3. Потреби як джерело активності людини

Потреби – це усвідомлена і пережита людиною необхідність у тому, що відповідає вимогам її життєдіяльності та розвитку; це внутрішній психологічний стан людини, відчуття нестачі чогось.

Цей стан регулює активність, стимулює діяльність, спрямовану на здобуття того, чого не вистачає. Задовольняючи власні потреби, людина створює нові умови, які обумовлюють виникнення нових потреб. Потреби продукують взаємовідносини між людьми.

Потреби поділяються на первинні (в їжі, воді, сні тощо) та вторинні (вони виникають у процесі пізнання свіу, набуття життєвого досвіду: потреби успіху, поваги, влади тощо). Найбільш відомими вченими, які вивчали потреби і розробили теорії їх застосування є А. Маслоу, Д. Мак-Клелланд, Ф. Герцберг.

Ієрархія потреб за А. Маслоу:

1) Фізіологічні потреби: в їжі, воді, одязі, повітрі, теплі, сексі тощо.

2) Потреби в безпеці (захисті, стабільності існування та впевненості у завтрашньому дні).

3) Соціальні потреби (потреби в емоційних зв’язках із людьми – спілкуванні, дружбі, любові, належності до певної соціальної групи).

4) Потреби в самоповазі та повазі з боку інших людей.

5) Потреби самовираження (самореалізації, удосконаленні, творчості).

У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, яка є для неї важливішою і сильнішою. Але перед тим, як потреба наступного рівня стане найбільш могутнім фактором поведінки людини, повинна бути задоволена, хоча б частково, потреба нижчого рівня.

Фізіологічні потреби є підконтрольними, підпорядкованими соціальним. Людина, задовольняючи свої потреби, не тільки зважає на свої можливості, але й вирішує питання щодо розв’язності бажаного з огляду на моральні вимоги.

Потреби людини бувають неусвідомленими (потяги) та усвідомленими. У процесі усвідомлення потреб у людини формується інтерес до діяльності, який трансформується у мотив з врахуванням ціннісних орієнтацій особистості.

Інтерес – це форма усвідомленої пізнавальної потреби, яка спрямована на той чи інший предмет, відношення до предмета як для чогось для неї цінного. Інтереси можуть бути різними – до музики, науки, природи тощо. Головне в цьому понятті, що, проявивши цікавість до якогось предмета людина може зробити цей інтерес засобом досягнення своєї мети.

Потреби тісно пов’язані з мотивацією – процесом стимулювання себе та інших на діяльність, що спрямована на досягнення певних цілей. Мотив – це реальне спонукання, яке змушує людину діяти в певній ситуації, за певних життєвих обставин. Він є основою вчинку індивіда.

Мотив – це внутрішнє спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням визначених потреб; сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, які зумовлюють активність особистості.

Як правило мотив реалізується в меті діяльності, хоча на практиці можлива розбіжність. Наприклад, намагання зайняти високу посаду може бути мотивоване як бажанням самовдос­кона­лення та самореалізації, так і вищими заробітками, можливістю керувати іншими тощо. Наведемо ще один приклад. Якось перехожий побачив групу каменотесів і запитав у них: „Для чого ви працюєте?” Один із них відповів: „Для того, щоб мати їжу”. Другий сказав: „Роблю це тому, що нічого іншого не вмію робити”. Третій відповів: „Тому що треба обтесати каміння для стіни”. Четвертий сказав: „Я хочу, щоб мене шанували за те, що я вмію це робити”. А п’ятий відповів: „Я хочу, щоб тут був побудований храм”. Так вони пов’язали свої потреби з мотивами праці.

Отже, модель мотиваційної поведінки людини виглядає наступним чином: потреби  інтереси  мотиви  мотиваційна поведінка  мета діяльності  рівень задоволення потреб  потреби

Тест: „Ієрархія потреб особистості по А.Маслоу”

Інструкція. При розгляді питань необхідно вибрати один із найбільш слушних варіантів відповідей, який характеризує Вашу поведінку або Ваше ставлення до події, та записати його на аркуші паперу згідно з номером питання.

Повністю згоден	Згоден	Більше згоден, чим ні	Не знаю	Майже не згоден	Не згоден	Цілком не згоден
+3	+2	+1	0	-1	-2	-3

Анкета

1. Зарплата звичайно підвищується тому, хто добре виконує роботу.

2. Більш детальний опис виконуваної роботи є корисним, так як робітник чітко знає, що від нього очікують.

3. Робітникам періодично необхідно нагадувати, що від їх роботи залежить конкурентноздатність організації.

