28. Рибовловлювачі.

Для полегшення вилову риби з рибоводних ставів рибу з водою перепускають в розширену частину скидного каналу, розміщену після виходу з донного водоспуску. Рибовловлювачі влаштовують прямокутної форми в плані, трапецієвидного поперечного перерізу, на початку і в кінці є поперечні стінки з пазами для решіток і шандорів. Розміри рибо вловлювачів залежать від площі ставу, можуть бути призначені.

Площаставу, га	Загальний вилов риби, ц	Корисний об’єм рибо вловлювача, м3	Розміри, м
			ширина по дну	довжина	глибина
50	600	300	7	35	1
100	1200	600	8	50	1
250	2500	1200	10	110	1
500	4000	4000	14	130	1

29. Рибозахисні споруди.

Рибозахисні споруди та пристрої призначені для попередження потрапляння молоді та дорослих особин риб у водозабірні споруди, їхнє травмування та загибелі. Рибозахисні пристрої є частинами водозабірної споруди. При проектуванні рибозахисних споруд та пристроїв слід керуватися вимогами СНиП 2.06.07-87, ВНД 33-2.3-04-01 та спеціальною літературою. Споруди та пристрої для рибозахисту відносяться до постійних другорядних гідротехнічних споруд, клас яких визначається на один щабель нижче класу основних споруд, але не вище ІІІ класу. Згідно з діючим природоохоронним законодавством усі водозабірні споруди з відкритих джерел, які мають рибогосподарське значення, обов'язково повинні бути обладнані ефективними рибозахисними системами. За способом захисту риб розподіляють на такі групи систем: загороджувальні, відгороджувальні, біоактивні. До загороджувальної групи відносяться такі види споруд та пристроїв: плоскі фільтруючі екрани (сітчасті, перфоровані або фільтруючі екрани з об'ємним заповнювачем), об'ємні фільтруючі споруди та пристрої (оголовки з потокоутворювачами типу РОП, об'ємні фільтруючі споруди у вигляді масивів). Відгороджувальна група представлена гідравлічним видом споруд по типу жалюзійних екранів з потокоутворювачами та зонтичні оголовки. Біоактивна група представлена акустичними відлякувальними системами. Інші типи споруд та пристроїв вважаються експериментальними, їх застосування можливе при відповідному обґрунтуванні, узгодженні з установами рибоохорони з подальшим дослідженням реальної ефективності в умовах експлуатації протягом не менше 2-х років. Реальна ефективність споруд повинна бути не нижче нормативної ефективності — 70 %. Захист має бути ефективним для молоді риб промислових видів довжиною тіла від 12 мм і більше. Вибір типу, компонування і конструкції рибозахисних споруд та пристроїв у складі водозаборів слід виконувати виходячи з умови забезпечення подачі споживачу розрахункової витрати води та забезпечення реальної ефективності не менше нормативної. Рибозахисні споруди дозволяється виконувати у вигляді блоку з окремих пристроїв при умові виключення їх взаємного негативного впливу на ефективність рибозахисту та відведення риби.

30.Рибопропускні споруди. Рибопропускні споруди, споруди у складі гідровузлів, призначені для пропуску риби з нижнього б'єфу у верхній, головним чином в період її нерестової міграції. Р. с. підрозділяють на 2 основних групи: споруди для самостійного проходу риби через перешкоди — рибоходи; споруди для переміщення риби — рибоходниє шлюзи і рибопод'емникі. Рибоходами є канали, по яких вода тече з верхнього б'єфу в ніжній з швидкістю, дозволяючій рибі долати зустрічну течію. По конструктивних ознаках розрізняють рибоходи лоткові, прудковиє і сходові. Лоткові рибоходи можуть бути вільними (лотки з незначними ухилами і гладкими стінками і дном); посиленій шорсткості (з пристроєм по дну і стінкам лотка виступів); з неповними (по глибині або ширині лотка) перегородками. Прудковиє рибоходи є рядом басейнів (прудков) для відпочинку риби, сполучених між собою короткими каналами або лотками; їх зазвичай владнують в берегах, в обхід греблі. Сходові рибоходи виконують у вигляді ступінчастого лотка, розділеного на ряд басейнів поперечними перегородками, в яких для проходу риби є вспливниє отвори. Ці рибоходи набули значного поширення як найбільш доступні для різних порід риби.  Рибоходниє шлюзи за принципом роботи схожі з судноплавними шлюзами ; зазвичай мають дві суміжні камери, в кожній з яких встановлені затвори, що відокремлюють камери від нижнього і верхнього б'єфів. Рибоходниє шлюзи можуть працювати при значних натисках, проте вимагають великих витрат води, а їх рибопропускна здатність відносно невелика. Рибоподємники здійснюють підйом риби в пересувною наповненою водою камері або в спеціальній сітці; вони працюють за принципом механічного суднопідіймача (ліфта). Розміщують рибоподємники (як і рибоходниє шлюзи) зазвичай в роздільних засадах гребель. Крім того, для пропуску риби використовують гідравлічні рибопод'емникі, плавучі рибопод'емниє пристрої, а інколи — судноплавні шлюзи, водоскиди ГЕС(гідроелектростанція) і т.п. Р. с. доцільно розташовувати біля водоскидних споруд. Для напряму риби до входу в Р. с. і ті, що перегородили її доступу до небезпечних місць владнують направляючі і захищаючі мережі і грати. Спуск (скат) з верхнього б'єфу в ніжній риб, що віднерестилися, і памолоді здійснюють через рибоходи всіх типів, гідравлічні рибопод'емникі, водоскидні греблі низького і середнього натиску, судноплавні шлюзи, а також по водоводному тракту ГЕС(гідроелектростанція), обладнаних поворотно-лопатевими або радіально-осьовими турбінами (при великому діаметрі робочого колеса, малій швидкості обертання і при значному зазорі між робочим колесом і направляючим апаратом). Технічні вирішення Р. с. в сучасних високонапірних гідровузлах ще недостатньо досконалі.

