- •Контрольні запитання
- •1. Походження, склад і властивості ґрунтів
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •Класифікація механічних елементів ґрунтотворних порід і ґрунтів (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м. М. Годліним, 1940)
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •Система символів генетичних горизонтів
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •Запас гумусу (т/га) в метровому шарі основних типів і підтипів ґрунтів України
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •Контрольні запитання
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Родючість ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •3. Основні генетичні типи ґрунтів україни
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України
- •Контрольні запитання
- •4. Ґрунти українського полісся і їх використання
- •Контрольні запитання
- •5. Сірі лісові і опідзолені ґрунти лісостепу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •6. Чорноземні ґрунти лісостепу і степу україни та їх використання
- •Контрольні запитання
- •7. Ґрунти сухого степу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •8. Засолені ґрунти і солоді
- •Контрольні запитання
- •9. Ґрунти карпатської буроземно-лісової області
- •Контрольні запитання
- •10. Ґрунти гірського криму
- •Контрольні запитання
- •11. Земельні ресурси україни. Охорона ґрунтів
- •11.1. Земельні ресурси України і основи земельного законодавства
- •11.2. Агротехнічні, лісомеліоративні і гідротехнічні протиерозійні заходи
- •Контрольні запитання
- •12. Використання матеріалів ґрунтових досліджень
- •12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення. Ґрунтовий нарис
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. Земельний кадастр
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •13.2. Застосування матеріалів бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель у сільськогосподарському виробництві
- •14. Склад і живлення рослин
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •Надходження поживних речовин і наростання маси рослин цукрових буряків (за п. А. Власюком)
- •Вміст азоту в рослинах озимої пшениці, % (за к. М. Олійником)
- •Вміст азоту, фосфору і калію у рослинних рештках, %
- •Вміст Мп, Zп, Си, Рb, Сd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за в. І. Купчиком)
- •Вміст елементів живлення у різних культурах, % на суху речовину
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної
- •Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземіві сірих опідзолених ґрунтів, %
- •Коефіцієнт використання головних елементів живлення здобрив, %
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Запаси поживних речовин в орному шарі ґрунтів, т/га (за б. С. Носко)
- •Вплив добрив на вміст загального вуглецю,азоту, фосфору і калію, %
- •Вміст загального азоту у чорноземах типових, %
- •Вміст загального фосфору у чорноземі типовому, %, р2о5
- •Вплив добрив на вміст обмінного калію у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті, мг КгО на 1кг
- •Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, мг/кг
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору, мг р2o5 на 1 кг ґрунту
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію, мг КгО на 1 кг
- •Оптимальні параметри чорнозему типового (за б. С. Носко, г. Я. Чесняком)
- •Вплив азотних добрив на врожайність (ц/га) і якість зерна озимої пшениці (за в. П. Толстоусовим)
- •15.3. Заходи для зменшення втрат поживних речовин і підвищення родючості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. Застосування добрив
- •Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •Контрольні запитання
- •17. Хімічна меліорація ґрунтів
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. Мінеральні добрива
- •18.1. Азотні добрива
- •Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •18.4. Фосфорні добрива
- •Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за л. А. Левченком)
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Ефективність ркд, виготовленого на основі поліфосфорної кислоти, на дерново-підзолистих ґрунтах (за ф. В. Янішевським)
- •Контрольні запитання
- •19. Органічні добрива
- •Склад свіжого гною (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Поглинальна здатність підстилки і її склад, % (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Вплив кількості підстилки на вихід гною (за і. П. Мамчєнко)
- •Оплата органічних добрив додатковим приростом урожаю сільськогосподарських культур (зернові одиниці, о. О. Бацула та ін.)
- •Вміст елементів живлення у рідкому гної свиней, мг/л (УкрНдіпм)
- •Хімічний склад відходів тваринницьких комплексів (і. I. Омельченко)
- •Норми внесення безпідстилкового гною, т/га (о. О. Бацула та ін.)
