Висновок

Як підсумок проробленої роботи, слід заважити, що використовуючи різноманітність стратегій критичного мислення при вивченні фізики, клас перетворюється в лабораторію демократичного діалогу і демократичного суспільства, що важливо для кожної людини, що живе в ньому. Важливо відзначити, що стратегії та прийоми критичного мислення пропонують ефективний спосіб інтеграції знань і методів різних предметних областей. Їх цінність полягає в тому, що вони систематизовані та перевірені.

Зазначені особливості розвитку критичного мислення вимагають від учнів постійного застосування усіх розумових операцій, що за умови розробки і застосування системи розвивальних завдань створює значні можливості для розвитку їх мислення.

З урахуванням теоретичних положень запропоновано модель процесу розвитку мислення учнів у процесі вивчення «Електродинаміки»

• використання системи фізичних задач розвивального характеру, метою включення яких була активізація пізнавальної діяльності учнів і залучення їх до самостійної роботи з використання усіх розумових операцій і прийомів мислення;

• створення найбільш ефективних умов для самостійної пізнавальної діяльності учнів;

• включення до системи розвивальних завдань не тільки вправ з розвитку операційної компоненти мислення, але й мотиваційної сфери та рефлексії учнів (оскільки вони виступають показниками розвитку мислення).

Критичне мислення не тільки можна, але й потрібно розвивати на кожному ступені школи, середніх і вищих навчальних закладів. Приклади, наведені в роботі показують успішність застосування різних методик з розвитку критичного мислення стосовно до навчального процесу.Проблема розвитку критичного мислення є надзвичайно важливою, свідчить величезна кількість різного матеріалу, тез, тренінгів, семінарів, методик, а також численних апробацій цих методик в реальному житті, приклади яких можна знайти в глобальній мережі Інтернет.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми розвитку критичного мислення при вивченні математики. /[Електронний ресурс]. /С.А. Горькова, Харків, Україна. - Електрон. Текстові дані (17349 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2006. - Режим доступу: users.kpi.kharkov.ua/lre/mcad2000/5.htm

2. Бугайов О. Комп’ютерна підтримка курсу фізики в середній школі : реальність і перспективи / Бугайов О., Коваль В. //Фізика та астрономія в школі. – 2001. — № 3. – С.16—19.

3. Бурдейна Н.Б. Інформаційні технології в навчальному процесі /Бурдейна Н.Б., Благодаренко Л.Ю., Мініч Л.В. // УП Всеукраїнська наукова конференція „Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики” : матеріали. — К. : НПУ, 2002. – .62 c.

4. Благодаренко Л.Ю.Застосування евристичних методів пізнання як умова творчої організації навчального процесу з фізики /Л.Ю. Благодаренко, М.І. Шут //Збірник наукових праць Кам’янець—Подільського державного університету: Сер. педагогічна: Дидактики дисциплін фізико—математичної та технологічної освітніх галузей. – Кам’янець—Подільський: КПДУ, 2004. – Вип. 10. – С. 102—104.

5. В.І.Каленик, М.В.Каленик. Обрані питання загальної методики навчання фізики у середній школі /Пробний навчальний посібник. – Суми, СДПУ ім. А.С.Макаренка, 2000,–91с.

6. Єлькіна В. І. Незвичайні навчальні матеріали з фізики: Книга 1/В. І. Єлькіна. - М.: Школа-Пресс, 2001. - 80с.

7. Жалдак М. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики (гриф МОН України, лист №1 / 11 – 101 від 14.01.2004) : навч.-метод. посіб. / Жалдак М., Лапінський В. , Шут М.— К.: Шкільний світ, 2006. - 96 с. ; Інформатика. - 2006. - №3 – 4

8. Забарна А. П. Метод проектів як основа технології програми "Intel ® Навчання для майбутнього"/ Забарна А. П. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - №9. – С.42-43;

9. Касянова Г.В. Формування здатності до креативності під час уроків здобуття нових знань з фізики шляхом їх “відкриття “ / Г.В. Касянова //Наукові записки : зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. — К.: НПУ, 2003. – Вип. 53. — С. 121—127

10. Касянова Г. Формування здатності до критичного мислення учнів на уроках фізики в основній школі / Г. Касянова, Т. Павлюк //Фізика та астрономія в школі. – 2006. — № 5. – С. 11—13.

