- •Контрольні запитання
- •1. Походження, склад і властивості ґрунтів
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •Класифікація механічних елементів ґрунтотворних порід і ґрунтів (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м. М. Годліним, 1940)
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •Система символів генетичних горизонтів
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •Запас гумусу (т/га) в метровому шарі основних типів і підтипів ґрунтів України
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •Контрольні запитання
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Родючість ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •3. Основні генетичні типи ґрунтів україни
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України
- •Контрольні запитання
- •4. Ґрунти українського полісся і їх використання
- •Контрольні запитання
- •5. Сірі лісові і опідзолені ґрунти лісостепу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •6. Чорноземні ґрунти лісостепу і степу україни та їх використання
- •Контрольні запитання
- •7. Ґрунти сухого степу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •8. Засолені ґрунти і солоді
- •Контрольні запитання
- •9. Ґрунти карпатської буроземно-лісової області
- •Контрольні запитання
- •10. Ґрунти гірського криму
- •Контрольні запитання
- •11. Земельні ресурси україни. Охорона ґрунтів
- •11.1. Земельні ресурси України і основи земельного законодавства
- •11.2. Агротехнічні, лісомеліоративні і гідротехнічні протиерозійні заходи
- •Контрольні запитання
- •12. Використання матеріалів ґрунтових досліджень
- •12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення. Ґрунтовий нарис
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. Земельний кадастр
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •13.2. Застосування матеріалів бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель у сільськогосподарському виробництві
- •14. Склад і живлення рослин
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •Надходження поживних речовин і наростання маси рослин цукрових буряків (за п. А. Власюком)
- •Вміст азоту в рослинах озимої пшениці, % (за к. М. Олійником)
- •Вміст азоту, фосфору і калію у рослинних рештках, %
- •Вміст Мп, Zп, Си, Рb, Сd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за в. І. Купчиком)
- •Вміст елементів живлення у різних культурах, % на суху речовину
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної
- •Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземіві сірих опідзолених ґрунтів, %
- •Коефіцієнт використання головних елементів живлення здобрив, %
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Запаси поживних речовин в орному шарі ґрунтів, т/га (за б. С. Носко)
- •Вплив добрив на вміст загального вуглецю,азоту, фосфору і калію, %
- •Вміст загального азоту у чорноземах типових, %
- •Вміст загального фосфору у чорноземі типовому, %, р2о5
- •Вплив добрив на вміст обмінного калію у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті, мг КгО на 1кг
- •Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, мг/кг
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору, мг р2o5 на 1 кг ґрунту
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію, мг КгО на 1 кг
- •Оптимальні параметри чорнозему типового (за б. С. Носко, г. Я. Чесняком)
- •Вплив азотних добрив на врожайність (ц/га) і якість зерна озимої пшениці (за в. П. Толстоусовим)
- •15.3. Заходи для зменшення втрат поживних речовин і підвищення родючості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. Застосування добрив
- •Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •Контрольні запитання
- •17. Хімічна меліорація ґрунтів
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. Мінеральні добрива
- •18.1. Азотні добрива
- •Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •18.4. Фосфорні добрива
- •Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за л. А. Левченком)
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Ефективність ркд, виготовленого на основі поліфосфорної кислоти, на дерново-підзолистих ґрунтах (за ф. В. Янішевським)
- •Контрольні запитання
- •19. Органічні добрива
- •Склад свіжого гною (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Поглинальна здатність підстилки і її склад, % (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Вплив кількості підстилки на вихід гною (за і. П. Мамчєнко)
- •Оплата органічних добрив додатковим приростом урожаю сільськогосподарських культур (зернові одиниці, о. О. Бацула та ін.)
- •Вміст елементів живлення у рідкому гної свиней, мг/л (УкрНдіпм)
- •Хімічний склад відходів тваринницьких комплексів (і. I. Омельченко)
- •Норми внесення безпідстилкового гною, т/га (о. О. Бацула та ін.)
