування гарячо'' води для

саттарно-гтетчних потреб i для виконання технолопчних процесГв на промислових шдприемствах потребуе оргашзацп та функцюнування спещальних систем теплопостачання, для яких вироблення теплоти здшснюеться спещальними шдприемствами. Так пщприемства називають джерелами теплопо стачання. Джерела теплопостачання призначеш для перетворення в теплоту енерпю, що мютиться в оргашчному чи ядерному паливГ i нагрГвання теплоносГя (вода, водяна пара), який транспортуе теплоту до споживачГв.

Систему трубопроводГв i специального обладнання, призначених для оргашзацп руху теплоносГя вгд джерела до споживача i повернення охолодженого теплоносГя до джерела теплопостачання, називають тепловими мережами.

Системи використання теплоти споживачами призначеш для прийому теплоносГя з теплових мереж для його розподГлу, шдтримання потрГбних параметрГв у абоненпв, для облшу споживання теплоти.

ВибГр теплоносГя для систем теплопостачання визначаеться потрГбним рГвнем температур в системах теплоспоживання споживачГв. Гаряча вода як теплоносш використовуеться при температурГ не бшьше 200 °С.

Насичену водяну пару використовують, як правило, в даапазот значень тиску 0,1-4 МПа i вщповщно температур 100-250 °С. Бшьш високий температурний рГвень може бути забезпечений при використанш перегргш! пари.

Однак найбшьш широке застосування у теплопостачанш населених пункпв знайшли централГзованГ 4-х трубш водян системи теплопостачання i гарячого водопостачання. Принципова схема тако! системи наведена на

рис. 4.1.1.1.

ТО(2)

Рис 4.1.1.1 - Принципова схема централГзовано! мереж теплопостачання

НагрГтий за рахунок згоряння палива в районнш котельн або ТЕЦ теплоносш з параметрами 130-150 ^оС по мапстральному подавальному теплопроводу Т1 надходить до центрального теплового пункту (ЦТП). При значнш вщсташ джерела до споживачГв з метою компенсацп ггдравлГчних втрат при транспортуванш теплоносГя влаштовуються насосш станцп. У них за допомогою насосГв шдвищуеться тиск теплоносГя до необхгдного. Теплоносш

(Т1) подаеться в шдивщуальний тепловий пункт (1ТП) будинку, де його температура знижуеться до 105-95 ^оС за рахунок шдмшування до теплоношя, який виходить з системи опалення з температурою 70 ^оС, i дат в систему опалення. Вщдавши теплоту в опалювальних приладах, охолоджений теплоносш по теплопроводу Т2 через 1ТП повертаеться до ЦТП i далГ через насосну станцш потрапляе до джерела теплопостачання, де знову нагрГваеться до потрГбно'' температури.

4.1.2. Джерела теплопостачання

Джерелом теплопостачання в мютах е теплоелектроцентралГ (ТЕЦ) i котельш, а в сшьсьюй мГсцевост - невелик котельш й опалювальш печь На вщмшу вщ ТЕЦ i великих котелень централГзованого теплопостачання, вироблення теплоти в невеликих котельнях i опалювальних печах потребуе значних витрат неквалГфжовано'' пращ й сприяе суттевому забрудненню навколишнього середовища.

Котельш е основним джерелом теплопостачання для середшх (з чисельшстю населення близько 100 тис.) i малих (до 50 тис.) мют. Залежно вщ величини теплового навантаження комунальш котельш, що призначеш в основному для вщпускання теплоти житловим i громадським будинкам, класифжують вщповщно до структурних одиниць територп мют: будинковГ, груповГ, мГкрорайонш, районш.

ДомовГ котельш мають теплову потужшсть до 2 МВт i вщпускають теплоту системам теплоспоживання окремо'' будГвль Таю котельш розмщують, як правило, в межах будинку, який вони обслуговують.

ГруповГ котельш здшснюють теплопостачання групи будинк1в Гз загальною юльюстю населення до 3000 i сумарною витратою теплово'' енергп 2­9 МВт.

МГкрорайонш котельш забезпечують теплотою вс житловГ й громадськ1 будГвлГ мжрорайону з чисельшстю населення 6-20 тис. i сумарною витратою теплоти 10-70 МВт. Таю котельш, як i груповГ, розмщують в окремш спорудь

Районш котельш можуть забезпечити теплотою житловий район (або невелике мюто) з юльюстю населення 25-80 тис. i тепловим навантаженням 50­300 МВт.

Котельш класифГкують також за видом теплоношя (паровГ, водяш), за видом палива (газовГ, газомазутш, вугшьт). Суттево впливае на теплову схему й номенклатуру обладнання котельш спошб подачГ води на гаряче водопостачання. За щею ознакою розрГзняють вщкрит й закрит системи.

Вщкрита водяна система теплопостачання - система теплопостачання, в яюй теплоносш (вода), що циркулюе в тепловш мережГ, вщбираеться для технолопчних потреб гарячого водоспоживання. Закрита водяна система теплопостачання - водяна система теплопостачання, в яюй вода, що циркулюе в тепловш мережГ, використовуеться тшьки як теплоносш i з мережГ не вщбираеться; Внаслщок збшьшення вщбору води з мереж котельш, що обслуговують вГдкрит системи теплопостачання, мають бшьшу потужшсть апаратГв шдготовки води для котельних установок.

Особливостг вироблення тепловог енергп на ТЕЦ. Теплоелектроцентраш так само, як i конденсацшш електростанцй' (КЕС), вщносяться до теплових електростанцш. Але на вщмшу вщ циклу КЕС, призначенням якого е генеращя лише електрично'' енергй, в цикл теплоелектроцентралГ вщбуваеться вироблення як електрично'', так i теплово'' енергй. Через те, що призначенням цикшв ТЕЦ не е отримання максимально можливо'' кшькосп електроенергй при спалюванш одинищ палива, не треба забезпечувати мшмальш параметри водяно'' пари на виходГ з турбши. КшцевГ параметри у циклах ТЕЦ повинш бути такими, щоб забезпечити нагрГв теплоношя, що подаеться до теплових мереж, до температури, достатньо'' для забезпечення потреб теплопостачання.

Завдяки комбшованому виробництву на ТЕЦ теплоти i електроенергй (теплофжацй) зникае потреба в спорудженш окремо'' котельш у споживачГв теплоти i заощаджуеться вщповщна юльюсть палива.

КрГм вказаних переваг, у порГвнянш з централГзованим теплопостачанням вщ котелень, теплофжащя мае так1: можливють широкого використання низькосортного палива; полшшення сангтарних умов i чистоти повГтряного басейна мют i промислових райошв завдяки концентрацй спалювання палива у невелиюй кшькосп пунклв, розмщених, як правило, на значнш вщсташ вщ житлових кварталГв; бшьш рацюнальне використання методГв очищення димових газГв вщ шюдливих домшок.

Обладнання автономних джерел теплопостачання.

Поряд з подальшим удосконаленням систем централГзованого теплопостачання, яке мае низку переваг у порГвнянш з виробленням теплоти котельними мало'' та середньо'' потужностГ, в останнш час спостерГгаеться тенденщя розвитку децентралГзованого теплопостачання у виглядГ улаштування шдивщуальних мюцевих котелень, яю розмщують поблизу, або безпосередньо у будинках. Таю котельш працюють переважно на газовому паливь Вони характеризуються високим ступенем автоматизацй, який забезпечуе значення коефщенлв корисно'' дй на рГвш 90%, i розраховаш на рГзну теплову продуктившсть для систем опалення i гарячого водопостачання житлових та громадських будинюв.

Використання мюцевих джерел для теплопостачання групи будинк1в, окремого будинку або його частини можливе у випадку значно'' вщдаленосл споживачГв теплоти вщ теплових мереж централГзованого теплопостачання, при високому ступеню зносу теплових мереж, або якщо теплова потужшсть джерела не була розрахована на перспективу i не може забезпечити певний рГвень тепло споживання. Висновок про доцшьшсть того чи шшого варГанту теплопостачання повинен формуватися на пщставГ техшко-економГчного аналГзу для кожного конкретного випадку з урахуванням мюцевих умов [9, 20].

4.1.3. Тепловi пункти I HacocHi станцп в системах теплопостачання

Тепловим пунктом називають комплекс шженерного обладнання, що зв'язуе тепловГ мережГ Гз споживачами теплоти i призначений для приймання, приготування, розподшу, регулювання та облГку теплоношя.

ТепловГ пункти бувають шдивщуальт (1ТП) i центральт (ЦТП). 1ТП влаштовують безпосередньо в будГвлГ, де розмщет споживачГ теплоти (системи опалення, гарячого водопостачання, вентиляцп та кондицшвання повгтря). ЦТП розмщують в окремш будГвлГ для обслуговування групи будинк1в (мжрорайон, квартал). За характером роботи центральш тепловГ пункти можна подГлити на таю групи:

1. для пщготовки води з температурою не нижче 55°C для системи гарячого водопостачання;

2. для пщготовки теплоношя з температурою 95-105°С для системи опалення;

3. для пщготовки води i теплоносГя i для системи гарячого водопостачання i для системи опалення.

Незалежне приеднання реалГзуеться за допомогою теплообмшного апарата, в якому вщбуваеться нагрГв теплоносГя для мюцево! системи опалення до необхщно! температури теплоносГем з теплово! мережг Залежне приеднання здГйснюеться безпосередньо вщ джерела до споживача. ПотрГбнГ параметри гщравл1чного режиму (тиск, витрати) в мюцевш системГ забезпечуються спецГальними насосами, що встановлюються на центральних теплових пунктах на декшька будинюв або безпосередньо в будинках в шдивщуальному тепловому пункп. При великш протяжност теплових мереж, тиск мережево! води в них пщтримуеться завдяки насосним станщям, що встановленГ за рухом теплоносГя.

При безпосередньому приеднаннГ систем гарячого водопостачання розподш води буде верхшм, нижнГм, тупиковим, Гз циркуляцшними стояками. ЦиркуляцГйний стояк може бути один на один подавальний або один на декшька подавальних стояюв.

4.1.4. Основш елементи, колектори I теплопровщш мережi

До основних елеменпв мюьких теплових мереж належать трубопроводи, компенсатори, рухомГ й нерухомГ опори, теплова Гзолящя.

Труби е найбшьш важливим елементом i повинн вщповщати наступним вимогам: достатня мщшсть i герметичшсть при максимальних значеннях тиску i температури теплоношя; низький коефщГент температурних деформацш, що забезпечуе невелик1 тепловГ подовження при перемшному температурному режимГ теплових мереж; мала шорстк1сть внутрГшньо! поверхш, що забезпечуе невисок1 втрати тиску теплоношя через його тертя об стшки труби; антикорозшна стшюсть; простота монтажу тощо.

Для теплових мереж використовують безшовн (дГаметр 32-426 мм) й електрозварш (дГаметр бшьше 425 мм) труби Гз сталГ марки Ст2сп, Ст3сп, 15ГС, 16ГС. Таю труби не в повнш мГрГ вщповщають дшчим вимогам, але !х мехатчт властивостГ, простота, надшшсть i герметичшсть зварних з'еднань визначили !х переважне застосування в теплових мережах [20, 22].

Опори, призначеш для сприйняття вагового навантаження, можуть бути двох тишв: рухомГ й нерухомГ (рис. 4.1.4.1)

Рис. 4.1.4.1 - Приклади опорних конструкцш: а - нерухома опора; б - рухома опора; в - рухома опора з катком

НерухомГ опори призначеш для закршлення трубопроводу в характерних точках мережГ (мюця вщгалужень, встановлення арматури, тощо) i сприймае зусилля, що виникають у мющ фшсаци як у радГальному, так i осьовому напрямках тд дГею ваги, температурних деформацш i внутршнього тиску. РухомГ опори сприймають вагу теплопроводу i забезпечують його вшьне пересування при температурних деформащях. Вщстань мГж опорами визначають з умов мщност й припустимого прогину трубопроводу для найбшьш несприятливих режимГв роботи, при яких у найбшьш послабленому

За принципом дп компенсатори розподшяють на двi групи:

1. гнучю, або радiальнi, що сприймають подовження трубопроводу вигином або крученням криволшшних дiлянок труб (рис. 4.1.4.2);

2. осьов^ в яких подовження сприймаеться телескопiчним пересуванням труб або стисканням пругких вставок (рис. 4.1.4.3).

nepepi3i (як правило, зварш стики) напруга не повинна перевищувати припустиме значення.

Компенсаторы. Тепловi подовження трубопроводiв при температурi теплоносiя вiд 50 ^оС та бiльше повиннi сприйматися спещальними пристроями, що компенсують та обер^ають трубопровiд вiд виникнення неприпустимих

Рис. 4.1.4.2 - Приклади гнучких компенсаторiв:

Теплову iзоляцiю слщ передбачати для трубопроводiв теплових мереж, зашрно-регулювально! арматури, фланцевих з'еднань, компенсаторiв та опор труб незалежно вщ температури теплоносiя i мiсця прокладання.

Теплову iзоляцiю наносять на теплопровщ для зменшення втрат теплоти в оточуюче середовище. Конструкщя теплоiзолящl може складатись: як з одного шару, так i з декшькох. В останньому випадку, ^м основного теплоiзоляцiйного шару, виготовленого з матерiалiв з низьким коефщентом теплопровщност (мiнеральна вата, скловата, азбест, пiнополiуретан, пiнополiстирол, тощо), конструкцiя мiстить гiдроiзоляцiю, шар, що обер^ае основний шар вщ механiчних пошкоджень. Крiм труб, теплоiзолюються також фланцi й арматура. У мюцях, де потрiбен контроль i перiодичний доступ для ремонтов тощо, iзоляцiю виконують iз зйомних елеменпв.

Впровадження у практику будiвництва трубопроводiв теплових мереж у полiуретановiй оболонцi типу «труба в трубЬ> (рис. 4.1.4.4)., виготовлених в заводських умовах, забезпечуе:

• пiдвищення термiну безаваршно! експлуатацп мереж у 2-3 рази;

• зниження теплових втрат через iзоляцiю в середньому у 3 рази;

• зниження експлуатацшних витрат у 9 разiв;

• зниження витрат на ремонт у 3 рази;

• зниження каштальних затрат у будiвництвi в 1,3 рази.

Рис. 4.1.4.3 - Конструкщя попередньоiзольованого теплопровода

Прокладка теплових мереж. Для теплових мереж використовують таю основш способи прокладки:

• пщземна прокладка - безканальна, в непрохщних каналах, в нашвпрохщних каналах, в прохщних каналах, в загальних колекторах разом з шшими шженерними комушкащями;

• надземна прокладка - на естакадах або на висотних опорах; на низьких опорах, по стшах зовш або всередиш споруди.

Для житлових райошв мют, виходячи з арх^ектурних мiркувань, застосовують пiдземнi методи прокладки теплових мереж. Надземш в житлових районах використовують як виняток в особливо важких грунтових умовах.

Колекторы. У нашвпрохщних i прохiдних каналах теплопроводи прокладають з iншими комушкащями. Канали збирають iз залiзобетонних елеменпв, виготовлених на спецiальних пiдприемствах. Нашвпрохщш канали використовують в мiсцях перетину залiзниць i автострад. Трубопроводи, прокладеш в таких каналах можна оглядати й ремонтувати без порушення покриття дорт В прохiдних каналах забезпечуеться постшний доступ обслуговуючого персоналу до шженерних комушкацш для контролю i ремонту. У вуличних i внутршньо квартальних колекторах, крiм теплопроводiв, припустиме розмщення кабелiв зв'язку i силових кабелiв.

Для обслуговування арматури, що встановлена на трубопроводах, на теплотрас роблять тепловi камери, як1 монтують iз стiнових залiзобетонних блок1в i плит перекриття або з керамiчноi цегли (рис. 4.1.4.5). Розмiри камери визначаються дiаметрами теплопроводiв. Для розмщення вшьних компенсаторiв в каналах i при безканальнiй прокладцi трубопроводiв

Рис. 4.1.4.5 - Теплова камера для встановлення арматури: 1, 2 - вщгалуження вщ мапстрал1 (подача теплоноая (1) та повернення (2)); 3 — камера; 4 — паралельш засувки; 5 — опори трубопровод1в; 6, 7 — мапстральш трубопроводи (подача теплоноая (7) та повернення (6))

4.1.5. Техшчна документащя

УЫ тепловi установки та мереж^ iнше устаткування теплового господарства пщприемства мае бути забезпечено комплектом документацп, до складу якого входять:

1. проект теплопостачання (проект на теплову мережу, обладнання теплового пункту, внутршню систему, встановлення вузла обл^ теплово! енергп);

2. виконавча документащя на теплопостачання;

3. паспорти установлено! форми з протоколами i актами випробувань, оглядiв i ремонтв, приймання в експлуатащю ;

4. робочi креслення устаткування;

5. сертифжати, свщоцтва про яюсть виготовлення i монтажу;

6. виконавчi схеми ушх трубопроводiв з нумерацiею арматури i розмiщенням засобiв вимiрювально! технiки (ЗВТ) iз зазначенням дiаметрiв труб, розмщенням опор, компенсаторiв, спускових i дренажних пристро!в;

7. iнструкцi! з експлуатацп, л^щацп аварiй, ремонту, пожежно! безпеки i охорони працi;

8. плани локалiзацi! та лiквiдацi! аварiй.

Оперативш схеми та креслення устаткування слщ збер^ати у керiвника об'екта (дшьнищ, структурного пiдроздiлу) та у вщповщально! особи. Схеми та креслення мають точно вщповщати фактичним умовам роботи теплових установок i мереж. Будь-яку змiну в установцi, устаткуваннi, приладах тощо слщ негайно вносити у вщповщне креслення чи схему з обов'язковим зазначенням ким, коли, iз яко! причини зроблено ту чи шшу змiну.

Оперативнi схеми пщписуються керiвником об'екта (структурного пiдроздiлу) та затверджуються технiчним керiвником або керiвником пiдприемства. Схеми слiд переглядати не рщше, шж один раз на 2 роки.

Кожне робоче мюце оперативного персоналу мае бути забезпечено експлуатацшними (виробничими) шструкщями, шструкщею з л^щацп аварiй i принциповою схемою устаткування, яке обслуговуеться, з його основними характеристиками.

В експлуатацшних (виробничих) шструкщях мае бути наведено:

• стислий техшчний опис устаткування;

• режимш карти межi безпечного стану, нормального та шсляаваршного режимiв роботи;

• послщовшсть операцш щодо пщготовки до пуску, порядок пуску i зупину устаткування;

• порядок експлуатацп устаткування шд час нормально!' роботи i у разi

виникнення порушень у роботi;

• порядок допуску до огляду, ремонту i випробування;

• заходи з охорони пращ, вибухо- та пожежобезпеки.

За наявност особливих умов можуть розроблятися додатковi iнструкцii з техшчного обслуговування, а також прав, обов'язюв, взаемовщносин обслуговуючого персоналу.

Iнструкцii складаються вiдповiдно до вимог [21] на основi заводських iнструкцiй i проектних ршень, нормативних документiв, досвiду експлуатацп i результатiв випробувань устаткування, а також з урахуванням мюцевих умов.

1нструкцп пiдписуються керiвником об'екта (структурного шдроздшу), узгоджуються i затверджуються техшчним керiвником або керiвником пiдприемства.

1нструкцп необхiдно переглядати не рiдше шж один раз на 3 роки, а також у раз^ якщо змшюються умови експлуатацii, з урахуванням змш, внесених до схеми та устаткування; впровадження ново! технологи, а також виданням нових керiвних матерiалiв.

УЫ iстотнi змiни та доповнення, внесет в чинш шструкцп, мають бути доведет до вщома пращвниюв, для яких 'х знання е обов'язковим.

В шструкщях чiтко розмежовуються роботи з обслуговування i ремонту устаткування мiж персоналом загального вщдшу (наприклад, головного енергетика, механiка) шдприемства та виробничого об'екта (структурного шдроздшу), наводиться перелж ошб, для яких знання цих шструкцш е обов'язковим.

УЫ тепловикористовувальш установки, як1 рееструються i не рееструються в Держпромгiрнаглядi вiдповiдно до чинних правил, власниками повинш зазначатись у спещальнш rami облiку i огляду установок, яка збер^аеться в особи, що здшснюе нагляд за установками на шдприемств^ або у вiдповiдального за справний стан i експлуатацiю тепловикористовувальних установок i теплових мереж [21].

4.2. Оргашзащя експлуатащ'1 мереж теплопостачання

4.2.1. Оргашзацшна структура шдприемства з експлуатащ'1 мереж

теплопостачання

Експлуатащя i обслуговування джерел теплопостачання, теплофжацшних та теплових установок, теплових мереж i систем тепло споживання мають бути такими, щоб забезпечувати надшну, безпечну i економiчну роботу всього устаткування.

Особи, вщповщальш за загальний стан теплового господарства та

техшчний стан i безпечну експлуатащю теплових установок i мереж, повинш

забезпечити:

• техшчно справний стан теплових установок i мереж, шшого устаткування, яке належить до теплового господарства пщприемства;

• експлуатащю та обслуговування теплових установок i мереж вщповщно до вимог [21], вимог нормативно-правових акпв з охорони пращ, промислово! безпеки, користування тепловою енерпею та пожежно! безпеки, шших нормативних документiв (НД);

• недопущення неефективного використання та необгрунтованих втрат теплово!енергп;

• впровадження енергоощадно! технiки i технологiй;

• розроблення та впровадження прогресивних норм витрати теплово! енергi!, систематичне зниження фактичних питомих витрат тепла;

• дотримання встановлених договором про користування тепловою енерпею гiдравлiчних i теплових режимiв, норм якост та кiлькостi конденсату, що повертаеться до джерела теплопостачання;

• органiзацiю обл^ виробництва i витрат теплово! енергп за допомогою приладiв облiку, впровадження автоматизованих систем i приладiв контролю гiдравлiчних i теплових режимiв;

• оргашзащю навчання, iнструктажу i перевiрки знань [21], НД з питань охорони пращ, пожежно! та еколопчно! безпеки персоналу, який обслуговуе тепловi установки та мережi;

• розроблення теплового i пароконденсатного балансiв та !'хнш аналiз;

• розроблення разом з теплопостачальною оргашзащею та виконання графшв обмеження тепло споживання i вимкнення теплових установок у разi нестачi теплово! енергi! i потужностi в енерго системах i джерелах теплопостачання оргашзацш, що постачають теплову енергiю;

• використання вторинних теплових енергетичних ресуршв;

• виконання у встановлеш термши приписiв представник1в Держенергонагляду та своечасного шформування щодо ходу виконання припишв, а також виконання вимог теплопостачально! органiзацi! згiдно з договором;

• своечасне розслщування вiдмов у роботi теплових установок та мереж, а також нещасних випадюв, пов'язаних iз !хньою експлуатацiею.

• безаварiйну надiйну роботу вшх ланок системи теплопостачання пщприемства;

• безперебшне постачання теплом установок, як його використовують;

• дотримання заданих режимiв роботи тепловикористовувальних установок i теплових мереж, систем теплопостачання, збирання та повернення конденсату;

• здшснення пусюв i зупишв устаткування;

• своечасну локалiзацiю i лiквiдацiю вiдмов i порушень у робот^ якщо вони виникли;

• шдготовку робочих мiсць до ремонтних робгт i випробувань. Структура та форми керування тепловим господарством мае

забезпечувати (рис. 4.2.1.1):

Рис. 4.2.1.1 - Оргашзацшна структура теплопостачального шдприемства

Основним виробничим цехом шдприемства е мережний район (у Харковi за числом адмшстративних райошв - 9 теплових райошв, наприклад Кшвський тепловий район i та ш.), що проводить, звичайно експлуатацш, теплових мереж вщ одного, у рщких випадках вщ двох, джерел. Границями, якого зазвичай е, з одного боку, зашрш вихщт засувки магiстралi на колекторi джерела теплоти (ТЕЦ або котельш), з шшого боку, вхiднi засувки тепломережi на груповiй або мюцевш тепловiй пiдстанцiях промислових пiдприемств i житлових мiкрорайонiв або на абонентських уведеннях.

Мережш райони здiйснюють всю експлуатацш мереж, виконують розподш й облж теплоти, проводять тепловий нагляд за споживачами. Вщповщно до цього мережш райони мають у своему розпорядженш штат обхщниюв мереж i теплових пунктiв, ремонтним персоналом. Оперативну дiяльнiсть районiв (фiлiй) за взаемною угодою зi споживачами здiйснюе черговий персонал райошв, що працюе цшодобово. Структура фiлil пiдприемства теплових мереж наведена на рис. 4.2.1.2 (на прикладi Дзержинсько! фшп КП «ХТМ»).

Рис. 4.2.1.2 - Оргашзацшна структура фши теплопостачального пщприемства

Персонал пщприемства подшяеться на адмшстративно-техшчний, оперативний (черговий), оперативно-ремонтний, ремонтний та невиробничий.

Персонал адмшютративно-техшчний - керiвники пiдприемств, головний енергетик (мехашк), начальники цехiв, дiльниць, лабораторш, iнженери та технiки, майстри та iншi особи, на яких покладено адмiнiстративно-технiчнi функцii. Персонал оперативний (черговий) - персонал, який перебувае на чергуванш в змш i допущений до оперативного керування i оперативних перемикань: диспетчери, черговi iнженери та техшки, начальники змш, черговi на щитах керування, члени оперативно-вшзних бригад, як обслуговують тепловi установки та мережг Персонал оперативно-ремонтний - ремонтний персонал, спещально навчений i пщготовлений для оперативного обслуговування в затвердженому обсязi закрiпленого за ним устаткування. Персонал ремонтний - персонал, навчений i допущений до ремонту теплового устаткування i мереж, засобiв вимiрювальноi технiки i автоматики теплового устаткування;

Перевiрка знань вимог Правил [21], питань охорони пращ, пожежноi безпеки, виробничих i посадових iнструкцiй мае бути первинною, перiодичною та позачерговою.

Первинна перевiрка знань проводиться перед допуском до самостiйноi роботи шсля навчання та пщготовки пращвника на нову посаду.

Перюдичшсть перевiрки знань персоналом цих Правил i виробничих шструкцш мае проводитись:

• один раз на 12 мюящв для персоналу, який безпосередньо обслуговуе

дiючi тепловi установки та мереж^ або виконуе на них налагоджувальш,

монтажнг, ремонтнг роботи чи профiлактичнi випробування, а також для персоналу, який оформлюе розпорядження i органiзовуе цг роботи;

• один раз на 3 роки для шженерно-техшчних пращвниюв, якi не належать до попередньоi групи, пов^,язаноi з експлуатацiею та ремонтом теплових установок та мереж.

1нженерно-техшчш пращвники, як належать до оперативно-ремонтного персоналу, проходять перевiрку знань щороку.

Позачергова перевiрка знань проводиться у разг:

• порушення пращвником правил технiчноi експлуатацii, правил безпеки, виробничих шструкцш, що призвело до технологгчного порушення чи нещасного випадку;

• встановлення недостатнгх знань пращвниками правил експлуатацп та шструкцш або неправильних !х дiй за нормальних чи аваршних ситуацгй органiзацiею, у пiдпорядкуваннi яко! знаходиться пiдприемство, та на вимогу Держенергонагляду;

• введення в дш нових чи переглянутих в установленому порядку правил або НД з експлуатацп та охорони пращ;

• впровадження нових технологгчних процесгв, змши схем;

• переведення пращвника на гншу посаду чи гнше мгсце роботи, як1 потребують додаткових знань правил експлуатацп та шструкцш;

• поновлення на посадi або допуску до роботи рангше вгдсторонених пращвниюв, в тому числi вiдсторонениx на вимогу Держенергонагляду;

• перерви в робот тривалгстю понад 6 мгсяцгв.

Позачергова перевiрка не замiнюе пергодично! перевiрки за графiком (крiм випадюв, пов'язаних з уведенням у дш нових Правил).

Вимоги до обсягу знань для кожно! посади, робочого мгсця встановлюються посадовими iнструкцiями. Обсяг знань з охорони пращ, пожежно! безпеки для вшх категорш робггниюв визначаються вiдповiдними НД.

