3. Основи створення сім’ї та чинники її міцності

Створення сім’ї — одна з найвідповідальніших справ тих, хто прийняв назване рішення. У створенні хорошої сім’ї молоді люди бачать одну з найважливіших умов людського щастя. Тому, перш ніж йти до шлюбу, молоді (та й не тільки молоді) люди повинні добре все продумати, зважити всі „за” і „проти”, оскільки приймається досить серйозне рішення.

Українське законодавство встановлює шлюбний вік для жінки - 17 років, а для чоловіка - 18 років. Як виняток, за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

У Сімейному кодексі вказано також на умови, за яких шлюб неможливий, і молоді люди повинні знати про це. Не допускається укладення шлюбу:

— між особами, серед яких хоча би одна вже знаходиться в іншому шлюбі;

— між ближніми і дальніми родичами (двоюрідними і троюрідними братами і сестрами і т.п.), а також між усиновителями і усиновленими;

— між особами, серед яких хоча би одна визнана судом недієздатною внаслідок якоїсь важкої хвороби, недоумства і т.п.

Ось чому закон вимагає, щоб молоді люди, що вступають у шлюб, були взаємно поінформовані про стан здоров’я один одного.

Це так звані правові основи шлюбу і сім’ї в нашій країні. Проте існують і моральні основи або принципи, яких також слід дотримуватися, щоб не допустити помилки, а потім жалкувати про необдуманий крок. Передусім це принцип добровільності і свободи вибору чоловіка, дружини. Справа в тому, що коли шлюб укладено вільно, за взаємним бажанням і згодою, то вся моральна відповідальність за справи в сім’ї покладається на подружжя. Звичайно, при укладанні шлюбу вони можуть (і повинні) радитися з батьками, родичами, друзями, але вирішувати це питання мають самі. Більше того, коли виникає така необхідність, молодим людям необхідно енергійно відстоювати своє право на щастя. Одночасно не допускається примус до шлюбу.

Досить важливою є підготовленість молодих людей до сімейного життя. Майбутнє подружжя повинно володіти певною самостійністю і соціальною зрілістю: бути підготовленими до праці та виховання дітей, до самообслуговування, мати хоча б елементарну матеріальну базу (самостійну заробітну плату, житло, певну незалежність від батьків). Крім того, у молодих людей, які вирішили створити сім’ю, повинно формуватися у свідомості прагнення жити за принципами добра і злагоди, допомагати один одному в сімейному житті. Зауважимо, що якщо такі якості, як самостійність і відповідальність, не сформовані до шлюбу, то їх поява у подальшому проблематична. Також необхідно усвідомити, що проблеми – невід’ємна частка життя; треба не лякатися їх, а мати бажання енергійно та наполегливо їх долати.

Основні проблеми молодих сімей стосуються житла, засобів існування (грошей), сексуальних стосунків, часу народження та кількості дітей, розподілу влади та грошей у сім’ї, взаємовідносин із сім’ями батьків, поєднання освіти та турботи про сім’ю, характеру сімейного дозвілля та кола друзів, розподілу домашніх обов’язків тощо. Проблематика дотримання національних та релігійних традицій у сучасній сім’ї дуже незначна. Про неї заявили лише 3-5% опитаних.

На думку більшості соціологів, психологів, лікарів найоптимальнішим шлюбним віком для чоловіків є 24-28 років, для жінок — 20-24 роки. У цей період завершується біологічна і формується соціальна зрілість людини, яка здобуває певну професію, а отже, і соціальну самостійність, у неї формуються певні світоглядні та моральні принципи, життєві орієнтири. Згідно статистики, 71% чоловіків одружуються у віці 20-25 років, а 64% дівчат в виходять заміж у віці 19–23 роки. Це свідчить про те, що для України поки що не характерна загальносвітова тенденція до підвищення шлюбного віку. Основною причиною такої специфіки називають утриманські настрої серед молоді.

Найважливішою моральною основою сімейно-шлюбних відносин є взаємна любов. Щонайкраще любов перевіряється часом і відстанню. При цьому почуття повинно поєднуватися з розумом. Сліпе, бездумне почуття, яке призводить до легковажного шлюбу, людська мораль засуджує. Молоді люди, що вступають у шлюб, також повинні добре знати всі переваги і недоліки один одного. Психологи вважають, що переробити, перевиховати свого партнера по шлюбу неможливо; потрібно обирати ту людину, яка подобається ще до одруження.

Цікаве питання полягає в тому, як і де переважно знайомляться люди, які одружуються? Соціологічне дослідження, яке проводилося у Києві у 1970 р., дало наступні результати:

- через друзів і знайомих – 40%;

- випадково (на вулиці, у транспорті) – 20%;

- під час навчання – 11%;

- знайомі з дитинства – 7%;

- разом працювали – 6%;

- під час відпустки – 3,7%;

- мешкали в одному будинку, гуртожитку – 3,3%;

- через батьків – 2,6%.

Психологи виділяють 3 аспекти сумісності подружжя:

1) Соціальний – соціальні властивості партнерів, зокрема, цінності, потреби, інтереси тощо.

2) Психологічний – риси психіки людини, як то інтелект, темперамент, вольові якості.

3) Антропологічний – фізіологічні властивості людей.

Як висновок, для успішного шлюбу цілком достатньо взаємного кохання і схожості соціальних характеристик партнерів.

Американські та німецькі соціологи також прийшли до подібних висновків, визначивши наступні чинники міцності сім’ї:

- Відсутність суттєвої різниці у рівні освіти, професійному статусі, матеріальних статках, віці; моральних цінностях тощо. Чим більше в подружжя спільного, тим легше їм знайти взаєморозуміння.

- Релігійність подружжя.

- Здоровий спосіб життя.

- Вірність подружніх взаємин.

- Власне житло.

- Наявність дітей, але краще, не через дошлюбну вагітність.

- Підтримка та взаємодопомога, особливо в перші роки спільного життя.

- Позитивна манера спілкування: повага один до одного, похвала і критика перебувають у співвідношенні 5:1.

- Уміння знизити психічні навантаження.

- Виховання у повній сім’ї, де були добрі стосунки між батьками.

- Спадкові психічні фактори позитивного характеру: толерантність, врівноваженість.

- Одруження у зрілому віці (після 21 року).

Зауважимо, що в кожному конкретному випадку сукупність певних чинників може давати різні результати.