11. Коваль В.С. Поради щодо використання педагогічних програмних засобів на уроках фізики /В.С.Коваль, І.П.Шабалтас //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. — №2. – С.28—31.

12. Квінн В. Прикладна психологія. /В. Квінн - Спб.: «Пітер», 2000 - 560С.: Іл. - (Серія «Підручник нового століття»)

13. Крайг Р. Психологія розвитку. /Г. Крайг. - Спб.: «Пітер», 2000 - 922с.: Іл. - (Серія «Майстра психології»)

14. Критичне мислення: від теорії до практики (підсумки міжрегіонального інтернет-проекту «Чарівний світ творчості»). [Електронний ресурс]: Шіпуновская школа ім. А.В. Луначарського, с. Шипунова/Наук. керівник проекту Білан Т.Я. - Електрон. Текстові дані (13462 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2004. - Режим доступу: rsi.altai.fio.ru/section_b/2005/bilan.html

15. Лавренчук В.А. Використання інформаційно — комунікаційних технологій у процесі навчання фізики / В.А.Лавренчук, В.Д.Сиротюк //Матеріали Всеукраїнської науково—практичної конференції “Особливості підготовки вчителів природничо—математичних дисциплін в умовах переходу школи на профільне навчання” / укл. В.Д. Шарко. – Херсон: “Олді—Плюс”, 2004. – С. 90—91.

16. Нанаєва Т. В. Програма "Intel ® навчання для майбутнього"/ Нанаєва Т. В. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2004. - №2. - С.14.

17. Панова О.Г. Дипломна робота з методики викладання фізики на тему: «Спецкурс для учнів 11 -их класів« Оціночні фізичні задачі ». /О.Г. Панова, 2006р.

18. Пасічник Ю.А. Застосування телекомунікаційних технологій при викладанні фізики / Пасічник Ю.А. // Збірник наукових праць "Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики".– Кривий Ріг, 2002. - Т.2. – C.255 - 257.

19. Педагогічний всеобуч// Hозвиток критичного ислення// Л. Б. Карпова, ЗОШ № 3, м. Запоріжжя.-2011. № 11-12.-С.71-73

20. Розвиток критичного мислення: Досвід неспортивної, але здорового і корисного орієнтування в реальності і в собі/[Електронний ресурс]: Авторський триденний семінар к. ф. н. Євгенія Волкова, провідного російського фахівця і експерта в області психології впливу й маніпулювання свідомістю/Е.Н. Волков - Електрон. Текстові дані (11398 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2006. - Режим доступу: people.nnov.ru/volkov/training/crit_think_1.html.

21. Ребер А. Великий тлумачний психологічний словник/Ребер Артур (Penguin) Том 1 (А-О): Пер. з англ. - М.: Вече, Аст, 2000. - 592с.

22. Рижкова С. С. Інноваційна технологія особистісно-орієнтованого навчання на основі побудови персональних маршрутів і рейтингової системи оцінювання в процесі викладання фізики / Рижкова С. С. // Фізика в школах України.-2006.-№13-14.- С.33-39

23. Сучасна модель викладання фізики / Вернидуб Р.М, Тичина І.І. //Матеріали другої Всеукраїнської науково—практичної конференції „Інноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи”, (13—16 березня 2007 р. в м. Полтава). — Полтава – 2007. – С. 17—18.

24. Сергієва І. Метод проектів у науково-методичній роботі / Сергієва І. // Завуч. - 2004. - №35. - С.14-16.

25. Чуйко О. В. Використання методу проектів на уроках та в позаурочний час / О. В. Чуйко // Фізика в школах України (Основа) : Науково-методичний журнал. - 2008. - N 11/12. - С. 2-5. 