Для забезпечення погоджено! роботи всгх ланок системи теплопостачання створюеться диспетчерська служба. Залежно вгд масштабiв системи теплопостачання диспетчерська служба мае р1зну структуру: у малих системах - одноступiнчасту, у великих системах двостушнчасту, що складаеться гз центрального диспетчерсъкого пункту (ЦДП) i районных диспетчерсъких пунктгв (РДП).

С допомогою автоматизованих систем керування (АСУ) диспетчерсью пункти виконують такг завдання:

• розробку й оптимгзацгю режимгв регулювання й вгдпустки теплоти й контроль за !хнгм виконанням джерелами теплопостачання;

• розробку й оптимiзацiю гiдравлiчного й теплового режимiв системи теплопостачання й контроль за !хтм виконанням;

• телеконтроль i телекерування насосними шдстанщями, магiстральними засувками й блокувальними зв'язками;

• керiвництво операцiями по виявленню, локалiзацil й лжвщацп аварiй i браку в теплових мережах, на групових i мiсцевих пiдстанцiях;

• контроль за локалiзацiею й лжвщащею аварiй та браку на теплотдготовчому устаткуваннi джерел теплопостачання. Важливими завданнями е вдосконалювання встаткування й режимiв його

експлуатацп, розробка протиаварiйних профшактичних заходiв, складання iнструкцiй з обслуговування теплових мереж, насосних i теплових шдстанцш, встановлення облiку й аналiзу аварiй i неполадок, складання техшчно! зв^ность

4.2.2. Техшчна експлуатацiя джерел теплопостачання

Експлуатащя котельних установок мае забезпечувати:

• надшшсть i безпечшсть роботи всього основного та допомiжного устаткування;

• номiнальну продуктивнiсть котлiв, розрахунковi параметри i як1сть пари й води;

• допустимi величини викидiв шюдливих речовин в атмосферу. Експлуатацiя кожного типу котла здшснюеться за затвердженою

технiчним керiвником пiдприемства iнструкцiею [21].

Котел мае бути негайно зупинено персоналом у разi вщмови у робот захистiв або !х вщсутност у таких випадках:

• недопустимого шдвищення або зниження рiвня води в барабаш або виходi з ладу вшх водовказiвних приладiв;

• швидкого зниження рiвня води в барабаш, незважаючи на посилене шдживлювання котла;

• недопустимого пiдвищення тиску в пароводяному трактi;

• виявлення несправност запобiжного клапана або шших запобiжних пристро!в, що його зам^ють;

• недопустимого зниження тиску в тракл водогрiйного котла на час, бшьший нiж 10 с;

• розриву труб пароводяного тракту або виявлення трщин в основних елементах котла (барабаш, колекторах, паро- i водоперепускних, водоопускних трубах), у паропроводах, у живильних трубопроводах i пароводянш арматур^ як1 знаходяться пiд тиском i не можуть бути вщключенц

погасання факела у паливнг;

недопустимого зниження тиску газу або мазуту за регулювальним клапаном;

вгдключення усгх димосмоктгв (для котлгв з ургвноваженою тягою) або дуттьових вентиляторгв;

вибуху у паливнг, вибуху або загоряннг вгдкладень у газоходах i золовловлювачу, розггргвг (до почервонгння) несучих балок каркасу, обвалг обмургвки, а також гнших пошкодженнях, що загрожують персоналу або устаткуванню;

зниження витрати води через водогргйний котел нижче вгд мгнгмально допустимо! на час, що перевищуе 10 с;

шдвищення температури води на виходг з водогргйного котла вище вгд допустимо!;

пожежг, яка загрожуе персоналу, устаткуванню або лгнгям дистанцгйного керування арматури, що вгдключае та входить до схеми захисту котла; втрати напруги на пристроях дистанцгйного й автоматичного керування або на усгх ЗВТ;

розриву мазутопроводу або газопроводу в межах котла; шдвищення тиску або збгльшення розргдження в паливнгй камерг котла з газощгльними екранами вище вгд значень, рекомендованих заводами- виробниками.

Котли, що вперше вводяться в експлуатащю, тдлягають очищенню та лугуванню. Безпосередньо шсля передпускового очищення та лугування слгд вжити заходи для захисту очищених поверхонь котла вгд корозп.

Пгсля закшчення опалювального сезону або шд час зупину водогргйних котлгв та теплових мереж слгд ужити заходгв, якг перешкоджають корозп.

4.2.3. Випробування I прийомка в експлуатащю теплових пункив I

насосних станцш

Експлуатащю теплових пунктгв, насосних станцш, трубопроводгв i систем теплоспоживання, що вГдходять вщ нього, виконуе персонал !'х власника або виконавець послуг, визначений вщповщно до статл 7 Закону Укра!ни "Про житлово-комунальш послуги" [23], чи теплопостачальна оргашзащя вщповщно до договору, укладеного з власником (споживачем). Основним завданням персоналу теплових пунклв е: нагляд за техшчним станом устаткування, його роботою, регулюванням; спостереження та тдтримання параметрГв теплоносГя з метою забезпечення надшного i як1сного теплопостачання, ращонального використання теплово! енергп.

Обладнання теплових пункпв приладами облжу та ЗВТ, а також оргашзащя !х експлуатацп i органiзацiя облiку теплово! енергi! повиннi вiдповiдати правилам облжу вiдпуску i споживання теплово! енергп i правилам користування тепловою енерпею.

На тепловому пунктi мають знаходитися: принциповi схеми мережi, однолiнiйнi схеми електроустаткування i автоматики, iнструкцi! з обслуговування теплового пункту i наявного устаткування, шструкщя з охорони пращ та протипожежно! безпеки пiд час роботи на тепловому пункл, температурний графж роботи тепломережi, встановленi норми витрати теплоносiя та режимнi граф^, маршрутна схема, за якою обслуговуючий персонал теплових пункпв здiйснюе огляд.

На тепловому пункт повинен знаходитись оперативний журнал, в якому у встановленому на пiдприемствi порядку зазначаються даш щодо:

• приймання та здавання змши, показiв ЗВТ, порушень режиму роботи,

оперативних перемикань, аваршних випадкiв;

• реестрацi! робiт за нарядами, розпорядженнями, виведення в ремонт i

приймання з ремонту устаткування теплових установок i теплових мереж;

• виявлення дефекпв та !х усунення.

Оперативний журнал перюдично, але не рiдше одного разу на тиждень, переглядае i вiзуе технiчний керiвник структурного пiдроздiлу шдприемства, якому шдпорядковано персонал, що обслуговуе даний тепловий пункт, або особа, вщповщальна за справний стан i експлуатацш теплових установок i теплових мереж.

Шдготовку теплових пунктiв до роботи виконуе оргашзащя (споживач), яка !х експлуатуе, або спецiалiзована оргашзащя шляхом налагодження автоматичних регуляторiв, а в разi !х вiдсутностi - встановленням дросельних шайб для рiвномiрного (оптимального) розподшу i постачання теплоношя споживачам незалежно вiд !х вщдаленост вiд теплового пункту.

За узгодженим графжом представники теплопостачально! оргашзацп здшснюють технiчний огляд приладiв облiку теплово! енергп на тепловому пункл споживача.

Шд час огляду приладiв перевiряеться: збереження пломб, вiдповiднiсть термiнiв повiрки приладiв; справнiсть приладiв вiдповiдно до заводських iнструкцiй з експлуатацi!.

Безпосередньо шсля техшчного огляду представник теплопостачально! оргашзацп повинен зняти покази з ЗВТ i зазначити !х у журналi облiку. Плановий ремонт засобiв вимiрювання та контролю, автоматичних регуляторiв, пристро!в дистанцiйного керування, приладiв облжу теплово! енергi! та об'ему теплоношя виконуеться пiд час ремонту основного устаткування.

Приймання роблять в два етапи: промiжне i остаточне приймання. В процес будiвництва промiжне приймання окремих вузлiв виконуе

Комiсiя у складi: представника замовника, експлуатацшнш i будiвельно-

монтажнш органiзацi! iз складанням трибiчних акпв. Промiжному прийманню пiдлягають:

• елеваторш вузли (як1сть змонтованого устаткування, вщповщтсть номера елеватора i дiаметру сопла проекту, щшьшсть примикання кiнця сопла до приварного переднього фланця);

• пiдiгрiвачi гарячого водопостачання i опалювання, регулятори тиску, температури i витрати теплоти на опалювання;

• заводськ паспорти насосних установок i правильшсть !х монтажу; автоматичнi пристро! по пуску насосних установок; грязьовики ^аметр i мiсця !х установки); затрно-регулююча арматура (результати ревiзi! i випробування);

• контрольно-вимiрювальнi прилади (перевiрка шкал термометрiв i манометрiв за параметрами теплоношя, наявнiсть пломб на манометрах, правильшсть установки гшьз термометрiв i приладiв облiку); опалювальнi i вентиляцшш системи i системи гарячого водопостачання (перевiрка запiрно-регулюючо! арматури для гiдравлiчного регулювання, вiдключення i звiльнення окремих кшець, стоякiв та iн.);

• гiдравлiчне або пневматичне випробування трубопроводiв.

По зак1нченню будiвництва i монтажу устаткування теплових пункпв

пiддають обкатщ i випробуванням вiд дiючо! теплово! мережi впродовж

72 годин.

Випробуванням тдлягають:

• насоснi агрегати - на вщповщшсть характеристики паспортним даним;

• водопiдiгрiвачi - на тепловий ефект i гiдравлiчнi втрати вщповщно до паспортних даних;

• автоматичнi пристро! по включенню i виключенню насосiв - на надшшсть роботи;

• електроустаткування i електродвигуни - на надiйнiсть роботи;

• елеватори - на отримання необхщного коефiцiента змiшування;

• системи опалювання - на нормальне про^вання при розрахунковiй витратi води;

• системи гарячого водопостачання - на щшьшсть i ефектившсть дi! ушх елементiв, включаючи подавання гарячо! води необхщно! температури до точок водорозбору.

4.2.4. Випробування I прийомка мереж теплопостачання

Випробування трубопроводГв й устаткування

• пдравлГчнц

• тепловц

• випробування на розрахункову температуру теплоношя;

• випробування на щшьшсть.

Гiдравлiчними випробуваннями теплово! мережГ визначають фактичш значення коефщента тертя i екшвалентно! шорсткост для використання !х при розрахунку пдравлГчного опору трубопроводГв. КрГм того, визначають пдравлГчний ошр водопщгрГвачГв та комушкацш i уточнюють фактичш характеристики насошв. ПдравлГчш випробування зводяться для одночасного вимГру витрат, тиску i температури води в мережг

ПозачерговГ пдравлГчш випробування та внутрГшш огляди теплових установок здшснюються шсля закшчення каштального ремонту, реконструкцп (модершзацп), а також у разГ, якщо установка не дГяла понад 6 мюящв, або за вимогою Держенергонагляду.

ПдравлГчне випробування повинне здшснюватися в наступному порядку:

• дшянку трубопроводу, яку випробовують, вщключити вГд дГючих мереж;

• у найвищш точцГ дГлянки трубопроводу (шсля наповнення ii водою i спуску повГтря) встановити пробний тиск; тиск в трубопроводГ слГд пГдвищувати плавно; швидюсть пГдйому тиску мае бути вказана в паспортах на виготовлення трубопроводу;

• витримати трубопровщ шд пробним тиском не менше 10 хв., пГсля чого плавно знизити тиск до робочого i при цьому тиску здшснити ретельний огляд трубопроводу по всш довжиш.

Для гГдравлГчного випробування повинна застосовуватися вода з температурою не нижче плюс 5 ^ОС i не вище плюс 40 ^ОС. ГГдравлГчне випробування трубопроводГв повинне здшснюватися при плюсовш температурГ навколишнього повгтря.

Тепловi випробування проводять з метою визначення фактичних втрат тепла у водяних теплових мережах, перерахунку цих втрат на р1зш режими експлуатацп та порГвняння !х з нормативними значеннями. Фактичш тепловГ втрати визначають не рщше чим через 5 роюв за програмою, затвердженою техшчним керГвником органГзацГ!, що експлуатуе теплову мережу, i погодженою технГчним керГвником джерела теплопостачання у зв'язку з розширенням i реконструкцГею теплових мереж, змшою теплотехнГчних показник1в ГзоляцГ! трубопроводГв мереж в процесГ !х експлуатацп, замшою ГзоляцГ! на окремих дшянках. Випробуванням повиннГ пГддаватися дГлянки теплово! мережу тип прокладення i конструкцп теплово! iзоляцi! яких е характерними для ще! мережi.

Випробування на визначення теплових втрат здiйснюеться зпдно з РД 34.09.255 [23]. У процес подальшо! експлуатацi! допускаеться замють випробування на розрахункову температуру проводити випробування кожш 2 роки на фактичну максимальну температуру теплоносiя, що зафжсована за попереднiх 2 роки.

Перед випробуваннями вщновлюють зруйновану теплоiзоляцiю, осушують камери теплових мереж, упорядковують дренаж^ органiзовують стiк поверхневих вод з траси. Для визначення теплових втрат водяних мереж виконують наступш роботи:

• аналiзують матерiали за системою теплопостачання;

• вибирають дшянки мереж, що шдлягають випробуванням;

• розраховують параметри випробувань;

• готують мереж^ устаткування i вимiрювальну апаратуру до випробувань;

• проводять тепловi випробування;

• обробляють даш, отримаш при випробуваннях;

• зiставляють величини фактично вимiряних при випробуваннях теплових втрат з нормативними величинами;

• розробляють пропозицп по нормуванню експлуатацшних втрат тепла. Водят тепловi мережi випробовують на розрахункову температуру

теплоноЫя. Випробування полягають в перевiрцi теплово! мережi на мiцнiсть в умовах температурних деформацш, викликаних пiдйомом температури теплоношя до розрахункових значень, а також в перевiрцi в цих умовах компенсаторiв на тепловiй мережь Випробуванням на розрахункову температуру теплоношя пiдлягае вся теплова мережа - вщ джерела теплопостачання до теплових пункпв систем, включаючи магiстральнi, розподiльчi теплопроводи та абонентськ1 введення.

Новi тепломагiстралi вiд джерела протягом першого року експлуатацп пiдлягають випробуванням на розрахункову температуру теплоношя.

Випробування теплових мереж на розрахункову температуру теплоношя виконуеться шд час введення !х в експлуатацiю, у разi замши компенсаторiв, а також пiсля приеднання додаткових розподшьчих мереж до мапстральних. У процесi подальшо! експлуатацi! допускаеться замють випробування на розрахункову температуру проводити випробування кожш 2 роки на фактичну максимальну температуру теплоношя, що зафжсована за попередшх 2 роки.

Ус новозмонтованi трубопроводи теплових мереж до введення в експлуатацш шдлягають г1дравл1чним випробуванням на мщшстъ i щтънгстъ вщповщно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 «Правила будови i безпечно!

експлуатацп трубопроводГв пари та гарячо! води» [24]. ТепловГ мережГ випробовують на герметичшсть(щшьшсть) шсля закшчення будГвництва перед введенням мереж до експлуатацп, а потГм щорГчно шсля зак1нчення опалювального перюду для виявлення дефекпв, що тдлягають усуненню при капитальному ремонт i шсля закшчення ремонту, перед включенням мереж в експлуатащю.

Для перевГрки мщносл i щшьностГ трубопроводГв, зашрно! i регулювально! арматури шсля ремонту до початку опалювального перюду теплова мережа пщлягае гщравлГчним випробуванням на мщшсть i щшьтсть вщповщно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 [24].

Мшмальна величина пробного тиску мае бути 1,25 робочого тиску, але не менше шж:

• 1,6 МПа (16 кгс/см2) - для мапстральних теплових мереж;

• 1,2 МПа (12 кгс/см2) - для розподшьчих теплових мереж.

У цьому випадку значення робочого тиску встановлюеться техшчним керГвником органГзацГ!, що експлуатуе тепловГ мережГ.

Максимальна величина пробного тиску встановлюеться за розрахунком на мщшсть згщно з НД, погодженим з Держпромпрнаглядом, з урахуванням мюцевих умов.

Одночасне проведення випробувань теплових мереж на розрахункову температуру теплоношя i на мщшсть та щшьшсть забороняеться.

4.2.5. Роботи з техшчного обслуговування та ремонту мереж

теплопостачання

На кожному пщприемств1 розробляеться i впроваджуеться система планово-попереджувальних ремонпв, до яко! входять техшчне обслуговування та ремонти.

ТехнГчне обслуговування включае обов'язковГ контрольнГ огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, змащування устаткування, нескладну замГну деталей, що вийшли з ладу, усунення рГзних дрГбних дефектГв i перевГрку дотримання вимог експлуатацшних шструкцш.

Пщ час поточного ремонту вщновлюеться роботоздатнГсть установок та устаткування, замшюються або вГдновлюються окремГ !хнГ частини для забезпечення нормально! експлуатацп теплових установок i мереж до наступного ремонту з номшальною потужнГстю, продуктивнГстю i економГчнГстю.

Каштальний ремонт передбачае вщновлення повного або близького до повного ресурсу вузлГв установок i устаткування шляхом вщновлення та замши будь-яких зношених вузлГв i деталей, включаючи базовГ, а також, у разГ необхщносп, модершзащю устаткування з урахуванням досвщу експлуатацi! та впровадження ново! техшки. Водночас iз поточним i каштальним ремонтами теплових установок слiд також вщремонтувати допомiжне устаткування, яке до них належить. За наявност резерву допомiжного устаткування допускаеться проведення його ремонту в перюд мiж каттальними ремонтами основного устаткування.

До виводу в каштальний ремонт кожно! тепловикористовувально! установки та iншого теплового устаткування слщ виконати так1 пiдготовчi заходи:

• скласти вiдомостi про дефекти, обсяги робгт, як1 уточнюються пiсля розкриття та огляду установки;

• скласти графж виконання ремонтних робгт;

• заготовити зпдно з вщомостями дефекпв та обсягiв робiт необхiднi матерiали i запаснi частини;

• укомплектувати i привести до ладу шструменти, пристро!, такелажне знаряддя та шдйомно-транспортш механiзми;

• пiдготувати робочi мюця до ремонту, спланувати ремонтний майданчик iз позначенням мiсця розташування частин i деталей устаткування. При цьому не допускаеться пробивання отворiв i прорiзiв у несучих i огороджувальних конструкщях, встановлення, пiдвищення i кршлення до будiвельних конструкцiй технологiчного устаткування, транспортних засобiв, трубопроводiв та шших пристро!в без узгодження з проектною оргашзащею;

• укомплектувати ремонтнi бригади, як мають забезпечити якiсне виконання всього обсягу робгт у визначеш термiни;

• передбачити вимоги з пожежно! безпеки та охорони пращ.

Прийняття теплових установок або окремого теплотехшчного

устаткування з капiтального ремонту здшснюеться робочою комiсiею, призначеною наказом по шдприемству. Прийняття з поточного ремонту покладаеться на осiб, вщповщальних за ремонт, справний стан i експлуатацiю цiе! теплово! установки.

Прийняття теплових установок i теплотехнiчного устаткування шсля ремонту передбачае перевiрку виконання вшх робiт, зазначених у вщомосл дефектiв та приймання випробування.

Роботи, виконаш пiд час капiтального ремонту теплових установок i теплового устаткування, приймаються за актом, до якого додаеться вся техшчна документащя (есюзи, фотографп, акти промiжних приймань окремих вузлiв, протоколи промiжних випробувань, виконавчий графж ремонту та iнше).

Акти прийняття установок та устаткування iз ремонту з ушма документами повинш збер^атися при паспортах.

Yci змши, виявлеш та здiйсненi тд час ремонту, мають зазначатися в паспортах, схемах та кресленнях.

Таблиця 4.2.5.1 - Структура та тривашсть ремонтних цикшв теплових мереж та споруд на них

Продовження табл. 4.2.5.1

К - каштальний ремонт; П - поточний ремонт; О - огляд.

Консерващя теплових енергоустановок з метою запоб^ання корозп металу проводиться як шд час режимних зупишв (вивщ у резерв на тривалий визначений та невизначений термш, каштальний ремонт, аваршш зупини), так i пiд час тривалих зупинiв (резерв, ремонт, модернiзацiя) на термш понад 6 мюящв.

На кожному шдприемствi на основi чинних НД розробляеться та затверджуеться техшчне рiшення та технiчна схема з проведення консервацп конкретного устаткування теплових енергоустановок, як визначають спосiб консервацп за рiзних видiв зупину та тривалост простою.

4.2.6. Роботи з техшчного обслуговування та ремонту систем

тепловикористання

Шсля закшчення опалювального перюду необхiдно здiйснювати гiдропневматичне промивання систем опалення з використанням стисненого повггря. Витрата повггря, води та тиску на початку д^нки, що промиваеться, визначаються за вщповщним розрахунком. Наприкшщ промивання необхiдно досягти повного осв^лення води.

Для захисту вiд внутршньо! корозii системи повиннi бути постшно заповненi хiмiчно очищеною деаерованою водою шд надлишковим тиском.

Пiд час експлуатацп системи водяного опалення слщ забезпечити:

• температуру мережно! води, що повертаеться з системи, не бшьше шж на 3-4 ^оС вище вщ значення, установленого температурним графiком за вщповщно! температури зовшшнього повiтря;

• заповнення водою верхшх точок системи;

• тиск у систем^ який би не перевищував допустимого для на^вальних приладiв i трубопроводiв системи;

• коефщент змiшування на елеваторному вузлi не повинен вiдрiзнятись вщ розрахункового бiльше нiж ± 5 %. Фактичний напiр перед елеватором мае бути не меншим, шж розрахунковий.

У процесi експлуатацi! систем водяного опалення необхщно:

• щомюяця здiйснювати детальний огляд елементiв системи (розвщш магiстралi на горищах, у пщвалах i каналах), закритi вщ постiйного огляду;

• щотижня детально оглядати найбшьш вщповщальш елементи системи (насоси, мапстральна запiрна арматура, ЗВТ, автоматичш пристро!);

• видаляти пов^я з системи опалення згiдно з шструкщею;

• щотижня очищати зовшшню поверхню нагрiвальних приладiв вiд пилу i бруду;

• промивати грязьовики, термiн промивання яких установлюеться залежно вiд ступеня забруднення, що визначаеться за рiзницею показiв манометрiв, установлених до i шсля грязьовиюв;

• щодня контролювати температуру i тиск теплоносiя, нагрiвання опалювальних приладiв, температуру всерединi примщення в контрольних точках, утеплення опалюваних примщень (стан фрамуг, дверей, вiкон тощо).

Дефекти, виявлеш в процес експлуатацп i пiд час огляду системи опалення, зазначаються у журналi дефекпв та враховуються пiд час складання плану ремонтних робiт. Дефекти та витоки, що не потребують спорожнення вше! системи, усуваються негайно.

Графж поточного i капiтального ремонтiв систем опалювання узгоджуеться з графiком ремонту опалюваних примщень i передбачае остаточне закшчення вшх робiт не шзшше нiж за 15 днiв до початку опалювального сезону.

Перед початком опалювального сезону на вшх системах опалення здшснюеться гiдравлiчне випробування на щшьшсть та мщшсть. Гiдравлiчне випробування проводиться на:

• вузлах керування (вводу) тиском 1,25 вщ робочого, але не нижче шж 1 МПа (10 кгс/см²);

• системах опалення з чавунними опалювальними приладами тиском 1,25 робочого, але не бшьше шж 0,6 МПа (6 кгс/см );

• системах панельного i конвекторного опалення тиском 1 МПа (10 кгс/см²);

• системах опалення з шшими опалювальними приладами тиском згiдно з iхнiми паспортними даними або рекомендащями виробника приладiв.

Гiдравлiчне випробування здшснюеться за плюсових температур зовнiшнього повпря. Якщо ж температура зовнiшнього пов^я нижча вiд нульовоi, випробування можливе лише у виняткових випадках.

Пщ час заповнення систем опалення водою для гiдравлiчного випробування слщ вилучити повггря з опалювальних приладiв. Тиск слщ пiднiмати ргвномгрно до досягнення пробного тиску. Загальний час шдняття тиску визначаеться вгдповгдними НД i повинен бути не меншим 10 хв. Використання стисненого повпря або газу для шдняття тиску не допускаеться.

До включення системи опалення в експлуатацш шсля ремонту, модершзацп чи монтажу, а також не менше шж один раз на 5 рокгв здшснюеться ii теплове випробування на ргвномгрнгсть прогргвання опалювальних приладгв та визначення фактичних теплових втрат. У процесг теплових випробувань потргбно виконати налагодження i регулювання системи. Випробування здшснюються спецiалiзованою оргашзащею. Результати випробувань оформляють актом. Температура теплоношя шд час теплового випробування повинна вщповщати зовтштм температурам зпдно з температурним графжом.

Уважаеться, що система витримала гiдравлiчнi випробування, якщо шд час ix проведення:

• не виявлено вологи зварних швгв, витжання з нагрiвальниx приладiв, трубопровод1в, арматури та гншого устаткування;

• шд час випробування водяних i парових систем теплоспоживання протягом 5 хв. спад тиску не перевищив 20 кПа (0,2 кгс/см );

• шд час випробування систем панельного опалення спад тиску протягом 15 хв. не перевищував 10 кПа (0,1 кгс/см );

• шд час випробування систем гарячого водопостачання спад тиску протягом 10 хв. не перевищував 50 кПа (0,5 кгс/см ).

Результати перевiрки оформлюються актом проведення гiдравлiчниx випробувань.

Якщо результати гiдравлiчниx випробувань не вщповщають зазначеним вимогам, необхщно виявити й усунути витоки, шсля чого виконати повторну перевiрку системи на щшьшсть.

У разi аварш, яю призводять до припинення циркуляцп мережно!' води в опалювальних системах, за температури зовшшнього повпря нижчою шж 0^оС, персонал, який обслуговуе щ системи, повинен злити воду з систем для запоб^ання !! заморожуванню та виходу системи з ладу. Ршення про необхщшсть зливу води з системи приймае особа, вщповщальна за технiчний стан i експлуатацiю теплових установок i теплових мереж пiдприемства за узгодженням з енергопостачальною органiзацiею.

Пiдготовка до опалювального сезону. Шд час пщготовки до опалювального сезону з метою забезпечення надшност теплопостачання споживачiв необхщно виконати основний комплекс заходiв:

• здшснення ремонтно-профшактичних робiт устаткування джерел теплопостачання та теплових мереж;

• усунення порушень, виявлених у теплових режимах джерел теплопостачання та гiдравлiчних режимах роботи теплових мереж;

• гiдравлiчнi випробування устаткування теплових мереж, центральних теплових пункпв систем теплопостачання (до теплового вводу споживача) на щшьтсть та мщшсть;

• шурфування теплових мереж, вирiзання з трубопроводiв зразк1в з метою з'ясування ступеня корозiйного пошкодження трубопроводiв;

• промивання устаткування та трубопроводiв теплових мереж, центральних теплових пункпв систем теплопостачання (до теплового вводу споживача);

• розроблення експлуатацшних режимiв роботи систем теплопостачання, а також заходiв з !х забезпечення;

• складання актiв готовностi систем теплопостачання до опалювального сезону.

Початок i закшчення опалювального сезону установлюеться в кожному регюш окремо. Опалювальний перюд починаеться, якщо протягом трьох дiб середня добова температура зовнiшнього повгтря становить 8^оС та нижче, а закшчуеться, коли протягом трьох д1б середня добова температура зовшшнього повпря перевищуе 8°С. Включення та вщключення систем теплоспоживання здiйснюеться за графжом, узгодженим з теплопостачальною органiзацiею [21, 26].

РОЗД1Л 5. ЕКСПЛУАТАЦ1Я ГАЗОВИХ МЕРЕЖ (4 год.)

5.1. Джерело газопостачання, споруди I газопроводи

5.1.1. Загальш вимоги до систем газопостачання

Системи газопостачання призначеш для транспортування i розподшу газу мГж споживачами на побутов^ комунально-побутовi й технолопчш потреби.

Газопостачання мют може здшснюватися природним газом, що добуваеться з надр земл^ зрщженим газом, одержуваним з поб1жного нафтового газу, i коксовим газом, вироблюваним на заводах шляхом термiчноi обробки твердого палива без доступу повпря.

