4. Мета і завдання логістики

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від постачальника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції. Відомі дослідники у сфері логістики бачать мету логістики “в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах”.

Таблиця 2 Періоди становлення логістики як науки

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики.

- продукт-потрібний продукт;

- кількість-у необхідній кількості;

- якість-необхідної якості;

- час-необхідно доставити у потрібний час;

- місце-у потрібне місце;

- витрати – з мінімальними витратами.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:

- глобальні;

- загальні;

- часткові (локальні).

Основним практичним завданням логістики є забезпечення спожи-вачанеобхідними товарами в необхідній кількості в потрібний час в потрібне місце з мінімальними витратами, що виникають з рухом та зберіганням матеріалів і товарів, при потрібній якості обслуговування певних споживачів

Об'єкти логістичного управління на підприємстві:

1. оптимізація фізичного переміщення майна;

2. вдосконалення інформаційних процесів і процесів прийняття рішень;

3. утримання оптимальних майнових запасів;

4. синхронізація інфраструктури логістичних процесів;

5. оптимізація витрат логістичних процесів.

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять:

- створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

- постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

- досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв’язання таких загальних завдань:

- здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

- розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

- багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.;

- виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

- стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

- раціональне формування господарських зв’язків;

- виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

- оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

- визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

- формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

- оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

- максимальне скорочення часу зберігання продукції;

- скорочення часу перевезень;

- швидка реакція на вимоги споживачів;

- підвищення готовності до постачань;

- зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

- раціональний розподіл транспортних засобів;

- гарантування якісного після продажного обслуговування;

- підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

- послідовність і поетапність просування через трансформаційні об’єкти і т.д.

Характеристика логістичних завдань відповідно об’єктів логістичного управління наведена на табл. 1.2-1.6.

Таблиця 1.2. Сутність логістичних завдань при оптимізації фізичних потоків майна
опрацювання нової стратегії для розвитку підприємства - логістичної стратегії через побудову логістичних ланцюгів	маркетинго-во-логістичне управління, що уможливлює вибір погоджених зі споживачем сировини та пакувань	комп’ютерна імітація, модельне експериментування, що сприяє вибору оптимальних розв'язань	інтеграція дій, пов'язаних з логістичними процесами, через модернізацію організаційних структур	охоплення цілих логістичних ланцюгів операційними дослідженнями з метою ком­плексної багатокритеріальної оптимізації	цілісне управління потоками матеріалів і товарів, що дозволяє оптимізувати їх фізичне переміщення

Таблиця 1.3. Сутність логістичних завдань при вдосконаленні інформаційних процесів і процесів прийняття рішень
впровадження інформаційних технологій, що відкриває нові можливості у сфері підтримки управління	розвиток нових технологій виробництва, транспортування з комп'ютерною підтримкою	автоматична ідентифікація з допомогою штрих-кодів, що збільшує достовірність інформації про переміщення майна	електронний обмін даними, що дає змогу впровадити без паперові системи обліку	аналіз торгівельних замовлень і нові форми їх опрацювання

Таблиця 1.4. Сутність логістичних завдань при утриманні оптимальних майнових запасів
синхронізація транспорту з системою запасів, що дозволяє визначати оптимальну партію доставки та частоту	використання сучасних концепцій управління (JIT, МRР, МRРІІ, DRР, DRРІІ), що вдосконалює техніку управління запасами з метою їх оптимізації	забезпечення вчасності доставки при підвищеному рівні якості заявлених послуг, що призводить до оптимізації величини запасів та зменшення складських витрат	гарантування якості логістичних послуг, що забезпечить конкурентність продуктів підприємства порівняно з іншими учасниками ринку

Таблиця 1.5. Сутність логістичних завдань при синхронізації інфраструктури логістичних процесів
координація замовлень отримувачів з транспортними маніпуляціями, складськими та пакувальними діями завдяки прогнозуванню попиту, плануванню потреб матеріалів та реалізації поставок	синхронізація роботи зовнішнього внутрішнього транспорту з урахуванням перевантаження та умов складування	координація вибору джерел закупівлі, програмування та планування матеріальних потреб і управління запасами	підбір системи автоматичної ідентифікації та виду упаковки відповідно ідентифікаційних вимог логістичного ланцюга	пристосування інформаційних процесів до умов формування, зберігання та трансформації інформації для встановлення матеріальних потреб

Таблиця 1.6. Сутність логістичних завдань при оптимізації витрат логістичних процесів
факторний аналіз та оцінка витрат стосовно логістичної інфраструктури	скорочення часу реалізації транспортних послуг	зменшення запасів та відповідних їм складських витрат	застосування методів АВС-ХУZ для групування матеріалів і товарів	впровадження методу контролінгу в сфері витрат завдяки комп'ютерній підтримці	відповідне використання часу і простору, що зменшує витрати	прямування до послуг логістичних по-слугонадавачів	впровадження комплексного рахунку витрат в розбудовуваних логістичних ланцюгах

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі.

З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики.

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв’язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересами цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга “ постачання-виробництво-розподіл-споживання”, інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Викладена сутність логістичних завдань, з одного боку, дозволяє їх кла-сифікувати за загальними функціями менеджменту, тобто плануванням, органі­зуванням, контролюванням, регулюванням та рівнем їх виконання (реалізації логістичних процесів), а з іншого, здійснити їх функціональну класифікацію (табл. 1.7).

Таблиця 1.1 - Характеристика логістичних функцій та завдань
Логістичні функції	Логістичні завдання
Опрацювання замовлення	• Форма передачі замовлення • Форма опрацювання замовлення • Аналіз замовлення як джерела інформації • Передача інформації, що містить замовлення
Складське господарство (запаси)	• АВС-аналіз запасів, доцільність складування • Кількість замовленого асортименту, терміни складання і замовлення • Страховий запас • Контроль рівня запасів • Короткотерміновий прогноз потреби
Склад	• Купівля або оренда складу і його обладнання • Кількість, розташування і потужність складів • Управління складом власними силами чи сторонньою організацією • Технічне устаткування для складування і комплектації товарів на складі • Місце складування в будівлі складу • Технологія складування • Встановлення завантажувальної рампи • Відправлення транспортних засобів • Організація комплектації • Ефективне використання персоналу складу
Транспортування	• Види транспортних засобів • Використання власних чи сторонніх транспортних засобів • Купівля чи оренда транспортних засобів • Використання комбінованого транспорту • Організація транспортування (оптимальний маршрут, оптимальне використання транспортних засобів)
Пакування	• Здійснення логістичних функцій пакунків (захисні, складські, маніпуляційні та інформаційні функції) • Формування логістичних одиниць (складська, вантажна, транспортна тощо одиниця) як умова створення раціональних транспортних ланцюгів