- •19.2. Пташиний послід
- •Склад пташиного посліду, % на сиру речовину (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.3. Торф
- •Хімічний склад торфу, % на абсолютно суху речовину (ундіз)
- •19.4. Компости
- •Склад різних видів компостів (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.5. Сапропель
- •Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. Значення мікроелементів і мікродобрив
- •20.1. Мікродобрива
- •Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за п. А. Власюком)
- •(За п. А. Власюком)
- •Контрольні запитання
- •21. Склади для зберігання добрив
- •22. Система застосування добрив
- •Нормативи витрат добрив на вирощування 50 ц/га зерна пшениці на чорноземі типовому
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у 10-пільній сівозміні Лісостепу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у зоні Степу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю 200 ц/га при середньому забезпеченні рослин поживними речовинами, кг/га (п. Г. Копитко, 2001)
- •Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.6. План застосування добрив
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23. Організація і економіка застосування добрив
- •23.1. Організація агрохімічного забезпечення і обслуговування
- •23.1.1. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів
- •23.1.2. Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24. Умови життя сільськогосподарських рослин і способи їх регулювання в землеробстві
- •24.2. Вода
- •Кількість води, необхідної для проростання насіння різних культур, % від маси
- •Транспіраційний коефіцієнт різних сільськогосподарських культур
- •Транспіраційний коефіцієнт вівса
- •24.4. Теплота
- •Мінімальні температури для проростання насіння і появи сходів різних культур
- •Контрольні запитання
- •25. Бур'яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур'янів
- •25.1. Біологічні особливості бур'янів
- •25.2. Класифікація бур'янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур'янами
- •Оцінка засміченості посівів, бали
- •Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур
- •Норми витрати водних розчинів гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •26. Сівозміни в землеробстві україни
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •Урожайність сільськогосподарських культур залежно від способу вирощування (середні дані за 15-18 років), ц/га
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •26.4. Оцінка попередників основних сільськогосподарських культур
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •26.6. Орієнтовні схеми сівозмін для різних ґрунтово-кліматичних зон і різних форм господарювання
- •Контрольні запитання
- •Орієнтовні схеми польових сівозмін
- •Орієнтовні схеми сівозмін з короткою ротацією
- •Орієнтовні схеми кормових (прифермських) сівозмін
- •Орієнтовні схеми спеціальних сівозмін
- •План освоєння 8-пільної польової сівозміни
- •Ротаційна таблиця 8-пільної польової сівозміни
- •27. Обробіток ґрунту
- •27.1. Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •27.3.4. Обробіток ґрунту після зернових колосових культур
- •Контрольні запитання
- •Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих середньосуглинкових ґрунтах Полісся
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній польовій сівозміні правобережної частини Лісостепу України
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній сівозміні для південно-східних областей степової зони
- •28. Підготовка насіння і сівба сільськогосподарських культур
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (дсту 2240-93)
- •Строки визначення енергії проростання і схожості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •28.5. Сівалки і агротехнічні вимоги до їх роботи. Якість сівби
- •Контрольні запитання
- •29. Системи землеробства
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.3. Системи землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
27.3. Системи обробітку ґрунту
Система обробітку ґрунту — це сукупність науково обґрунтованих прийомів обробітку ґрунту під культури в сівозміні. При цьому враховують ґрунтовокліматичні умови місцевості, забур'яненість полів та біологічні особливості вирощуваних культур.
За часом виконання робіт розрізняють зяблевий, передпосівний та післяпосівний обробітки ґрунту. Зяблевий — це основний обробіток ґрунту в літньо-осінній період під сівбу або садіння ільськогосподарських культур в наступному році. Передпосівний обробіток ґрунту проводять перед сівбою або садінням сільськогосподарських культур. Післяпосівний обробіток ґрунту здійснюють після сівби або садіння сільськогосподарських культур.