4. Керівник повинен приділяти більше уваги збереженню фізичного стану робітників.

5. Керівник має витрачати багато зусиль для створення доброзичливої, дружньої виробничої атмосфери серед підлеглих.

6. Індивідуальна здатність до більш якісного виконання роботи має велике значення для працівника.

7. Знеособлена відповідальність часто призводить до притупленого її сприйняття працівником.

8. Працівники бажають вірити, що їх професіоналізм і знання знадобляться в роботі.

9. Для закріплення працівника на підприємстві важливим фактором є виплати вихідної допомоги при звільненні та страхові програми.

10. Майже кожну роботу можна зробити більш стимулюючою та цікавою.

11. Багато працівників не готові визнати перевагу іншого в тому, що вони роблять.

12. Керівник може продемонструвати більшу цікавість у справах співробітників шляхом підтримки поза робочих заходів після роботи.

13. Гордість за роботу – суттєва винагорода для виконавця.

14. Працівники бажають вважати себе кращими в тому, що стосується виконання роботи.

15. Взаємовідносини в неформальних групах – необхідна умова доброї працездатності колективу.

16. Персональне стимулювання за допомогою премій підвищує якість виконуваної роботи.

17. Можливість спілкуватися з вищим керівництвом – важлива для працівника.

18. Працівники зацікавлені в мінімальному контролі при складанні програми роботи та її реалізації.

19. Безпека праці важлива для робітника.

20. На думку працівників, наявність доброго устаткування – необхідна умова успішної роботи.

Ключ до тесту. Визначте суму набраних Вами балів згідно з таблицею по видам потреб:

Фізіологічні потреби оцінюються сумою балів відповідей на питання: 1,4, 16, 20.

Потреба в безпеці оцінюється сумою балів відповідей на питання: 2, 3, 9, 19.

Соціальні потреби оцінюються сумою балів відповідей на питання: 5, 7, 12, 15.

Потреба у повазі оцінюється сумою балів відповідей на питання: 6, 8, 14 17.

Потреба у самореалізації оцінюється сумою балів відповідей на питання: 10, 11, 13, 18.

Семінар 2. Соціологічні виміри суспільства

Контрольні питання:

Як визначається суспільство у соціальній філософії?/1

З чим на сучасному етапі часто ототожнюють суспільство?/1

Дайте визначення суспільства та назвіть його ознаки/2

Назвіть 4 підсистеми суспільства/1

Які існують типології суспільства?/1

Назвіть розробників стадіальної типології суспільства/1.

Охарактеризуйте стадіальну типологію суспільства/3.

Хто вважається автором формаційної типології суспільства?/1

Перелічіть суспільні формації за їх еволюцією/1.

Охарактеризуйте формаційну типологію суспільства/3.

Назвіть найвідоміших представників цивілізаційного підходу до типології суспільства/1

На якому критерії акцентовані цивілізаційні концепції?/1

Дайте визначення цивілізації/1.

Охарактеризуйте цивілізаційну типологію суспільства/3.

Чи існують закономірності в розвитку суспільства? Якщо так, то які?/2

Коли Ви думаєте про майбутнє, чого більше, оптимізму чи песимізму? Поясніть свою відповідь/3

Чому українське суспільство таке піддатливе щодо маніпуляцій з боку політиків? Чи впливають, на Вашу думку, на рівень маніпулювання, такі чинники, як освіта та мораль?/3

У чому відмінність антропологічного і соціологічного розуміння культури?/2

На чому роблять наголос соціологи при визначенні культури? Обґрунтуйте свою думку посиланням на конкретних соціологів/1.

Дайте визначення культури/1.

С.Хантінґтон зауважив, що „культура і культурна ідентичність визначають зразки спільностей та дезінтеграцію і конфлікти в світі, після холодної війни”. Чи погоджуєтесь Ви з цією тезою? Обґрунтуйте свою позицію/3

Як Ви ставитесь до визначення масової культури як американського варіанту західної культури?/2

Що таке соціальні цінності?/1

Англійський філософ і історик А. Тойнбі писав: „Цінність, як і час, поняття відносне”. Як Ви думаєте, що він мав на увазі?/3

Чи можливе, на Вашу думку, існування суспільства без цінностей?/3

До яких цінностей – базових чи інструментальних, Ви б віднесли справедливість?/2

У чому різниця між поняттями соціальні цінності і соціальні орієнтації?/2

Назвіть відомі Вам соціальні цінності/1

Чому, на Вашу думку, „трійка” найвищих цінностей українців представлена здоров’ям, сім’єю і дітьми?/2

