13.1. Економічна оцінка земель

Економічна оцінка земель враховує не тільки родючість ґрунтів, а й інші особливості елементарного господарського ви­ділу, що визначають затрати на вирощування врожаю. До них належать насамперед витрати, пов'язані з особливостями рель­єфу і ґрунтового покриву, розмірами і формою полів, трудноща­ми механічного обробітку ґрунтів і проведення меліоративних робіт тощо. Крім того, деякі витрати пов'язані з особливостями самого господарства, його віддаленістю від пунктів постачання, формою території землекористування, відстанню до місць реалі­зації сільськогосподарської продукції та організаційною структу­рою. Це внутрішньогосподарські витрати. Усі розрахунки при економічній оцінці земель здійснюють у вартісному (грошовому) виразі. Найважливішими показниками економічної оцінки земель є загальна вартість виробленої продукції (валовий прибуток), загальні витрати на врожай (з диференціацією по категоріях), чистий прибуток. Крім того, пропонують використовувати як по­казник економічної оцінки земель диференціальну ренту, яку обчислюють у загальнодержавному масштабі.

Показники економічної оцінки (витрати, чистий прибуток) для одних і тих самих ґрунтів у господарствах одного і того самого природно-сільськогосподарського району будуть різними залеж­но від місцерозташування та організаційної структури господарств.

Використання показників бонітування та економічної оцінки земель дає змогу точно визначити успіхи й недоліки в діяльності окремих господарств і пов'язати їх або з родючістю ґрунтів, або із застосуванням комплексу агротехнічних та меліоративних за­ходів, або з організаційними та іншими факторами.

13.2. Застосування матеріалів бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель у сільськогосподарському виробництві

Бонітування ґрунтів та якісна оцінка земель у системі земель­ного кадастру є науковою основою раціонального і високоефек­тивного використання земельних ресурсів країни, підвищення родючості ґрунтів та врожайності сільськогосподарських культур. Показники бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель забезпечу­ють планові органи та сільськогосподарські підприємства необ­хідними даними про землю як основний засіб виробництва в сільському господарстві. Ці дані потрібні для науково обґрунтова­ного вирішення питань плати за землю, планування, організації, розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва, оцінки результатів виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств, удосконалення системи господарсько-договірних відношень, державних і ринкових цін на сільськогосподарські продукти, матеріально-технічне постачання, оподаткування, кре­дитування тощо.

Бонітування ґрунтів, що ґрунтується на врахуванні факторів життя рослин, є природно-науковою основою для прогнозуван­ня (планування) врожаїв сільськогосподарських культур і розра­хунку ефективності використання земельних, агрохімічних і ме­теорологічних ресурсів на рівні області, району, господарства, бригади, поля. Так, середньозважений бал бонітету земель вико­ристовують при розрахунку розподілу фондів мінеральних добрив.

При плануванні врожайності обов'язково потрібно мати дані про бонітет земель. Визначення рівня використання виробничих ресурсів господарства неможливе без використання такого по­казника, як ресурсний (плановий) урожай. При його визначенні використовують бонітет землі в балах. Бал бонітету земель кон­кретної земельної ділянки, на якій вирощуватиметься та чи інша сільськогосподарська культура, беруть за даними картограми якості земель господарства.

Матеріали бонітування ґрунтів та якісної оцінки земель є на­уковою основою для вдосконалення організації території та об­грунтування проектів внутрішньогосподарського землеустрою сільськогосподарських підприємств.

Певне значення мають показники бонітету ґрунтів при тех­нічному нормуванні польових механізованих робіт і диференці­ації в господарствах змінного виробітку агрегатів, для правиль­ного підбору системи машин і знарядь з урахуванням якості ґрунтів, при плануванні економічних показників.

Важливе значення має бонітування ґрунтів і для охорони ґрунтового покриву від ерозії, заболочування, вторинного засо­лення, руйнування і забруднення внаслідок розвитку промисло­вості і транспорту, Контроль за використанням і станом землі повинен також ґрунтуватись на суворому обліку її якості та кількості, тобто на основі матеріалів земельно-оціночних робіт.

Отже, облік та оцінка якості землі є важливими і необхідни­ми умовами її раціонального та високоефективного використан­ня, засобом подальшого підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.