У пор1внянш з твердим газоподiбне паливо мае таю переваги:

• воно, як правило, бшьш економiчне;

• полшшуе саштарно-гшешчний стан мюта (вщсутшсть викиду в атмосферу вугшьного пилу, золи i шрчистих шзгв);

• полегшуе працю людини в побут i на виробництвц

• звшьняе внутрштом^ький транспорт вщ перевезень палива i територiю мiста вгд складiв палива i вгдввлгв золи та шлаку;

• застосування газу полегшуе автоматизащю теплових виробничих процешв i скорочуе чисельнiсть обслуговуючого персоналу, дозволяе здшснити економiчно ефективнi технолопчш процеси.

Найбiльшу щншсть для газопостачання мют становлять природш гази, що складаються, головним чином, з вуглеводiв метанового ряду. Особливютю природних шзГв е 1хня висока теплотворна здатшсть, низький вмют баласту i для бшьшост родовищ - вщсутшсть шрководню та шших шк1дливих домшок.

Газове господарство населених мюць складаеться з таких основних трубопровод1в та споруд:

• газорозподiльчi станцii ГРС (природний газ) або шзовГ заводи (штучний газ),

• газгольдернi станцii та сховища газу,

• зовнГшнГ розподГльнГ газопроводи р1зного тиску,

• газорегуляторнi пункти ГРП,

• вiдгалуження i вводи на об'екти, як1 використовують газ,

• внутршш газопроводи i прилади споживання газу.

Основним елементом мюьких систем газопостачання е газопроводи, яю класифжують за тиском газу та призначенням.

Вщповщно до максимального робочого тиску газу газопроводи класифжують наступним чином:

1. низького тиску (Г1) - з тиском газу не бшьш 5 кПа;

2. середнього тиску (Г2) - з тиском газу вщ 5 кПа до 0,3 МПа;

3. високого тиску (Г3): I категорп з тиском газу бшьш 0,6 й до 1,2 МПа;

II категорп з тиском газу бшьш 0,3 й до 0,6 МПа. Газопроводи низького тиску призначеш для постачання газом житлових i громадських будiвель, а також др1бних промислових i комунально-побутових шдприемств.

Газопроводи середнього i високого (II категорп) тиску прокладають для постачання розподшьних шзопроводГв низького i середнього тиску (через газорегуляторш пункти), а також промислових i комунально-побутових шдприемств (через мiсцевi газорегуляторш установки).

Газопроводи високого тиску (з тиском газу бшьше 0,6 МПа) призначеш для подачi газу до мюьких газорегуляторних пункпв, а також до шдприемств, технолопчш процеси яких потребують застосування газу високого тиску.

Не допускаеться прокладення газопроводГв з тиском газу бшьше 0,6 до 1,2 МПа в межах багатоповерхово! житлово! забудови населених пункпв, в мюцях розташування громадських будiвель i мюць масового скупчення людей (базари, стадюни, торговГ центри, культовГ споруди та ш.).

За виглядом у планг системи розподшу газу подшяються на тупиков1, кшьцевГ й змГшаш. КонфГгуращя газових мереж, а також робочий тиск в них в умовах мюта впливають на розмщення ГРС, ГРП.

За числом ступемв тиску в газових мережах системи газопостачання подшяються на одно-, дво-, три- i багатостушнчастг

У великих мютах з розвинутою промисловютю при наявност споживачГв газу середнього тиску може застосовуватись три- або багатостушнчаста системи розподшу газу: високого (одше! або двох категорш), середнього i низького тиску. У цьому разГ газ вщ джерела подаеться до окремих райошв мюта шд високим тиском на регуляторш пункти та станцп, як знижують тиск газу до середнього. Всередиш райошв розташоваш ГРП, що знижують тиск газу до низького. На щ станцп газ надходить за газопроводами середнього тиску. Мережа низького тиску мае найбшьшГ розгалуження i протяжшсть.

Провести строгу класифГкацГю мГських газопроводГв за призначенням представляеться задачею достатньо складною, бо структура i побудова мереж в основному визначаються ГерархГчними рГвнями. Але мГськ1 газопроводи можна подшити на так1 три групи:

1. розподшьч1 газопроводи, по яких газ транспортують по територГ!, яка забезпечуеться газом, i подають його промисловим споживачам, комунальним шдприемствам i в житловГ будинки. Розподшьш газопроводи бувають високого, середнього i низького тиску, к1льцевГ й тупиковГ, а !х конфГгурацГя залежить вщ характеру планування мГста;

2. абонентсью вГдгалуження, що подають газ вщ розподГльчих мереж до окремих споживачГв або до групи споживачГв;

3. внутрГшньобудинковГ газопроводи, що транспортують газ всередиш будГвлГ й розподшяють його по окремих приладах [9, 20, 27].

5.1.2. Джерела газопостачання I споруди на них

Для газопостачання мют i промислових шдприемств у наш час широко застосовують природш гази, яю видобувають з надр землг Вони являють собою сушш рГзних вуглеводнiв метанового ряду. Природш гази мютять водень, окиси вуглецю i кисню. Вмют азоту i вуглекислого газу звичайно бувае невисоким. Гази деяких родовищ мютять у невеликих кшькостях сiрководень.

Природш гази можна подшити на три групи. Гази, як видобувають з чисто газових родовищ. Гази, що видшяються Гз свердловини нафтових родовищ сушсно з нафтою, називають попутними. На газо-бензинових заводах з попутних газГв видГляють газовий бензин - пропан-бутанову фракщю, яку використовують для газопостачання мют у виглядГ зрщженого газу.

Видобуванню природного газу передують геолопчш дослщження надр землГ, що супроводжуються буршням розвщувальних свердловин до передбачуваних газоносних пластГв, а також техшко-економГчними обгрунтуваннями доцшьност промислово!' розробки дослщжуваного родовища.

Потужшсть газоносних пластГв, як складаються з порщ Гз пористою структурою, доходить шодГ до сотш метрГв.

Тиск газу в порах землГ залежить вщ глибини залягання газоносного пласта. Звичайно вважають, що через кожш 10 м глибини, починаючи вщ поверхш землГ, тиск у пласту збшьшуеться на 0,1 МПа.

З бшьшост свердловин, якГ тепер експлуатують, дютають газ з глибини 2000 м. Отже тиск газу в пласту такоi глибини становить 20 МПа. Герметичшсть родовищ газу пояснюеться тим, що навколо газоносного шару е газонепроникш породи.

Добувають газ Гз газоносних пластГв за допомогою свердловин, як влаштовують методом роторного, турбшного та електричного буршня.

Газ зниженого тиску надходить за газозбГрними мережами на промислову газорозподшьну станцш, де його очищають вщ пилу i газового бензину, що випадае з газу при зниженш його тиску; там же облжовують кГлькГсть газу, що надходить у мапстральний газопровщ.

Газгольдери, якГ застосовують для зберГгання газу, являють собою металевГ резервуари постшного об'ему цилшдрично!' або сферичноi форми.

Газом газгольдер наповнюють у т години доби, коли мюто одержуе газу бшьше, шж витрачае. Тиск газу в газгольдерах може бути до 1,8 МПа; мютюсть одного газгольдера - до 2500 м³.

Розмщують газгольдери групами на спещальних майданчиках. Цилшдричш газгольдери найчастше встановлюють у горизонтальному положенш. Через велику вартють газгольдерГв !'х застосовують тепер тшьки в системах газопостачання великих мют.

На рис. 5.1.2.1 наведено схему видобування, транспортування i зберГгання

газу.

Рис. 5.1.2.1 - Схема видобування, транспортування та збер^ання газу: 1 - газоносний пласт; 2 - газонепроникна порода; 3 - цементний розчин; 4 - об садна колона; 5 - фонтанна труба; 6 - устя свердловини; 7 - фонтанна „ялинка"; 8 - манометри; 9 - штуцер; 10 - газопромисловий трубопровщ; 11 - колектор; 12 - промислова газорозподшьна станщя (ПГРС); 13 - мапстральний газопровщ; 14 - компресорна станщя; 15 - газопровщ, що з'еднуе мапстральний газопровщ i пщземне сховище газу; 16 - тдземне сховище газу; 17 - газорозподшьна станщя; 18 - мюький газопровщ

Замють газгольдерiв для збер^ання добового й погодинного лишюв горючого природного газу тепер широко використовують кiнцевi дiлянки мапстральних газопроводiв. Уночi, коли мiсто витрачае мало газу, в цих донках залишаеться невикористаною певна кiлькiсть газу i пiдвищуеться тиск у трубах. Удень, в години найбшьшого споживання, газ, що нагромадився у трубах, використовують у мюьких газових мережах. М1сячну нерiвномiрнiсть споживання газу вирiвнюють за допомогою газу з шдземних сховищ. Для спорудження таких сховищ використовують нещшьност землi, пiдземнi виснажеш водоноснi пласти, куди пiсля перевiрки !х герметичностi подають iз мапстрального газопроводу газ.

Пiдземнi сховища газу неметаломютю, економiчнi й довговiчнi, !х широко використовують для газопостачання мют.

5.1.3. Газорозподiльнi станцп, газорегуляторнi пункти

Схеми газопостачання повинш включати наступш споруди, де вiдбуваеться регулювання тиску:

• газорозподгльна станцгя, що зв'язуе маггстральний газопровгд з мгською системою газорозподшу, при вщповщному узгодженш з оргашзащею, що експлуатуе мапстральш газопроводи (допускаеться встановлювати вузол вимГру витрати газу для населеного пункту поза територГею ГРС);

• газорегуляторний пункт, що забезпечуе зниження тиску газу, в мережах високого i середнього тисюв;

• газорегуляторний пункт, що живить тупиковГ мережГ низького тиску з середньогодиною витратою газу бшьше 1000 м3/ч;

• газорегуляторний пункт споживачГв з розрахунковою витратою газу бшьше 1000 м /год, що мае особливГ режими газопостачання або резервне паливне господарство;

• газорегуляторний пункт, що живить кшьцевГ мережГ низького тиску, а також ГРП або пункти вимГрГв споживачГв, вибГр яких робиться залежно вщ особливостей схеми газопостачання приладах [27].

БудГвлГ мюьких i районних ГРП розмщують, як правило, всередиш мжрорайону або кварталу в зеленш смузГ на вщстат не менше 10 м вщ будГвель i споруд.

Об'ектш ГРП розмщують безпосередньо на територп промислових i комунальних пГдприемств в окремих будГвлях або прибудовах. КрГм них застосовують газорегуляторнГ пункти блочш (ГРПБ) та шафовГ регуляторнГ пункти або газорегуляторш установки (ШРП або ГРУ), яю встановлюють на залГзобетонних опорах або на вогнетривких стшах газифГкованих будГвель. ОстаннГ два види газорегуляторних пункпв дуже компактнГ, !'х легко монтувати, i вони дешевшГ, нГж звичайнГ ГРП, як1 треба розмщувати в окремих капГтальних будГвлях.

До складу основного технологГчного обладнання ГРП (рис. 5.1.3.1) входять: фшьтр для очищення газу вщ пилу; регулятор тиску, який знижуе тиск до заданоi величини; запобГжний зашрний клапан, який припиняе подачу газу споживачевГ, коли регулятор тиску не забезпечуе потрГбного зниження тиску газу; пдрозатвор, який скидае газ в атмосферу, щоб не допустити шдвищення тиску газу на виходГ з ГРП i щоб не закрився запобГжний клапан. Обвщний газопровГд служить для забезпечення безперебшного газопостачання споживачГв на випадок виходу з ладу регулятора тиску. Якщо газ пропускають через обвщний газопровщ, тиск його регулюють вручну за допомогою засувок о6вщно!' лГнГ!'. Через продувальний трубопровщ видаляють повГтря з трубопроводГв ГРП шд тиском газу. Продувають недовго, до повного видалення повГтря.

Рис. 5.1.3.1 - Обладнання газорегуляторного пункту: 1 - газопровщ середнього або високого тиску; 2 - футляр; 3 - продувальний трубопровщ; 4 - манометр; 5 - засувка; 6 - фшьтр; 7 - запобiжний зашрний клапан; 8 - регулятор тиску; 9 - iмпульснi труби; 10 - газопровод низького тиску; 11 - автоматичний газовий водона^вач (АГВ-80); 12 - димовий канал; 13 - водяний манометр; 14 - на^вальний прилад 15 - гщрозатвор; 16 - газопровщ низького тиску; 17 - обвщна лШя

Температура пов1тря у примщеннях ГРП повинна бути не нижчою вщ 5^оС. Для цього в них установлюють нагр1вальш прилади, як одержують теплоту вщ систем опалення сусщшх буд1вель. Деяк ГРП обладнують мюцевими джерелами теплопостачання, найчаст1ше газовими автоматичними водонагр1вачами АГВ-80.

Вентилюють примщення за допомогою вентиляцшних канал1в, прокладених у внутршнш стш1, або дефлектор1в.

За тиском газу ГРП, ГРПБ пщроздшяються на:

• з вхщним тиском до 0,6 МПа;

• з вхщним тиском бшьше 0,6 до 1,2 МПа. За тиском газу ШРП пщроздшяються на:

• з вхщним тиском газу до 0,3 МПа;

• з вхщним тиском газу бшьше 0,3 до 0,6 МПа;

• з вхщним тиском газу бшьше 0,6 до 1,2 МПа [27].

Кшьюсть районних ГРП або шафових установок залежить вщ радГуса !'х дп та витрачання газу. За радГус ди приймають середню вщстань по прямш вщ мюця розмщення ГРП до точок зустрГчГ потоюв газу. Оптимальний радГус ди беруть у межах 0,4...0,8 км, продуктившсть кожного ГРП повинна бути не бшьшою 1,5 тис. м /год.

5.1.4. Газопровщш мереж1

При трасуванш газопроводГв, виходячи з економГчних мГркувань слщ прагнути до того, щоб газ Гз мережГ надходив до об'екта по найменшш вщсташ. МережГ й споруди необхщно проектувати з урахуванням черговост !'х будування i подальшого розвитку. Проектуючи трасу газопроводу по незабудованих територГях, треба враховувати можливГсть i характер майбутньоi забудови.

Газопроводи високого тиску трасують по окра'нах населеного мюця або по районах з малою щшьшстю населення, а газопроводи середнього i низького тиску - по ушх вулицях, причому газопроводи великих дГаметрГв по можливост слщ прокладати по вулицях з нештенсивним рухом.

ГазовГ мережГ , як правило, прокладають в землГ (шдземш прокладки). На територГях промислових i комунально-побутових шдприемств можливе застосування надземноi прокладки по стшах i дахах будГвель, по колонах i естакадах. Допускаеться надземна прокладка внутршньоквартальних (дворових) газопроводГв на опорах i по фасадах будГвель.

Дозволяеться прокладати два або бшьше газопроводГв в однш траншеi, але в цьому випадку вщстань мГж газопроводами слщ призначати Гз умови зручност монтажу i ремонту трубопроводГв (не менше 0,4 м при дГаметрах труб до 300 мм включно i не менше 0,5 м при великих дГаметрах). Вщсташ по горизонталГ мГж шдземними газопроводами та шшими комушкащями i спорудами регламентуються нормативними документами.

При перетинанш газопроводами шших шдземних комушкацш вщсташ мГж ними по вертикалГ в свГту повинш бути не менше: 0,15 м при перетинанш водопроводу, каналГзацп, телефонноi мережц 0,5 м - електрокабелю або телефонного броньованого кабелю; 1 м - мастилонаповненого електрокабелю високо!' напруги. Арматуру, що встановлюеться на газопроводах, слщ розташовувати не ближче 2 м вщ краю комушкацш i споруд, що перетинаються. При перетинанш газопроводами каналГв тепломережГ, каналГзацшних колекторГв i тунелГв !'х прокладають у футлярах, як виходять за зовшшш стшки споруд, що перетинаються, на 2 м з кожного боку.

Газопроводи, як транспортують вологий газ, прокладають нижче рГвня промерзання грунту. Для стоку i видалення вологи !'х кладуть з нахилами не менше 0,002 i в нижшх точках розташовують збГрники конденсату. Газопроводи, як транспортують осушений газ, прокладають у зош промерзання грунту на глибиш не менше 0,8 м вщ поверхш землГ (до верха газопроводу або футляру). У мюцях, де не передбачений рух транспорту, глибину прокладання допускаеться зменшувати до 0,6 м.

ГазовГ мережГ споруджуються Гз металевих i пластмасових труб. 1х дГаметри i протяжшсть у значнш мГрГ залежать вщ кшькосп i розташування ГРС. При виборГ кшькосп та мюць розташування ГРС i ГРП необхщно враховувати шдтримання заданого режиму роботи газових мереж, можливють дублювання одно!' споруди шшою при аварп, дотримання оптимально!' вщсташ до найбшьш видалених точок, як1 живляться даною спорудою. Для приблизних розрахунюв рекомендуеться приймати вщстань мГж ГРС по зовшшньому кшьцю мережГ у межах 10...15 км, якщо на кожний кшометр довжини кшьця у середньому приходиться 50...100 тис. м витрати газу на 1 добу, радГус ди ГРП 500...1000 м i пропускну здатшсть одного ГРП 500...5000 м /год.

На перетинах газопроводГв з рГзними перешкодами - рГчками, каналами, трамвайними шляхами, залГзницями та ш. - влаштовують споруди спещального призначення.

У мюьких умовах газопроводи прокладають шд водними потоками у виглядГ дюкерГв. Як правило, дюкери виконують у двГ й бшьше лшп. Траса 'х залежить вщ загально' схеми газово' мережь Дюкер складаеться з основно' i резервно' лшш (якщо подача газу не може бути припинена) i колодязГв Гз засувками вщключення. Пропускна здатшсть кожно' лшп дюкера повинна бути не меншою 70 % пропускно' здГбносл газопроводГв.

При транспортуванш вологого газу шдводш дшянки газопроводу прокладають з нахилом. У найнижчих точках встановлюють збГрники конденсату, як мають трубки, виведеш на поверхню землГ шд ковер. Рщина Гз збГрниюв конденсату видаляеться насосами за допомогою вакуумцистерн.

При перетинанш газопроводами високого тиску залГзничних i трамвайних шляхГв за дшчими правилами Держтехнагляду мережГ слщ прокладати у футлярах Гз сталевих труб. Схема перетину вмщуе лшш газопроводу, сталевий футляр, дГаметр якого повинен бути на 100 мм бшьшим дГаметру труби, i вщвщну трубку з дефлектором i сальником. Глибина переходу повинна бути не менше 1,5 м. При тупикових мережах зашрш пристро' встановлюють з одного боку переходу (за напрямком руху газу), при кшьцевих - з двох боюв, на вщсташ не менше 100 м вщ вш крайшх шдЧзних шляхГв [27].

На одному кшщ переходу встановлюють контрольну трубку i виводять ii шд ковер. На дiлянках перетину трамвайних шляхiв газопроводи слiд покривати iзоляцieю посиленого типу i укладати на дiелектричних прокладках. Кiнцi футлярiв треба виводити на 2 м далi крайшх рейок трамвайних шляхiв.

При шдземнш прокладцi газопроводiв у мютах з розвинутим пiдземним господарством багато випадюв перетину. При цьому газопроводи низького i середнього тиску, як перетинають стiнки каналiзацiйних колекторiв або тунелiв, слiд прокладати тiльки в iзольованих футлярах.

Надземнi газопроводи слщ прокладати на опорах, що окремо стоять, етажерках i колонах з негорючих матерiалiв або по стшах будiвель. При цьому дозволяеться прокладення:

• на опорах, що стоять окремо, колонах, естакадах i етажерках - газопроводiв усiх тискiв;

• по стшах виробничих будiвель з примщеннями, що вiдносяться по пожежнш небезпецi до категорiй Г i Д, - газопроводiв тиском до 0,6 МПа;

• по стшах громадських i житлових будiвель не нижче III категорп вогнестiйкостi - газопроводiв тиском до 0,3 МПа;

• по стшах громадських будiвель i житлових будiвель IV - V мiри вогнестiйкостi - газопроводiв низького тиску з умовним дiаметром труб, не бшьше 50 мм. Висоту прокладення газопроводiв по стiнах громадських i житлових будiвель слiд приймати за узгодженням з експлуатуючою оргашзащею.

Забороняеться прокладення транзитних газопроводiв :

• по стшах будiвель дитячих установ, лжарень, санаторiiв, учбових закладiв, будiвель культурно-видовищних i культових установ - газопроводiв усiх тискiв;

• по стшах житлових будiвель - газопроводiв середнього i високого тиску.

В обгрунтованих випадках допускаеться прокладення транзитних газопроводiв середнього тиску дiаметром до 100 мм по стшах тшьки однiеi житловоi будiвлi не нижче III категорп вогнестшкость

Забороняеться прокладення газопроводiв усiх тиск1в по будiвлях iз стiнами з панелей, з металевою обшивкою та горючим утеплювачем i по стiнах будiвель, що вщносяться по вибухопожежнiй небезпецi до категорш А, Б i В.

Труби. У сучасних умовах для прокладки газових мереж рiзного призначення використовують сталевi (безшовнi й зварш) i пластмасовi (полiетиленовi i вшшластов^ труби. Труби з iнших матерiалiв (алюмiнiевi i азбестоцементнi) застосовують рщко.

Сталевi труби виготовляють з вуглецевих сталей, що добре зварюються. Максимальне вмщення вуглецю у сталi не повинно перевищувати 0,27 %, шрки - 0,05, фосфору - 0,04. ВибГр сталевих труб для конкретних умов трасування газопроводГв повинен вщповщати 1нструкцп Гз застосування сталевих труб для будГвництва систем газопостачання та ДБН В.2.5-20-2001 [27].

ДГаметр газопроводГв i товщину 'х стшок визначають розрахунком, однак незалежно вщ цього товщина стшок надземного газопроводу повинна бути не менше 2 мм, а тдземного - 3; мшмальний дГаметр тдземних газопроводГв: 50 мм - для розподшьних мереж, 25 - для вщгалужень до споживачГв. На практищ застосовують сталевГ безшовш гарячедеформоваш труби зовшшшм дГаметром 57...426 мм. Перевагою цих труб е постшшсть мехашчних властивостей по всьому периметру поперечного перерГзу.

На практищ застосовують труби сталевГ електрозварш прямошовш зовшшшм дГаметром вщ 426 до 1620 мм, товщиною стшки вщ 7 до 16 мм й з стральним швом дГаметром 159...1220 мм i сталевГ безшовш холодно- i тепло- деформоваш зовшшшм дГаметром 10...45 мм, сталевГ водогазопровщш труби, виготовлеш на безперервних станках, дГаметром 10...150 мм.

Труби вважають такими, що витримали випробування, якщо в перюд, коли вони знаходяться шд тиском, не з'являються течГ, волога або залишковГ деформацп.

СталевГ газопроводи, як прокладають в землГ, з'еднують зваркою (ручною дуговою, автоматичною електричною тд флюсом i газовою). РГзьбовГ з'еднання труб i арматури при шдземнш прокладщ газопроводГв не допускаються. ФланцевГ з'еднання допускаються тшьки в колодязях, в мюцях встановлення арматури з фланцями, а також при встановленш компенсаторГв та шших деталей.

Перевагами пластмасових труб е висока корозшна стшкГсть, невелика маса, а також бшьш легка обробка. Для тдземних газопроводГв використовують головним чином полГетиленовГ (зовшшшм дГаметром до 630 мм) i вшшластовГ (дГаметром до 150 мм) труби. До недолтв пластмасових труб слщ вщнести високий коефщент лшшного розширення i обмежешсть температурних умов, в яких вони можуть працювати: вщ -60 до +40 ^оС - для полГетиленових та вщ 0 до +45 ^оС - для вшшластових труб.

ПолГетиленовГ газопроводи слщ передбачати:

• на територп мют - тиском до 0,3 МПа;

• на територп селищ i сш i на мГжселищних газопроводах - тиском до

0,6 МПа.

Не допускаеться застосовувати полГетиленовГ труби:

• для транспортування газГв, що мютять ароматичш та хлороваш

вуглеводш, а також паровГ i рщю фази зрщженого газу;

• для наземних i надземних газопроводГв;

• в тунелях i колекторах

• на територiях, що шдробляються [27].

Арматура. На мережi газопроводiв встановлюють рiзну арматуру й фасоннi частини. Для улаштування поворотiв i вщгалужень, а також переходiв при змш дiаметрiв труб застосовують фасоннi частини (вщводи, трiйники, хрестовини, переходи, фланщ, заглушки, зварнi або гарячого гнуття. Для поворотв сталевих газопроводiв шд рiзними кутами в горизонтальнiй i вертикальнiй площинах використовують сталевi вщводи (колiна), як1 за способом виготовлення можуть бути гнутими, гладкими i зварними. Переходи (вщ одного дiаметра труб до iншого) за способом виготовлення бувають з одним поздовжшм швом, штамповаш iз двох половинок з двома поздовжшми швами i пелюстковi. Трiйники i хрестовини (хрести) роблять зварними. Вони можуть виготовлятись у заводських умовах або на мющ будiвництва.

Запiрнi пристроi служать для припинення подачi або змши витрати потоку газу в трубопровод^ До основних видiв запiрноi арматури вщносяться крани i засувки. Засувки встановлюють на мапстральних мережах високого i середнього тиску. На розподшьних газопроводах низького тиску (включно вщгалуження i вводи) встановлюють засувки, крани i гiдравлiчнi затвори. Гiдравлiчнi затвори представляють собою герметичш затворнi влаштування, вони можуть використовуватись також у якост збiрникiв конденсату. Висоту гiдравлiчного затвору слiд приймати з таким розрахунком, щоб висота стовбура рщини забезпечувала тиск, на 200 мм стовбура рщини бшьше, шж максимальний тиск газу в мережь Засувки на газопроводах встановлюють або в колодязях, або безпосередньо в землi iз захисними кожухами.

Колодяз1 та ковера. На пщземних газопроводах слщ передбачати колодда, як правило, в мюцях встановлення затрних пристроiв i компенсаторiв. 1х влаштовують iз вологостшких i негорючих матерiалiв (бетону, залiзобетону, цегли), збiрними або монолiтними в основному за типовими кресленнями. При спорудженш збiрних колодязiв ix елементи виготовляють iз щiльного бетону марки 200 на портландцемент марок 400...500. Колодда у вологих грунтах влаштовують з гiдроiзоляцiею. Для улаштування вшх фланцевих з'еднань арматури та обладнання в колодязях повинш передбачатись перемички. Труба газопроводу проходить через стшки колодязя в сальниковому ущшьненш. Шток управлшня засувки виведений через перекриття колодязю i захищений вiд мехашчних пошкоджень кiвером. Колодязь обладнаний круглим вхщним люком. На дш його влаштований водозбiрник, закритий металевою шткою.

Витiкання газу з газових мереж виявляють за допомогою контрольних трубок, установлених над зварними стиками газопроводiв через кожш 100 м мережь

Рис. 5.1.1.1 - Ковера на газовш мережь а - зовшшнш вигляд; б - ковер великий; в - ковер малий (зпдно ГОСТ 12.2.003-91)

Шд час перюдичного огляду газопроводiв обхщники, вщкриваючи кришки коверу та трубки, визначають за запахом або спещальними приладами, чи е витжання газу в мющ встановлення контрольно' трубки, яку перевiряють. Якщо виявлено витжання газу, негайно вживають заходи щодо його лiквiдацй.

Наявшсть на стальних газопроводах струмiв, що спричиняють електричну корозiю труб, визначають за показами вольтметра, тдключеного до виводiв (контактних пластинок) контрольних пункпв, розмiщених уздовж траси газопроводiв на вщсташ 200 м один вщ одного.

Коливання температури грунту викликають змiну напружень у газопроводах i арматурi, яка на них встановлена. З метою зниження цих напружень, а також для зручност демонтажу i встановлення засувок застосовують компенсатори.

При тдземних прокладках газопроводiв найбшьше розповсюдження отримали лiнзовi компенсатори, якi встановлюють в колодязях, як правило, сушсно з засувками або без них (див. рис. 4.1.4.3).

