
- •Тести з навчальної дисципліни «Методика ознайомлення з народознавством»
- •1 Курс, 2,семестр, теми 1-12
- •2 Курс, 3 семестр, тема 1-14
- •Тема 2.1. Теоретичні засади методики українського народознавства в дошкільному закладі
- •Тема 2.2. Історія розвитку етнопедагогіки
- •Тема 2.3. Завдання і зміст ознайомлення дітей з витоками народознавства
- •Тема 2.4 Український фольклор в дошкільному закладі
- •Тема 2.5.Українська казка в дошкільному закладі
- •Тема 2.6. Українськв національні свята та обряди
- •Тема 2.7 .Українські національні народні ігри в дошкільному навчальному закладі
- •Тема 2.8.Методика ознайомлення дітей з символами України
- •Тема 2.9.Методика ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями в Україні
- •Тема 2.10.Ознайомлення з рідним краєм
- •Тема 2.11.Народні промисли та ремесла України
- •Тема 2.12 Ознайомлення з національним мистецтвом
- •Тема 2.13. Методика ознайомлення з семантикою українського рушника
- •Тема 2.14. Методика ознайомлення з побутом населення України
Тема 2.10.Ознайомлення з рідним краєм
Гідроніми |
Власні імена будь яких водних об’єктів |
Власні імена боліт |
Власні імена аквапарків |
Власні імена гідропарків |
Ойконіми |
Власні імена будь яких населених пунктів |
Власні імена лінійних міських об’єктів |
Твори усної народної творчості |
Археологічні знахідки |
Краєзнавство |
Вивчення дітьми природи, соціально-економічного та культурного розвитку свого краю |
Сукупність прийомів навчання, спрямованих на вивчення народознавства |
Кінцевий результат якого потрібно досягти в процесі навчання |
Шлях, спосіб взаємопов’язаної діяльності педагога і дітей |
Місто Переяслав вперше згадується в лвтописах |
В 907 році |
В 503 році |
В 1416 році |
В 1555 році |
Переяславський колегіум заснував |
Арсеній Берло |
Григорій Сковорода |
Богдан Хмельницький |
Самійло Кішка |
Переяславу було надано |
Магдебурзьке право |
Міщанське право |
Християнське право |
Козацьке право |
В Переяславі Т. Г. Шевченко жив у домі |
Лікаря А. О. Козачковського |
Письменника Шолом Алейхема |
Єпископа Андрія Берла |
У приміщенні для приїжджих |
У Переяславі Т. Г. Шевченко написав |
«Заповіт» |
«Ластівка» |
«Причинна» |
«Мені тринадцятий минало» |
А. О. Козачковський і Т. Г. Шевченко на знак дружби посадили |
Акацію |
Бузок |
Дуб |
Липу |
Володимир Гнатович Заболотний створив проект |
Верховної Ради у Києві |
Палацу культури у Дніпродзержинську |
Проекти забудови робітничих селищ Донбасу і Криворіжжя |
Всі відповіді правильні |
Фундатором скансену у Переяславі був |
М. І. Сікорський |
В. Г. Заболотний |
С. Л. Гейченко |
М. І. Чмихов |
Дитинець |
Укріплена центральна частина старослов’янських міст |
Дитячий майданчик |
Основна частина княжого домоволодіння |
Правильної відповіді немає |
Перші школи в Переяславі заснував |
Єпископ Єфрем |
Єпископ Арсеній Берло |
Петро Могила |
Князь Володимир Великий |
Лицарська школа в Переяславі |
Нереалізований проект |
Існувала в ХІІІ столітті |
Існувала в ХІХ столітті |
Згадок не зафіксовано |
Найбільш потужним напрямом освітньої діяльності у Вознесенському соборі стала |
Школа іконопису |
Школа поетики |
Школа живопису |
Початкова школа |
Брама |
Великі ворота у давніх містах |
Великі ворота у фортецях |
Великі ворота у монастирях |
Всі відповіді правильні |
Ганок |
Прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок |
Великі ворота у давніх містах |
Великі ворота у фортецях |
Великі ворота у монастирях |
Жупан |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно сірого або синього кольору з сукна, поширений серед заможного населення |
Старовинний український верхній жіночий одяг переважно білого кольору поширений серед заможного населення |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно чорного кольору поширений серед бідного населення |
Старовинний український верхній жіночий одяг переважно червоного кольору з сукна, поширений серед бідного населення |
Клобук |
Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, який носять православні ченці |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно сірого або синього кольору з сукна, поширений серед заможного населення |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно чорного кольору поширений серед бідного населення |
Старовинний український верхній жіночий одяг переважно червоного кольору з сукна, поширений серед бідного населення |
Корсетка |
Верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини |
Верхній чоловічий одяг без рукавів |
Старовинний український верхній чоловічий одяг переважно чорного кольору поширений серед бідного населення |
Старовинний український верхній жіночий одяг з рукавами переважно червоного кольору з сукна, поширений серед бідного населення |
Личаки |
-Взуття, плетене з кори дерев |
Рукавиці |
Зимове взуття |
Святкове дівоче взуття |
Очіпок |
Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки |
Знаряддя для обробітку грунту |
Знаряддя для приготування їжі в печі |
Головний убір дівчат |
Рубель |
Вузька дерев’яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни |
Грошові знаки часів Київської Русі |
Знаряддя для обробітку грунту |
Знаряддя для приготування їжі в печі |
Тин |
Огорожа навколо хати, сплетена з лози, тонкого гілля |
Український національний танець |
Знаряддя для обробітку грунту |
Знаряддя для приготування їжі в печі |
Термін «Батьківщинознавство» обґрунтував |
К. Д. Ушинський |
С. Ф.Русова |
А. С. Макаренко |
Г. С. Сковорода |
К. Д. Ушинський під час ознайомлення з рідним краєм радив |
Іти від знайомого до загального |
Іти від близького до далекого |
Розвивати у дітей «інстинкт місцевості» |
Всі відповіді правильні |
Праця «Націоналізація дошкільного виховання» належить |
С. Ф. Русовій |
К. Д. Ушинському |
В. О. Сухомлинському |
Л. І. Флегер |
Проблеми краєзнавства В. О. Сухомлинський розкриває у праці |
«Моральні заповіді дитинства і юності» |
«Народження громадянина» |
«Батьківська педагогіка» |
Всі відповіді правильні |
Головним джерелом знань про рідний край є |
Краєзнавчі об’єкти |
Розповіді вихователя |
Екскурсії |
Читання книг |
Особливістю краєзнавчих занять є |
Універсальність і необмежена варіантність |
Поступовість |
Сезонність |
Активність |