- •19.2. Пташиний послід
- •Склад пташиного посліду, % на сиру речовину (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.3. Торф
- •Хімічний склад торфу, % на абсолютно суху речовину (ундіз)
- •19.4. Компости
- •Склад різних видів компостів (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.5. Сапропель
- •Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. Значення мікроелементів і мікродобрив
- •20.1. Мікродобрива
- •Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за п. А. Власюком)
- •(За п. А. Власюком)
- •Контрольні запитання
- •21. Склади для зберігання добрив
- •22. Система застосування добрив
- •Нормативи витрат добрив на вирощування 50 ц/га зерна пшениці на чорноземі типовому
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у 10-пільній сівозміні Лісостепу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у зоні Степу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю 200 ц/га при середньому забезпеченні рослин поживними речовинами, кг/га (п. Г. Копитко, 2001)
- •Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.6. План застосування добрив
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23. Організація і економіка застосування добрив
- •23.1. Організація агрохімічного забезпечення і обслуговування
- •23.1.1. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів
- •23.1.2. Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24. Умови життя сільськогосподарських рослин і способи їх регулювання в землеробстві
- •24.2. Вода
- •Кількість води, необхідної для проростання насіння різних культур, % від маси
- •Транспіраційний коефіцієнт різних сільськогосподарських культур
- •Транспіраційний коефіцієнт вівса
- •24.4. Теплота
- •Мінімальні температури для проростання насіння і появи сходів різних культур
- •Контрольні запитання
- •25. Бур'яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур'янів
- •25.1. Біологічні особливості бур'янів
- •25.2. Класифікація бур'янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур'янами
- •Оцінка засміченості посівів, бали
- •Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур
- •Норми витрати водних розчинів гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •26. Сівозміни в землеробстві україни
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •Урожайність сільськогосподарських культур залежно від способу вирощування (середні дані за 15-18 років), ц/га
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •26.4. Оцінка попередників основних сільськогосподарських культур
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •26.6. Орієнтовні схеми сівозмін для різних ґрунтово-кліматичних зон і різних форм господарювання
- •Контрольні запитання
- •Орієнтовні схеми польових сівозмін
- •Орієнтовні схеми сівозмін з короткою ротацією
- •Орієнтовні схеми кормових (прифермських) сівозмін
- •Орієнтовні схеми спеціальних сівозмін
- •План освоєння 8-пільної польової сівозміни
- •Ротаційна таблиця 8-пільної польової сівозміни
- •27. Обробіток ґрунту
- •27.1. Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •27.3.4. Обробіток ґрунту після зернових колосових культур
- •Контрольні запитання
- •Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих середньосуглинкових ґрунтах Полісся
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній польовій сівозміні правобережної частини Лісостепу України
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній сівозміні для південно-східних областей степової зони
- •28. Підготовка насіння і сівба сільськогосподарських культур
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (дсту 2240-93)
- •Строки визначення енергії проростання і схожості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •28.5. Сівалки і агротехнічні вимоги до їх роботи. Якість сівби
- •Контрольні запитання
- •29. Системи землеробства