Крiм того, застосовують сальниковi компенсатори, як мають таку ж саму конструкцш, що й компенсатори, як встановлюють на теплових мережах (див. рис. 4.1.4.3).

В1дключаюч1 пристрог на газопроводах встановлюють у таких мюцях:

• на розподшьних газопроводах низького тиску для вщключення окремих мжрорайошв i на газопроводах середнього й високого тиску для вщключення окремих дшянок;

• на вщгалуженнях вщ розподшьних газопроводiв вшх тиск1в до пiдприемства i груп житлових i громадських будiвель; зашрш пристро'' на

вщгалуженнях вщ розподшьних газопроводiв встановлюють поза територiею об'екта в зручному й доступному для обслуговування мюцц

• на вводi i виводах газопроводiв iз ГРП на вiдстанi вщ ГРП не менше 5 м i не далi 100 м. Для ГРП, як розташованi у прибудовах до будiвель, а також у шафах, можливе встановлення зашрного пристрою на зовшшньому надземному газопроводi в зручному для обслуговування мющ на вiдстанi не менше 5 м вщ ГРП;

• на перетиш газопроводiв i водних перешкод, зашзничних шляxiв i магiстральниx автомобшьних дорiг; при прокладаннi газопроводiв у колекторах (на вxодi, а при кшьцевих мережах й при виxодi з нього);

• на вводах газопроводiв в окремi житловi, громадськ i виробничi будiвлi або групу сушсних будiвель.

Запiрно-регулюючi пристро!' на вщгалуженнях до житлових будiвель i дрiбниx комунальних об'ектiв можна розташовувати на стшах будiвель. На вводах газопроводiв низького i середнього тиску вимикаючi пристро!' слiд встановлювати зовш будiвлi у зручному i доступному мющ. Допускаеться встановлення вiдключаючиx пристро'в на вводах усерединi будiвель - у сходових кштках, тамбурах i коридорах. На вводах газопроводiв високого тиску вiдключаючi пристро!' встановлюють вище дверей на CTim будiвлi, яка не мае вжон, що вщкриваються.

На пiдземниx газопроводах вiдключаючi пристро!' слiд встановлювати в колодязях з лшзовими компенсаторами. На газопроводах малого дiаметра краще застосовувати гнутi або зварш П-подiбнi компенсатори. При сталевш арматурi, яка приеднуеться до газопроводiв зварюванням, компенсатори не встановлюють.

Д^нки зак1льцьованих розподiльниx газопроводiв, як1 проходять по територп пiдприемств, повиннi мати вiдключаючi пристро!' поза ix територп. При тупиковому газопроводi достатне встановлення одного вщключаючого пристрою перед територiею пiдприемства.

5.1.5. Техшчна документацiя

Проекти на будiвництво зовнiшнix газопроводiв, що прокладаються по територii населених пункпв i мiж ними, слiд виконувати на топографiчниx планах в масштабах:

• на територп мют i селищ - 1:500;

• на територп сш - 1:500, 1: 1000;

• поза територiею населених пункпв - 1:2000.

Допускаеться виконання проекпв мiжселищниx газопроводiв на планах М 1:5000 при закршленш осi траси в натурь

Подовжш профш слiд виконувати для д^нок газопроводiв iз складним рельефом, наявшстю пiдземниx iнженерниx мереж, переxодiв i перетинiв газопроводами залiзниць, автодорiг, водних перешкод, ярiв i балок. Для чпко' i правильно!' органiзацii експлуатацп й облжу; наявностi й стану газових мереж i устаткування експлуатуючi органiзацii зобов^,язанi мати наступну техшчну документацiю:

• повуличнi схеми-плани розташування шдземних газопроводiв з нанесеними на них споживачами газу, ГРС i ГРП; на планах наносяться також прив'язки до постiйниx споруджень всix поворотв i розгалужень мережi вузлiв, арматури й дшянок мережi через кожш 100...150 м;

• виконавчi креслення газопроводiв з усiма пристроями на них i сумiжнi пiдземнi спорудження у виглядi планiв мереж й ixrnx профiлiв;

• паспорт газопроводу за встановленою формою, у який вносяться основш даш про газопровщ, арматури на ньому й ушх роботах, планових й аваршних, зроблених на газопровода

• зварювальш схеми газопроводiв;

• акти й есюзи на виконаш ремонтнi роботи;

• техшчну документащю, пропоновану будiвельними оргашзащями при здачi в експлуатацiю нових газопроводiв.

Для осiб, що зайнят теxнiчною експлуатацiею газового господарства, власником повинш бути розроблеш та затверджеш посадовi, виробничi iнструкцii та шструкцп з безпечних методiв робiт. Виробничi iнструкцii доводяться до вiдома пращвниюв пiд розпис. Для працюючих на пожежонебезпечних донках власником повиннi бути розроблеш шструкцп з пожежно!' безпеки на основi типових шструкцш i з врахуванням особливост газового господарства, вимог заводiв-виготовлювачiв обладнання i конкретних умов виробництва.

1нструкцп повиннi бути розроблеш й затверджеш у встановленому порядку i знаходитися на робочих мюцях, а також у справах газово' служби або у особи, вщповщально' за газове господарство.

Виробнича шструкщя повинна мютити вимоги з технолопчно' послiдовностi виконання рiзниx операцш з врахуванням вимог безпеки ix виконання, методи i обсяги перевiрки якостi виконуваних робiт.

До шструкцп з техшчного обслуговування i ремонту обладнання ГРП, ГРПБ, ГРШ, ГРУ, котелень, агрегатв i установок, що використовують газ, повинш додаватися технолопчш схеми з позначенням мюць установки регулювальних пристро'в, запобiжноi i зашрно' арматури, а також контрольно- вимiрювальниx приладiв i засобiв протиаварiйного захисту.

На обладнанш, регулювальних пристроях, запобiжнiй i запiрнiй арматурi повиннi бути проставлен номери вiдповiдно до технологiчно' схеми.

Виробничi iнструкцi' i технологiчнi схеми повинш переглядатися i затверджуватися шсля реконструкций технiчного переозброення i змши технолопчного процесу до включення обладнання в роботу.

Проектна i виконавча документащя на споруди систем газопостачання, як експлуатуються, повинна збер^атися на шдприемствь Вказана документацiя передаеться на збериання до спецiалiзованих пiдприемств газового господарства (СППГ) у випадках виконання ним за договором технiчного обслуговування i ремонту, а також при передачi на баланс СПГГ споруд систем газопостачання.

Приймання, збер^ання та видача техшчно' документацй проводиться вщповщно до порядку, визначеного власником.

На системи газопостачання СПГГ i шдприемство повинш складати експлуатацiйнi паспорти. У паспорт повиннi бути наведенi основш технiчнi характеристики споруд, а також даш про проведений ремонт, пов'язаний iз замiною обладнання i елеменпв систем.

Обов'язки осiб, вiдповiдальних за безпечну експлуатацш систем газопостачання шдприемства, визначаються посадовою шструкщею, що затверджуеться власником. У нш повинно бути передбачено:

• забезпечення безпечного режиму газопостачання;

• участь в розглядi проекпв газопостачання i в робот комiсiй з приймання газифiкованих об'екпв в експлуатацш;

• розробку графшв планово-запобiжних оглядiв i ремонтiв та контроль за 'х виконанням;

• розробку посадових i виробничих шструкцш, ведення експлуатацшно' документацi';

• участь в комiсiях з перевiрки знань Правил, норм i iнструкцiй з газопостачання пращвниками пiдприемства [27, 28];

• перевiрку дотримання встановленого Правилами [28] порядку допуску спещалютв i робiтникiв до самостiйно' роботи;

• проведення обстеження i регулярного контролю за безаваршною i безпечною експлуатащею споруд системи газопостачання;

• перевiрку правильностi ведення технiчно' документацi' при експлуатацп i ремонтi;

• надання допомоги в робот особам, вщповщальним за безпечну експлуатацiю систем газопостачання цехiв (дiльниць), контроль за 'х дiяльнiстю;

• розробку планiв-заxодiв i програм замши i модернiзацii застарiлого обладнання;

• оргашзащю i проведення тренувальних навчань зi спецiалiстами i робiтниками вщповщно до плану локашзацп i л^щацп можливих аварiйниx ситуацiй систем газопостачання;

• розробку плашв локалiзацii i лiквiдацii можливих аварiй в газовому господарствi пiдприемства;

• участь в обстеженнях, що проводяться органами Держнаглядохоронпращ.

5.2. Органiзацiя експлуатащ'1 газових мереж

5.2.1. Оргашзацшна структура пщприемства з видобування газу та

експлуатащ'1 газових мереж

Основними завданнями пщприемства, яке видобувае газ е:

• ращональна розробка газових та газоконденсатних родовищ у вщповщност з затвердженими проектами (технолопчними схемами) i забезпечення видобутку газу i конденсату в передбачених цими проектами обсягах з дотриманням вимог охорони надр;

• пщготовка видобуто!' продукцп до встановлених кондицш i ii реалiзацiя споживачам;

• утримання свердловин, газопромислових комушкацш i устаткування в робочому сташ, ix ремонт i модернiзацiя;

• нарощування розвщаних запасiв нафти, газу та конденсату в райош дiяльностi та введення ix в промислову розробку;

• вдосконалення технологи видобутку газу i конденсату, оргашзацп виробничих i трудових процешв i пiдвищення на цш основi продуктивностi працi i зниження собiвартостi продукцii, забезпечення рентабельностi роботи пщприемства.

Газовидобувне управлшня очолюе начальник.

Безпосередньо начальнику пщпорядковаш: головний шженер, головний геолог, заступник начальника з економiчниx питань, заступник начальника з транспорту, заступник начальника з каштального будiвництва та капремонту, заступник начальника з кадрових та сощальних питаннях, заступник начальника з матерiально-теxнiчного забезпечення та комерцшно' дiяльностi, заступник начальника з охорони пращ та екологп, центральна шженерно- технолопчна служба, головний бухгалтер, юридична служба, вшськово- мобшзацшна служба (див. рис.5.2.1.1).

В1ДД1Л кадр1в

Рис. 5.2.1.1 - Органiзацiйна структура пiдприемства газовидобування

На начальника у вщповщно ст з головними завданнями покладеш таю функцп:

• керiвництво виробничо-господарською дiяльнiстю пiдприемства i окремих його пiдроздiлiв;

• оргашзащя вше!' роботи апарату управлiння i ГПУ в цiлому та контроль за роботою апарату i виробничих шдроздшв;

• спрямування дiяльностi колективу на забезпечення рацiональноi розробки родовищ газу i конденсату, видобутку встановлених обсяпв газу i конденсату та ix реалiзацii;

• пiдвищення ефективност виробництва i продуктивно стi працi, зниження собiвартостi продукцii.

В якостi пщроздшв основного виробництва виступають цехи по видобутку газу i конденсату, координащю роботи яких здiйснюе центральна шженерно-технолопчна служба (Ц1ТС). Ц1ТС здiйснюе:

• оперативне керiвництво роботою основних цеxiв по видобутку газу та щлодобовий контроль i координацiю дiяльностi вшх виробничих пiдроздiлiв ГПУ при виконанш робiт на об'ектах основного виробництва;

• оперативне керiвництво виконання плану оргашзацшно-техшчних заxодiв по забезпеченню планових завдань по видобутку газу, введенню в дш нових газових i газоконденсатних свердловин, проведенню пщземного поточного i капiтального ремонту свердловин, введенню свердловин в дш iз простою, виконання заxодiв по iнтенсифiкацii видобутку газу i конденсату.

Основними завданнями пщприемства, що експлуатуе системи газопостачання, е:

• надшне i безпечне газопостачання споживачiв;

• безпечна експлуатацiя систем газопостачання;

• оргашзащя i своечасне проведення техшчного обслуговування i ремонту газових об'екпв, у тому числi за договорами;

• розробка i впровадження заxодiв по економному витрачанню газу;

• контроль за облжом витрат газу споживачами;

• впровадження в газових господарствах ново!' техшки, що забезпечуе економiчнiсть, надшшсть i безпеку виробничих процешв;

• проведення техшчного нагляду за будiвництвом об'ектiв системи газопостачання, як виконуються по ix замовленнях;

• приймання до експлуатацп;

• навчання i шструктаж населення по безпечнш експлуатацп газових

приладiв i пропагандi безпечного i рацiонального використання газу.

Експлуатащя систем газопостачання населених пункпв повинна здшснюватися шдприемствами, що отримали в установленому порядку лщензш i дозвiл органiв Держнаглядоxоронпрацi на право виконання цих робгг.

Експлуатащя систем газопостачання промислових i сшьськогосподарських пiдприемств, установ, органiзацiй, пiдприемств комунально-побутового обслуговування, котельних та ш. здшснюеться службами газового господарства або вщповщальними особами за газове господарство цього пщприемства.

Експлуатащя внутршньобудинкових систем газопостачання житлових будинюв (в т.ч. будинюв, що знаходяться в особистш власност), цившьних будiвель, пiдприемств побутового i комунального призначення здiйснюеться власниками будинюв, а теxнiчне обслуговування ix повинно здшснюватися вщповщно до "Положення про техшчне обслуговування внутр^шобудинкових систем газопостачання житлових будинюв, цившьних будiвель, шдприемств побутового i комунального призначення" [29] шдприемствами, що мають лщензш.

Експлуатащя систем i об'екпв газопостачання i ix теxнiчне обслуговування необxiдно виконувати вщповщно до вимог дшчих норм та правил [27, 28, 29] та Державних нормативних акпв з охорони пращ, пожежно!' безпеки в шлузГ газопостачання.

На пщприемствах, що мають шзовГ служби, власником пщприемства повинно бути розроблено i затверджено "Положення про газову службу пщприемства", в якому визначаються завдання газово!' служби, ii структура, чисельшсть i оснащешсть з урахуванням об'ему та особливостей газового господарства пщприемства i вимог нормативних документв.

Власниками систем газопостачання перюдично повинш робитися ощнка техшчного стану i паспортизащя шзопроводГв i споруд на них. Ощнка робиться згщно "Правил обстеження, оцшки теxнiчного стану, паспортизацii i проведення планово-запобiжниx ремонтiв газопроводiв i споруд на них".

Перюдичшсть оглядГв встановлюеться власником системи газопостачання залежно вщ термшу експлуатацii газопроводiв i споруд на них, ix техшчного стану, встановленого пщ час техшчного обслуговування, ремонтв.

На кожному пiдприемствi наказом керiвника(власника) повиннГ призначатися особи, вщповщальш за теxнiчний стан i безпечну експлуатащю системи газопостачання.

На об'ектах, що належать громадянам на правах приватно!' власност, вщповщальшсть покладаеться на власника.

Для ошб, зайнятих техшчною експлуатацiею газового господарства, керiвником (власником) мають бути розроблеш i затвердженi посадовi, виробничi iнструкцi' з безпечних методiв проведення робт Для працюючих на пожеженебезпечних дшянках - iнструкцi' з пожежно' безпеки.

Iнструкцi' мають бути розроблеш з урахуванням особливостей газового господарства, вимог заводiв-виробникiв устаткування i конкретних умов виробництва.

На пiдприемствах газового господарства, а також на шдприемствах, що мають газовi служби, мають бути розроблеш, вщповщно до чинного законодавства, плани локалiзацi' i лiквiдацi' можливих аварiй в системi газопостачання, оргашзовано систематичне проведення навчально- тренувальних занять з обслуговуючим персоналом за цими планами, зпдно затвердженому графжу. Власник шдприемства зобов'язаний забезпечити газову службу примщенням, телефонним зв'язком, транспортом, обладнанням, мехашзмами, приладами, шструментами, матерiалами, засобами шдивщуального захисту, необхщними для проведення техшчного обслуговування, ремонтних робгг, газонебезпечних i аварiйних робiт.

5.2.2. Загальш вимоги до експлуатащ'1 мереж газопостачання та споруд

на них

Введення в експлуатацш систем газопостачання населених пункпв, громадських будинюв, промислових та сшьськогосподарських шдприемств котелень, шдприемств комунально-побутового обслуговування населення, шдприемств виробничого характеру дозволяеться за наявност акта прийняття об'екта, технолопчних схем систем i об'екпв газопостачання, шструкцш i експлуатацшно' документацй з безпечного користування газом, плану локалiзацi' i лiквiдацi' можливих аварш, документiв з навчання i перевiрки знань керiвникiв, спецiалiстiв i робпниюв, як обслуговують газове господарство, а також наказу про призначення ошб, вщповщальних за газове господарство.

Вщпрацювання нових виробничих процесiв, проведення випробувань зразюв нового обладнання, випробування дослщних засобiв механiзацi' i автоматизацн повиннГ виконуватись за спецiальною програмою, погодженою з органами Держнаглядохоронпрацi.

За наявност на пiдприемствi газово' служби, введення в експлуатацш (пуск газу) нового газового обладнання проводиться газовою службою шдприемства.

Про дату проведення пуску газу шдприемство повщомляе СПГГ не шзшше шж за 5 дшв.

Коли на пiдприемствi газова служба вщсутня, пуск газу проводиться спецiалiзованою службою СПГГ за договорами, укладеними в установленому порядку.

Для пуску i налагодження складних газифiкованиx агрегатiв можуть залучатись спецiалiзованi органiзацii.

Введення в експлуатащю газового обладнання житлових, громадських будiвель i об'ектiв комунально-побутового обслуговування населення виробничого призначення провадиться СППГ.

Закшчення робп¹ з пуску газу фжсуеться в нарядi на газонебезпечш роботи, який повинен бути доданий до виконавчо-техшчно' документацп об'екта i зберiгатися разом з нею.

На кожному пiдприемствi повинен виконуватися комплекс заxодiв, включаючи систему теxнiчного обслуговування i ремонту, як1 забезпечують користування системою газопостачання в справному сташ та з дотриманням вимог [29].

Забезпечення виконання заxодiв покладаеться на власника пщприемства.

Оргашзащя i проведення робп з теxнiчного обслуговування i ремонту споруд систем газопостачання встановлюються шструкщями з техшчно' експлуатацп, що затверджуються керiвником (власником) пiдприемства.

В шструкщях з теxнiчноi експлуатацп повинш бути наведет форми експлуатацшних журшлГв, акпв та паспортiв.

Про виконання роботи з техшчного обслуговування i ремонту споруд систем газопостачання занотовуеться в журналах, експлуатацшних паспортах.

Граф^ техшчного обслуговування i ремонту споруд системи газопостачання затверджуються власником пщприемства. На пщприемствах, де об'екти систем газопостачання обслуговуються за договорами, граф^ техшчного обслуговування повинш бути погоджеш з шдприемствами, як виконують вказаш роботи.

5.2.3. Випробування и приймання в експлуатащю споруд та мереж

газопостачання

Шсля закшчення будiвництва об'екти систем газопостачання повинш прийматися комiсiею (роздш 1.4).

Замовник повинен не шзшше як за 5 дшв повщомити орган Держнаглядохоронпращ i члешв комюп про дату i мюце роботи приймально' комюп.

Допускаеться приймання в експлуатащю зовтшшх розподшьних шзопроводГв низького тиску (пiдземниx i надземних протяжшстю до 100 м) з дозволу мюцевого органу Держнаглядоxоронпрацi без участ iнспектора.

Приймальнш комш', крГм документацi' (роздш 5.1.5) , повинш бути представлен таю документи:

• котя наказу про призначення особи, вщповщально' за безпечну експлуатацш газового господарства шдприемства;

• положення про газову службу шдприемства або договГр з СПГГ чи шшою спещашзованою оргашзащею про техшчне обслуговування та ремонт газопроводГв та газового обладнання;

• протоколи перевiрки знань Правил [28, 29], норм i шструкцш з питань охорони пращ керГвниками, спещашстами i робгтниками;

• посадовi та виробничГ шструкцп, технологiчнi схеми, а також шструкцп з охорони працi;

• акт приймання газового обладнання;

• акт про перевiрку техшчного стану димовщвщних та вентиляцшних пристро'в;

• план локатзацп i лiквiдацi' можливих аварiйних ситуацш, складений вщповщно до вимог [28];

• акти про виконаш роботи з герметизацп вводГв iнженерних тдземних комушкацш.

Приймаючи в експлуатацш газопроводи Гз полiетиленових труб, будiвельно-монтажна оргашзащя i замовник повинш представити приймальнш комш' додаткову техшчну документацш. Комюп надаеться право вимагати вщкриття будь-яко' дшянки газопроводу для додатково' перевГрки якост зварних швГв та Гзоляцп, а також проведення повторних випробовувань.

Приймання закшченого будГвництвом об'екта систем газопостачання оформляеться актом, на шдставГ якого виконуеться пуск газу i видача власнику (замовнику) дозволу на проведення пусконалагоджувальних робГт. 1з закшченням пусконалагоджувальних робгт органи Держнаглядохоронпращ дають дозвш на експлуатацш об'екта i беруть його тд контроль. Коли проведення пусконалагоджувальних робгт не потрГбне, акт приймально' комш' е дозволом на введення об'екта в експлуатацш.

Не допускаеться приймання в експлуатацш незакшчених будГвництвом об'екпв, в тому числГ тдземних сталевих газопроводГв i резервуарГв, не забезпечених захистом вщ електрохГмГчно' корозп.

Перед пуском газу на об'екти, прийнят комшею, але не введет в експлуатацш протягом 6 мюящв з дня його останнього випробовування, повинш бути проведет повторт випробовування на герметичшсть газопроводГв, перевГрена робота установок електрохГмГчного захисту, стан димовщвщних та вентиляцшних систем, комплектшсть i справшсть газового обладнання, арматури, засобiв вимiрювання, автоматизации сигнашзацп та протиаварiйного захисту.

Перед заповненням резервуарiв, газопроводiв, перед пуском котелень та шших агрегатiв та установок повинно бути забезпечене приймання обладнання для комплексного випробовування, введення в дш автоматичних засобiв контролю i управлшня, передбачене проектом i паспортами обладнання, протиаваршш i протипожежнi засоби. Персонал слщ навчити методам i способам виконання газонебезпечних робп згщно з вимогами роздшу 7 [28], прошструктувати про можливГ неполадки i засоби ix усунення, забезпечити потр1бними схемами та шструкщями, а також засобами захисту i пожежогасiння, спецодягом, необxiдними приладами i обладнанням.

Випробування шзопроводГв на мщшсть i щшьтсть (герметичнiсть) проводяться будiвельно-монтажними органiзацiями у присутност представник1в газового господарства. Випробування на мщшсть дозволяеться проводити без присутносп представника газового господарства, але за узгодженням з ним. Перед будь-яким випробуванням закшчених буд1вництвом шзопроводГв здiйснюеться ix продування з метою очищення вщ будiвельного смГття та 1ржь Спошб продування визначаеться проектом проведення робгт

Випробування зовтшшх шзопроводГв, газових введень, газорегуляторних пункпв i газорегуляторних установок здшснюються шсля установки арматури, устаткування та СВТ. Якщо арматура, що встановлена на мереж^ устаткування i К1П не розраховаш на випробувальний тиск, то замють них на перiод випробувань встановлюються котушки, заглушки, пробки.

Пiдземнi газопроводи вшх тисюв i наземнi низького (до 0,05 МПа) та середнього тиску (0,05...0,3 МПа) випробовуються повпрям, наземш високого тиску випробовуються на мщшсть i герметичнiсть гiдравлiчним способом. Пневматичне випробування газопроводiв високого тиску допускаеться проводити при дотриманш особливих заxодiв безпеки.

Випробування пiдземниx шзопроводГв на мщмстъ здГйснюються пГсля монтажу ix в транше!' i присипки на 20...25 см вище трубопроводу. При пневматичних випробуваннях огляд i перевiрку з'еднань за допомогою мильно!' емульсп проводять тГльки пГсля зниження тиску до норм, встановлених для випробування на герметичшсть.

Випробування пщземних шзопроводГв на герметичнгстъ здшснюються шсля повно!' засипки до проектних вщмпок. До початку випробування на герметичшсть газопроводи шсля ix заповнення повпрям витримуються пГд випробувальним тиском впродовж часу, необхщного для вирiвнювання температури повГтря в газопроводi з температурою навколишнього грунту.

Мтмальна тривалють витримки газопроводу пiд тиском встановлюеться залежно вiд умовного дiаметру газопроводу.

Дефекти, виявленi в процес випробувань газопроводiв на мiцнiсть i щiльнiсть, усуваються тiльки пiсля зниження тиску до атмосферного, причому дефекти, виявлеш при випробуванш газопроводiв на мщшсть, мають бути усуненi до початку випробувань на герметичшсть. Результати випробування трубопроводiв на мiцнiсть вважаються позитивними, якщо тиск в перюд випробування залишаеться незмшним.

5.2.4. Роботи з техшчного обслуговування I ремонту мереж газопостачання

Техшчне обслуговування мереж газопостачання - це система оглядiв (див. табл. 5.2.4.1), ремонтв, як дозволяють утримувати обладнання в справному сташ. При технiчному обслуговуваннi здшснюються контроль за технiчним станом, перевiрка на загазованiсть, виявлення витокiв газу, очищення, змащування, регулювання та iншi операцп з утримання працездатностi i справностi газопроводiв, споруд на них, електрохiмзахисту, газовикористовувальних установок i газових приладiв.

Таблиця 5.2.4.1 - Перюдичшсть обходу трас пiдземних газопроводiв

Продовження табл. 5.2.4.1

Шдземш газопроводи (з металевих та полiетиленових труб), як експлуатуються, повинш тдлягати технiчному обстеженню, в тому числi i комплексному приладовому обстеженню (КПО), за допомогою приладiв зпдно i3 спецiально розробленою iнструкцieю. За необхiдностi проводиться також шурфування.

При технiчному обстеженнi шдземних сталевих газопроводiв повинно проводитися визначення фактичного мюцезнаходження газопроводiв, стану споруд i обладнання на них, герметичностг, стану захисного покриття i електрохiмзахисту.

При виконаннi КПО перевiряються:

• мiсцезнаходження, а за необхщност - глибини закладання газопроводу;

• герметичшсть газопроводу;

• суцшьшсть i стан захисного покриття.

Техшчне обстеження тдземних сталевих газопроводiв повинно проводитися:

• при тривалост експлуатацй до 25 роюв - не рщше 1 разу на 5 роюв. Вперше - через рж пiсля вводу в експлуатацiю;

• при експлуатацй понад 25 роюв i до закiнчення амортизацiйного строку експлуатацй - не рщше 1 разу на 3 роки;

• при включенш 'х до плану капiтального ремонту або замiни, а також при захисному покритт нижче вщ типу "дуже посилена" - не рщше 1 разу на рж.

На газопроводах, як1 мають захисне покриття нижче вiд типу "дуже посилена", в доповнення до КПО, повинно проводитися контрольне шурфування для виявлення стану труб i якост зварних стиюв.

Обхiд трас тдземних газопроводiв повинен проводитися бригадою в складi не менше двох пращвниюв.

Робiтникам - обхiдникам тдземних газопроводiв повиннi вручатися пiд розписку маршрутнi карти, на яких мають бути зазначеш схеми трас з прив'язками розмiщення газопроводiв i споруд на них (колоддав, контрольно- вимiрювальних пунктiв, контрольних трубок тощо), а також розташоваш на вiдстанi до 50 м вщ них будiвлi та iншi надземнi споруди з зазначенням пiдвалiв i напiвпiдвалiв, тдземних комунжацш i 'х колодязiв, камери i шахти, як1 пiдлягають перевiрцi на загазованiсть; маршрутнi карти повинш постшно уточнюватися i корегуватися.

Перед допуском до першого обходу роб^ники повинш ознайомитися з трасою газопроводу на мюцевость Результати обходу газопроводiв повинш вщображатися в журналi обходу трас газопроводiв, згiдно з формою, наведеною в правилах техшчно' експлуатацй. У разi виявлення несправностей, порушень або самовшьного ведення робiт в охороннш зонi газопроводу обхiдник негайно шформуе безпосередне керiвництво.

Уздовж траси шдземного газопроводу повиннi бути видшет смуги завширшки 2 м з обох боюв вiд осi газопроводу, в межах яких не допускаються складання матерiалiв i обладнання, садшня дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражiв, к1оск1в та iнших споруд.

