4. Соціальний контроль

Діяльність і поведінка особистості обумовлюється та обмежується внутрішніми та зовнішніми чинниками, на які передусім впливають існуючі у суспільстві норми, як охоронці цінностей і порядку. Для забезпечення належного виконання соціальних норм створюється система соціального контролю – це сукупність засобів, які суспільство застосовує для контролю за соціалізацією індивідів та для приборкання негативної девіації. Іншими словами, це система винагород і покарань.

Соціальний контроль поділяється на внутрішній і зовнішній та складається з двох елементів – соціальних норм (настанов, що можна робити) і санкцій (винагород і покарань, які стимулюють виконання настанов).

Порівнюючи результати виконання соціальної ролі з аналогічними діями інших людей, кожен з нас формує самооцінку, знаходить додаткові стимули для подальшого самовдосконалення. Самоконтроль називають ще внутрішнім контролем: індивід самостійно регулює свою поведінку, погоджуючи її з загально прийнятними нормами. Самоконтроль досягається соціалізацією. Іноді норми засвоюються настільки міцно, що люди, порушуючи їх, відчувають провину. Тоді говорять про муки совісті – прояв внутрішнього контролю. Приблизно на 70% соціальний контроль здійснюється за рахунок самоконтролю.

Чим вище у членів суспільства розвинутий самоконтроль, тим менше цьому суспільству потрібно вдаватися до зовнішнього контролю, і, навпаки, чим слабший самоконтроль, тим більш жорстким має бути зовнішній контроль. Іноді виникає парадоксальна ситуація. Диктатура встановлювалася немовби задля блага громадян, з метою навести порядок. Але звиклі підкорятися примусовому контролю громадяни не розвивали внутрішній контроль. Вони деградували як соціальні істоти, здатні брати на себе відповідальність і поводитись згідно з раціональними нормами.

Основними засобами зовнішнього соціального контролю виступають санкції, які поділяються на позитивні та негативні. Головне призначення санкцій – привести поведінку людини у відповідність до соціальної норми, застерегти людину від порушень.

Санкції – це засоби регулювання спільнотою людської поведінки, з метою стимулювання бажаної (конформізм) і припинення небажаної (девіантність), для забезпечення впорядкованості, внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя.

Позитивні санкції: формальні – публічне схвалення з боку влади: вручення грамоти, грошової винагороди, нагородження орденами, медалями, спорудження пам’ятників; неформальні – похвала, визнання авторитету, схвалення з боку оточуючих, ком­пліменти, мовчазне визнання, оплески, посмішка, добрі відгуки.

Негативні санкції: формальні – покарання передбачені законом: ув’язнення, штраф, звільнення, конфіскація майна, страта, звільнення; неформальні – громадський осуд, незадоволення, відмова подати руку, підтримувати стосунки, злий жарт, поширення чоток.

З огляду на зміст суспільних вимог санкції розрізняють на: правові, етичні, сатиричні, релігійні тощо.

Дотримання норм, як і виконання санкцій, робить нашу поведінку передбачуваною. Кожен з нас знає, що за видатне наукове відкриття очікує офіційна нагорода, а за тяжкий злочин – тюремне ув’язнення. Коли ми очікуємо від іншої людини певного вчинку, то сподіваємося, що вона знає не лише норму, а й наступну за ним санкцію. Таким чином, норми і санкції поєднані в одне ціле. Якщо у якоїсь норми відсутня санкція, то вона перестає регулювати реальну поведінку. Вона стає гаслом, декларацією, але перестає бути елементом соціального контролю. Відсутність або послаблення соціального контролю веде до аномії, безладу, смути та соціального конфлікту.

Нас контролюють багато агентів: батьки, вчителі, держава, міліція тощо. Різновидом соціального контролю є політичний контроль (цензура, розшук, стеження, прослуховування).

Семінар 3. Багатогранність особистості

Контрольні питання:

На чому акцентований соціологічний підхід до вивчення людини?/1

У чому полягає відмінність у визначенні термінів „людина”, „індивід”, „особистість”?/3

Дайте визначення особистості/1

У чому різниця у вивченні особистості між соціологією і психологією?/2

Дайте визначення соціалізації/1

Чому соціалізація людини триває найдовше?/2

Чому ніхто із дітей, знайдених у лігвах вовків, так і не став нормальною людиною, а перетворився в Homo ferus (людину дику)?/2

Як співвідноситься в людині природне та соціальне?/3

Аргументуйте тезу про те, що особистість є не лише суб’єктом, а й об’єктом соціального розвитку/2

Перелічіть основні механізми соціалізації/1

Як відбувається ідентифікація та що є її результатом?/3

Розкрийте взаємозв’язок імітації та референтної групи/3

На які негативні механізми соціалізації вказував З. Фрейд?/1

Охарактеризуйте основних агентів соціалізації у сучасному суспільстві/2

Яка тривалість соціалізації?/1

Яке значення первинної соціалізації в житті людини?/2

Коли розпочинається ресоціалізація та в чому її зміст?/2

Покажіть на конкретному прикладі набуття індивідом певної соціальної ролі (адаптація та інтерналізація)/3

