Контрольні запитання

1. В яких ґрунтово-кліматичних зонах зустрічаються чорноземи?

2. Що характерно для умов утворення чорнозему?

3. Яка будова профілю чорнозему як типу ґрунту?

4. Які підтипи чорноземів зустрічаються в Україні?

5. Які властивості чорнозему типового? 6 Яка будова профілю типових і вилугованих чорноземів?

7. Які природні умови сприяли утворенню чорноземів опідзолених реградованих?

8. Де поширені чорноземи звичайні і південні?

9. Які причини агрофізичної деградації чорноземів?

7. Ґрунти сухого степу і їх використання

Південніше чорноземної зони простягаються сухі степи з ха­рактерними для них каштановими ґрунтами. Вони дістали свою назву завдяки темно-коричневому забарвленню ґрунтів, що на­гадує колір зрілих плодів каштана.

Каштанові ґрунти у зоні сухих степів України представлені двома підтипами: темно-каштановими і каштановими. Перші в цілому переважають у зоні Сухого Степу і займають безстічні рівнини вододілу рік Дніпро — Молочна, північну частину степо­вого Криму, а також понижені приморські плато Правобережжя Дніпра. Власне каштанові ґрунти займають вузьку смугу в При-сивасько-Причорноморській зоні сухого Степу, Лівобережжя Дніпра. На відміну від темно-каштанових ґрунтів вони суцільних масивів не утворюють, а залягають разом з каштановими солон­цями. Взагалі явища солонцюватості (наявність серед обмінних катіонів іонів Na⁺) характерні для ґрунтового покриву Сухого Сте­пу. Сформувались каштанові ґрунти під полинно-типчаково-ко-виловою рослинністю. Основна ґрунтотворна порода — лес, хоча невеликі площі каштанових ґрунтів зустрічаються на алювіальних відкладах і глинах.

Ґрунтотворний дерновий процес відбувається в Сухому Сте­пу в умовах недостатнього зволоження. Це сприяє нагромаджен­ню в ґрунтовому профілі не тільки карбонатів кальцію та магнію, а й легкорозчинних солей натрію, що спричинює надходження катіонів натрію до ГВК.

Рослинний покрив Сухого Степу порівняно з чорноземною зо­ною значно бідніший. Така рослинність з невеликою біомасою над­земної і кореневої частин та малою кількістю опадів не сприяють нагромадженню гумусу. Так, кількість гумусу, в темно-каштанових ґрунтах України становить 2-3,5%, а в каштанових — 1,3-3%. Гумусований профіль темно-каштанових ґрунтів має потужність 60-75 см, у супіщаних і легкосуглинкових різновидах — 80-100 см. Аналогічний профіль каштанових ґрунтів становить 40-60 см.

Характерною ознакою каштанових ґрунтів сухого Степу Украї­ни є чітка диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, що пов'язано з солонцюватістю цих ґрунтів.

Будову профілю темно-каштанових солонцюватих ґрунтів подано на рис. 11. Легкорозчинні солі і гіпс залягають на глибині 150-250 см. Для темно-каштанових ґрунтів характерне вузьке співвідношення між обмінним кальцієм і магнієм (2-4 : 1). Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабколужна (рН_В0ДНИЙ = 6,8...8).

Карбонати закипають на глибині 50-60 см. У зоні поширення темно-каштанових ґрунтів значно розвинуте зрошення, що при­звело до підняття підґрунтових вод, вторинного засолення ґрунтів, утворення глибистої структури та інших негативних явищ.

Не(А) — гумусовий горизонт (0-30 см) темно-сірий з каштановим відтінком, порохувато-грудку-ватий, на структурних агрегатах помітна присипка SiO₂ тонкопористий; перехід помітний;

Нрі(В₁) — верхній перехідний горизонт (31-45 см) темнувато-сірий з буруватим відтінком, груд-кувато-зернисто-горіхуватий, на структурних аг­регатах присипка 3і0₂ і слабкий глянець; перехід поступовий;

Рhік(В₂) — нижній перехідний горизонт (46-80 см) бурувато-брудно-палевий з темно-сірими пля­мами і гумусними потьоками, горіхувато-призмо-подібно-грудкувата структура, на агрегатах доб­ре виражений глянець, зустрічається білозірка; перехід поступовий;

Рк/s(С) — палевий лес (80-120 см) з темно-бурим відтінком, багато білозірки, щільний, мож­лива присутність легкорозчинних солей.

Рис. 11. Будова профілю темно-каштанового солонцюватого ґрунту

У профілі каштанових ґрунтів (рис. 12) чіткіше виділяються гумусовий елювіальний та ілювіальний горизонти. Ознаки солон­цюватості в них виявляються краще. Тому при наявності натрію у ГВК (до 2,8 мг-екв/100 г ґрунту) верхній гумусово-елювіальний горизонт каштанових ґрунтів може бути розпиленим, безструк­турним, здатним запливати після дощу й ущільнюватись під час висихання.

Не(А) — гумусовий слабкоелювійований го­ризонт (0-25 см) коричнево-сірий, пилувато-по-рохувато-груднуватий, пухкий, пористий, перехід помітний;

Нрі(В,) — верхній перехідний горизонт (26-40 см) каштаново-бурий, гру і кувато-зернисто-горіхуватий, ущільнений; перехід поступовий;

Рпік(В₂) — нижній перехідний горизонт (41-55 см) темнувато-бурий, горіхувато-призматич-ний, ущільнений, тонкопористий; перехід посту­повий;

Рк/з(С) — лес (56-100 см), зверху темнува­то-палевий з гумусовими потьоками, донизу па­левий, багато пухкої білозірки, наявні легкороз­чинні солі.

Рис. 12. Будова профілю каштанового ґрунту

У зв'язку з непромивним типом водного режиму солі в каш­танових ґрунтах містяться на глибині 80-170 см. Це переважно сульфат кальцію (гіпс), хлориди та сульфати натрію.

Родючість темно-каштанових ґрунтів вища, ніж каштанових, проте ці ґрунти в агровиробничому відношенні поступаються чорноземам внаслідок недостатнього природного зволоження. Однак потенційно вони багаті на поживні речовини, особливо на рухомі форми калію. Дещо менший у них вміст азоту, його кількість залежить від вмісту гумусу. Каштанові ґрунти недостат­ньо забезпечені рухомими формами фосфору.

Для підвищення родючості каштанових ґрунтів слід проводи­ти такі заходи, які сприяють збагаченню ґрунту вологою, запобі­гати пиловим бурям. Для цього треба насаджувати лісосмуги, проводити снігозатримання, запроваджувати куліси, застосову­вати систему обробітку ґрунту без обернення скиби. Ефективні на каштанових ґрунтах органічні добрива, а з мінеральних — азотні і фосфорні. Якщо в каштанових ґрунтах є добре вираже­ний ілювіальний горизонт, то його рекомендують зруйнувати, провівши плантажну оранку. При цьому переміщення з нижчих горизонтів у верхні карбонатів кальцію і частково гіпсу значно поліпшує фізико-хімічні властивості каштанових ґрунтів.

На зрошуваних каштанових ґрунтах урожаї всіх сільськогос­подарських культур підвищуються в 1,5-3 рази, але для збере­ження родючості цих ґрунтів потрібна висока культура зрошува­ного землеробства.