Чи можливо виробити універсальну систему цінностей?/2

Що таке соціальні норми? Як вони пов’язані з цінностями і санкціями?/2

Перелічіть основні види культур/1

Зробіть порівняльний аналіз основних видів культур/3

Що таке потреби? Зробіть їх характеристику за ієрархією потреб А. Маслоу/3

Чи може потреба вищого рівня стати домінантою поведінки людини, якщо, хоча б частково, не задоволена потреба нижчого рівня? Чи стикалися Ви з такою ситуацією у реальному житті і які були Ваші дії?/2

Чому вважається, що фізіологічні потреби підконтрольні соціальним?/2

Що таке інтерес? Які Ваші інтереси або що спонукає Вас до діяльності?/2

Вкажіть, що таке мотив та охарактеризуйте модель мотиваційної поведінки людини/2

Теми есе:

Моє бачення типології суспільства та місце у ній України.

Мої ціннісні орієнтації.

Висловіть свою думку щодо слів М. Амосова: „Роздумуючи про щастя, я давно дійшов до висновку, що його приносять не гроші і не висока посада, слава або успіх у жінок, а ставлення до тебе інших людей, їх довіра, повага, любов”.

Моя ієрархія видів культури.

Моє ставлення до тези: „Обмеж свої потреби і станеш щасливим”.

Закони розвитку суспільства: об’єктивність чи збіг обставин.

ІНДЗ:

Зробіть у формі таблиці порівняльний аналіз традиційного, індустріального та постіндустріального суспільств.

Постіндустріальне суспільство: теорія практика.

Вид культури і спосіб життя.

Злочинна субкультура та проблеми її поширення у сучасному суспільстві.

Масова культура: чинники та форми прояву і впливу.

Потреби та теорія фрустрації.

Основна література:

1. Витаньи И. Общество, культура, социология. – М., 1988. – 164 с.

2. Здравомыслов А. Потребности. Интересы. Ценности. - М., 1996. - 233 с.

3. Українське суспільство 1994 – 2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н. Ворони, д.с.н. Шульги. – К., 2005. – 653 с.

Додаткова література:

4. Бурлачук В. Ще раз стосовно питання: „Що таке суспільство” // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. - № 1. – С. 5-19.

5. Гофман А.Б. Э. Дюркгейм о ценностях и идеалах // СОЦИС. - 1991.-№ 2.

6. Давыдов А.А. К вопросу определения понятия „общество” // СОЦИС. – 2004. - № 2.

7. Демиденко Э.С. Перспективы образования в меняющемся мире // СОЦИС. – 2005. – №2.

8. Дюркгейм Э. Ценностные и „реальные” суждения // СОЦИС. – 1991. - № 2.

9. Жабский М.И. Вестернизация кинематографа: опыт и уроки истории // СОЦИС. – 1996. - № 2. – С. 25-34.

10. Кірюхін Д., Щербак С. Уявлення про справедливість в Росії та в Україні: повсякденність та ідеологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. - № 1. – С. 136-150.

11. Климова С.Г. Изменения ценностных оснований идентификации (80-90-е годы) // СОЦИС.– 1995. - № 1.–С. 59-72.

12. Коллингвуд Р.Дж. Новый Левиафан, или человек, общество, цивилизация и варварство // СОЦИС. – 1991. - № 11. – С. 97-114.

13. Куценко О. Україна у трансформаційних процесах: Quo vadis? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. - № 1. – С. 18-32.

14. Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 4. – С. 132-146.

15. Москвичов С. Соціальна мотивація: проблеми та розв’язання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. - № 2. – С. 133 – 145.

16. Павленко Ю. Підсумки цивілізаційного розвитку людства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. - № 4. – С. 13-31.

17. Павленко Ю. Східнохристиянська цивілізаційна система та її місце у всесвітньо-історичному процесі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. - № 4. – С. 46-68.

18. Семенов В.Е. Ценностные ориентации современной молодежи // СОЦИС. – 2007. - № 4. – С. 37-43.

19. Черниш Н., Ровенчак О. Соціокультурний підхід у соціокультурних науках: обмін сенсами // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 4. – С. 92-103.

20. Черниш Н., Ровенчак О. Основні поняття й положення соціокультурного підходу та специфіка застосування їх у соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. - № 1. – С. 37-53.

21. Черниш Н., Ровенчак О. Варіації на тему ідентичності для соціокультурного оркестру // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. - № 1. – С. 33-49.

22. Швачко О.В. Толерантність як психолого-соціальний феномен // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. - № 2. – С. 154-170.