27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
Зяблевий обробіток поліпшує агрофізичні властивості ґрунту, сприяє нагромадженню в ньому вологи та елементів мінерального живлення, знищенню бур'янів, шкідників та збудників хвороб культурних рослин. Осінній обробіток має також велике організаційно-господарське значення, оскільки зменшує напруженість весняно-польових робіт, дає змогу своєчасно і високоякісно провести сівбу ярих культур.
Найефективнішим є ранній зяблевий обробіток, що включає лущення стерні та наступну оранку.
Якщо після збирання врожаю зернових культур поле не виоране, то на поверхні ґрунту залишається насіння бур'янів, яке в наступному році буде джерелом забур'яненості посівів. Одночасно на полі залишаються післяжнивні бур'яни, які дозрівають і поповнюють запаси насіння бур'янів у верхньому шарі ґрунту. У багаторічних коренепаросткових бур'янів після скошування зернових у корінні накопичуються про запас поживні речовини, тому ці бур'яни також збільшуватимуть забур'яненість посівів. Крім того, без обробітку ґрунту на полі створюються більш сприятливі умови для перезимівлі шкідливих комах, зменшуються ґрунтові запаси вологи та поживних речовин.
Зяблевий обробіток поля після стерньових попередників (пшениці, жита, ячменю, вівса та ін.) найчастіше складається з лущення стерні та наступної зяблевої оранки. Лущення слід проводит одночасно із збиранням врожаю або відразу після цього. Ґрун при цьому добре розпушується, не пересихає, у ньому швидш проростає насіння бур'янів, підвищується якість оранки. Глибин і спосіб лущення залежать від забур'яненості поля, щільності ґрунту, ерозійних процесів тощо.
На полях, забур'янених переважно однорічними бур'янами, лущення проводять дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Запирієні ділянки лущать дисковими знаряддями у двох напрямах на глибину залягання кореневищ (12-14 см), а після появи «шилець» глибоко орють плугами з передплужниками або ярусними плугами. На полях, забур'янених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, застосовують систему поліпшеного або пошарового зяблевого обробітку, яка включає післяжнивне дискування на глибину 6-8 см та повторне лущення лемішними лущильниками або плоскорізними знаряддями на глибину 12-14 см. Зяблеву оранку проводять у вересні або на початку жовтня.
Глибину оранки встановлюють з урахуванням особливостей культури і ґрунту. На чорноземах, темно-сірих і сірих лісових ґрунтах під ярі просапні культури орють на глибину 28-30 см, під колосові та інші — на глибину 20-22, а на дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтах — на глибину орного шару.
У районах достатнього зволоження для боротьби з бур'янами застосовують напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту. Він складається з лущення, ранньої зяблевої оранки з боронуванням та поверхневого обробітку (дві чи три культивації з боронуванням) у міру ущільнення ґрунту і проростання бур'янів. Якщо ґрунт дуже ущільнюється чи запливає, його пізно восени обробляють полицевими лущильниками або плоскорізними культиваторами на глибину 16-20 см.
Зяблевий обробіток ґрунту після просапних культур має певні особливості. Оскільки на посівах просапних культур проводять боронування, культивування, підгортають рослини та вносять високі дози добрив, ґрунт глибоко обробляють. Істотно відрізняється зяблевий обробіток на важких і легких ґрунтах.
На легких ґрунтах, наприклад після картоплі, достатньо того обробітку ґрунту, який проводився при додатковому підбиранні бульб (культивація, мілке переорювання). На важких ґрунтах та при високій забур'яненості полів обов'язково треба провести глибоку оранку. Після збирання кукурудзи та соняшнику необхідне попереднє лущення поля для кращого загортання рослинних решток під час оранки.
В умовах прояву вітрової та водної ерозії обробіток ґрунту повинен мати ґрунтозахисний характер. Для цього здійснюють безпо-лицевий та контурний зяблевий обробіток ґрунту. Залишки стерні на поверхні поля, оранка впоперек схилу значно зменшують втрати ґрунту від здування і змиву, сприяють кращому використанню опадів.
