Перелік контрольних питань з дисципліни Цивільний захист

1. Визначення цивільної оборони.

2. Завдання цивільної оборони.

3. Сили і засоби цивільної оборони.

4. Завдання Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС.

5. Інформаційне забезпечення ЄДС НС.

6. Класифікація НС за походженням.

7. Природні та воєнні НС.

8. Техногенні та соціально-політичні НС.

9. Процес визначення рівня НС.

10. Рівні НС відповідно до територіального поширення.

11. Дії населення під час і після землетрусу.

12. Дії при виникненні зсуву.

13. Основні завдання у сфері захисту населення і території від НС.

14. Основні принципи і способи забезпечення захисту населення в НС.

15. Укриття населення в захисних спорудах

16. Основні заходи захисту населення в НС.

17. Радіаційний і хімічний захист.

18. Система оповіщення про НС.

19. Сигнали оповіщення мирного часу.

20. Сигнали оповіщення воєнного часу.

21. Засоби індивідуального захисту.

22. На які дії розраховані споруди?

23. Евакуація та розосередження .

24. Переваги повітряної розвідки перед другими видами розвідки.

25. Завдання повітряної розвідки.

26. Вимоги до повітряної розвідки.

27. Організація повітряної розвідки

28. Види повітряної розвідки. Їх завдання.

29. Способи ведення повітряної розвідки.

30. Обов’язки членів екіпажу в польоті.

Завданням ЄДС НС є:

— розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із пи­тань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

— забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямо­ваних на запобігання і реагування на НС;

— забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

— навчання населення щодо поведінки та дій в разі виникнення НС;

— виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запо­бігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та органі­зацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

— збирання і аналітичне опрацювання інформації про НС, видання інфор­маційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзви­чайних ситуацій;

— прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

— створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;

— проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від НС (у межах повноважень цен­тральних та місцевих органів виконавчої влади);

— оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку та вжиті заходи;

— захист населення у разі виникнення НС;

— проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

— пом'якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;

— здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

— реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпо­середню участь у ліквідації цих ситуацій;

— участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення. Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та

територіальних підсистем і має чотири рівні — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

сили і засоби єдиної державної системи - військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, призначені або залучені для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

Інформаційне забезпечення функціонування єдиної державної системи здійснюється:

— центром управління в надзвичайних ситуаціях МНС;

— силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

— інформаційними центрами і центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

— центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних органів місцевого самоврядування.

— уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

• інформаційними службами підприємств, установ, організацій і потенційно небезпечних об'єктів із залученням засобів зв'язку і передачі даних.\

П О С Т А Н О В А від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ

Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій

8. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:

НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи факторів:

територіальне поширення;

розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

В залежності від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій:

– надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

– надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

– надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;

– надзвичайна ситуація об’єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація природних та техногенних надзвичайних ситуацій може бути здійснена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.