Додаток І

І. О.Баранова,

викладач кафедри суспільно-гуманітарних

дисциплін гімназії №136 м. Києва,

https://sites.google.com/site/nasagimnaziano136/home

учитель вищої категорії, старший учитель,

тренер міжнародних освітніх програм,

співавтор навчального курсу

“Основи критичного мислення”

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ:

ВТІЛЕННЯ ІДЕЙ МІЖНАРОДНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ

Що і як краще їсти? Швиденько проковтнути кимось вироблену пігулку, щоб забезпечити організмові певну кількість начебто корисних речовин? А може, хай батьки попіклуються, підготують щось самі, пожують та все готове в ложечці - нам у ротик? Є ще третій шлях: шукати те, що потрібно власному організмові, самостійно. Перевіряти, наскільки це корисне, наскільки смачне. Пробувати на дотик, обирати на власній смак, жувати самостійно, отримуючи задоволення, насолоджуючись виглядом та ароматом. Це, звичайно, довше, іноді досить важко, до того ж якщо отруївся - сам винен, ні на кого скаржитися, сам обирав.

Отже, який варіант вам до вподоби?

Щодо учнів у сучасній системі освіти, то їх про це найчастіше і не питають. Просто годують тим, що хтось пережував. Це має назву “давати знання”. Наслідки відомі: 1. Учні все частіше не хочуть ковтати те, що вони не обирали. 2. Якщо погоджуються ковтати, то швидко звикають і жувати самостійно вже не хочуть, до того ж і не вміють робити це якісно, досвіду не вистачає. А суспільство, життя вчить по-своєму. Не вмієш шукати інформацію – не знайдеш те, що конче потрібне; не перевірив відомості – помилився у виборі; не почув іншу позицію – не зміг вирішити власну проблему; не вважаєш важливим аналізувати – привів до влади шахрая.

Проблеми розвитку самостійного та дієвого мислення учнів освітян різних країн хвилюють уже не перше десятиріччя. Потреби суспільного розвитку, пошуки шляхів формування успішної та відповідальної особистості привели до появи сучасної концепції критичного мислення (витоки ії Е.де Боно знайшов ще в часи античної демократії).

Що ж таке критичне мислення (КМ)? Різні автори акцентують увагу на різних аспектах цього поняття, існує багато підходів до його визначення.

“Критичне мислення – це особливий вид розумової діяльності, який дозволяє людині сформувати раціональне судження щодо запропонованої точки зору або моделі поведінки”(Р.Джонсон) (3, с .15).

Авторка відомої монографії “Психологія критичного мислення “ Д. Халперн вказує на те, що “критическое мыш­ление — это использование когнитивных техник или стратегий, которые увеличивают вероятность получения желаемого конечного результата, …такой тип мышления, к которому прибегают при решении задач, формулировании выводов, вероятностной оценке и принятии решений. Критическое мышление иногда называют еще и направленным мышлени­ем... Обуче­ние навыкам ясного мышления может помочь каждому распознать пропаганду и тем самым не стать ее жертвой, проанализировать ложные основания в аргументации, увидеть явный обман, определить надежность того или иного источника информации и обдумать правильным образом каждую задачу или принимаемое решение.” (5, с. 14)

Російський дослідник В.А. Болотов пише, що “Критическое мышление означает не негативность суждений или критику, а разумное рассмотрение разнообразия подходов с тем, чтобы выносить обоснованные суждения и решения. "Критическое", в этом контексте, означает "аналитическое"” (2, с. 69). “Оно позволяет обдумывать свои собственные мысли и причины, которые стоят за нашей точкой зрения. Мы думаем о том, как мы пришли к решению проблемы.” – додає Ч.Темпл, сучасний американський науковець, засновник Сritical Thincing association (5, с. 13).

Як свідчать наведені визначення, критичне мислення є складним, багатомірнім та багаторівневим явищем, яке можна розглядати з точки зору філософії, психології, педагогічної теорії. Основні параметри критичного мислення (яке є складовою частиною мислення глобального), які формують зміст та цілі освіти, це:

• сприйняття сучасного світу цілісно,

• пізнання світу у взаємодії всіх його сторін і себе в цьому світі,

• відкритість особистості до усього нового,

• вміння бачити альтернативні шляхи рішення проблеми, подолання стереотипів.