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.3. Системи землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур
Гербіцид |
Норма гербіциду, кг/га або л/га* |
Період застосування гербіциду |
Група бур'янів, які знищуються |
Зернові колосові |
|||
Агрітокс |
1,0-1,5 |
Фаза кущення |
Однорічні двосімя-дольні |
Базагран |
2,0-4,0 |
Фаза кущення |
Однорічні двосімя-дольні |
Гроділ |
0,02-0,05 |
Фаза кущення |
Однорічні двосімя-дольні |
Пума супер |
1,0-1,1 |
Фаза кущення |
Однорічні злакові |
Хармоні |
0,03-0,07 |
Фаза кущення |
Однорічні двосімя-дольні |
2,4-Амінна сіль |
0,7-1,2 |
Фаза кущення |
Однорічні двосімя-дольні |
Кукурудза |
|||
Раундап |
2,0-4,0 |
За 2 тижні до сівби |
Однорічні і багаторічні двосім'ядольні |
Аценіт |
3,0-5,0 |
До сходів |
Однорічні злакові |
Базагран |
2,0-4,0 |
Фаза 3-5 листків |
Однорічні дводольні |
Бюктрил-Д |
1,5-1,7 |
Фаза 3-5 листків |
Однорічні дводольні |
2,4-Д-Амінна сіль |
0,9-1,7 |
Фаза 3-5 листків |
Однорічні дводольні |
Діален |
1,9-3,0 |
Фаза 3-5 листків |
Однорічні дводольні |
Дуал |
1,6-2,1 |
До сівби з загортанням в ґрунт |
Однорічні злакові |
Ерадікан |
4,5-8,0 |
До сівби з загортанням в ґрунт |
Багаторічні та однорічні злакові |
Прімекстра |
4,0-5,0 |
До сівби з загортанням в ґрунт |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Зернобобові культури |
|||
Прометрин |
1,5-2,5 |
Після сівби до появи сходів |
Одно- та двосім'ядольні однорічні, двосім'ядольні |
Базагран |
1,5-3,0 |
У фазі 3-5 листочків |
Однорічні дводольні |
Набу |
1,5-2,0 |
У фазі 2-4 листочків |
Однорічні злакові |
Півот |
0,5-1,0 |
У фазі 2-4 листочків |
Однорічні одно- і дводольні |
Поаст |
1,5-2,0 |
У фазі 2-4 листочків |
Однорічні злакові |
Трофі |
1,5-2,0 |
До сівби |
Однорічні злакові |
Цукрові буряки |
|||
Фюзілат супер |
1,0-1,5 |
У фазі 2-4 листочків |
Однорічні злакові |
Бетанал прогрес |
1,5-2,5 |
У фазі 2-4 листочків |
Однорічні дводольні |
Дуал |
1,6-2,6 |
До сходів |
Однорічні злакові |
Ерадікан |
3,0-5,0 |
До сівби |
Багаторічні і однорічні злакові |
Зелек супер |
0,3-0,5 |
У фазі 2-6 листочків |
Однорічні злакові |
Набу |
1,0-3,0 |
У фазі 2-6 листочків |
Однорічні злакові |
Пірамін |
4,0-8,0 |
До сівби |
Однорічні злакові |
Тарга |
1,0-2,0 |
2-3 листочки |
Однорічні злакові |
ТХА |
20-30 |
Восени по ранньому зябу |
Багаторічні і однорічні однодольні |
Фюзилад |
0,7-0,8 |
У фазі 3-4 листочків |
Одно- та багаторічні злакові |
Лонтрел |
2,0-3,0 |
У фазі 1-2 справжніх листочків |
Двосім'ядольні |
ТХА + пірамін |
6-7 + 3-3,5 |
У фазі 1-2 пар листочків |
Одно- та двосім'ядольні |
Ацетлур |
8-12 |
Під час сівби або до появи сходів |
Одно- та двосім'ядольні |
ТХА + лена-цил |
6-7 + 0,8-1,2 |
У фазі 1-2 пар листочків |
Одно- та двосім'ядольні |
Льон-довгунець |
|||
Аргітокс |
0,7-1,2 |
У фазі «ялинки» |
Однорічні дводольні |
Базагран |
2,5-3,0 |
У фазі «ялинки» |
Однорічні дводольні |
2М-4Х |
0,5-0,75 |
У фазі «ялинки» |
Однорічні дводольні |
Дуал |
1,0-2,1 |
До сівби |
Однорічні злакові |
Зелек супер |
1,0-1,25 |
У фазі «ялинки» |
Багаторічні і однорічні злакові |
Тарга |
1,0-2,0 |
У фазі «ялинки» |
Багаторічні і однорічні злакові |
Трефлан |
0,8-1,0 |
До сівби |
Багаторічні і однорічні злакові |
Соняшник |
|||
Треф лан |
2,0-5,0 |
Напередодні сівби |
Злакові |
Гезагард |
2,0-4,0 |
До сходів |
Однорічні одно- і дводольні |
Дуал |
1,6-2,6 |
До сходів |
Однорічні злакові |
ТХА |
1,5-2,0 |
До посіву |
Однорічні злакові |
Харнес |
1,5-3,0 |
До посіву |
Однорічні одно- і дводольні |
Картопля |
|||
Агрітокс |
0,9-1,7 |
До сходів |
Однорічні дводольні |
Гезагард |
3,0-4,0 |
До сходів |
Однорічні дво- та однодольні |
2М-4Х |
0,5-1,2 |
До сходів |
Однорічні дводольні |
Аценіт |
3,0-5,0 |
До сходів |
Однорічні злакові |
Зенкор |
0,7-1,5 |
До сходів |
Однорічні дводольні |
* Норма гербіциду по діючій речовині.