Власник шдприемства, на територй якого прокладений транзитом газопровiд, повинен забезпечити доступ персоналу оргашзацй, яка експлуатуе газопровщ, для проведення його огляду i ремонту.

Власники сумiжних пiдземних комунжацш, прокладених на вiдстанi до 50 м по обидва боки вщ ош газопроводу, зобов^,язанi забезпечити своечасну очистку кришок колод^в i камер вщ забруднення, снiгу i льоду для перевiрки ix на загазованiсть. Кришки колодязгв i камер повинш мати отвгр дiаметром не менше 15 мм.

Власники будiвель несуть вiдповiдальнiсть за справшсть ущiльнення вводгв i випуск1в шдземних шженерних комунiкацiй, утримання пГдввлгв i теxнiчного шдпшля в станi, який забезпечив би ix постiйне провiтрювання i перевiрку на загазованiсть.

Справшсть ущшьнення вводГв i випуск1в шженерних комушкацш повинна перевiрятися власником щороку в осшнш перiод i оформлятися актом, в якому повинно бути зазначено техшчний стан ущшьнень ввод1в i випусюв.

Позачерговi теxнiчнi обстеження шзопроводГв повинш проводитися, якщо в процес експлуатацП виявленi нещiльностi або розриви зварних стиюв, наскрiзнi корозшш пошкодження, а також в разi перерв у робот електрозахисних установок або зниженш величини потенцiалу "газопровщ- земля" до значень нижче вщ мшмально припустимих: понад 1 мюяць - у зонах впливу блукаючих струмГв, понад 6 мюящв - в шших.

Огляд пiдземниx сталевих шзопроводГв з метою визначення стану захисного покриття, де використанню приладiв заважають iндустрiальнi перешкоди, виконуеться шляхом вщкриття на газопроводах контрольних шурф1в глибиною не менше 1,5 м.

Мюця вщкриття контрольних шурфГв, ix кшьюсть в зонах iндустрiальниx перешкод визначаються СПГГ або шдприемством, яке експлуатуе газове господарство власними силами.

Для в1зуального обстеження вибираються дшянки, як шддаються найбiльшiй корозшнш небезпещ, мюця перетинiв газопроводiв з шшими пiдземними комунiкацiями, конденсатозбiрники. При цьому повинно вщкриватися не менше одного шурфу на кожен кшометр розподшьного газопроводу i на кожш 200 м - дворового або внутр^ньоквартального газопроводу, але не менше одного шурфу на про!зд, дв1р або квартал.

Перевiрка герметичностi i виявлення мюць витоюв газу з шдземних шзопроводГв в перiод промерзання грунту, а також на дшянках, розташованих шд удосконаленим покриттям дорщ повинш проводитися шляхом буршня свердловин з подальшим вщбором з них проб пов^ря.

Поточний ремонт - призначений для постшного пiдтримування працездатностi систем газопостачання, усунення дефеклв i виходу газу, виявлених при теxнiчному обслуговуванш, комплекс операцiй з розбиранням, вщновленням або замiною деталей, вузлГв, шсля виконання яких гарантуеться справшсть i безаваршшсть газопроводiв i газового обладнання на наступний строк експлуатацп.

Таблиця 5.2.4.2 - Перюдичшсть профiлактичного обслуговування дГлянок газопроводiв i споруд на них

Продовження табл. 5.2.4.2

Каштальний ремонт - роботи Гз замши дшянок газопроводГв, як стали непридатними, зношених вузлГв, деталей, конструкцш, а також роботи з ремонту основних конструкцш будГвель i споруд систем газопостачання. До складу капгтальних робгт на мережах газопостачання вщносяться:

• замша дГлянок газопроводГв;

• вщновлення пошкоджено! Гзоляцп;

• ремонт i замша арматури.

РОЗД1Л 6. ЕКСПЛУАТАЦ1Я СИЛОВИХ I СЛАБКОСТРУМОВИХ

МЕРЕЖ (4 год.)

6.1. Джерела електропостачання, споруди I кабельш системи

6.1.1. Загальнi вимоги до систем електропостачання

Сукупшсть електростанцш, електричних i теплових мереж, шших об'екпв електроенергетики, як1 об'еднаш спшьним режимом виробництва, передачГ i розподшу електрично! i теплово! енергп при централГзованому управлшш цим режимом, утворюють Об'еднану енергетичну систему (ОЕС) Украши.

Надшшсть i безперебшшсть забезпечення мГст електричною енерпею, а також зменшення ii втрат у мюьких мережах та рацюнальне використання обладнання джерел електропостачання i пщстанцш досягаеться шляхом створення мюьких електричних систем.

До складу електричних систем входять джерела електропостачання, як обладнаш електрогенераторами; позамюью й мюью лшп електропередач; пщвишувальш та знижувальш пiдстанцii; мюью електричш мережГ й споживачГ електричноi енергii.

Електрична система е частиною енергетично!' системи, що являе собою сукупшсть джерел електро- та теплопостачання, лшш електропередач^ мюьких електричних i теплових мереж, як зв'язанi загальним режимом роботи та безперервним процесом виробництва, розподшу i споживання електрично!' та теплово!' енергп в мютах.

В Укра'ш дiе об'еднана енергосистема, що складаеться з кшькох паралельно працюючих електроенергетичних систем, мережi яких охоплюють споживачiв ушх областей.

Системи електропостачання можна класифжувати за наступними ознаками:

1. за напругою;

2. за типом джерела i режимом роботи;

3. за видом схеми розподшьних мереж;

4. залежно вщ категорп електроприймачiв;

5. за методом прокладання електричних мереж;

6. за призначенням опор;

7. за матерiалом струмоведучих жил кабелю.

Система електропостачання Micma включае елементи енергетично!' системи, що забезпечують розподш електроенергй споживачам. До мюьких електричних мереж вщносяться:

електропостачаючi мережi напругою 110 (35) кВ й вище, як вмщують кiльцевi мережi Гз знижувальними пiдстанцiями, лшп i шдстанцп глибоких вводГв (шд шдстанщею глибокого вводу розумГеться закрита шдстанщя, яка розташована у житловш або промисловш зош мюта, яка живиться радГальною зарезервованою повГтряною або кабельною лшею електропередачГ);

розподтьт мережi напругою 10 (6)...20 кВ, як вмщують трансформаторш шдстанцп (ТП) i лшп, як з'еднують центри живлення з ТП й ТП мГж собою; розподшьш мережГ до 1000 В.

6.1.2. Джерела електропостачання

Одним з основних елеменпв генерального плану розвитку мюта е схема його електропостачання, яка розробляеться комплексно з урахуванням розвитку енергетики всього енергетичного району. Таю схеми дозволяють передбачати при плануванш мюта мюця для розмщення енергетичних споруд: електростанцш (ЕС), тдвищувальних i знижувальних трансформаторних шдстанцш, живильних i розподшьних лшш, електроприймачГв та шших джерел.

Зпдно з юнуючим директивним положенням населен мГсця постачаються електроенерпею централГзовано, тобто вгд дшчих у даному мющ електроенергетичних об'екпв (повГтряних лшш, електростанцш), як е елементами енергосистем. Тшьки при неможливост або недоцшьност такого приеднання через вщдалешсть населених пункпв або наявшсть природних перешкод (проливГв, прських масивГв) необхщне проектування самостшних електростанцш.

Енергетичною системою (енергосистемою) називаеться сукупшсть електростанцш, енергетичних i теплових мереж, як з'еднаш мГж собою i зв'язаш загальшстю режимГв у неперервному процес виробництва, перетворення i розподшу енергii. Режим споживання електроенергп залежить вщ виду споживання (комунально-побутовГ споживачГ, промисловГ пщприемства, електрифжований транспорт). КрГм того, на режим електроспоживання впливае коливання електричного навантаження за годинами доби i перюдом року (наприклад, у лпнш час навантаження, як правило, нижче, шж у зимовий час). Протягом доби навантаження регулярно знижуеться у тчт години, а протягом тижня зниження навантаження мае мюце в неробочГ дш.

РГзш типи електростанцш мають режими роботи, що суттево вщрГзняються. Гiдроелектростанцii розраховаш, як правило, на шковий режим роботи з короткочасним (2...6 год. на добу) використанням повно! потужност в години максимального навантаження. РГчне число годин використання встановленоi потужност ГЕС складае 2...3 тис. Для атомних електростанцш характерна робота в базисному режимГ з високим рГчним часом використання (до 6000...6500 год.).

ТеплофЫацшм станцп (ТЕС) i теплоелектроцентралг (ТЕЦ) знайшли широке застосування в мютах в якост комбшованих джерел, що виробляють тепло i електроенергш. Робота ТЕС i ТЕЦ у рГчному графжу навантаження пов'язана з нашвшковими i базисними режимами. Змша потреби в тепловш потужност ТЕС i ТЕЦ протягом доби обмежуеться в середньому 5...15 %. У найбшьш навантажений зимовий перюд режим роботи ТЕС i ТЕЦ практично повшстю визначаеться умовами теплопостачання. РГчне число годин використання даних станцш складае 3500...6000.

Конденсацшш електричш станцп. На вщмшу вщ теплоелектроцентралей (ТЕЦ), що виробляють теплову й електричну енергш, конденсацшш електричш станцп (КЕС), використовуючи енергш пари, виробляють тшьки електричну енергш за допомогою генераторГв, як приводяться в рух конденсацшними турбшами. Вщпрацьована пара з турбши з тиском нижче атмосферного (до 0,05х10⁵) надходить до конденсаторГв, де охолоджуеться холодною водою i у виглядГ конденсату повертаеться за допомогою насошв до парового котла для повторного циклу.

Вироблена генератором електрична енерпя напругою 10 кВ подаеться на вщкриту шдвищувальну трансформаторну шдстанцш, на як1й напруга шдвищуеться до 110, 220 або 500 кВ i по лшях електропередачГ (ЛЕП) електрична енерпя передаеться до райошв споживання.

На конденсацшних електричних станщях лише 25-30 % енергп палива перетворюеться в електричну енергш.

Низький ККД КЕС не дозволяе використовувати для !х роботи привГзне паливо, яке дорого коштуе. Частше вони споруджуються в районах розмщення значних природних запашв низькосортного твердого палива або природного газу.

Пдроелектричт станцп (ГЕС). Виробництво електрично!' енергп на пдроелектричних станщях здшснюеться за допомогою енергп водяного потоку рГчок. Енерпя водяного потоку визначаеться витратою води i схилом рГчки. Для використання тако!' енергп у створГ рГчки влаштовують пдротехшчт споруди, як створюють перепад рГвня води мГж верхшм та нижшм б'ефами рГчки. Чим вища гребля, тим бшьший тиск. Потужшсть пдроелектростанцп залежить вщ величини тиску й вщ кшькосп води, яка проходить за одиницю часу через ус турбши станцп.

На гГдроелектростанцГях вода шд дГею свое!' ваги через гратку по турбшному водоводу надходить у турбшну камеру до робочого колеса пдротурбши. При цьому енергГя руху потоку води переходить в енергш обертання ротора пдротурбши, а потм в електроенергш, оск1льки всГ ротори пдротурбши з'еднаш з генератором.

Атомш електричш станцп (АЕС). Джерелом електрично!' енергп на атомних станщях е процес подшу ядер атомГв урану в атомних реакторах. При цьому видшяеться велика кшьюсть теплово!' енергп. Теплоношем у двоконтурнш схемГ АЕС е вода, яка вщводить теплоту, що видшяеться в реактор^ до парогенератора з температурою 255...275 ^оС. У парогенераторГ нагрГта вода вщдае свою теплоту водГ вторинного контура i перетворюе И в пару температурою 250...260 ^оС. 1з парогенератора пара надходить на парову турбшу, яка з'еднана з електричним генератором, що виробляе електричну енергш. Частина пари з останнього ступеня турбши надходить до конденсатора, в якому здшснюеться И конденсащя. Конденсат температурою 190 ^оС за допомогою живильного насосу знов повертають до реактора. Щоб вода (конденсат) не закипша при такш високш температур^ И вводять до реактора шд тиском 10 МПа. У такш схемГ АЕС як регулятор швидкост перебГгу реакцп подшу ядер розщеплення урану використовують спещальш стержш з графгту, розмГщенГ у вертикальних робочих каналах реактора.

!зольовашсть контурГв забезпечуе захист робочого тша (пари) й всього

обладнання теплосилового циклу вщ радюактивность

Розмщення атомних електростанцш не пов'язане з мюцем розташування природних запашв палива, будуються вони в мюцевостях з недостатшми запасами палива.

6-i --"> гг 1 • • ••• • 1 • •••

.1.3. Трансформаторш пiдстанцil та автоматизованi телефоннi станцп

Трансформаторна пщстанщя призначена для шдвищення або пониження напруги в мережГ змшного струму i для розподшу електроенергп. Пщвищувальш ТП (зазвичай будуються при електростанщях) перетворять напругу, що виробляеться генераторами, у вишу напругу (одного або декшькох значень), необхщну для передачГ електроенергп по лшях електропередачГ (ЛЕП). Знижувальш ТП перетворять первинну напругу електрично! мережГ в нижчу вторинну. Залежно вщ призначення i вщ величини первинно! i вторинно! напруги знижувальш ТП пщроздшяються на районш, головш знижувальш i мюцевь Районш ТП приймають електроенергш безпосередньо вщ високовольтних ЛЕП i передають ii на головш знижувальш ТП, а т (знизивши напругу до 6, 10 або 35кВ) — на мюцевГ пiдстанцii, на яких здшснюеться останнш рГвень трансформацп (з пониженням напруги до 690, 380 або 220 В) i розподш електроенергii мГж споживачами.

Пщстанцп (ПС) споруджують для перетворення електроенергп в щлях ii подальшоi передач^

Пiдстанцii мають так1 складовГ: трансформатор, автотрансформатор, перетворювачГ, пристро! розподшення електроенергп, що не е складовою пщстанцш називають розподшьчими пунктами. В залежност вщ функцп що виконуе пщстанщя, пщстанцп бувають трансформаторш та перетворюючь Пщстанцп роздшяють на трансформаторш та перетворюючь Трансформаторш пщстанцп призначеш для перетворення одного класу напруги змшного струму в шший за допомогою трансформаторГв.

ПеретворюючГ пщстанцп призначеш для змши типу струму або його частоти. Також пщстанцп дГляться на три основш категорп:

ПС, що здшснюють роботу за спрощеними схемами (без вимикачГв) прохщш ПС (с малою кшьюстю лшш та вимикачГв) вузловГ ПС (потужш комутацшш вузлом системи).

За призначенням ПС дГляться на споживчГ (характеризуються установкою двох обмотаних трансформаторГв) i системш.

ПершГ характеризуються установкою двохобмотних трансформаторГв. На напругу до 330 кВ. В окремих випадках встановлюють ПС с трьохобмотними трансформаторами.

Системш ПС в ушх випадках е вузловими. До системних також вщносять вс ПС з автотрансформаторами.

Телефонна станщя - комплекс техшчних засобГв, призначених для комутацп канашв зв'язку телефоннш мережГ. На телефоннш станцп виконуеться з'еднання певних телефонних канашв — абонентських i сполучних лшш зв'язку — на час телефонних переговорГв та !х роз'еднання шсля закшчення переговорГв; з щею метою здшснюеться об'еднання i розподш поток1в телефонних повщомлень за напрямами зв'язку. АТС — рГзновид вузла зв'язку, як правило, !х розмщують в окремш будГвль

За способом комутацп телефонш станцп шдроздшяються на ручш (РТС), автоматичш (АТС) та цифровГ автоматичш (ЦАТС). РТС обладнаш телефонними комутаторами; комутащю каналГв здшснюе оператор-телефошст. АТС залежно вгд вигляду вживаних комутацшних пристро'в бувають: машинш i декадно-кроковГ — побудоваш на шукачах електромехашчних, вщповщно з машинним i електромагштним приводами; координатш, в яких комутацшних пристроями служать багатократш координатш з'еднувачц квазГелектронш з комутащею, здшснюваною швидкодшчими електромагнгтними комутацшними пристроями. ЦифровГ (електронш) виконують комутащю за допомогою нашвпровщникових приладГв, мГкросхем та сучасно!' електрошки. До складу АТС входять:

• комутацшна система i керуючГ пристро!';

• ввщш пристро!' для шдключення телефонних лшш зв'язку до комутацшно! системи;

• установка електричного живлення;

• допомГжш пристро!' (вентиляцшш, опалювальш та ш.). Автоматизащя процешв комутацп здшснюеться в рамках вимог Сдино!'

автоматизовано!' системи зв'язку, в якш передбачена передача вшх видГв шформацп (телефонною, телеграфною, передачГ даних та ш.) за допомогою ушверсальних комутацшних пристро'в, по одних i тих же каналах зв'язку.

6.1.4. Кабельш та слабкострумовi лши

Мережа електропостачання виконуе двГ основш функцп: здшснюе паралельну роботу джерел живлення i розподшяе енергш серед райошв мюта. ПодГбш мережГ виконують у виглядГ кшьця. Напруга кшьцево! мережГ визначаеться розмГрами мюта. Для великих i дуже великих мют вона виконуеться на напругу 110...220 кВ.

Схеми живлення ланцюпв 6...10 кВ використовують в системах електропостачання великих промислових i комунальних шдприемств, а також для живлення мюько!' розподшьно!' мережГ загального користування.

Розподшьш мережГ залежно вщ рГвня надшност споживачГв подшяються

на так1 види:

npo^i радiалbнi мережi з мш1мальною надшшстю;

петелът схеми (як1 мають двоб1чне живлення) як найбшьш розповсюджеш для розпод1льних мереж м1ста;

петелът автоматизоваю мережi. Автоматичне введення резерву застосоване для найбшьш в1дпов1дальних споживач1в.

Споживачем електрично! енергп називаеться електроприймач або група електроприймач1в, об'еднаних технолог1чним процесом i розм1щених на певн1й територп.

Вир1шальна роль електроенергп у забезпеченш нормально! життед1яльност1 м1ста потребуе високо! над1йност1 електропостачання. Приймачем електрично! енергп (електроприймачем) називаеться апарат, агрегат, мехашзм, призначений для перетворення електрично! енергп в шш1 види енергп.

Приймач1 електроенергп розподшяються на так1 групи:

• приймач1 трифазного струму напругою до 1000 В, частотою 50 Гц;

• приймач1 трифазного струму напругою вище 1000 В, частотою 50 Гц;

• приймач1 однофазного струму напругою до 1000В, частотою 50 Гц;

• приймач1, що працюють з частотою, вщмшною в1д 50 Гц, i живляться в1д перетворювальних шдстанцш i установок;

• приймач1 постшного струму, що живляться в1д перетворювальних шдстанцш i установок.

Основний р1зновид струму, на якому працюе б1льш1сть електричних приймач1в - зм1нний трифазний струм частотою 50 Гц.

Електроприймачi споживачiв под1ляються на три категорп. До першог категорп в1дносяться електроприймач1, перерва електропостачання яких може призвести до небезпеки для життя людей, значних втрат у народному господарств1, порушення функцюнування особливо важливих елемент1в комунального господарства. Електроприймач1 першо! категорп повинш забезпечуватись електроенерг1ею в1д двох незалежних джерел живлення, перерва електропостачання в1д одного з джерел живлення може бути припустима лише на час автоматичного вщновлення живлення. Особлива за надшшстю група електроприймач1в першо! категорп повинна передбачати додаткове живлення в1д третього незалежного джерела живлення.

До другоХ категорп в1дносяться електроприймач1, перерва електропостачання яких призводить до масового зменшення вироблення продукцп, масовим простоям робгтникГв, механ1зм1в i промислового транспорту, порушення нормально! д1яльност1 мешканщв м1ста. Електроприймач1 друго! категор1! забезпечуються електроенерг1ею в1д двох

незалежних джерел живлення.

При порушенш електропостачання вщ одного з джерел живлення припустимГ перерви, необхщт для включення резервного живлення черговим персоналом. Припустиме живлення електроприймачГв одшею повГтряною лшГею (ПЛ) або двох ланцюговою кабельною при забезпеченш аваршного ремонту ще! лшп за час не бшьше 1 доби.

До третьог категорп вщносяться вс шшГ електроприймачГ, як не шдходять до перших двох. Живлення цих приймачГв допускаеться вгд одного джерела живлення при умовГ ремонту системи протягом не бшьше доби.

Схема електропостачання мюта, яка вщповщае вимогам до рацюнально!' схеми, базуеться на системГ напруг 110/10 кВ. Мережу виконують у виглядГ дволанцюгового кшьця, яке охоплюе мюто i виконуе роль збГрних шин, як приймають енергш вщ центрГв живлення, що розташоваш на окра'нах або за межами мюта. Глибок вводи в райони з високою щшьшстю i поверховютю забудови виконуються кабельними лшями 110 кВ. Пропускна здатшсть кшьця 110 кВ повинна забезпечувати перетики потужност в нормальних i шсляаваршних режимах при вщключенш окремих елеменпв мережГ.

Передача електрично!' енергп вгд електричних станцш до споживачГв здшснюеться за допомогою повГтряних i кабельних електричних мереж.

Повтрят електричм мережi

На позамюьких територГях частше застосовують повгтряний метод прокладання електричних мереж на високих опорах. Основними елементами повгтряно! лшп е опори, що шдтримують проводи на певнш висот вгд землц проводи для передачГ енергп; Гзолятори та арматура для кршлення.

Опори за призначенням подГляють на промГжш, кутовГ й кшцевь

Промiжнi опори забезпечують шдтримання проводГв мГж двома анкерними опорами.

Анкерю опори призначеш для жорсткого закршлення на них проводГв повгтряно!' лшп. При обривГ проводу мГж двома анкерними опорами одна повинна сприймати однобГчний натяг проводГв з шшою лшею.

Кутовi опори встановлюють у мюцях повороту траси повгтряно!' лшп.

Rrn^ei опори анкерного типу встановлюють на початку i в кшщ повгтряно!' лшп. На цих опорах натяг проводГв лшп дГе постшно.

Виготовляють опори залГзними, залГзобетонними i дерев'яними. Останш застосовують у невеликих населених пунктах i сшьськш мюцевость Найбшьш довговГчш збГрш залГзобетонш опори промислового виготовлення.

Вщстань мГж опорами визначаеться розрахунком на мехашчну мщшсть залежно вгд перерГзу, марки проводу, типу опор, швидкост вГтру й наявност ожеледь

Проводи для пов1тряних лшш виготовляють з мщ, алюм1н1ю, стал1 й сплав1в. Перер1з (д1аметр) провод1в та ix габарити залежать в1д номшально! напруги й м1сця проходження лши. Габаритами повгтряно! лши називають в1дстань по вертикал1 в1д найнижчо! точки проводу до земл1 або до води при перехрещенш з водною перепоною.

Проводи на опорах закршляють за допомогою фарфорових 1золятор1в. Тип 1золятор1в залежить в1д номшально! напруги електричного струму за перер1зом провод1в.

Велика насичешсть м1ських вулиць наземними спорудами не дозволяе застосувати повгтряну прокладку електромереж. Ix застосування обмежуеться малоповерховою забудовою та в якост1 осв1тлювальних мереж.

Кабельн лши

Струмоведуч1 жили кабел1в виконують 1з м1д1 або алюмшш. Розр1зняють кабел1 з 1золяц1ею 1з паперових стр1чок з1 спещальним просоченням, з гуми i з пластмаси. Для кабел1в високо! напруги (110...525 кВ) застосовують мастилонаповнен1 трубопроводи. При прокладщ кабел1в у м1сцях з можливою механ1чною д1ею використовують бронепокрови. Броня виконуеться 1з сталево! стр1чки або дроту. У грунтах, як1 вм1щують речовини, що порушують оболонку кабелю, а також у зонах, що небезпечш через д1ю електрокорозп, застосовують кабел1 з свинцевою оболонкою i посиленими захисними покривами титв Б_л i Б_2л або з алюм1тевою оболонкою i особливо посиленим (у сполошному вологостшкому пластмасовому шлангу) захисними покривами тишв Б_в i Б_п.

Нин1 застосовують, як правило, кабел1 з алюм1н1евими жилами в алюмш1евш або пластмасов1й оболонцг

Виб1р перер1зу кабельно! лши виконують за нормативним значенням щ1льност1 потоку. Перер1з жили кабелю повинен в1дпов1дати умовам допустимого нагр1ву в нормальних й п1сляавар1йних режимах. Для кожно! кабельно! лши встановлюють допустим1 струмов1 навантаження, як1 визначаються по дшянщ траси з найнесприятлив1шими тепловими умовами при довжиш д1лянки не менше 10 м.

При прокладанш траси кабельно! л1н1! треба уникати д1лянок з агресивними грунтами в1дносно металевих оболонок кабел1в. Укладають кабел1 з запасом по довжиш з урахуванням можливих зсув1в грунту i температурних деформацш самого кабелю. Особливу увагу прид1ляють захисту в1д можливих мехашчних пошкоджень кабелю i дотриманню температурного режиму.

З'еднання в1др1зк1в кабелю i заробляння кабелю виконують за допомогою кшцевих з'еднувальних муфт. К1льк1сть з'еднувальних муфт л1н1й, що прокладаються, на 1 км повинна бути не бшьше 4...6 штук, залежно в1д напруги i перер1зу кабелю.

Телефонш кабельш мережГ е необхщною приналежшстю мюького господарства. Основи прокладки i влаштування цих мереж збГгаються з принципами побудови силових електричних мереж.

Джерелом телефошзацп служить АТС або ЦАТС. Введення кабелГв у будинок вщ мюько!' АТС здшснюеться з телефонних розподшьних шаф (ТРШ), що установлюються на зовшштх стшах i в сходових кштках будинк1в або безпосередньо вщ комутацшного щита мюько!' телефонно!' мережГ.

Прокладку траси мюько!' телефонно!' мережГ (МТМ) виконують на основГ робочих креслень. Вона передбачае монтаж трубопроводГв, каналГв, шахт i оглядових пристро'в, як1 призначеш для прокладки i експлуатацп кабелГв зв'язку.

Основним елементом МТМ е шдземш трубопроводи, як прокладаються шд шшохщними й про'зними частинами вулиць. Трубопроводи збирають Гз окремих труб i блоюв з загальною кшьюстю отворГв (каналГв) вщ 1 до 48 i бшьше. По трас трубопроводи роздшяються на окремГ дшянки (прольоти) довжиною до 150 м, як з'еднаш мГж собою шдземними оглядовими пристроями (колодязями).

При прокладанш бетонних блоюв кабельно!' каналГзацп потрГбна перевГрка якост стику елементГв, що з'еднуються, з наступною обмазкою мюця з'еднання цементно-шщаним розчином. Бетонш труби допускають прокладку в декшька рядГв з зсувом стиюв верхнього ряду на 150...200 мм вщносно стик1в нижнього ряду. В кабельнш каналГзацп МТМ використовуються також полГетиленовГ труби, як застосовують в особливих умовах транспортування, зберГгання i прокладки. ПолГетиленовГ труби використовують переважно для малих i однорядних блок1в, для тупикових дшянок i вводГв у будГвль

До оглядових пристро'в МТМ вщносяться колодязГ кабельного каналГзацшного зв'язку. При розробщ проекту конкретного об'екта визначають тип колодязю (з урахуванням перспективи розвитку кабельно!' мережГ на заданий перюд) i способи пдроГзоляцп для запобГгання порушенню колодязГв у грунтах, схильних до рГзних зсувГв.

Кабельш телефонш мережГ виконують також на стовбурах лшш зв'язку. Така лшя зв'язку починаеться з кабельно!' опори, яка обладнана кабельними ящиками i кабельним майданчиком. Опори лшп встановлюють, як правило, на шшохщнш частиш вулиць, а кабель шдвГшують на семижильному сталевому канать При проведенш МТМ по дахах будГвель й для шдвюки розподшьних кабелГв застосовують стоит лшп. Траса прокладаеться по сто'чних опорах, як1 встановлеш, як правило, по гребнях дахГв. Довжина прольоту мГж опорами не повинна перевищувати 80 м. Для кожно!' сто'чно!' опори передбачаеться безпечний шдх1д з робочого майданчика для проведення ремонтно- в1дновлювальних роб1т.