Отже, бачимо, що КМ – це особливий тип мислення, високий рівень розвитку якого робить людину більш самостійною та ефективною. Це такий тип мислення, якого можна навчати. Розуміння цього призвело до поширення в західних системах освіти упродовж 70х-90х років нових підходів, виробленню стратегій та прийомів формування саме такого типу мислення. В освіті США та Канади цей напрям розвивається вже майже півстоліття. Саме американському мислителю Д. Дьюї належить твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення (3, с. 16).

В 90-ті роки, в зв’язку зі змінам шляхів розвитку української держави гостро постала проблема трансформації одностороннього, стереотипного мислення, що було притаманне радянським часам. Ідеї розвитку КМ стали актуальними для нашого суспільства, що призвело до їх поширення в українському (і взагалі в пострадянському) освітньому просторі. Перш за все треба відмітити програму “”Читання і письмо для розвитку критичного мислення” (ЧПКМ), яка збагатила повсякденну вчительську практику цікавими прийомами (сенкан, читання з маркуванням, Т-схема та ін.) і стала для багатьох основою пошуку нових педагогічних підходів. Почали з’являтися публікації щодо можливостей розвитку КМ у рамках окремих предметів, передовсім гуманітарного циклу Наприклад, серія статей С. Терно з проблем методики розвитку критичного мислення на уроках історії (6). Академічна наука також проявила певний інтерес до проблем теорії КМ: у 2001р. вийшов підручник для вузів “Критичне мислення на основі елементарної логіки” О. В. Тягло, у якому висвітлено філософське бачення критичного мислення (7). Новий поштовх розробці ідей КМ на вітчизняному ґрунті дав навчально-методичний посібник “Технології розвитку критичного мислення учнів” американських авторів А. Кроуфорд, В Саул та ін., який вийшов у 2006 р. за науковою редакцією та передмовою доктора пед. наук О.И. Пометун. (4) Продовженням цього видання став науково-методичний посібник “Критичне мислення: як цьому навчати”, що був підготовлений Н.В. Вукіної, Н.П. Дементієвською та І.М. Сущенко.(3)

Отже, як бачимо, ідеї розвитку КМ учнів знайшли відгук в українському освітньому просторі, поширилося коло вчителів, методистів, теоретиків та практиків, які розуміють важливість роботи в цьому напрямку. Це створює можливості для широкої імплементації ідей та стратегій розвитку КМ в українську освітню реальність.

Необхідність такої імплементації здається очевидною, якщо проаналізувати характерні ознаки сучасного життя. Назвемо тільки три з них, що вказують на те, що ми живемо вже в якісно іншому світі. Світі, що потребує інших компетентностей, ніж ті, яких нам вистачало раніше.

Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху, кількість нової інформації зростає кожного дня. Як не заплутати в інформаційних потоках? Треба вміти шукати, а головне свідомо відбирати та перевіряти інформацію. Необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об’єктивну, достовірну інформацію.

Друга риса сучасності – багатоманітність. Кожного дня ми стикаємось з великою кількістю різних ідей, поглядів, думок. Багато товарів в магазинах, багато політичних партії. багато вузів!.. Класно! Але знову проблема: як обрати те, що саме мені потрібне? Необхідно вміти оцінювати, бачити різні аспекти, протистояти маніпулюванню. Треба бути готовим передбачати наслідки власного вибору.

Ще одна важлива риса сучасного періоду – поширення демократичних цінностей та шляхів розвитку. Демократія вимагає вміння виробляти та аргументувати власну позицію, володіти навичками публічного обговорення, вмінням бачити протиріччя та формувати спільне рішення. Новий час потребує готовності до роботи не поруч, а разом з іншими, толерантності до інших думок. Цьому можна навчитися, але...

Чи багато можливостей у наших учнів оволодіти прийомами оцінки інформації, якщо треба перш за все завчити те, що дається? Чи часто вони мають змогу відстоювати власну точку зору? Чи закладений час на формування подібних вмінь в наших навчальних програмах?

Групою дослідників під керівництвом О.І. Пометун було зроблено спробу проаналізувати державну політику в освітній сфері щодо розвитку КМ.