За хімічним складом гербіциди поділяють на неорганічні та органічні. Гербіциди, які належать до групи неорганічних, використовують переважно для суцільного знищення бур'янів, а також як гербіциди вибіркової дії. До групи органічних гербіцидів входить більшість препаратів похідних хлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д, 2М-4Х), похідні карбонових кислот (ТХА, далапон), симетричних триазинів (атразин, майязин, прометрин), похідні сечовини (дихлоральсечовина, лінурон, глін, каторан, метурін), гетероциклічних сполук (базагран, ленацил, пірамін, тордон), бензойної кислоти (банвел-Д, полімід), карбамінової та тіокар-бамінової кислот (бетанал, карбін, сатури, тілам, ептам, еради-кан), комбіновані препарати (агелон, ацетлур, діален, прімекст-ра, сітрин), піколінової кислоти (лонтрел) тощо.
Хімічна промисловість випускає гербіциди у різних формах: у вигляді порошків, що добре розчиняються у воді (2М-4Х, ТХА); порошків, що змочуються водою, і до складу яких входять наповнювачі та поверхнево-активні речовини (такі препарати утворюють з водою стійку суспензію — симазин, прометрин); паст, розчинних у воді (нітрофен); концентратів емульсії (ефіри, 2,4-Д, ептам); мікрокапсульних форм, в яких діюча речовина знаходиться в нейтральному носії — капсулі і перебуває у рідкій фазі; гра-нульованих-препаратів; мінерально-мастильних суспензій тощо.
Багато гербіцидів є токсичними і для сільськогосподарських культур. Так, препарати 2,4-Д у рекомендованих дозах пригнічують ріст кукурудзи, а препарати ТХА та ептам — цукрових буряків на початкових фазах розвитку. Щоб уникнути цього небажаного впливу, синтезовано хімічні речовини, які захищають культурні рослини від негативної дії гербіциду. Ці речовини називаються антидотами.
Залежно від форми препаратів застосовують різні способи їх внесення: суцільний, рядковий, стрічковий, місцевий, авіаційне та наземне обприскування. Для наземного внесення гербіцидів використовують штангові обприскувачі (ОПШ-1500, ОМ-400, ОП-2000-2-01, ОСШ-2500 та ін.) та оприскувачі вентиляторні (ОВ-630-01, ОВ-400, ОВП-2000, ОВ-630). Обприскування може бути крупнокрапельним (діаметр крапель > 500 мкм), звичайним (300-500 мкм), дрібнокрапельним (80-100 мкм) та аерозольним (1-30 мкм). При авіаобприскуванні середній діаметр крапель водних розчинів може бути від 80 до 280 мкм.
Кількість води для обприскування змінюється залежно від форми препарату та характеру його дії і при наземному обробітку становить від 300-500 до 250-400 л/га, а при авіаобприскуванні — до 50-100 л/га.
Найкраще обробляти бур'яни гербіцидами у безвітряну теплу погоду. Недоцільно застосовувати гербіциди у посушливий період та перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин стікав з рослин на ґрунт. При внесенні препаратів у ґрунт їх необхідно рівномірно розподіляти на поверхні поля і добре заробляти у ґрунт.
Техніка застосування гербіцидів. Основний спосіб внесення гербіцидів — обприскування, їх застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолей. Для внесення гербіцидів використовують наземну техніку та авіацію.
Штангові обприскувачі рівномірно розподіляють робочий розчин гербіциду по ширині захвату штанги і наносять його на посіви або ґрунт гідророзпилювачами.
Для приготування робочих розчинів гербіцидів використовують машини типу АПЖ-12 або водороздавач ВР-ЗМ. Технологія приготування робочих розчинів визначається фізичними властивостями препаратів.
Норма гербіциду залежить від фізико-хімічних його властивостей, забур'яненості та фази розвитку культурних рослин і бур'янів, ґрунтово-кліматичних, погодних та інших умов. Найбільшу токсичність гербіциди виявляють при температурі 18-24°С. Ґрунтові гербіциди найкраще діють у помірно теплу погоду з температурою повітря 15-20°С та при вологості ґрунту не менш як 20%.
Дози застосування гербіцидів подані у довідковій літературі в діючій речовині, але один і той самий препарат може мати різний вміст діючої речовини. Тому дозу технологічного препарату на 1 га, якщо вона не вказана в документах виробника, щоразу визначають за формулою
Д =
де Д — доза технічного препарату, кг/га;
А — рекомендована оптимальна доза діючої речовини, кг/га;
В — кількість діючої речовини в технічному препараті, %.
Витрата робочої рідини залежить від хімічної природи гербіциду, типу обприскувача та розчинів, погодних умов тощо. У табл. 66 наведено рекомендовані орієнтовні норми витрати водних розчинів гербіцидів.
Таблиця 66