Вв1д кабел1в у буд1влю в1д м1сько! АТС зд1йснюеться або з розподшьних шаф, або безпосередньо в1д комутацшного щита МТМ. В1н може бути шдземним або пов1тряним.

При шдземному способ1 кабель по опор1 опускають у грунт i подають в буд1влю по кабельн1й канал1зацп або застосовують броньований кабель.

П1дземна кабельна канашзащя вводиться безпосередньо в техшчне п1дп1лля, а також на зовтшт ст1ни бокових фасад1в через колектори малого перер1зу. Можливий п1дв1д до стш буд1вл1 броньованого кабелю з виводом по трубопроводах на стшу.

Перед здачею кабельно! лши м1ських мереж зв'язку до експлуатацп виконують ряд вим1рювань i перев1рок електричних параметр1в, а також симетрування лшш зв'язку.

Для запоб1гання попаданню вологи в кабель при пошкодженнях i забезпечення систематичного контролю оболонки i муфт кабель встановлюють п1д постшний надлишковий пов1тряний тиск (0,05-0,1 МПа). Для утримання кабел1в МТМ шд надлишковим тиском використовують стац1онарн1 й пересувш компресорн1 установки. При експлуатацп кабел1в контролюють величину пов1тряного тиску, а також витрату пов1тря, що нагштаеться в кабель.

До м1ських кабельних мереж застосовують заходи щодо захисту частин МТМ в1д корозп. Основш причини корозп оболонок кабелю: струми витоку електричних установок постшного струму (в основному в1д електриф1кованого транспорту), електричн1 процеси в агресивному середовищ1 грунту. Для захисту в1д корозп застосовують наступн1 засоби: 1золююч1 захисн1 покриви, 1золююч1 трубки i колектори, укладка кабел1в, а також електрох1м1чний захист катодними установками.

6.1.5. Техшчна документащя

Для забезпечення належного обслуговування та експлуатацп електроустановок у споживача повинна бути така техшчна документащя:

• техтчт умови на приеднання до електричних мереж та дов1дка про ix виконання, видана власником електричних мереж;

• затверджена проектна документащя (креслення, пояснювальш записки тощо) з ус1ма змшами;

• акти прийняття прихованих роб1т;

• акти випробувань та налагодження електроустановок;

• акти прийняття електроустановок в експлуатащю, виконавч1 схеми первинних i вторинних електричних з'еднань;

• акти розмежування електричних мереж за балансовою належшстю та експлуатацшною вщповщальшстю м1ж споживачем i електропередавальною оргашзащею;

• техн1чн1 паспорти основного електрообладнання, буд1вель i споруд об'ект1в, сертиф1кати на електрообладнання i матер1али, що тдлягають сертифжацп;

• шструкцп з експлуатацп електроустановок, кр1м того, споживач повинен мати:

а) посадов1 шструкцп, шструкцп з охорони пращ та пожежно! безпеки на кожному робочому м1сщ, програми пщготовки прац1вник1в (як1, як правило, повинш знаходитись у кожному структурному шдроздш пщприемства чи самостшно! виробничо! д1льниц1 споживача);

б) договори про постачання електрично! енергп, а у раз1 передавання електрично! енергп посл1довно мережами декГлькох суб'ект1в господарювання - договори про спшьне використання технолопчних електричних мереж (про техшчне забезпечення електропостачання споживача).

Для структурного шдроздшу пщприемства чи самостшно! виробничо! д1льниц1 споживача необх1дно мати:

• паспортш карти або журнали з переписом електроустановок та засоб1в захисту 1з зазначенням ix техн1чних даних, а також присвоеними !м швентарними номерами (до паспортних карт або журнал1в додаються протоколи та акти випробувань, ремонту i рев1з1! обладнання);

• креслення електрообладнання, електроустановок i споруд, комплекти креслень запасних частин, виконавч1 креслення трас пов1тряних та кабельних лшш, кабельш журнали;

• креслення пщземних кабельних трас i заземлювальних пристро!в з прив'язками до буд1вель i пост1йних споруд, а також 1з зазначенням м1сць установлення з'еднувальних муфт кабел1в i перетишв !х з шшими комун1кац1ями;

• загальш схеми електропостачання, складен1 для споживача в цшому та для окремих цех1в i д1льниць;

• комплект експлуатацшних шструкцш з обслуговування електроустановок цеху, дшьнищ;

• акти або письмов1 розпорядження кер1вника споживача про розмежування електричних мереж за балансовою належшстю i експлуатацшною вщповщальшстю м1ж структурними п1дрозд1лами.

Для кожно! електроустановки повинн1 бути складен1 i затверджен1 особою, в1дпов1дальною за електрогосподарство, та узгоджен1 в установленому порядку однолшшш схеми електричних з'еднань ус1х напруг для нормальних

режимГв роботи обладнання.

Ус змши в схемах електроустановок, зроблеш шд час експлуатацп, повинш вщображатись у схемах i кресленнях та бути шдтверджеш записами в оперативному журнал^ як вказують причину i дату внесення змш та прГзвище особи, яка внесла змши.

Вгдомост про змши в схемах повинш доводитися до вшх пращвниюв (Гз записом в оперативному журнал^, для яких е обов'язковим знання цих схем.

Електричш (технолопчш) схеми повинш переглядатися на !х вщповщтсть фактичним експлуатацшним не рщше одного разу на три роки з вщмгткою в них про перевГрку.

1нструкцп з експлуатацп устаткування, а також шшГ шструкцп стосовно експлуатацп обладнання переглядаються один раз на три роки.

Комплект необхщних схем електропостачання повинен бути на робочому мющ в особи, вщповщально! за електрогосподарство.

Комплект оперативних схем електроустановок даного цеху, дшьнищ та електроустановок, електрично з'еднаних з шшими цехами i дшьницями, повинен зберГгатись у чергового цеху, дшьнищ.

Основш електричнГ схеми електроустановки вивГшуються на видному мГсцГ в примщенш дано!' електроустановки.

Порядок експлуатацГ!' електроустановок споживачГв, як1 безпосередньо пГдключенГ до мережГ електропередавально!' органГзацГ!', установлюеться положенням про взаемовщносини оперативних працГвник1в споживача з пращвниками електропередавально!' органГзацГ!', яке узгоджене з щею органГзацГею.

Забороняеться тдключення електроустановок споживача до мережГ електропередавально!' органГзацГ!' без затвердження такого положення.

6.2. Оргашзащя експлуатащ'1 силових I слабкострумових мереж

6.2.1. Оргашзацшна структура енергетичного шдприемства

Основними загальними документами, що регламентують завдання служби експлуатацп являються Правила техшчно!' експлуатацп електроустановок споживачГв [30] i Правила техшки безпеки при експлуатацп електроустановок споживачГв [31]. У завдання служби експлуатацп входить виконання приймальних i профшактичних заходГв, поточнГ i каштальш ремонти.

Державний нагляд в електроенергетицГ здшснюють Державна ГнспекцГя з експлуатацГ!' електричних станцш i мереж, Головна державна шспекщя з нагляду за ядерною i радГацГйною безпекою, Державна шспекщя з енергетичного нагляду за режимами споживання електрично! та теплово! енергп. Управлшня з нагляду в енергетищ Держнаглядохоронпращ, органи, що контролюють пожежну безпеку, рад1ацшну безпеку, екологш, водш ресурси, саштарний стан енергооб'ект1в в порядку й обсяз1, установленому Каб1нетом М1н1стр1в Укра!ни.

На кожному енергооб'ект1, в1дпов1дно до положення про структурш п1дрозд1ли, затвердженого кер1вником енергооб'екта, повинн1 бути розподшеш границ1 i функц1! м1ж структурними п1дрозд1лами (цехами, д1льницями, лаборатор1ями, службами) з обслуговування устаткування, буд1вель, споруд i комун1кац1й.

В електроенергетиц1 Укра!ни д1е едина централ1зована диспетчерська система оперативно-технолопчного керування виробництвом, передачею i розпод1лом електрично! енерг1! з урахуванням режим1в централ1зованого теплопостачання. Централ1зована диспетчерська система об'еднуе роботу вс1х р1вшв оперативно-диспетчерського управл1ння, що д1ють в електроенергетичнш галуз1 ОЕС Укра!ни.

Централ1зоване диспетчерське керування поширюеться на вс1 суб'екти п1дприемницько! д1яльност1 електроенергетики, шдключеш до ОЕС Укра!ни, а також на м1ждержавш електричн1 зв'язки з енергосистемами сум1жних держав.

В ОЕС Укра!ни оперативно-диспетчерське керування повинно бути оргашзоване за 1ерарх1чною структурою, що передбачае розподш функц1й оперативного керування м1ж окремими р1внями, а також обов'язкову п1дпорядкован1сть нижчих р1вн1в оперативного керування вищим.

Оргашзацшну структуру оперативно-диспетчерського керування в ОЕС Укра!ни в1д р1вня НЕК "Укренерго" до р1вня енергопостачальних компан1й i електростанц1й системного значення енерго-генерувальних компан1й (ТЕС з енергоблоками, АЕС, ГЕС Дншровського та Дшстровського каскад1в) визначае НЕК "Укренерго" як орган вищого р1вня оперативно-диспетчерського управлшня ОЕС Укра!ни, уповноважений Мшпаливенерго.

Структуру оперативного керування на енергооб'ектах несистемного значення в енергогенерувальних i енергопостачальних компан1ях або самост1йних суб'ект1в електроенергетики встановлюе кер1вництво цих енергокомпанш (суб'ект1в) з дотриманням вимог цих Правил i за узгодженням з регюнальними ЕЕС.

Функц1! оперативного керування виконують:

• в ОЕС Укра!ни - диспетчерська служба НЕК "Укренерго";

• в ЕЕС - центральна диспетчерська служба (ЦДС) ЕЕС, а в структурних шдроздшах ЕЕС мапстральних електричних мережах (МЕМ) оперативно- диспетчерська служба (ОДС) або оперативно-диспетчерськГ групи (ОДГ) МЕМ,

оперативний персонал шдстанцш 220 кВ i вище;

• на електростанщях, джерелах теплопостачання (ДТ) енергокомпанш, самостшних суб'еклв з виробництва електрично!' i теплово!' енергп - оперативний персонал у змшГ електростанцш, ДТ тощо;

• в енергопостачальнш компанп-диспетчерська служба енергокомпанп, диспетчерськ1 служби електромереж або ОДГ райошв електричних мереж (РЕМ), оперативний персонал шдстанцш 110-150 кВ, оперативний персонал генерувальних джерел енергопостачально!' компанп;

• у тепловш мережГ - диспетчерська служба енергопостачально!' компанп, оперативний персонал ТЕЦ i самостшних суб'еклв, оперативно-диспетчерськ1 служби райошв теплових мереж i оперативний персонал ДТ.

У мюьких розподГльних мережах без територГального дГлення створюються наступнГ виробничГ служби: виробничо-техшчна; оперативно-диспетчерська; служба захисту, вимГрГв i випробувань; служба лГнГй; служба шдстанцш; служба вуличного освгтлення; служба мехашзацп; група капГтального ремонту будГвель.

У електромережах з територГальним шдроздшом створюються централГзованГ служби, аналогГчнГ вище перелГченим, i служби мережевих райошв. Приклад структури мережевого району приведена на рис. 6.2.1.1.

Рис. 6.2.1.1 - Структура мережевого району

6.2.2. Техшчна експлуатащя джерел електропостачання

Основним завданням i обов'язками пращвникГв джерел електропостачання е:

• виробництво, передача i постачання електрично! i теплово! енергп споживачам;

• шдтримання устаткування i споруд у стан1 експлуатац1йно! роботоздатност1 i готовност1;

• забезпечення максимально! надшност1 енерговиробництва й економ1чност1, регламентовано! енергетичними характеристиками устаткування;

• забезпечення ефективного паливовикористання з застосуванням енергоощадних технологш;

• дотримання вимог промислово! i пожежно! безпеки в процес1 експлуатацп устаткування, буд1вель i споруд;

• виконання саштарно-ппешчних вимог i вимог охорони i безпеки

прац1;

• дотримання вимог Закону Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" та НД, що стосуються зменшення шк1дливого впливу енерговиробництва на людей i навколишне середовище;

• дотримання оперативно-диспетчерсько! дисциплши;

• дотримання i п1двищення культури експлуатацп. Кр1м того, для пращвникГв експлуатуючо! орган1зац1! АЕС i пращвникГв АЕС, а також прац1вник1в шдприемств i орган1зац1й, як1 надають послуги АЕС з проектування, буд1вництва, монтажу, налагодження, досл1джень, випробувань, д1агностики, ремонту е обов'язковим дотримання меж i умов безпечно! експлуатац1! систем i устаткування, правил ядерно! i рад1ацшно! безпеки, норм рад1ац1йно! безпеки, культури безпеки.

Повшстю зак1нчен1 буд1вництвом джерела електропостачання та теплопостачання, а також, залежно в1д складност1 енергооб'екта, ix черги i пусков1 комплекси, повинш бути прийнят1 в експлуатац1ю зпдно з чинними нормативними документами (роздш 4.1) та СОУ-Н ЕЕ 20.401:2006 [32]. Вимоги цих НД поширюються також на приймання в експлуатащю енергооб'екпв шсля розширення, модершзацп, техшчного переоснащення.

Приймання в здшснюеться державними приймальними ком1с1ями або державними техшчними ком1с1ями (для енергооб'екпв недержавно! форми власност1) в обсяз1 пускового комплексу, представленого генеральним проектувальником (розд1л 1.4).

Державш техтчт комш! призначаються районними чи мюькими виконкомами мюцевих рад. Експлуатащя об'екпв, не прийнятих державними приймальними комшями або державними техшчними комшями, забороняеться.

На ус види ремонлв устаткування, будГвель i споруд енергооб'екпв повинш бути складеш перспективш (п'ятирГчш) та рГчш графГки, затверджеш керГвником енергокомпанп, як1 можуть щорГчно корегуватися з урахуванням результат нагляду (контролю) за !хтм станом.

ГрафГки ремонлв устаткування i споруд, що впливають на змшу обсяпв виробництва або умов передачГ електрично!' енергп i тепла, повинш бути погоджеш з диспетчерською службою НЕК "Укренерго".

МГсячш графГки ремонлв загальностанцшного i допомГжного устаткування складаються на шдставГ рГчних графшв, а також у разГ необхщност ремонту за фактичним станом, узгоджуються з виконавцями i затверджуються техшчним керГвником енергооб'екта. МГсячт графГки допускаеться складати у виглядГ мюячних плашв робгт.

Перюдичшсть i тривалють ушх видГв ремонту, а також тривалють щорГчного простою устаткування в ремонт встановлюються, виходячи з планованих обсяпв ремонтних робгт, визначених на шдставГ його фактичного техшчного стану.

Каштальш ремонти основного устаткування енергооб'екпв (енергоблоки, котли, реакторш установки, турбши) повинш проводитись в термши за затвердженими у встановленому порядку графжами, але не шзшше, шж через 4 роки шсля введення в експлуатацш, основних трансформаторГв i трансформаторГв ВП - не шзшше, шж через 12 рок1в шсля введення !х в експлуатацш, а надалГ - за необхщшстю, залежно вщ часу напрацювання, техшчного стану i результатв дГагностування устаткування.

У кожному конкретному випадку ршення про перенесення каштального ремонту основного устаткування приймаеться шдивщуально за погодженням з органами Державного нагляду в електроенергетищ.

Перед виведенням у каштальний ремонт устаткування i споруд за графжом, але не шзшше шж за 2 мюящ до початку ремонту, повинш бути визначеш обсяги робгт з журналГв дефекпв, аналГзу роботи, фактичного стану, установленого перевГркою, обстеженням i дГагностикою в мГжремонтний перюд з урахуванням заходГв перспективного графжа ремонту. Остаточна дефектащя виведеного в ремонт устаткування, уточнения фГзичних обсяпв робгт i коректування, у разГ необхщностГ, графжа ремонту повинш бути закшчеш не шзшше, шж через 1/3 тривалост ремонту. У процеш дефектацп повинш бути виявлеш вс дефекти i встановлеш критерп, яким повинно вщповщати в1дремонтоване устаткування i споруди. Перед ремонтом основного устаткування i п1сля його завершення повинш проводитися експрес- випробування з метою одержання даних для анал1зу роботи устаткування i стану окремих вузл1в, уточнення обсяг1в роб1т i оц1нки якост1 ремонту, вщповщно.

Перед початком ремонту повинш бути:

а) складеш вщомост обсягу роб1т i кошторис, як1 уточнюються шсля розкриття i огляду устаткування;

б) складеш граф1к ремонту i проект виконання ремонтних роб1т;

в) пщготовлена необх1дна ремонтна документац1я; складена i затверджена техн1чна документац1я на роботи, передбачеш до виконання в перюд ремонту;

г) заготовлен! в обсяз1 не меншому, н1ж 80 %, зг1дно з в1домостями обсяпв роб1т необх1дн1 матер1али, запасн1 частини, вузли i п1дготовлена необх1дна техшчна документащя;

д) укомплектований i приведений у справний стан i, у раз1 необх1дност1, випробуваний шструмент, пристосування, пщйомно-транспортш механ1зми;

е) виконан1 протипожежш заходи, заходи ПОП;

ж) виконаш заходи рад1ац1йно! безпеки, перев1рен1 i п1дготовлен1 до використання засоби захисту персоналу вщ рад1оактивного опром1нення (для АЕС);

й) пщготовлеш засоби зв'язку, у необхщних випадках - засоби телеспостереження (для АЕС);

к) приведет в справний стан постшт (проектш) енергорозводки (газ1в, стиснутого пов1тря, зварювальних мереж, низьковольтних мереж, осв1тлення тощо);

л) укомплектован! з проведенням шструктажу ремонтш бригади.

Пер1одичн1сть i обсяг планового техшчного обслуговування i ремонту устаткування i систем АЕС повинш визначатися вимогами пщтримання !хньо! надшност1 зг1дно з умовами i межами безпечно! експлуатац1!, встановленими в проект! АЕС i приписами контролюючих оргашв.

Необхщшсть виконання непланового техн1чного обслуговування i ремонту устаткування i систем визначаеться за результатами нагляду за !хшм станом.

Плановий ремонт реакторно! установки повинен виконуватися вщповщно до затвердженого граф1ка i, як правило, приурочений до часу перевантаження ядерного палива до ядерного реактору.

6.2.3. Випробування и прийомка в експлуатащю тп та атс

Перед прийманням в експлуатащю енергооб'екта (пускового комплексу) повинш бути проведен!:

• шдивщуальш випробування устаткування i функщональш

випробування окремих систем;

• пробний пуск основного i допом1жного устаткування;

• комплексне випробування устаткування.

1ндив1дуальш випробування устаткування i функщональш випробування окремих систем виконуе генеральний шдрядчик з буд1вництва 1з залученням пуско-налагоджувальних оргашзацш i персоналу замовника. Комплексне опробування устаткування i окремих систем виконуе замовник 1з залученням пусконалагоджувальних оргашзацш i персоналу генерального п1дрядчика шсля закшчення ус1х буд1вельних i монтажних роб1т на даному вузл1.

Перед шдивщуальними i функц1ональними випробуваннями повинно бути перев1рене виконання: вимог i положень Правил [31], Державних буд1вельних норм, стандарт1в, норм технолог1чного проектування, правил державного регулювання i нагляду, правил улаштування електроустановок, правил охорони пращ i промислово! сан1тар1!, правил i норм з рад1ац1йно! безпеки (для АЕС), правил вибухо- i пожежобезпеки, вказ1вок завод1в- виробник1в, шструкцш з монтажу устаткування тощо.

Початком пуско-налагоджувальних робгт на електротехшчному устаткуванш, засобах автоматизац1! i вим1рювань та в1дображення 1нформац1! потр1бно вважати початок робгт з налагодження, випробувань i п1слямонтажно! перев1рки пристро!в, систем i вузл1в устаткування.

Перед початком проведення пуско-налагоджувальних роб1т (до приймання напруги в системи енергопостачання устаткування) установлюеться експлуатац1йний режим i обслуговування оперативним експлуатац1йним персоналом.

Дефекти i недоробки, допущен! шд час буд1вництва i монтажу, а також дефекти устаткування, виявлеш в процес1 шдивщуальних i функц1ональних випробувань, повинш бути усунеш буд1вельними, монтажними оргашзащями i заводами-виробниками до початку комплексного опробування.

Пробш пуски енергетичного устаткування до комплексного опробування повинш бути проведен! генеральним шдрядчиком шд безпосередн1м контролем замовника.

П1д час пробного пуску повинна бути:

• перев1рена роботоздатшсть устаткування i технолопчних схем,

безпека !хньо! експлуатац1!;

• перевгренг i настроенг всг системи контролю i керування, у тому числГ автоматичш регулятори, як не потребують режимного налагодження, захисти i блокування, пристро!' сигналГзацп i засоби вимГрювально!' техшки (ЗВТ);

• перевГрена готовшсть устаткування до комплексного опробування. Перед пробним пуском повинш бути шдготовлеш умови для надшно! i

безпечно!' експлуатацп енергооб'екта:

• укомплектований, навчений (з перевГркою знань) експлуатацшний i ремонтний персонал, розроблеш експлуатацшш шструкцп та оперативш схеми, техшчна документащя з облжу i звГтностц

• шдготовлеш запаси палива, води, матерГалГв, шструменпв i запасних частин;

• введет в дш ЗДТК з лшями зв'язку, системи пожежно!' сигналГзацп i пожежогасГння, аварГйного освгтлення, вентиляцГ!' i кондицГювання;

• змонтоваш i налагодженГ системи контролю i керування;

• випробуванГ передбаченГ проектом очисш споруди, включаючи очищення димових газГв;

• перевГрене устаткування для можливост забезпечення власних потреб ТЕС на випадок '' повного знеструмлення;

• отриманий дозвГл на експлуатацГю енергооб'екта вщ контролюючих i наглядових органГв.

Шд час комплексного опробування повинна бути перевГрена сумюна робота основних агрегатв i всього допомГжного устаткування шд навантаженням.

Початком комплексного опробування енергоустановки вважаеться момент включення И в мережу або шд навантаження.

Забороняеться комплексне опробування за схемами, не передбаченими проектом, а також без передбачених проектом очисних споруд, в тому числГ очищення димових газГв.

Шд час комплексного опробування повинш бути включеш у повному обсязГ передбачеш проектом ЗВТ, блокування, пристро!' сигнал1зацп i дистанцшного керування, захисти й автоматичш регулятори, яю не потребують режимного налагодження.

Комплексне опробування устаткування вважаеться проведеним за умови нормально!' i неперервно!' роботи основного устаткування протягом 72 год на основному паливГ з номшальним навантаженням i проектними параметрами пари для ТЕС i ТЕЦ; проектною температурою продукпв згоряння - для газотурбшних установок (ГТУ); проектними напором i витратою води для ГЕС;

швидк1стю в1тру для ВЕС i одночасно! або почергово! роботи всього допом1жного устаткування, яке входить у пусковий комплекс.

В електричних мережах комплексне опробування вважаеться проведеним за умови нормально! i безперервно! роботи тд навантаженням устаткування п1дстанц1й протягом 72 год, а лшш електропередач - протягом 24 год.

У теплових мережах комплексне опробування вважаеться проведеним за умови нормально! та безперервно! роботи устаткування шд навантаженням протягом 24 год з номшальним тиском, передбаченим проектом.

Для турбш, оснащених системою автоматичного пуску i зупину обов'язковою умовою комплексного опробування, кр1м цього, е усшшне проведення автоматичних пуск1в i зупишв:

• для ТЕС, АЕС, ГЕС - не менше трьох;

• для ГТУ - не менше десяти;

• для ВЕС - не менше п'яти.

Для ВЕС також повинна бути перев1рена система керування в1тровими електроустановками (ВЕУ) i захисту в1д шдвищення частоти обертання у випадку в1дключення ВЕУ в1д мереж1, а також у раз1 зникнення напруги живлення ВП.

Якщо комплексне опробування не може бути проведене на основному палив1 з номшальним навантаженням i проектними параметрами пари для ТЕС i ТЕЦ; проектною температурою продукт1в згорання для ГТУ; проектними напор1 i витрат1 води для ГЕС; швидк1стю в1тру для ВЕС, або якщо навантаження для шдстанцп i л1н1й електропередач чи параметри теплонос1я для теплових мереж не можуть бути досягнут1 через будь-як1 причини, не пов'язан1 з невиконанням роб1т, передбачених пусковим комплексом, - р1шення провести комплексне опробування на резервному палив1, а також параметри! навантаження встановлюються державною приймальною ком1с1ею або ком1с1ею, призначеною кер1вником енергооб'екта, i обумовлюються в акт1 приймання в експлуатащю пускового комплексу.

П1д час експлуатацп трансформатор1в (автотрансформатор1в) i оливних реактор1в (дал1 реактор1в) повинна бути забезпечена ix тривала i над1йна робота шляхом:

• дотримання навантажувальних i температурних режим1в, р1вня напруги, характеристик оливи й Гзоляцп у межах встановлених норм;

• утримування в справному сташ пристро!в охолодження, регулювання напруги, захисту оливи та шших елемент1в.

Огляд трансформатор1в (реактор1в) без !х вимкнення, з записом в оперативнш документац1!, повинен бути проведений в так1 терм1ни: а) в установках з постшним чергуванням персоналу:

• головних трансформаторГв електростанцш i шдстанцш, основних i резервних трансформаторГв ВП i реакторГв - один раз на добу;

• шших трансформаторГв - один раз на тиждень; б) в установках без постшного чергування персоналу - не рщше одного разу на мюяць або одночасно з шшим устаткуванням, яке необхщно оглядати частше; в) в трансформаторних пунктах - не рщше одного разу на 6 мюящв.

Залежно вщ мюцевих умов i стану трансформаторГв (реакторГв) техшчний керГвник енергооб'екта може змшити вказаш термши.

Поточш ремонти трансформаторГв (реакторГв) повинш бути проведет залежно вщ !х стану i в мГру необхщностГ. Перюдичшсть поточних ремонлв встановлюе техшчний керГвник енергооб'екта. Ремонт необхщно виконувати зпдно Гз затвердженими графжом i обсягом.

Каштальш ремонти необхщно проводити:

• трансформаторГв напругою 110-150 кВ потужшстю 63 МВА i бшьшою, трансформаторГв напругою 220 кВ i вищою, реакторГв, трансформаторГв основно!' схеми та основних трансформаторГв ВП електростанцш - не шзшше шж через 12 роюв шсля введення в експлуатацш з врахуванням результатв профшактичних випробувань, а надалГ - в мГру необхщност залежно вщ результатв випробувань i !х стану;

• шших трансформаторГв - залежно вщ результатв випробувань i !х

стану.

Профшактичш випробування трансформаторГв (реакторГв) повинш бути оргашзоваш вщповщно до ГКД 34.20.302, шструкцш заводГв-виробниюв та шших НД.

6.2.4. Випробування I прийомка силових I слабоструменевих мереж

Шд час здачГ в експлуатацш кабельних лшш на напругу понад 1000 В крГм документацп (роздш 6.1.5), i галузевими правилами приймання, повинш бути оформлеш та передан енергооб'ектовг

• виконавче креслення траси з нанесенням мюць встановлення з'еднувальних муфт, виконане в масштабах 1:200 або 1:500 залежно вщ розвитку комушкацш у даному райош траси;

• вщкоректований проект кабельно!' лшп, який для кабельних лшш на напругу 110 кВ i вищу повинна погоджувати експлуатуюча оргашзащя й, у випадку змши марки кабелю, - завод-виробник i експлуатуюча оргашзащя;

• креслення профшю кабельно!' лшп в мюцях перетину з дорогами й шшими комушкащями для кабельних лшш на напругу 35 кВ i для особливо складних трас кабельних лшш на напругу 6-10 кВ;

• акти стану кабел1в на барабанах, а в раз1 необхщност1, протоколи розбирання й огляду зразюв (для Гмпортних кабел1в розбирання обов'язкове);

• кабельний журнал;

• швентарний опис ус1х елемент1в кабельно! лши;

• акти буд1вельних i прихованих робгт з1 схемами нанесення перетишв i зближень кабел1в з ус1ма пщземними комушкащями;

• акти на монтаж кабельних муфт;

• акти приймання траншей, блоюв, труб, канашв шд монтаж;

• акти на монтаж пристро!в для захисту кабельних лшш вщ електрох1м1чно! корозп, а також результати корозшних випробувань вщповщно до проекту;

• протокол вим1рювання опору Гзоляцп та випробувань Гзоляцп кабельно! лши пщвищеною напругою шсля прокладання;

• акти огляду кабел1в, прокладених у траншеях i каналах, перед закриттям;

• протокол прогр1вання кабел1в на барабанах перед прокладанням, коли температура е нижчою вщ нуля;

• акт перев1рки й випробування автоматичних стац1онарних установок, систем пожежогасшня i пожежно! сигнал1зац1!.

