(За п. А. Власюком)

Варіант досліду	Урожай­ність	Приріст	Вихід цукру
Гній + NPК- (фон)	432	-	80
фон + сульфат марганцю	454	22	85
фон + суперфосфат мар-ганізований	467	35	87
фон + молібдат амонію	453	21	84
фон (контроль)	443	-	82
фон + борна кислота або боратовий суперфосфат	463	20	87
Фон + сульфат цинку	448	-	84
фон (контроль)	479	-	77
Фон + суперфосфат з цинком	503	24	83
фон + сульфат літію	494	15	82

Сульфат міді СuSO₄ · Н₂0. Масова частка міді становить 24-25%. Застосовують для обробки насіння, підживлення (0,02-0,05%-й розчин), основного внесення (10-12 кг/га).

Піритні недогарки. Містять 0,2-1% міді. Вносять у нормі 5-6 ц/га через 2-3 роки на торф'яних ґрунтах. Прирости врожаю озимої пшениці та ячменю від застосування міді становлять 4-11 ц/га, льону насіння і волокна відповідно 2,1 і 10,2 ц/га, сіна і насіння багаторічних трав — 8-11 та 0,8-1,5 ц/га.

Для боротьби з хлорозом і направленого забезпечення рос­лин мікроелементами застосовують хелати заліза (ЕДТА, вміст заліза 13%; БТРА, вміст заліза 6%).

Застосування органічних і мінеральних добрив з мікроеле­ментами сприяє збільшенню в ґрунтах рухомих форм мікроеле­ментів. В мінеральних добривах мікроелементи є домішками, які нормуються технічними умовами їх виробництва. Дослідження­ми проведеними в стаціонарному досліді кафедри агрохімії НАУ встановлено, що щорічне внесення 13 т/га гною і 252 кг/га N, Р₂O₅, K₂O за 10 років не сприяло накопиченню в лучно-чорно­земному карбонатному ґрунті цинку, кобальту, нікелю, міді, свин­цю і кадмію. Аналогічні дані отримані в дослідах з добривами Донецькою, Запорізькою і іншими сільськогосподарськими дос­лідними станціями. Таким чином встановлено, що мінеральні добрива в оптимальних нормах не є джерелом забруднення ґрунту.

В Україні ГДК рухомих форм цинку становить 23 мг/кг ґрунту, нікелю — 4, мангану — 50, міді — 3, кадмію — 0,7, кобальту — 5, хрому — 6.

Контрольні запитання

1. Роль мікроелементів в обміні речовий і формуванні високоякіс­ної продукції.

2. Які добрива містять мікроелементи?

3. Економічна і агрохімічна ефективність застосування мікродобрив.

21. Склади для зберігання добрив

Основною функцією складів для засобів хімізації (добрив, пестицидів, кормових добавок тощо) є не тільки зберігання, а й комплексна механізація всіх видів робіт для розвантажування, навантажування та підготовки їх до використання.

Залежно від використання розрізняють склади прирейкові, глибинні (рис. 18-20) та склади пунктів хімізації. Прирейкові скла­ди пристосовані для зберігання аміачної селітри, твердих поже­жо- вибухонебезпечних та інших твердих добрив, пиловидних вапнякових матеріалів і фосфоритного борошна, рідкого аміаку, аміачної води, РКД, пестицидів і мають пристосування для їх розвантажування із залізничних вагонів та інших транспортних засобів. Можуть виконувати роль перевалочних баз.

Рис. 18. Прирейковий склад:

1 — естакада; 2 — залізнична колія; 3-12 відсіки для зберігання доб­рив; 13 — службове приміщення

Рис. 19. Склад силосного типу добрив:

1 — камерний навантажувач; 2 — приймальний бункер; 3 — залізнич­ний вагон; 4 — розвантажувальна машина; 5 — завантажувальна сис­тема; 6,7, 8 — силоси; 9 — навантажувачі; 10 — транспортний засіб

У складські комплекси місткістю від 900 до 6400 т і більше входять окремі спеціальні приміщення для зберігання пожежо- та вибухонебезпечних добрив, склади для аміачної селітри, рідких добрив, пестицидів, навіси для використання машин і ме­ханізмів для змішування і внесення добрив, вагове господар­ство. Такі склади є виробничим центром районного формуван­ня «Сільгоспхімія», пункту хімізації району.

Глибинні склади обслуговують певну кількість господарств району. Виробничі підрозділи формувань «Сільгоспхімії» прийма­ють, зберігають добрива та інші засоби хімізації, доставляють їх у господарства. Згідно з договорами господарств підрозділи «Сільгоспхімія» вносять добрива і пестициди на їх поля.

Рис. 20. Глибинний склад для мінеральних добрив:

1 — відсік для затарених добрив; 2 — відсіки для незатарених добрив; З — технологічний відсік; 4 — транспортні засоби; 5 — подрібнювач доб­рив; 6 — навантажувач добрив; 7 — змішувач добрив; 8 — агрегат для внесення добрив; 9 — відсіки для зберігання добрив; 10 — відсік для збе­рігання аміачної селітри; 11 — навантажувач; 12 — накриття для техніки

Склади пунктів хімізації господарств повинні мати місткості, які б могли одноразово вмістити половину річної кількості доб­рив і всю кількість пестицидів. Наявність складів у господарствах для зберігання аміачної селітри, твердих і рідких добрив дає змогу не тільки використовувати добрива згідно з планом, а й запобігти їх втратам. Тверді добрива зберігають у наземних складах, пиловидні — у силосних місткостях (рис. 19), рідкі — в резервуарах. їх об'єми і виробничі можливості визначаються рівнем хімізації району. Добрива, які транспортують насипом, зберігають у відсіках. Висота насипу суперфосфату порошкопо­дібного, калійної солі, калію хлористого має становити 1,5-2,5 м, амонію сірчанокислого — 2,5-3 м, калію хлористого кристаліч­ного незлежуваного — 3-4 м.

Сечовину, аміачну селітру складають у мішках навхрест шта­белями у 12-15 рядів. Суперфосфат простий і подвійний, амо­фос, нітроамофоску, нітрофос зберігають у мішках, які склада­ють у штабелі у 20 рядів. Простір між добривами, які зберігають У мішках, насипом, між стінами складу, має становити 0,5-1 м.

Прирейкові склади мають стаціонарні та мобільні засоби ме­ханізації, глибинні — тільки мобільні.

Приймають добрива згідно з документом про якість, де заз­начені назва добрив та підприємство-виготовлювач, технічні ви­моги нормативно-технічної документації (НТД), відомості про властивості (пожежо- та вибухонебезпечність, токсичність, тощо), номер партії, маса, номер залізничного вагона чи іншого транс­портного засобу, дата виробництва, підпис і штамп служби тех­нічного контролю.

Прогресивною технологією транспортування і зберігання твердих мінеральних добрив є контейнерна з використанням м'яких спеціалізованих контейнерів. Застосування контейнерів багаторазового використання (МК), разового (МКР) та оборот­них (МКО) дає змогу зменшити витрати на добрива порівняно із витратами на добрива, які затарюють у поліетиленові мішки ма­сою 50 кг.

Транспортування добрив у пакетах дає змогу підвищити про­дуктивність праці у 2-3 рази, скоротити простої транспорту, по­ліпшити умови праці, запобігти втратам добрив.

Використання механізмів для змішування добрив дає мож­ливість виготовляти змішані добрива, склад і співвідношення елементів живлення у яких відповідає рівню забезпечення рос­лин поживними речовинами з ґрунту і добрив біологічним особ­ливостям культури, величині та якості запланованого врожаю.