31.Гідротехнічні споруди рибоводних заводів. Садки та басейни. Рибоводні заводи призначені для відтворення рибних запасів. Повний цикл штучного риборозведення включає такі виробничі процеси: 1)заготовка і витримування плідників;2)збір та інкубація заплідненої ікри; 3) витримування личинок та вирощування мальків; 4) вирощування молоді та випуск її в водойми. Для проведення всіх виробничих процесів на рибоводному заводі мають: будівлю з інкубаційним цехом і службово-підсобні приміщення; стави і садки для витримування плідників; басейни та стави для вирощування молоді; гафнієві стави чи басейни; комплекс гідротехнічних споруд. Останній може включати насосну станцію, якщо забір води передбачається з річки;напірний басейн,якщо він передбачений проектом,басейн для відстоювання води і фільтри;система водопостачання,що складається з каналів чи трубопроводів; водоскидна система ( канали чи бетонні лотки); споруди на водопостачальній і скидній системах – шлюзи-регулятори,водовипуски з каналів в стави,донні водоспуски. Для утримування плідників і вирощування мальків застосовують садки і басейни. В залежності від породи риб, з якими працює рибозавод,садки будують або мало поточними як виросні, або проточними. Для риб, яким необхідна проточна вода,замість ставів застосовують спеціальні басейни,що можуть бути двох типів:1) прямоточні; Форма басейна подовжена ,вздовж осі його встановлена роздільна сітка,що не доходить до наріжної оболонки басейна. Вода подається через живлячу трубу і,зробивши круговий рух, в видаляється придонних, найбільш засмічених шарів через зливну трубу. 2) з круговим рухом води; Басейн має циліндричну форму і конусоподібне дно з уклоном до центру. Стік води влаштований в центрі і по периферії. 35. Меліоративні роботи на водозабірних площах. Рибогосподарська меліорація - комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення біологічної продуктивності водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу гідробіонтів з метою їх збереження та раціонального використання. Рибоводні стави восновному постачаються водою з річок,струмків,каналів,озер та водосховищ. В ці джерела вона надходить з водобійних площ. Вона повинна бути придатною для життя риб, в ній повинна бути достатня кількість кисню, відсутність залишку закислого заліза. Джерела водопостачання неповинні забруднюватись стічними водами промислових підприємств і мати мала зважених частинок. До меліоративних технічних заходів, направлених на покращення гідрохімічного режиму водойми, відноситься аерація води. Для аерації застосовують різні споруди (аератори) і методи керування. Аератори розміщують в голові магістрального каналу, або в місці подачі води в кожний окремий став, особливо це важливо при подачі води в зимувальні стави. Часто промислові та комунальні підприємства в джерела водопостачання стічні води,що несуть нафтопродукти,солі,кислоти,зважені та токсичні речовини,що приносить значну шкоду рибним запасам. Тому меліоративні заходи повинні бути направлені на очистку стічних вод до ступеня їх придатності при розведенні риби.

36. Меліоративні роботи в рибоводних ставах. До робіт, що виконуються у водоймах для покращення умов життя риб, відносять очищення ставів від надлишку мулу, викошування жорсткої рослинності і видалення мякої рослинності, попередження появи сплавин і видалення їх з водойми, планування ложа водойми і очищення від чеп. За рибоводними вимогами на дні ставу повинен залишатися шар мулу товщиною в 15….20см, надлишок мулу повинен бути видалений. Для очищення від мулу застосовують спеціальні машини,гідромеханізацію,скрипери,транспортири. Створені спеціальні плавучі машини,розробляють і транспортують грунт. Вони мають змінне робоче обладнання: роторний розрихлював для розробки в’язких і зарослих грунтів, черепашковий пристрій для щільних грутів і всмоктувач для легких грунтів (пісків,супісків). Вода з грунтом всмоктується землесосом з дна водойми або зі змішувального бункера і транспортуються трубами плавучого ґрунтопроводу. При застосуванні гідромеханізації мул починають розмивати біля донного водоспуску,щоб пульпа проходила через водопровідну частину в скідну систему, а потім у водоприймач. Надалі радіус дії гідромонітора збільшується і поступово від мулу очищують всю водойму. Скид пульпи в водоприймач допускається в тому випадку, коли швидкості течії води в ньому достатні для транспортування наносів за межи рибоводного господарства. Заходи боротьби з заростанням ставів наступні: видалення зі ставу мякої підводної рослинності, викошування жорсткої рослинності в ставах в ставах, залити водою, обробка зарослих ділянок ставу,коли він без води, і застосування гербіцидів для знищення рослин.

38