Регідрататційна терапія

При інвазивних ГКІ дегітратація організму дитини зустрічається відносно рідко. При її наявності перевагу віддають оральним методам регідратації з використанням глюкозо- сольових розчинів.

Дезінтоксикаційна терапія

Проводиться при наявності симптомів інфекційного токсикозу. При легких та середньотяжких формах для цієї мети використовують розчини для оральної регідратації. При тяжких формах - застосовують внутришньовенне введення ізотонічних розчинів глюкози, ізотонічного розчину натрію хлориду, колоїдні розчини (декстрани).

Допоміжна терапія

а) Ентеросорбція: перевага надається сілакатним сорбентам, які призначаються з перших днів захворювання. Курс ентеросорбції при ГКІ – 5-7 днів.

Критерієм ранньої відміни препарату є нормалізація випорожнень чи затримка випорожнень протягом 2 діб.

б) Пробіотикотерапія: в якості етіотропних засобів при відсутності антибактеріальних препаратів у призначеннях.

Курс пробіотикотерапії в гострому періоді ГКІ триває 5 - 10 днів. Пробіотикотерапія також показана в періоді реконвалесценції ГКІ фізіологічними пробіотиками ( в своєму складі містять нормальну мікрофлору) з метою відновлення мікрофлори кишечника протягом 3 - 4 тижнів.

в) Ферментотерапія: призначається в стадії реконвалисценції при наявності ознак дисферментемії у дітей, які перехворіли на ГКІ. Використовують препарати з ферментів підшлункової залози (панкреатин тощо).

Курс ферментотерапії 2 - 3 тижні.

САЛЬМОНЕЛЬОЗ

Шифр МКХ –10 –

А02 Інші сальмонельозні інфекції

Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що викликається численними штамами сальмонел і перебігає у дітей найчастіше у вигляді гастро-інтестінальних, рідше – тифоподібних та септичних форм.

Етіологія

Сальмонела – грамнегативна паличка

Епідеміологія

– Джерело – домашні тварини, рідше хвора людина, здоровий бактеріоносій (зараження немовлят)

• Шлях передачі – фекально-оральний (продукти тваринного походження, догляд за твариною), контактно-побутовий

Сприйнятливість – найвища у дітей до 2-х років

Патогенез

1. Масове вторгнення збудника в шлунково-кишковий тракт

2. Руйнування сальмонели у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту

3. Токсинемія  блювання (як захисний фактор)

4. Поступлення решти бактерій в тонку, товсту кишку, колонізація епітеліоцитів

5. Місцевий запальний процес, порушення перистальтики, травлення і всмоктування, накопичення біологічно активних речовин, що перешкоджають всмоктуванню води, електролітів  діарея, ексикоз

6. Прорив кишкового, лімфатичного бар’єрів (септична форма сальмонельозу)

7. Бактеріемія

8. Формування септичних вогнищ.

Класифікація

Локалізовані форми:

• шлунково-кишкова (гастрит, гастроентерит, ентероколіт, гастроентероколіт)

• бактеріоносійство

Генералізовані:

• септична

• тифоподібна

За перебігом:

• гострий (до 1 міс.)

• затяжний (до 3 міс.)

• хронічний (понад 3 міс.)

За тяжкістю:

• легкого ступеня

• середньотяжкого ступеня

• тяжкого ступеня