Тема 4. Соціальна структура та її динаміка

План:

1. Соціальні групи

2. Соціальна стратифікація

3. Соціальні інститути та організації

4. Соціальна мобільність

Терміни: соціальна структура, соціальна група, соціальна стратифікація, клас, влада, престиж, спосіб (стиль) життя, соціальний інститут, соціальна організація, бюрократія, соціальна мобільність, відкрите суспільство, закрите суспільство, маргінал

1. Соціальні групи

Соціальна структура – це організована функціонально та ієрархічно множина спільнот і спільностей.

Вона нагадує бджолині стільники. Кожна з цих сот символізує соціальну спільноту (групу), що сформована за певними ознаками та має своє ім’я, що вказує на ідентичність-статус. Заповнюючись людьми – носіями певних ідентичностей-статусів, кожна з цих сот-груп перетворюється на реальну соціальну спільноту (групу).

Для візуалізації соціальної структури малюємо тривимірну систему координат, яка і символізує собою соціальну структуру. Горизонтальна лінія ОХ – це функціональна множина спільнот, соціальний склад населення, який є сукупністю соціальних груп, наповнених статусами (його переважно вивчає статистика). Вертикальна ліня ОY – це ієрархічна множина спільнот, соціальна стратифікація, яка представлена класами - вищий (багаті), середній (заможні) та нижчий (бідні), які вимірюються через дохід, владу і престиж. Ця множина соціальних спільнот організована в цілісну систему – суспільство, величезною сіткою відношень. Зокрема, статуси пов’язані між собою соціальними функціями (ролями), які включають в себе права і обов’язки. Індивіди, які виконують соціальні ролі, вступають між собою у соціальну взаємодію. Важливим чинником соціальних відношень виступають також цінності та потреби. Отже, тривимірна ось ОZ, яка перетинає усі соціальні групи у двох проекціях, характеризує соціальні інститути, що виконують організуючу функцію в суспільстві, а одиницями ділення на ній виступають соціальні організації.

Таким чином, основним елементом соціальної структури виступає соціальна група – сукупність людей, що усвідомлюють свою спільну ідентичність, мають певну культуру та систематично між собою взаємодіють. Зауважимо, що ідентичності виступають ключовими елементами соціальних груп.

Як було зазначено, соціальні групи утворюються за певними ознаками (ідентичностями): стать, вік, етнос (раса), мова, громадянство, місце народження, місце проживання, сімейний чинник, освіта, віросповідання, політичні уподобання, професія, майновий стан, хобі і т.д. Інколи ця об’єднавча ознака відчувається і усвідомлюється людьми, скажімо, статева. Інколи вона проходить поза їх увагою чи усвідомлюється викривлено. Наприклад, за соціологічними опитуваннями стосовно класової приналежності, більшість людей зараховують себе до вищого рангу, ніж це має місце насправді.

Об’єднувальним фактором соціальних груп є однакове ставлення до якогось предмета, об’єкта чи явища, які використовуються для задоволення колективних потреб. Тому групи, як правило, мають спільні ціннісні орієнтації та норми стосунків між членами. Є також спільні інструменти групового контролю, ієрархія влади, престижу, групових лідерів, структуровані відносини з ними інших членів групи. Кожна група висуває, захищає і дотримується певних ціннісних орієнтацій, на основі яких формуються механізми норм поведінки, групового контролю, рольова структура та ін. Важливою ознакою соціальної групи є також ставлення до інших, яке визначає колективну позицію, поведінку і свідомість. Зокрема, деякі соціологи як основу групової стабілізації і консолідації визначають „образ ворога”.

Соціальні групи класифікують за ознаками (ідентичностями), розмірами, формальністю, тривалістю існування, важливістю та іншими критеріями.

За ідентичностями соціальні групи бувають статеві – чоловіки, жінки; вікові – діти, молодь, зрілого та похилого віку; етнічні – українці, росіяни; мовні – україномовні, російськомовні; поселенські – городяни, селяни, буковинці, кримчани; релігійні – православні, католики; сімейні – сім’я, сімейна група; професійні – вчитель, юрист, тракторист; майнові – багаті, бідні та багато інших.

За розмірами є великі, середні та малі групи. Великі соціальні групи – це групи, які існують в масштабах країни, наприклад, чоловіки, діти, українці, студенти, православні; середні соціальні групи охоплюють певний регіон, населений пункт, установу, організацію, наприклад, мешканці Києва, працівники заводу, малі соціальні групи – це об’єднання людей, які знаходяться в безпосередньому контакті один з одним і нараховують від 2–3 до декількох десятків, наприклад, сім’я, клас, рота.

За формальністю виділяють формальні та неформальні групи. Формальною (офіційною) групою є об’єднання людей, яке утворюється на основі офіційного документа, юридичних норм, правил, службових інструкцій, приписів тощо. Неформальна група складається стихійно і не має особливих документів, які регламентують її функціонування, але вона також утворюється на підставі спільних інтересів. Поведінка членів такої групи регламентується особливими неписаними правилами. Більшість неформальних груп за розмірами є малими. Формальні групи вирізняються структурою, здебільшого ієрархічною, розподілом функцій, постійними лініями комунікацій та схематичними способами передачі інформації. Багато неформальних груп виникають всередині формальних на основі міжособистісного спілкування. Їхня структура ніде не зафіксована, функції членів менш визначені, способи реалізації менш конкретні, головні засоби контролю – психологічного а морального плану, хоча у деяких випадках вони і регулюють поведінку індивіда значно жорсткіше, ніж засоби юридичні чи адміністративні. Саме виокремлення формальних та неформальних груп вважається найбільшим „відкриттям” „теорії людських відносин” Е. Мейо. Виділяють головні потреби, які зумовлюють вступ людини до неформальної групи: в допомозі; в захисті; в інформації; у тісному спілкуванні та симпатії.

За тривалістю існування групи поділяють на усталені, середньої усталеності та нестійкі. Усталені групи – це групи, які існують декілька поколінь, наприклад, нації, класи. Групи середньої усталеності існують тривалий час, наприклад, трудовий колектив, студентська група. Нестійкі групи вирізняються випадковим характером і слабкою взаємодією між людьми - туристична група, група глядачів, мітингувальників.

За важливістю соціальні групи поділяють на первинні (головні) і вторинні (другорядні). Первинна група - це невелика асоціація людей, пов’язаних між собою як духовними, так і родинними відносинами, зокрема сім’я. Для них властиві прямі, безпосередні, особистісні контакти. Вторинні групи – це спільності людей, де індивіди не мають близьких відносин між собою (різні комітети, клуби, а в більш широкому масштабі – міністерства, відомства і т.п.). Стосунки тут непрямі, безособистісні, формальні, ієрархічні, контрольовані зовнішнім примусом. Іноді важко провести чітку грань між первинними і вторинними групами.