- •Ешерихіози. Шигельози. Сальмонельози
- •Ешерихіози
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Класифікація діарей
- •Діагностичні критерії еширехіозів:
- •Критерії тяжкості перебігу діарейних захворювань
- •Діагностичні критерії епе
- •Особливості епе у новонароджених
- •Діагностичні критерії еіе
- •Особливості еіе у дітей раннього віку
- •Діагностичні критерії ете
- •Лабораторне підтвердження
- •Диференційно-діагностичні критерії діарейних захворювань
- •Лікування
- •Профілактика
- •Клінічні критерії шигельозу
- •Діагностичні критерії шигельозу залежно від тяжкості перебігу:
- •Особливості шигельозу у дітей раннього віку
- •Критерії тяжкості шигельозу:
- •Лабораторні методи підтвердження
- •Ускладнення
- •Дієтотерапія
- •Антибактеріальна терапія
- •Регідрататційна терапія
- •Дезінтоксикаційна терапія
- •Допоміжна терапія
- •Класифікація
- •Клінічні діагностичні критерії
- •Діагностичні критерії сальмонельозу залежно від поширеності процесу:
- •Лабораторне підтвердження
- •Лікування
- •1. Етіотропне лікування 5-7 днів.
- •Профілактика
- •Невідкладні стани при гострих кишкових інфекціях у дітей Токсикоз з ексикозом
- •Ступінь дегідратації:
- •Клінічні ознаки дегідратації:
- •Медична допомога:
- •Нейротоксикоз.
- •Медична допомога при нейротоксикозі:
- •Гемолiтико-уремiчний синдром (гус)
Лікування
Етіотропне лікування (інвазивних діарей) 5-7 днів.
легкий, середньотяжкий перебіг: фуразолідон 8-10 мг/кг на добу у 4 прийоми, ерцефурил, лідаприм
тяжкий (ампіокс 200 мг/кг, амоксиклав 25-50 мг/кг, гентаміцин 2-8 мг/кг, цефотаксим 100-150 мг/кг, цефтріаксон 100-150 мг/кг, фторхінолони 10-30 мг/кг)
секреторних діарей – оральними імуноглобулінами
Інтенсифікація (всім хворим)
бактерійні засоби до 2 тижнів (йогурт 1 капсула 3 рази на день, біфідумбактерин, лактобактерин 5-15 доз 3 рази на добу, ацидофілюс 1-2 капсули 2 рази на добу)
ентеросорбенти (ентеродез, ентеросгель 0,5-1 г/кг на добу; полісорб, Силард П 0,1-0,2 г/кг на добу у 3-4 прийоми 5-7 днів)
3. Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого стану)
оральна регідратація всім хворим, токсикоз з ексикозом І ст. (див. “Токсикоз та ексикоз при ГКI у дітей”)
літична суміш 0,1 мл/кг на прийом, седуксен 0,3 мг/кг, преднізолон 2-3 мг/кг, дегідратація – лазікс 1-2 мг/кг (при нейротоксикозі)
інфузійна терапія по схемі (див. “Токсикоз та ексикоз при ГКI у дітей”)
гормони в/в 5-20 мг/кг на добу у 2-4 прийоми (по преднізолону), альбумін 5-15 мл/кг, реополіглюкін 10-20 мл/кг, трентал 0,1-0,2 мл/кг, контрикал 1000 ОД/кг, гепарин 100-200 ОД/кг (інфекційно-токсичний шок)
гемодіаліз ( при гемолітико-уремічному синдромі)
токсико-дистрофічний стан: парентеральне харчування (інфезол, поліамін 10-15 мл/кг на добу, 10% глюкоза 50 мл/кг) еубіотики (мексаза, мексаформ, інтестопан), ферментні засоби (натуральний шлунковий сік ½-1 чайна ложка, панкреатин, панзинорм, фестал, ензистал ¼ табл. дітям до 6 міс, 1/3 табл. у 6-12 міс, ½ табл. в 1-3 роки, старшим 1 табл. 3-4 рази на добу, імуномодулятори (апілак, препарати ехінацеї, пентоксил).
Зменшення проявів секреторної діареї ─ імодіум (лоперамід) ¼ ─ ½ капсули 2-3 рази 1-2 доби.
4. Супровідна терапія:
1. Обмеження в дієті: - легкі форми захворювання на 15-20 % 1-2 дня
• середньотяжкі – на 30-40 %
• тяжкі – на 50 %
З 2-3 доби об’єм їжі щоденно збільшують на 10-15 %.
2. Комплекс вітамінів В1, В2, В6 і С (біля 2 тижнів)
3. Ферментні засоби (біля 2 тижнів)
Диспансерний нагляд 1-3 місяці від початку захворювання.
Профілактика
Дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в пологових будинках, відділах для новонароджених, недоношених, яслах, дитячих будинках.
Використання одноразової білизни при догляді за новонародженими.
Природне вигодовування.
Приготування дитячого харчування із дотриманням технологічних та санітарно-гігієнічних норм.
Раннє виявлення, ізоляція, санація джерела інфекції.
Бактеріологічне дослідження випорожнень дітей до 2 років з дисфункцією шлунково-кишкового тракту; контактні; здорові перед вступом у ясла, дитячі будинки.
Обстеження персоналу, матерів у відділеннях для недоношених та пологових будинках.
Поточна, заключна дезинфекція у вогнищі.
Спостереження за контактними протягом 7 діб.
ШИГЕЛЬОЗИ
Шифр МКХ –10 –
А03 Шигельоз
Шигельози (дизентерія) – гострі інфекційні хвороби людини із ентеральним механізмом зараження, що характеризуються колітним синдромом і симптомами загальної інтоксикації, нерідко із розвитком первинного нейротоксикозу.
Етіологія
Шигели – грамнегативні палички
Епідеміологія
Джерело – хворі
Механізм передачі – фекально-оральний, що реалізуеться контактним, харчовим, водним шляхом, з мухами
Сприйнятливість – 60-70 % хворих – діти, особливо 2-7 років
Сезонність – літньо-осіння
Патогенез
1. Вторгнення збудника
2. Загибель під дією ферментів ШКТ
3. Ендотоксинемія
4. Ураження всіх органів і систем (особливо ЦНС)
5. Колонізація шигел в дистальних відділах товстої кишки (в епітеліоцитах)
6. Місцеві запальні процеси, посилення перистальтики та моторики кишківника
7. Діарея
Класифікація шигельозу
За типом |
За тяжкістю |
За перебігом |
1. Типова форма А. Із превалюванням місцевого процесу. Б. Із превалюванням токсичних симптомів В. Змішані форми
2. Атипові форми: Стерта Диспепсична Субклінічна Гіпертоксична |
Легкого ст. Середнього ст. Тяжкого ст. Показники тяжкості: 1. симптоми інтоксикації (менінгоенцефальний с-м, серцево-судинні порушення, с-м порушеного обміну) 2. місцеві симптоми: (характер і частота випорожнень, спонтанний біль у животі, випадіння слизової оболонки прямої кишки, зіяння відхідника)
|
Гострий (до 1 міс) Затяжний (до 3 міс.) Хронічний (довше 3 міс.) А) безперервний Б) рецидивний
Гладкий Негладкий (з ускладненням) |