Кр1м перераховано! документац1!, п1д час приймання в експлуатащю кабельно! лши напругою 110 кВ i вище, монтажною оргашзащею повинн1 бути додатково передан! енергооб'ектов1:

• виконавч1 висотн1 позначки кабелю та пщживлювально! апаратури (для лшш 110-220 кВ низького тиску);

• протоколи випробувань оливи у вс1х елементах лшш;

• акти просочувальних випробувань;

• акти опробування i випробувань пщживлювальних агрегат1в на лш1ях високого тиску;

• акти перев1рки систем сигнал1зац1! тиску;

• акти про зусилля тяжшня пщ час прокладання;

• протоколи випробувань захисних покритпв п1двищеною напругою шсля прокладання;

• протоколи заводських випробувань кабел1в, муфт та п1дживлювально! апаратури;

• акти випробувань пристро!в автоматичного пщгр1ву муфт;

• протоколи вим1рювань струму по струмопров1дних жилах та оболонках (екранах) кожно! фази;

• протоколи вим1рювань робочо! емност1 жил кабел1в;

• протоколи вим1рювань активного опору 1золяц1!;

• протоколи вимГрювань перехщного опору контакту "жила кабелю -

наконечник";

• протоколи вимГрювань опору заземлення колодязГв i к1нцевих муфт.

Шд час здачГ в експлуатацш кабельних лшш на напругу до 1000 В повинш бути оформлеш i передаш замовниковь

• кабельний журнал;

• вщкоректований за фактом проект лшш;

• протоколи випробувань та вимГрювань.

Прокладання i монтаж кабельних лшш ушх напруг повинш бути виконаш шд техшчним наглядом експлуатуючо!' оргашзацп.

У районах з електрифжованим рейковим транспортом або з агресивними грунтами кабельна лтя може бути прийнята до експлуатацп тшьки шсля виконання И антикорозшного захисту. У цих районах на кабельних лтях необхщно проводити вимГри блукаючих струмГв, складати i систематично коригувати потенцшш дГаграми кабельно!' мережГ (або окремих дшянок) та карти грунтових корозшних зон. У мюцях, де оргашзований спшьний антикорозшний захист для вшх тдземних комушкацш, зняття потенцшних дГаграм не потрГбне.

Потенщали кабелГв необхщно вимГрювати в зонах блукаючих струмГв, мГсцях зближення силових кабелГв з трубопроводами i кабелями зв'язку, що мають катодний захист, i на дшянках кабелГв, оснащених пристроями захисту вщ корозп.

Служби енергооб'екпв, що експлуатують кабельш мережГ, повинш мати лабораторп, оснащеш апаратами для визначення мюць пошкодження кабелю, вимГрювальними приладами та пересувними вимГрювальними й випробувальними установками.

Кабельш лшп необхщно профшактично перюдично випробовувати шдвищеною напругою постшного струму вщповщно до вимог ГКД 34.20.302 за графжом, який затверджуе техшчний керГвник енергооб'екта.

Необхщшсть позачергових випробувань на кабельних лшях шсля ремонтних робгт або розкопок, пов'язаних з розкриттям трас, визначае керГвник енергооб'екта, що експлуатуе електричш мережГ.

Зразки пошкоджених кабелГв та пошкоджеш кабельш муфти повинш шдлягати лабораторним дослщженням для встановлення причин пошкодження i розроблення заходГв для !х запобГгання.

6.2.5. Роботи з техшчного обслуговування й ремонту силових та

слабкострумових мереж

На кожному енергооб'ект для забезпечення безпечно! експлуатацп, надшност та економ1чност1 устаткування, буд1вель i споруд, систем контролю i керування, повинш бути оргашзоваш !хне техшчне обслуговування i ремонти.

Система техшчного обслуговування та ремонту - сукупшсть взаемопов'язаних засоб1в документацп техшчного обслуговування, ремонту й виконавщв, необхщна для пщтримання та вщновлення якост вироб1в, що входять у цю систему.

Обсяг техшчного обслуговування основного устаткування, буд1вель i споруд для пщтримання справного стану в м1жремонтний перюд повинен визначатися на шдстав1 анал1зу фактичного стану, установленого перев1ркою, обстеженням, д1агностикою.

Обсяг i перюдичшсть ремонт1в устаткування i споруд повинш визначатися з умов забезпечення повного або часткового вщновлення !хнього ресурсу вщповщно до чинних норматив1в, а також з урахуванням рекомендованого заводом-виробником регламенту техшчного обслуговування.

Власник енергооб'екта повинен планувати i здшснювати ремонтно- вщновлювальш роботи устаткування. Кошти, що отримаш вщ оптового енергоринку за рахунок передбачено! частини тарифу на техшчне обслуговування i ремонт, повинш використовуватись виключно за ц1льовим призначенням.

В1дпов1дальн1сть за техшчний стан та техшчне обслуговування устаткування, буд1вель i споруд несуть кер1вники енергооб'ект1в i кер1вники енергокомпанш, до складу яких входять щ енергооб'екти.

В1дпов1дальн1сть за ремонти покладаеться на кер1вник1в енергокомпан1й, енергооб'ект1в i ремонтних п1дприемств.

П1д час експлуатацп силових кабельних лшш повинно бути проведене техшчне обслуговування та ремонт, спрямоваш на забезпечення ix надшно! роботи.

Для кожно! кабельно! лшп пщ час введення в експлуатащю повинш бути встановлеш найб1льш1 допустим! струмов1 навантаження.

Навантаження повинн1 бути визначеш на д1лянц1 траси з найпршими тепловими умовами, якщо довжина дшянки становить не менше шж 10 м.

Пщвищення цих навантажень допустиме на пщстав1 теплових випробувань за умови, що нагр1вання жил не буде перевищувати допустимих значень згщно з вимогами техшчних умов i НД. Нагр1вання кабел1в повинно бути перев1рене на д1лянках трас з найпршими умовами охолодження.

В кабельних спорудах повинен бути оргашзований систематичний контроль за тепловим режимом роботи кабелiв, температурою повгтря i роботою вентиляцшних пристро!в.

Температура повгтря усерединi кабельних тунелiв, каналiв i шахт у лiтню пору не повинна перевищувати температуру зовнiшнього пов^я бiльше нiж на 10^оС.

Огляди кабельних лшш необхщно проводити у термши, вказаш в таблицi 6.2.5.1 зпдно з графжом, затвердженим техшчним керiвником енергооб'екта.

Огляд кабельних муфт напругою понад 1000 В необхщно також проводити пщ час огляду електроустаткування.

Таблиця 6.2.5.1 - Перюдичшсть оглядiв мереж електропостачання та споруд на них,

Огляд пщводних кабелiв необхщно проводити в термши, як встановлюе технiчний керiвник енергооб'екта.

Перюдично iнженерно-технiчний персонал повинен проводити вибiрковi контрольнi огляди кабельних лiнiй.

У перюд паводюв i пiсля злив, а також у разi вимкнення кабельно! лши релейним захистом необхщно проводити позачерговi огляди.

У разi виявлення пiд час оглядiв порушень на кабельних лiнiях повиннi бути зроблеш записи в журналi дефекпв та неполадок.

Порушення повиннi бути усунеш в найкоротший термiн.

ТунелГ, шахти, кабельш поверхи та канали на електростанщях i шдстанщях з постшним оперативним обслуговуванням необхщно оглядати не рщше шж один раз на мюяць, а на електростанщях i шдстанщях без постшного оперативного обслуговування - у термши, як встановлюе техшчний керГвник енергооб'екта.

Профшактичш заходи полягають передушм в систематичних обходах лшш. Перюдичш обходи лшш з робочою напругою до 10 кВ слщ вести не рщше за 1 раз в мюяць. Траси кабелГв по мюькш територп i територп шдприемств i шших об'екпв, що охороняються, перевГряються не рщше за 1 раз в 3 мюящ. Профшактичш випробування i вимГри кабельних лшш дозволяють виявити дефекти, що виникли в лшях i муфтах в процес монтажу i експлуатацп.

Перюдичшсть контролю для кабельних лшш, працюючих в нормальних експлуатацшних умовах, встановлена не рщше за 1 раз в 3 роки, в шших випадках вона призначаеться головним шженером мюько!' електрично!' мережГ.

При експлуатацп кабельних лшш вживають заходи для захисту кабелю вщ корозп блукаючими струмами. При сильнш корозп необхщно або змшити трасу кабелю, або прокласти кабелГ в трубах, каналах i тому подГбне, або обмотувати оболонки захисним складом(бГтумом). ХГмГчна i електрохГмГчна корозГя свинцево!' оболонки виникае в тих випадках, коли грунти мютять вапняк, доменш шлаки, оргатчт кислоти, штрати або хлориди. Корозш оболонок кабелю контролюють в термши, що встановлюються вщповщними шструкщями.

У завдання служби експлуатацп входить перевГрка стану Гзоляцп кабельно!' мережГ, облж i зниження втрат енергп в електричних мережах. Втрати електроенергй визначаються як рГзницю мГж кшьюстю енергп, що поступила в електричну мережу з шин електростанцш або шдстанцш, i сумарною кшьюстю, отриманою споживачем на !х введеннях. Втрати вважають у вщсотках вщ кшькосп енергп, що поступила в мережу.

Ремонт кабельних лшш здшснюеться в мГру необхщносл на шдставГ оглядГв, випробувань i перевГрок. Визначивши трасу кабелю, приступають до виявлення мюць. Оператор, що мае приймальну рамку i навушники, рухаеться уздовж траси i по силГ i характеру звуку встановлюе трасу i глибину залягання кабелю.

ТиповГ оргашзацшш структури управлшня шдприемств електричних мереж i виробничих одиниць електричних мереж встановлюються залежно вщ нормативно!' чисельност персоналу. Чисельшсть визначаеться на основГ оцшки елеменпв мереж в умовних одиницях. За умовну одиницю приймають кшьюсть експлуатацшного персоналу на 1 км повеяно! лши напругою 110 кВ (1 од.=0,3 люд.).

Заходи безпеки при проведенш електротехшчних робiт приймають вщповщно до дшчих Правил техшки безпеки i експлуатацп електроустановок мюьких електромереж.

Основнi вимоги до електричних установок включають:

• виключення випадкових дотиюв до частин електроустаткування, що знаходяться пщ напругою;

• виключення небезпечно! для обслуговуючого персоналу напруги на струмоведучих частинах, що нормально знаходяться без напруги;

• надшшсть i зручнiсть обслуговування;

• заходи, застережливi виникнення пожежi i його поширення.

В цшях забезпечення безпечно! експлуатацii електроустановок передбачеш органiзацiйнi i технiчнi заходи з техшки безпеки. Оргашзацшш заходи включають наступне:

• оргашзацш i впровадження безпечних методiв роботи;

• перюдичне навчання i iнструктаж обслуговуючого персоналу;

• контроль i нагляд за виконанням правил техшки безпеки.

До техшчних заходiв вщносяться застосування спещальних захисних засобiв, спецодягу, спецвзуття, обгороджувань i блокування електроустановок. Для зменшення небезпеки поразки людини електричним струмом електричнi установки виконуються iз захисним заземленням. Вщповщальшсть за стан техшки безпеки i охорони працi на експлуатацшних донках покладаеться на майс^в i бригадирiв.

Проведення робiт на кабельних мережах допустиме тшьки шсля вщключення кабелю, перевiрки на його кшцях вiдсутностi напруги i вившування плакатiв типу «Не включати — працюють люди». Роботи проводяться по наряду не менше чим двома робгтниками. Розробку грунту в мюцях розташування дшчих кабелiв необхiдно робити з особливою обережшстю, а починаючи з глибини 0,4 м — тшьки лопатами. Перед початком роботи в колодязях i тунелях !х перевiряють на вщсутшсть горючих i шкiдливих газiв. Огляд колодязiв i тунелiв, а також роботи в них роблять не менше двох робгтниюв.

Розпалювання паяльних ламп, розiгрiв мастики для заливки кабельних муфт i припою при роботах в колодязях i тунелях виконують тшьки ззовш. При цьому необхiдно застосовувати щитки з вогнетривкого матерiалу, що обмежують поширення полум'я.

Вщкрит кабелГ зашивають в короби, а вщкрит муфти шдвшують за допомогою дроту або троса до перекинутих через траншею брушв. Для шдвГшування кабелГв забороняеться використати сусщт кабелГ i трубопроводи.

Роботи потрГбно виконувати в дГелектричних рукавичках i в запобГжних окулярах, стоячи на Гзолюючш основь

Для освгтлення робочих мюць в колодязях, тунелях i колекторах слщ застосовувати переносш лампи напругою 12 В або акумуляторш лГхтарь

Розд1л 7. П1двищення ефективност1 експлуатацп 1нженерних мереж (2 год)

7.1. Економiя енергоресурсiв

Шд енергетичними ресурсами маються на увазГ природш джерела енергп, придатш для використання в житлово-комунальному господарствь

Методи стимулювання економп енергоресуршв подГляються на сощальт, матерГальш i примусовг

Сощальт методи включають заходи морально!' дп на члешв суспшьства - вщ пропаганди до рГзних форм шдивщуального заохочення.

До методГв пропаганди прийомГв i способГв економп енергоресуршв можна вщнести вивГшування на видних мюцях плакатГв, що шюструють щ прийоми i способи; оголошення конкуршв на пропозицп щодо найекономГчшших режимГв роботи i застосування енергозбернаючих пристро'в i технологш; розробку вщповщних пропозицш для рацюналГзаторГв i винахщниюв; забезпечення робгтниюв шструкщями з експлуатацп устаткування, що враховують енергозберГгаючГ прийоми роботи; вивчення i розповсюдження наявного досвщу спорщнених шдприемств з питань економГчних прийомГв експлуатацп устаткування. До форм шдивщуального заохочення можна вщнести накази з оголошенням подяки, статт в газет та ш. Для вживання цих методГв велике значення мае знання закономГрностей сощально!' психологи i шдивщуально!' психГки людини.

З матерГальних методГв в житлово-комунальному господарствГ отримали розповсюдження системи матерГального заохочення за економш енергоресуршв або утримання за перевитрату енергоресуршв. МатерГальш заохочення господарства, шдприемства використовують за цшьовим призначенням — на виплату премш пращвникам, для яких вони установлен^

ПримусовГ методи дИ, спрямоваш на економш енергоресуршв, частше за все виступають як потенцшна можливють у виглядГ закошв, шструкцш, нормативних положень i рекомендацш. 1х виконання перевГряють при контрольно-ревГзшних обстеженнях з оформленням вщповщних розпоряджень.

Якщо при повторному обстеженш рашше встановлене розпорядження не було виконано, то застосовують санкцп, зпдно дшчого законодавства.

Найбшьш дiевими сьогоднi вважаються поеднання матерiальних методiв з примусовими.

Економiя тепловоУ eHeprii'.

Значнi резерви економп палива закладенi в рацiональному архгтектурно- будiвельному проектуваннi нових будiвель.

Неефективна робота системи теплопостачання обумовлена:

• надмiрно великим теплоспоживанням системами опалення будинюв унаслiдок малого термiчного опору будiвельних конструкцiй;

• у деяких випадках нерацюнальним розмiщенням джерел теплоти вщносно споживачiв, що призводить до значних втрат енергп при ii транспортуваннц

• використанням у деяких випадках як джерела районних котелень (РК), а не ТЕЦ (комбiноване одержання тепловоi й електричноi енергii на ТЕЦ ефектившше на 25-30% вщ районних котелень);

• використанням неефективного енергетичного устаткування на ТЕЦ i РК, його зношенiстю;

• неефективною експлуатащею джерел тепла, теплових мереж, систем теплопостачання у будинки за рахунок вщсутност коштiв на щ заходи, особливо в останш роки; це призводить до великих втрат енергп i аварiйних ситуацш;

• зношенiстю i неефективнiстю систем опалення, гарячого водопостачання, а також вентиляцп i кондицiювання;

• вщсутшстю автоматичного регулювання теплових поток1в у системi в цiлому;

• вщсутшстю в повнiй мiрi облiку тепловоi енергii в ланцюзi: джерело- тепловi мережi-споживачi.

У числi найважливiших напрямiв економii енергii на перспективу необхщно видшити наступнi:

• розвиток систем управлшня енергоустановками з використанням сучасних засобiв АСУ на базi М1КРО-ЕОМ;

• використання вторинного тепла та ушх видiв вторинних енергетичних ресуршв;

• збiльшення долi ТЕЦ, що забезпечують комбiноване вироблення електричноi та тепловоi енергii;

• полiпшення теплотехшчних характеристик огороджуючих конструкцiй житлових, адмшютративних i промислових будiвель;

• вдосконалення конструкцш джерел теплоти, теплових мереж та обладнання.

Економiя електричноУ енерп'ь В процесi експлуатацii електричних мереж i електроустаткування житлових будiвель е певш можливостi зниження витрати електроенергп. Частина заходiв по економii вимагае замши або модершзацп встановленого електроустаткування, а деяк - тiльки проведення оргашзацшних заходiв або нескладних реконструкцш, що не вимагають витрат матерiальних i трудових ресурсiв. Електричне освплення квартир здiйснюеться за допомогою свпильниюв загального i мiсцевого освiтлення, як правило, з лампами розжарювання. Сьогодш все ширше впроваджуеться люмшесцентне освплення, що дозволяе без додатково1' витрати енергп створити бшьш висок рiвнi освiтленостi. Крiм того, люмiнесцентнi лампи мають значно бшьший термiн служби i менш чутливi до коливань напруги. Витрата електроенергп на освплення, завдяки переходу на щ лампи, знизився удвiчi.

Основнi рекомендацii зi збереження електроенергii. Цифри в дужках означають процентний показник економп енергп.

При користуванш освплювальними приладами:

• вимикайте свпло, коли воно не потрiбне. Дiйте за принципом; "Хто йде останнiм, гасить свiтло^м! (15 %);

• використайте одну потужну лампу замють небагатьох ламп меншою потужност, наприклад, лампу 100 Вт замють двох по 60 Вт (1 %);

• замiнюйте люмшесцентш лампи, як тiльки вони починають блимати (1%);

• використайте або переробгть схему електропроводки так, щоб освiтлювальнi прилади можна було включати не всi вiдразу, а окремо (2 %);

• тримаете в чистотi лампи, плафони i шшу освiтлювальну арматуру (1 %);

• забарвлюйте стелi i стiни у свiтлi тони з таким розрахунком, щоб вони мали високу вщбивну здатнiсть (2%).

Основнi чинники, що визначають ефектившсть витрати електроенергii в побул, рiзнi у кожному конкретному випадку, проте мiж ними е багато загального, зокрема ращональна конструкщя приладiв i !х правильна експлуатащя.

7.2. Комплексний захист вщ Kopo3ii' пiдземних комунiкацiй

Корозiю у трубопроводах розрiзняють внутрiшню та зовнiшню. При виборi способу захисту сталевих труб теплово'' мережi вiд внутрiшньоi корозп, внаслщок наявност вiльного кисню в вод^ та схеми пiдготовки пiдживлювальноi води слiд враховувати основнi параметри мережно!' води:

жорстюсть води; водневий показник рН; вмют у водГ кисню i вшьно!' вуглекислоти; вмГст сульфатв i хлоридГв;

вмГст у водГ оргашчних домГшок (окислювашсть води). Захист труб вщ внутрГшньо!' корозп слщ виконувати шляхом: шдвищення рН в межах рекомендацш правил техшчно!' експлуатацп; зменшення вмюту кисню в мережнш водц

покриття внутрГшньо!' поверхш сталевих труб антикорозшними сумГшами або застосування корозшностшко!' сталц

застосування безреагентного електрохГмГчного способу обробки води; застосування водошдготовки та деаерацп шдживлювально!' води; застосування шпбГторГв корозп.

Для контролю за внутршньою корозГею на подавальних та зворотних сталевих трубопроводах водяно!' теплово!' мережГ, на виводах Гз джерела теплово!' енергп i в найбшьш вразливих до корозп мГсцях слщ встановлювати шдикатори корозп.

Зовшшня корозГя обумовлюеться наступними причинами:

• електрохГмГчна взаемодГя металу трубопроводГв Гз зволоженою тепловою

Гзолящею;

• наявшсть блукаючих струмГв.

При проектуванш слщ приймати конструктивш ршення, як1 запобГгають зовшшнш корозп труб теплово!' мережГ та враховують вимоги чинних нормативних докуменпв.

Для конструкцш теплопроводГв у шнополГуретановш теплоГзоляцп з герметичною зовшшньою оболонкою допускаеться не наносити антикорозшного покриття на сталевГ труби при влаштовуванш системи оперативного дистанцшного контролю, що сигналГзуе про проникнення вологи в теплоГзоляцшний шар зпдно з ДСТУ Б В.2.5-35 [33].

Незалежно вщ способГв прокладання при застосуванш труб Гз високомщного чавуну з кулястим графГтом та конструкцш теплопроводГв у пшополГмермшеральнш теплоГзоляцп захист вщ зовшшньо!' корозп металу труб не здшснюеться.

Для конструкцш теплопроводГв з шшими теплоГзоляцшними матерГалами незалежно вщ способГв прокладання слщ застосовувати антикорозшне покриття.

НеГзольоваш в заводських умовах кшщ трубних секцш, вщводГв,

тршниюв та шших металоконструкцiй слiд покривати антикорозшним шаром.

При безканальному прокладанш в умовах високо! корозiйноi активност грунтiв, у полi блукаючого струму при позитивны i знакозмiннiй рiзницi потенцiалiв мiж трубопроводами та землею слщ здшснювати додатковий захист трубопроводiв теплових мереж iз провiдними металевими трубами, крiм конструкцiй iз герметичним захисним покриттям всiх елементiв трубопроводу (труб, арматури, фасонних виробiв, нерухомих опор, ковзних опор та компенсаторiв тощо) та конструкцiй iз провщними трубами з полiмерних матерiалiв.

Як додатковий антикорозшний захист сталевих трубопроводiв тепловоi мережi вiд впливу блукаючого струму при пщземному прокладаннi (в непрохщних каналах або при безканальному прокладанш) слщ застосовувати:

• вщдалення траси тепловоi мережi вiд рейок колш електрифiкованого транспорту та зменшення кшькосп перетинiв з ним;

• збшьшення перехiдного опору будiвельних конструкцш тепловоi мережi шляхом застосування електроiзольованих нерухомих та рухомих опор труб;

• збшьшення поздовжньо! електропровiдностi трубопроводiв шляхом встановлення електроперемичок на сальникових компенсаторах та на фланцевiй арматурц

• вирiвнювання потенцiалiв мiж паралельними трубопроводами шляхом встановлення поперечних струмопровщних перемичок мiж прилеглими трубопроводами при застосуванш електрохiмiчного захисту;

• встановлення електроiзолювальних фланцiв на трубопроводах на вводi тепловоi мережi (або в найближчш камерi) до об^,ектiв, як можуть бути джерелом блукаючого струму (трамвайне депо, тягова пiдстанцiя, ремонтна база тощо);

• електрохiмiчний захист трубопроводiв.

Поперечнi струмопровiднi перемички слщ виконувати в камерах з вщгалуженнями труб та на транзитних донках тепловоi мережi.

Струмопровiднi перемички на сальникових компенсаторах слщ виконувати iз багатожильного мщного проводу, кабелю, сталевого тросу, в рештi випадкiв допускаеться застосовувати пруткову або штабову сталь.

Перерiз перемичок слщ визначати розрахунком та приймати не менше 50 мм по мщд. Довжину перемичок слщ визначати з урахуванням максимального теплового подовження трубопроводу. Сталевi перемички слщ виконувати iз захисним покриттям вщ корозп.

Контрольно-вимiрювальнi пункти (КВП) для вимiрювання потенцiалiв трубопроводiв iз поверхнi землi слiд встановлювати з штервалом не бiльше 200 м:

• у камерах або мюцях встановлення нерухомих опор труб поза камерами;

• у мюцях встановлення електроГзольованих фланщв;

• у мюцях перетину теплових мереж Гз рейковими колГями електрифжованого транспорту;

• при перетиш бшьше двох колш КВП встановлюють по обидва боки перетину з улаштуванням за необхщност спещальних камер;

• у мюцях перетину або при паралельному прокладанш зГ сталевими шженерними мережами та спорудами;

• у мюцях зближення траси теплово!' мережГ з пунктами приеднання вщвщних кабелГв до рейок електрифжованих дорГг.

При тдземному прокладанш теплопроводГв для проведення шженерно!' дГагностики корозшного стану сталевих труб неруйшвними методами слщ влаштовувати мюця доступу до труб у камерах теплових мереж.

7.3. Використання шформацшних технолог1й експлуатац1йними службами

7.3.1. Питання експлуатацй' та i'x вир1шення за допомогою 1нформац1йних

систем

Типи завдань для комп'ютерних технологш у сферГ шженерних мереж:

• завдання стратепчного планування, прогнозування i виявлення потреб в розвитку шженерних мереж;

завдання конкретного розвитку i проектування шженерних мереж; завдання швентаризацп об'екпв окремо виробничо!' i допомГжно!' шфраструктури шдприемств шженерних мереж, ведення техшчно!' документацп;

завдання допомоги в оргашзацп обслуговування кшенпв i розрахунк1в з ними за ресурси (тепло- електроенергш, воду, газ), що надаються; завдання аналГзу дГяльност шдприемства i якост обслуговування споживача;

завдання оперативного диспетчерського управлшня в нормальному режимГ експлуатацп;

завдання оперативного реагування на аварп i надзвичайш ситуацп, у тому числГ зовтшт по вщношенню до ще! конкретно!' шженерно!' мережц завдання забезпечення профшактичних i аваршних ремонтних робгт; завдання забезпечення взаемодп з шшими шженерними мережами на територп, взаемодп з шшими територГальними службами i органами управлшня (земельним кадастром, органами охорони довкшля, ДАБК та Гн.);

• завдання мошторингу стану мереж i запоб^ання аварiйним ситуацiям [33,

34, 35].

Методы i комп'ютерш технологи, що використовуютъся чи потенцшно застосоваш в цих завданнях:

Вони рiзноманiтнi, але зводяться, в основному, до наступних.

Ведення i використання iнформацiйноi бази за розташованими в просторi об'ектами. Ця база, за вимогами сьогодшшнього дня, повинна мiстити пов'язаш графiчний i не графiчний компоненти, або, що не зовшм одне i те ж, просторовий i описовий (атрибутивний) компоненти. Пiдтримувати в актуальному сташ i оперативно використати графiчну документацiю по мережах в паперовому виглядi сьогоднi вже нереально, це розумшть практично всi. Атрибутами графiчних об'ектiв можуть виступати не лише !хш характеристики, але i !х детальнi креслення, схеми, фотографп - тодi iнформацiйна база може бути дшсно усеосяжною.

Завдання оперативно-диспетчерського управлшня часто вимагають можливост графiчного вiдображення стану об'ектiв мережi (зашрна арматура, вимикачi) за даними телеметрп, вiдображення отримуваних телеметрiею з видалених датчик1в числових характеристик стану об'еклв(температура i тиск в трубопроводi, падшня напруги на дiлянцi мережi) i процесiв, що вiдбуваються в мережь Традицiйнi пульти диспетчерських з вщображеною сигнальними лампочками схемою мережi сьогодш швидко замiнюються екранами комп'ютерiв. Нав^ь управлiння видаленими пристроями сьогоднi може здшснюватися оператором за допомогою вказiвки об'екту на екраш i завдання деяко! дii, що управляе, для нього.