Чи є відмінності у процесі соціалізації у хлопців і дівчат?/2

Які складові визначають структуру особистості?/1

Що таке статус та як він утворюється?/2

У чому різниця між приписаними і досягнутими статусами?/2

Поясніть відмінність між особистим і соціальним статусом/2

Який статус найчастіше визначає соціальний статус?/1

За якими зовнішніми ознаками можна дізнатися про статус індивіда?/2

Що таке статусна несумісність та які її причини? Наведіть її приклади з реального життя/3

Що таке соціальна роль та який її зв’язок із соціальним статусом?/2

Опишіть механізм соціальних очікувань (експектацій)/2

Наведіть приклад статусно-рольового конфлікту/2

Охарактеризуйте місце спрямованості в структурі особистості та назвіть її складові/2

Дайте визначення соціальної установки (еттітюду) та наведіть конкретний приклад/2

Що таке базисний тип особистості взагалі та на прикладі радянської людини?/3

Як Ви ставитесь до визначення „героями нашого часу” людей, які, або формують суспільні правила та маніпулюють ними, або встановлюють для себе „окремі” правила, або взагалі нехтують ними?/3

Дайте визначення девіантної поведінки та наведіть її класифікацію/1

Проаналізуйте види девіантної поведінки/2

Що таке делінквентна поведінка? Наведіть приклади. Чи існує її зв’язок із віковим чинником?/2

Розгляньте девіацію з позиції культурного релятивізму/2

Охарактеризуйте фізіологічний та психологічний підходи до природи девіантної поведінки/2

У чому сутність концепції девіантної поведінки Е.Дюркгейма?/2

Розкрийте суть поняття аномія. Наскільки, на Вашу думку, вона обумовлює девіантну поведінку?/2

Ваше ставлення до тези про те, що соціальна нерівність виступає основним чинником девіантної поведінки? Аргументуйте/3

Що таке соціальний контроль та які його основні форми?/1

Зробіть порівняльний аналіз внутрішнього і зовнішнього рівнів соціального контролю/3

Дайте визначення поняттю санкція. За допомогою прикладів охарактеризуйте їх типологію/2

Що відбувається, коли норми не підкріплені реальними санкціями? Чому, на Вашу думку, таке явище досить поширене в Україні?/3

Теми есе:

Моя соціалізація: ідентифікація та ідентичність, імітація та референтні групи, агенти, етапи, чого більше – природного чи соціального.

Я як особистість: мої статуси, ролі та спрямованість.

Моє бачення статусних символів в Україні і світі.

Об’єктивні та суб’єктивні виміри девіації.

ІНДЗ:

Дослідження ідентичності у сучасній соціології.

Базисний тип сучасного українського суспільства.

Теорія особистості З. Фрейда.

Рольові теорії особистості.

Референтна група та її місце у житті сучасної людини.

Соціальна адаптація у контексті трансформації сучасного українського суспільства.

Девіантна поведінка підлітків як соціальний феномен.

Проблема аномії у сучасному українському суспільстві.

Суть та форми соціального контролю.

Основна література:

1. Артемьев А.И. Социология личности. – М., 2002. – 280 с.

2. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. – К., 2001. – 238 с.

3. Кон И. Социология личности. – М., 1967. – 383 с.

4. Соціальний ареал життя особистості. – К., 2005. – 400 с.

Додаткова література:

5. Бытко Ю., Ландо А. Девиантное поведение подростков // СОЦИС. - 1998. - №9. - С. 76-81.

6. Гилинский Я. Социология девиантного поведения как специальная социологическая теория // СОЦИС. - 1991. - № 4. - С.74-82.

7. Данилова Е.Н., Ядов В.А. Нестабильная социальная идентичность как норма современных обществ // СОЦИС. – 2004. - № 10. – С. 27-30.

8. Єхало В. Соціодраматична концепція соціалізації особистості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - № 4. – С. 54-61.

9. Завражин С., Хартанович К. Новое поколение на периферии: конформисты или девианты? // СОЦИС. - 1993. - № 8. - С. 55-57.

10. Злобіна О.Категорія „особистість” у системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 4.

11. Лобковиц Н. Что такое личность // Вопросы философии. - 1998. - № 2

12. Мертон Р. Социальная структура и аномия // СОЦИС. - 1992. - № 3, 4.

13. Паніна Н.В. Молодь України: Структура цінностей, соціальне самопочуття та морально-психологічний стан за умов тотальної аномії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 1. – С.3-26.

14. Пилипенко В., Волянська О. Підліткова агресія у контексті сучасної соціокультурної ситуації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. - № 4. – С. 5-23.

15. Скокова Л. Релігійна ідентичність в автобіографічних повідомленнях молоді: спроба соціологічної інтерпретації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - № 2. – С. 98-121.

16. Смелзер Н. Девиация и социальный контроль // СОЦИС. - 1992. - № 1.