Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га

Зона, ґрунт та його утриман­ня в міжряддях	Урожайність, ц/га
	10-20	20-30	>30
Полісся Дерново-підзолистий і бурозем­но-підзолистий паросидеральна система залуження	60-90 120-150	90-120 150-180	120 180
Лісостеп Світло-сірий і сірий опідзолений парова система залуження при зрошенні	60-90 100-120	90-100 90-110	110 110
Темно-сірий опідзолений і чор­нозем (опідзолений, вилугуваний, типовий) парова система залуження при зрошенні	60-90 90-110	90-100 110-130	100 130
Степ Чорнозем звичайний і південний парова система залуження при зрошенні	60-90 100-120	90-100 120-140	100 140

22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ

Обсяг виробництва продуктів тваринництва, їх собівартість і якість залежать від рівня розвитку кормовиробництва. Застосу­вання добрив дає можливість підвищити продуктивність сінокосів і пасовищ у 1,5-3 рази, а сумісне застосування добрив і зрощен­ня — у 5 разів і більше. Злакові трави врожайністю 50 ц/га сіна виносять 60-70 кг/га азоту, 30-35 Р₂O₅, 70-80 К₂О, 30-45 кг/га СаО. У 1000 корм. од. корму, вирощеного на пасовищах, містить­ся 75 кг азоту, 7 — фосфору і 35 кг калію.

Удобрення на фоні проведення культуртехнічних робіт (хіміч­ної меліорації, регулювання водного режиму ґрунту, створення культурних пасовищ) — один з головних засобів підвищення продуктивності лук і пасовищ, поживної цінності кормів, змен­шення кількості бур'янів.

При кореневому поліпшенні лук і пасовищ застосовують вап­някові матеріали і добрива. При сівбі бобових та бобово-злако­вих травосумішей обов'язково треба проводити вапнування і вносити добрива. Солонцюваті ґрунти і солонці гіпсують при ко­рінному поліпшенні кормових угідь з внесенням гною, азотних і фосфорних добрив, проведенням дренажу.

Для підвищення ефективності азотних добрив їх вносять рано навесні після стоку надлишкових вод. В умовах достатнього зво­ложення азотні добрива вносять після кожного спасування тва­ринами травостою, а в посушливих — навесні або улітку. Фос­форні добрива високоефективні на низинних луках, у гірських районах Карпат, калійні — на осушених торф'яних ґрунтах. На ви­сокопродуктивних зрошуваних пасовищах калійні добрива вно­сять навесні і восени.

Перед освоєнням пасовищ вносять 30-50 т/га гною. Роз­бавлену гноївку (1:2-4) краще вносити (10-20 т/га) на луках рано навесні до початку росту трав, на сінокосах — після першого і другого укосів. Максимальна кількість азоту, яку вносять з рідким гноєм, не перевищує 400 кг/га. На природних суходільних сіно­косах застосовують повне мінеральне добриво.

Під насінники злакових багаторічних трав вносять 20-30 т/га гною або компостів, N_30-50 Р_40-60 К_60-80 у перший рік і N_50-60 у на­ступні роки. При цьому половину норми азоту використовують навесні, а половину — влітку після збирання насіння. Під насінни­ки бобових багаторічних трав застосовують фосфорно-калійні добрива, наприклад, під насінники трав на осушених торф'яних ґрунтах під час сівби або підживлення вносять Р₃₀-₅₀ K_100-120. раз за 3-4 роки вносять 20-25 кг/га сульфату міді. Бор (1,5-2 кг/га), молібден (150-200 г/га) вносять під насінники бобових трав.