Широке коло завдань, як для проектувальниюв, так i для експлуатацшниюв вимагае проведення спецiальних розрахунюв, що моделюють певнi процеси в мережах або у зв'язку з ними. Щ розрахунки можуть бути гiдродинамiчними, тепловими, на мiцнiсть i т.д. Складнiсть !х дуже рiзна - вiд просто! арифметики до ршення надзвичайно складних фiзичних завдань, що включають ршення систем дифрiвнянь в приватних похiдних. Iнодi можуть бути високими i вимоги до швидкост проведення таких спецiальних розрахунюв - може знадобитися !х виконання практично в режимi реального часу.

Практично уш згаданi спецiальнi розрахунки для шженерних мереж, о^м використання конкретних яюсних i к1льк1сних характеристик об'ектiв мережi i !х стану, знання фiзичноi моделi поточних процесiв, певних зовшшшх граничних умов, використовують також i знання конкретно! геометрично! конфiгурацii мереж^ тобто аналiзують мережу як граф. При цьому вони або використовують наявний в конкретному виглядГ опис його топологи, або, анашзуючи метричний опис мережГ, будують И тополопчний опис самь Часто завдання анашзу графа (аналГз зв'язност дГлянок мережГ, наприклад) мають важливе самостшне значення i поза зв'язком Гз специфГчними саме для цього конкретного типу мереж розрахунками.

Завдання анашзу ефективност експлуатацп мережГ, стратепчного планування розвитку вимагають облжу дуже багатьох характеристик навколишньо!' сощально-демографГчно!', промислово!', мГстобудГвно!', природно!', економГчно!' ситуацп. Часто це завдання прогнозу розвитку, анашз конкурентно!' ситуацп, виявлення тенденцш - як у будь-якому маркетинговому аналГзГ ринку. Тут, окрГм звичайних завдань ведення i/або використання шформацшно!' бази даних, побудови звичайних дГаграм дшово! графГки, важливу роль може мати картографГчне подання даних i вивчення методами геошформатики просторово- часових зв'язк1в явищ, процешв i дш суб'екпв ринку. Тут можуть використовуватися багато класичних тдходГв Г1С, а також статистичш методи, у тому числГ i спещальний роздш статистики - просторова статистика (Spatial Statistics).

У зв'язку забезпеченням готовност дГяти в надзвичайних ситуащях можуть знадобитися розрахунки, пов'язаш з моделюванням поширення забруднень в природних середовищах(наприклад, при розривГ газопроводу або аварп очисних спорудГ на каналГзацшнш мережГ). Тут теж шодГ може знайти застосування аналГз графГв, але в загальному випадку це швидше розрахунки на регулярних штках - растрГ(цифровш моделГ рельефу та ш.), що також дуже розрГзняються по складностГ, аж до надзвичайно складних.

Креслярськ роботи, що супроводжуються шдручними розрахунками, як спещальними, так i розрахунками потреби в матерГалах, устаткуванш i трудовитратах - основа ушх робгт Гз створення, змюту i розвитку мереж.

На сучасному еташ розвитку шформацшних технологш все бшьше уваги придшяеться застосуванню геошформацшних систем i технологш для вирГшення прикладних завдань в рГзних галузях.

7.3.2. Огляд програмних продукт1в, що використовуються в сфер1 паспортизащУ шженерних мереж

Питанням створення систем, здатних вирГшувати таю завдання, присвячеш розробки таких росшських компанш 1ОЦ «Потж» (Пдрограф, Теплограф та ш.) - призначеш для штеграцп технолопчних шформацшних систем в рГзш мюью шженерш комушкацп у рамках загального шформацшного середовища на базГ едино!' для ушх комушкацш топооснови), ТЕПЛО 2000 (дозволяе виконувати гiдравлiчнi розрахунки i моделювання роботи теплових мереж на пiдставi готових схем), ZuluThermo, ZuluHydro (дозволяе розраховувати тепловi i водопровщш мережi великого об'ему будь-яко! складност за лiченi секунди), AM/FM- системи на базi ПС-технологiй i ряд шших. Серед зарубiжних аналогiв слщ видшити програмнi продукти компанii ESRI, Intergraph (вщображення i розрахунок схеми мереж мюта, введення i вiзуалiзацiя даних по об'ектах).

У програмно-розрахунковому комплексi Zulu Thermo користувачевi надана можливють iлюструвати результати рiзними графжами або тематичним розфарбовуванням мережi. Наприклад, побудовою температурного або п'езометричного графжа, розфарбовуванням теплово! мережi по падшню температури теплоносiя або змiнi швидкост руху води на дiлянках. У разi роботи двох i бшьше джерел на одну мережу, виконавши тематичне розфарбовування, можна визначити, вщ якого джерела як споживачi отримують воду i теплову енергiю. Для побудови п'езометричного графжа необхiдно вибрати шлях. Для прокладання шляху в тупиковш мережi досить вказати початкову i к1нцеву точку, система автоматично визначить шлях, по якому буде побудований п'езометричний графж.

У разi к1льцево! мережi необхiдно вказати додатковi вузли, через якi слiд побудувати п'езометричний графж.

Побудований графiк мае зв'язок з об'ектами на карть По клацанню мишi на будь-якому вiдрiзку лiнiйного графiка або у будь-якому полi шкального графiка на схемi мережi видiляеться (блимае) той об'ект, якому вщповщае вiдмiчене на графщ значення.

Налаштування графiка користувач може виконати самостшно, клацнувши правою кнопкою мишi в областi лшшного або шкального графiка.

Уся графiчна iнформацiя - карти, схеми, у тому чи^ i графiки, може бути виведена на друк. Програмне забезпечення мае зручний штерфейс, високу швидюсть роботи, невисокi вимоги до устаткування i тiсну iнтеграцiю з шшими програмами Windows. З програмою поставляеться пошбник користувача i методичш вказiвки по виконанню розрахунк1в.

«Тепло2000» е розподiленим апаратно-програмним комплексом, призначеним для мониторингу i управлiння мюькою системою теплопостачання.

Основною функцiею Г1С ENERTEAM являеться вiдображення i розрахунок схеми мережi централiзованого теплопостачання мiста, введення i вiзуалiзацiя даних по об'ектах. Г1С ENERTEAM пропонуе наступнi можливостг

• ггдравлгчний розрахунок;

• аналгз навантаженъ i енергоспоживання;

• абонентська система;

• паспортизащя устаткування i ремонти

Розроблена 1ОЦ «Потж» спещашзована шформацшно-графГчна система (1ГС) по паспортизацп i розрахунку режимГв мереж шженерних комушкацш "CityCom" е основою для створення автоматизованих робочих мюць центральних i районних диспетчерських служб, служби режимГв, виробничо- техшчних вщдшв експлуатуючих оргашзацш, а також для виршення багатьох проблем проектування таких мереж.

Ядром 1ГС "CityCom" е база даних, що мютить ус необхщш вщомост про шженерну мережу. Ця база даних складаеться з декшькох десятюв взаемозв'язаних таблиць, що мютять понад швтори тисячГ атрибулв. У тому числГ, у базГ даних зберГгаються i координати об'екпв, що вщображаються. На !'х основГ здшснюеться графГчне представлення схем мереж i !'хшх об'екпв на мюцевость

• Незважаючи на уявну спшьшсть шформацшно-технолопчних завдань для рГзних видГв шженерних комушкацш, шдивщуальш особливост кожно!' предметно!' област настшьки ютотш, що очевидна необхщшсть видшення в 1ГС "CityCom" в якост самостшних галузевих додатюв дек1лькох окремих шдсистем (див. табл. 7.3.1.1) [33, 34, 35].

Таблиця 7.3.2.1 - Характеристика програмних продукпв

Продовження табл. 7.3.2.1

Таким чином, завдання розробки нових моделей i систем на базi сучасного програмного забезпечення для управлшня технолопчними процесами шляхом геошформацшно! системи для управлшня шженерними мережами е актуальним для нашо! кра!ни, де протяжнiсть мереж досить велика, а управлшня ведеться за допомогою застаршо! автоматики, нездатно! оперативно реагувати на процеси, що динамiчно змшюються.

Г1С сьогоднi починають широко застосовуватися у всьому свт в оргашзащях, що створюють i експлуатують мережi iнженерних комунiкацiй. Це вщбуваеться, тому що Г1С здатнi запропонувати користувачевi дек1лька оперативних рiшень, дозволяють наочно подати шформацш користувачевi на рiзних рiвнях доступу.

7.3.3. Проектування шженерних мереж засобами сапр

Перш шж починати трудомюткий i досить дорогий процес введення графiчноi i атрибутивно! iнформацii з iнженерних комушкацш за допомогою якого-небудь Г1С-шструментарш, бажано чгтко уявляти, як реальний користувач цю шформацш використовуватиме, для ршення яких конкретних завдань потрiбна шформащя, що вводиться.

Характер прикладних завдань ютотно залежить вiд виду комушкацш i типу пiдприемства, яке експлуатуе шженерну мережу. Необхiдно сформулювати ряд загальних принципiв за графiчним вщображення iнженерних мереж, i, зокрема, теплових мереж.

За смисловим i масштабним типом шдоснови (плану мiсцевостi) шженерш мережi розподiляються на 4 групи: мунщипальш (мiськi), мережi великих шдприемств, мапстральш i внутрiшнi iнженернi мережi великих споруд.

З iншого боку, вш iнженернi мережi як фiзичнi i математичнi об'екти дiляться на трубопровщш, кабельнi i дорожнi мережь

Продукти (технолопчна класифжащя), що транспортуються, мунщипальш трубопровiднi мережi можуть бути роздшеш на 4 види: водопровiднi, канашзацшш, тепловi i газовi мережi. Крiм того, можливий розподiл усерединi виду на два пов'язаш мiж собою типи.

1нженерна мережа в математичному сенс е графом, тобто складаеться з вузлiв (вершини графа) i дiлянок, що сполучають цi вузли (хорди). Граф не будуеться по графiчному зображенню мереж^ тому що перетин лшш не завжди означае перетини трубопроводiв; реальний перетин трубопроводiв вiдбиваеться схемою комутацii у вузлах мереж^ - камерах, ЦТП, насосних станщях, - i станом зашрно! арматури; одна лiнiя в реальност може означати двi i бшьше труби, та ще i по^зному з'еднаних у вузлах.

Сдиний i унiкальний спосiб побудувати граф - це його описати. А процес опису графа нерозривно пов'язаний з його вiзуальним вщображенням. Тобто: зовшшнш вигляд зображено! мережi е наслщком структури графа. Координати вузлiв i точок перегину можна помiняти, плюс-мшус метр (чи квартал) - принципово шчого не змiниться, оск1льки первинна - тополопчна модель мережi. Отже, вона мае бути описана до промальовування лшш трубопроводiв.

Граф в реляцшних базах описуеться двома таблицями - таблиця вузлiв i таблиця дшянок. Ключем в таблицi вузлiв е унiкальний номер вузла, що формуеться, як правило, програмно. Оскшьки одна i та ж пара вузлiв може з'еднуватися декiлькома паралельними дiлянками, то ключем в таблиц дiлянок е комбiнацiя номерiв двох шцидентних (сумiжних) вузлiв плюс номер паралельно! дiлянки. Для компактностi побудови бази даних кожнш дiлянцi надаеться ушкальний номер. Усi згаданi щентифжатори повиннi формуватися автоматично в процес введення.

7.3.4. Робота с базами даних на шженерш мережi та споруди

У базi даних кадастру шженерних комушкацш основними модельованими сутностями е будь-яке устаткування, насосш станцп, камери i споруди на мереж^ мапстрал^ дiлянки трубопроводу i !х складовi частини. Основною вiдмiнною рисою цих об'екпв е те, що з ними можуть вщбуватися рiзного виду подii, так1 як ремонти, монтаж^ огляди та iн., як також фiксуються у базi даних.

Об'екти можуть мати один з наступних тишв (наприклад, для теплово! мереж^: повiтряний вантуз, грязьовик, дренаж, дренажна камера, заглушка, засувка, джерело теплово! енергп, канал, клапан, колектор, компенсатор, котел, котельна, люк, насос, опора трубопроводу, вiдрiзок д^нки трубопроводу, перехщ перерiзiв, ПНС, регулятор, редуктор, оглядова камера, будiвельна споруда, теплова камера, тепловий пункт, теплообмшник, паливний склад та ш.

На будь-якому об'ект шженерно!' мережГ шдприемства вщповщним шдроздшом виконуються певш роботи: монтаж об'екту, ремонтш роботи, лГкшдащя аваршних ситуацш, демонтаж та ш. Увесь комплекс цих робгт е основною складовою технолопчного процесу експлуатацп. Тому шформащя про уш щ роботи i необхщний опис стану об'екпв заноситься у БД шформацшно!' шдсистеми. Будь-яка таблиця бази даних, що описуе властивост об'екпв або вщношення мГж об'ектами шженерно!' мережГ, повинна мГстити атрибут-посилання на номер вщповщного вузла або дГлянки. Зокрема, графГчне представлення шженерно!' мережГ розпадаеться на двГ графГчш об'ектш шдмножини - вузлГв i дшянок. Тобто, координати, що описують розташування вузла, мають бути пов'язаш з номером вузла, а координати, що описують розташування дшянки, мають бути пов'язаш з номером дшянки. Опис вузлГв шженерно!' мережГ базуеться на технолопчнш класифжацп вузлГв, яка залежить вщ виду шженерно!' мережГ. При цьому навГть у рамках одного виду шженерно!' мережГ можна спостерГгати ютотш вщмшност при класифжацп вузлГв, обумовлеш практикою, що склалася, а також при експлуатацп. Ряд тишв вузлГв шженерно!' мережГ мае досить складну внутрГшню структуру, яка мае бути погоджена як Гз структурою мережГ в цшому, так i И графГчним зображенням. В цьому вщношенш найбшьш "складними" е тепловГ мережГ, в яких для кожного вузла потрГбен спещальний опис. Зокрема, технолопчний тип вузла визначить i його графГчне зображення.

Технолопчний тип вузла визначае спошб зображення i колГр, межГ, заливку, розмГри точок i так даль Користувач може легко змшити геометричш властивост вузлГв в процес введення i/або коригування шформацп.

Кожен вузол повинен мати ушкальне, призначене для користувача, найменування (в усякому разГ, ушкальне в межах свого технолопчного типу), яке, як правило, вщображаеться на схемГ шженерно!' мережь Питання коректного, призначеного для користувача, кодування вузлГв часто неприйнятш для експлуатуючого шдприемства, проте, вони мають бути виршеш до початку масового введення шформацп щодо шженернш мережГ. Вказаш вище принципи графГчного представлення шженерно!' мережГ дозволяють сформулювати вимоги до обмшного формату, який би дозволяв без втрат переносити шформащю з одте! Г1С в шшу. Цей формат повинен мютити, як мшмум, наступш таблищ:

• Таблиця вузлГв (номер вузла, призначене для користувача Гм'я вузла, технолопчний тип вузла);

• Таблиця дшянок (номер дшянки, номер вузла, номер сумГжного вузла, номер паралельно!' гшки);

• Таблиця координат, яка задае розташування вузла (номер вузла, вщ 2 до 6 координат);

• Таблиця координат напишв вузлiв (номер вузла, координати початку напису i висота або шше завдання - залежно вщ вживаних шрифтв);

• Таблиця координат, яка задае розташування д^нок (номер д^нки, координати вершин ламано!);

• Таблиця технолопчних написiв дiлянок (номер дшянки, тип запиту, координати початку i висота напису).

Геошформацшш технологи в шженерних системах - сучасний шструмент для аналiзу i управлшня.

Основа основ будь-яко! ефективно! шформацшно! системи - достовiрнi данi про предмет експлуатацп. Це означае в першу чергу паспортизацш шженерно! мереж^ устаткування i споживачiв(абонентiв). При впровадженш комплексно! iнформацiйноi системи цi паспортизацп збираються i заносяться у базу даних обов'язково.

Для реалiзацii простого Г1С-проекту потрiбний приблизно такий набiр даних:

• Г1С-програма професiйного рiвня з високими вимогами до точност топооснови;

• початковий матерiал - планшети 1:500 i 1:2000;

• велика кшьюсть об'ектiв;

• рiзноманiтнiсть компонувань робочих мюць.

У растрову пщкладку карти мiста помiщенi будiвлi, газони i вулицi з дорожнiм покриттям. Об'екти i комунiкацii iнфраструктури(тепловi мереж^ каналiзацiя, водопровiд, електричнi мережi, телефонна комушкащя та iн.) знаходяться у векторних пластах, як можуть бути виведеш на екран у будь- якому поеднанш. Пiдтримуються друк i копiювання у буфер обмiну фрагментв пiдкладки з необхiдним набором векторних шарiв в масштабi 1:500 i 1:2000.

Семантичнi бази даних мютять технiчнi паспорти житлових будинк1в, а також паспорти об'екпв тепломереж i електромереж.

Характеристика систем: Г1С початкового рiвня з мiнiмальними вимогами до точност топооснови i невеликою кшьюстю шарiв; орiентацiя на невизначене коло користувачiв.

Системи включають наступнi векторш шари:

• адреси/пiдприемства;

• мунщипальний транспорт;

• призначенi для користувача зампки;

• мережа вулиць.

Це дозволяе працювати з картами в рГзних масштабах, здшснювати пошук адрес i шдприемств з показом на карт, розставляти на картах призначеш для користувача замГтки (шктограм) з редагованим супровщним текстом, прокладати оптимальш маршрути, роздруковувати карти рГзних масштабГв. У загальному випадку Г1С-система складаеться з:

• шформацшно-картографГчного ресурсу, який може складатися з:

• бази даних атрибутивно!' i описово!' шформацп об'екпв,

• картографГчно!' шдоснови рГзних масштабГв,

• графГчно!' шформацп по об'ектах (плани, схеми, фото),

• вщео/аудю шформацп.

• програмних засобГв Г1С для управлшня, ведення шформацшно-карто-графГчного ресурсу,

• прикладних модулГв для виршення конкретних прикладних завдань(наприклад, модулГ пдравлГчного розрахунку, паспортизащя, облж),

• програмних засобГв Г1С вщображення i маншулювання шформацшно- карто-графГчним ресурсом. (локально на ПК, або в мережевому середовищГ Internet/Intranet).

• Для ефективно!' роботи Г1С-системи необхщно враховувати, що розробка Г1С-систем, як i будь-яко!' шшо! шформацшно! системи, розпочинаеться з аналГзу вимог, формулювання призначення, завдань i цшей системи, i включае етапи проектування, реалГзацп i розробки прикладного програмного забезпечення, впровадження i супроводу системи [33, 34].

Функщональшсть Г1С- системи визначаеться набором функцш i сервшв базово!' Г1С- системи, а також додатковими прикладними функщями виходячи з конкретних цшей i завдань проекту.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Про архгтектурну дiяльнiсть: [Закон Укра'ни: офiц. текст зi змiнами: за станом на 22.12.2011]. К.: Вщомост Верховно! Ради Укра'ни, № 29, 2012, - 345 с.

2. Саштарш норми виробничого шуму, ультразвуку та шфразвуку: ДСН 3.3.6.037-99: прийнятий: 01.12.1999. К.: Мшстерство охорони здоров'я Укра'ни, 1999. - 24 с.

3. Санiтарнi норми виробничо! загально! та локально! вiбрацii: ДСН 3.3.6.039-99: прийнятий: 01.12.1999. К.: Мшстерство охорони здоров'я Укра'ни, 1999. - 48 с.

4. Природне i штучне освiтлення: ДБН В.2.5-28-2006: чинний вщ 15.05.2006. К.: Мiнiстерство будiвництва, архгтектури та житлово-комунального господарства Укра'ни, 2006. - 76 с.

5. Саштарш норми мжрокшмату виробничих примщень: ДСН 3.3.6.042-99: прийнятий: 01.12.1999. К.: Мшстерство охорони здоров'я Укра'ни, 1999. - 16 с.

6. ДСТУ 2470-94 Надшшсть техшки. Системи технолопчш. Термши та визначення. Чинний вщ 01.01.1995. - К.: Держстандарт Укра'ни, 1995. - 32 с.

7. Про питну воду та питне водопостачання: [Закон Укра'ни: офщ. текст зi змшами: за станом на 23.02.2012]. К.: Вщомост Верховно! Ради Укра'ни, № 42, 2012, - 526 с.

8. Про затвердження Державних саштарних правил i норм "Вода питна. Гшетчт вимоги до якост води централiзованого господарсько-питного водопостачання": [ДСанПШ: Наказ № 383 вщ 23.12.96], К.: Офщшний вiсник Укра'ни № 16, 1997 - 131 с.

9. Деркач I. Л. Мюью шженерш мережг Навч. посiбник (для студентв 4, 5, 6 куршв спец. 7.092102 - «Мюьке будiвництво i господарство», 7.120103 - «Мютобудування» та напряму 1201 - «Архпектура») / I. Л. Деркач; Харк. нац. акад. мюьк. госп-ва. - Харюв: ХНАМГ, 2006.- 97 с.

10. Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации: СНиП 3.05.04-85*: утв. Госстроем СССР 31.05.85: взамен СНиП III-30-74: ввод в действие с 01.07.86. - М.: Госстрой СССР, 1986. - 40 с.

11. Водний кодекс Укра'ни: [Закон Укра'ни: офщ. текст зi змшами: за станом на 22.12.2011]. К.: ВВР, 2012, № 29, - 345 с.

12. Про затвердження Правил техшчно! експлуатацп систем водопостачання та каналiзацii населених пункпв Укра'ни: [Закон Укра'ни: офщ. текст зi змшами: за станом на 21.09.2008]. К.: Реестращя: Мш'юст Укра'ни вщ 21.07.1995, № 231/767.

13. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения: СНиП 2.04.02-84* с изм. 1986 г. и поправкой 2000 г.: утв. Госстроем СССР 27.07.84: ввод в действие с 01.01.85. - М.: Госстрой СССР, 1985. - 190 с.

14. Про затвердження Правил охорони пращ при виробництвГ, збернанш, транспортуванш та застосуванш хлору: [Закон Укра'ни: офщ. текст: за станом на 24.10.2012], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 25, 2010 - 44 с.

15. Про затвердження Правил користування системами центрашзованого комунального водопостачання та водовщведення в населених пунктах Укра'ни: [Закон Укра'ни: офщ. текст зГ змшами: за станом на 24.10.2012], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 79, 2008 - 174 с.

16. Положение о проведении планово-предупредительного ремонта на предприятиях водопроводно-канализационного хозяйства: введены в действие с 01.07.1990, М.: Госкомитет СССР по делам строительства, 1990. - 70 с.

17. Правила приймання стчних вод шдприемств у комунальш та вщомчГ системи каналГзацп населених пункпв Укра'ни: [Правила: офщ. текст: за станом на 19.02.2002], К.: Держбуд Укра'ни, Офщшний вюник Укра'ни № 25, 2002. - 52 с.

18. Про затвердження Правил охорони поверхневих вод вщ забруднення зворотними водами: [Правила: офщ. текст: за станом на 25.03.1999], К.: Кабшет МтстрГв Укра'ни, Урядовий кур'ер вщ 22.04.1999, 1999.

19. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения: СанПиН 4630-88: дата принятия 04.07.1988: введен в действие 01.01.1989. М.: Министерство здравоохранения СССР, 1989. - 48 с.

20. Шульга М. О. 1нженерне обладнання населених мюць: Пщручник / М. О. Шульга, I. Л. Деркач, О. О. Алексахш; Харк. нац. акад. мюьк. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2007.- 259 с.

21. Про затвердження Правил техшчно!' експлуатацп теплових установок i мереж: [Закон Укра'ни: офщ. текст зГ змшами: за станом на 12.02.2010], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 17, 2007 - 177 с.

22. 1нженерне обладнання будинюв i споруд. Зовшшш мережГ та споруди. ТепловГ мережГ: ДБН В.2.5-39:2008: чинний вщ 01.07.2009. К.: МГнГстерства регюнального розвитку та будГвництва Укра'ни, 2009. - 56 с.

23. Про житлово-комунальш послуги: [Закон Укра'ни: офщ. текст зГ змГнами: РедакцГя вщ 18.11.2012]. К.: ВГдомостГ Верховно!' Ради Укра'ни, № 42, 2012, - 526 с.

24. Методические указания по определению тепловых потерь в водяных и паровых тепловых сетях: РД 34.09.255 (МУ 34-70-080-84): [срок действия установлен с 01.01.98 г.], М.: СПО ОРГРЭС, 1998. - 16 с.

25. Правила будови i безпечно! експлуатацп трубопроводiв пари i гарячо! води: НПАОП 0.00-1.11-98: [Правила: офщ. текст: за станом на 29.10.2007], К.: Мшпращ Укра'ни, Офщшний вiсник Укра'ни № 41, 1198. - 84 с.

26. Конструкцп будiвель i споруд. Теплова iзоляцiя будiвель: ДБН В.2.6-31:2006: чинний вiд 09.09.2006. К.: Мшстерства будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господаства Укра'ни, 2006. - 72 с.

27. Инженерное оборудование зданий и сооружений. Внешние сети и сооружения. Газоснабжение: ДБН В.2.5-20-2001: введены в действие с 01.08.2001 г. зi змшою №1 вiд 11.05.2010. К.: Госстрой Украины, 2001. - 130 с.

28. Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання Укра'ни: НПАОП 0.00-1.20-98: [Правила: офщ. текст: за станом на 02.11.2005], К.: Держнаглядохоронпращ, Офщшний вюник Укра'ни, 11.06.1998, 1998. - 173 с.

29. Положення про техшчне обслуговування внутршньобудинкових систем газопостачання житлових будинюв, цившьних будiвель, шдприемств побутового i комунального призначення: [Закон Укра'ни: офщ. текст: за станом на 24.10.1997], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 41, 1997 - 269 с.

30 Про затвердження Правил техшчно! експлуатацп електроустановок споживачiв: [Закон Укра'ни: офщ. текст зi змшами: за станом на 03.09.2012], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 44, 2006 - 227 с.

31. Про затвердження Правил безпечно! експлуатацп електроустановок споживачiв: ДНАОП 0.00-1.21-98: [Закон Укра'ни: офщ. текст: за станом на 12.03.1998], К.: Офщшний вюник Укра'ни № 8, 1998 - 394 с.

32. Приймання в експлуатащю окремих пускових комплекшв i закшчених будiвництвом шдприемств енергогенеруючих компанш: СОУ-Н ЕЕ 20.401:2006: [Правила: офщ. текст: за станом на 21.07.2006], Львiв: ЛьвiвОРГРЕС, 2006 - 60 с.

33. ДСТУ-Н Б В.2.5-35:2007 Тепловi мережi та мережi гарячого водопостачання з використанням попередньо теплоiзольованих трубопроводiв. Настанова з проектування, монтажу, приймання та експлуатацп. Чинний вщ 01.07.2008. - К.: Мшрегюнбуд Укра'ни, 2008. - 982 с.

34. Сайт ГИС-Ассоциации [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gisa.ru/

35. Сайт ИВЦ «Поток», Сайт CityCom [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.citycom.ru/

36. Сайт ЭСКО (электронный журнал энергосберегающей компании «Экологические системы») [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru/

Навчальне видання

ДЕРКАЧ 1рина Леонадвна, КЛ1МОВ Андрш Олександрович КОВАЛЬОВ Дмитро Олександрович

КОНСПЕКТ ЛЕКЦШ

з дисциплши «ЕКСПЛУА ТАЦ1Я ШЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ»

Формат 60x84 /16 Ум. друк. арк. 9,4 Тираж 50 пр.

Вщповщальний за випуск В. I. Абелешов За авторсъкою редакщею Комп'ютерне верстання С. Г. Панова

План 2011, поз. 7Л

Пщп. до друку 16.12.2011 р. Друк на ризографГ Зам. №

Видавець i виготовлювач: Харювська нацюнальна академГя мюького господарства, вул. Революцп, 12, Харюв, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame.kharkov.ua Свщоцтво суб'екта видавничо!' справи: ДК № 4064 вщ 12.05.2011 р.