Було проведено аналіз діючих підручників та програм с точки зору їх відповідності ідеям КМ. Розроблені критерії дозволили побачити наскільки наша держава, яка через відповідне міністерство виступає головним замовником цих навчальних програм та підручників, реально стимулює розвиток критичного мислення наших учнів. Дослідження дало змогу виявити певні тенденції. Як приклад наведемо деякі дані аналізу підручників з історії України для 5 - 9 кл. Отже, дослідження проводилося за такими критеріями:

СФЕРА 1. УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Критерій 1. Повага до особистості учня

Критерій 2. Рефлексивність навчання та самооцінка

Критерій 3. Використання навичок КМ для вирішення інформальних завдань, проблем, що виходять за рамки одного предмету чи навчального процесу

СФЕРА 2. ЗМІСТ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ПО РОЗВИТКУ КМ

Критерій 1 Питання та завдання, спрямовані на мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінку)

Критерій 2. Використання конкретних стратегій КМ

Критерій 3. Робота з різними джерелами знань ( різними точками зору)

Критерій 4. Орієнтованість на постановку запитань різного рівня

Не зважаючи на серйозні відмінності, що значно відрізняють підручники, створені різними авторами, виявилось, що найбільш вдало в них представлена робота з різними джерелами інформації (застосовуються різні типи текстів, фотоджерела, ілюстрації, але часто відсутній опис алгоритму опрацювання різних типів джерел, ураховуючи їхню специфіку) та постановка запитань високого рівня (в середньому 20 – 40 відсотків від усієї кількості поставлених завдань у залежності від віку учнів, але більшість завдань репродуктивного характеру).

Значно менше уваги в підручниках приділено уваги таким важливим напрямкам роботи, як:

• Забезпечення можливостей для активної комунікації та співпраці учнів у навчанні (У підручнику можуть бути формулювання: «Виконайте завдання у парах чи групах»);

• Організація рефлексивної діяльності учнів щодо процесу та результатів навчання (У підручнику можуть бути формулювання: «Що на уроці було найбільш важливим, як ці знання, уміння знадобляться у житті, що допомагало вам на уроці виконати завдання, як ви себе почували працюючи над… тощо»);

• Стимулювання учнів до використання в навчанні конкретних стратегій КМ («Прочитайте текст, використовуючи позначки», «Запросіть учнів скласти схему тексту...»);

• Стимулювання учнів до вирішення інформальних завдань, проблем, що виходять за рамки одного предмета чи навчального процесу (У підручнику можуть бути формулювання: «Чи вивчається цей матеріал на уроках з інших предметів? З якої точки зору?» Або подані завдання, які стимулюють ситуативне використання набутих знань та умінь у житті);

• Стимулювання учнів до формулювання запитань різного рівня (У підручнику можливі завдання: «Поставте запитання до тексту.. Запитайте один одного…» )

Проведений аналіз дозволяє говорити по те, що імплементація ідей розвитку КМ у вітчизняних навчальних програмах та підручниках відбувається дуже повільно, багато аспектів взагалі залишаються поза увагою.

Отже, як покращити підготовку учнів до життя в сучасному світі?

На нашу думку, перший шлях – це вносити зміни в зміст наших навчальних програм, створюючи таким чином нові можливості для розвитку мислення учнів та засвоєння вчителями нових підходів. Про це багато говорять у рамках компетентнісного, особистісно орієнтованого навчання. Багато вже зроблено в цьому напрямку. Міжнародний досвід свідчить про те, що такий шлях включення ідей КМ у навчальний простір є ефективним. Так, зустрічаючись з нашими американськими колегами, ми побачили, що всі вони незалежно від того, який предмет викладають, вільно володіють основними прийомами та стратегіями КМ.

Але зміна програм - процес дуже складний, такий, що потребує багато часу. Тому виникла ідея піти іншим шляхом – створити окремий курс «Основи критичного мислення» (ОКМ) для учнів старшої школи. Це дає можливості створити кращі умови для розвитку критичного мислення учнів вже сьогодні. Реалізація цієї ідеї потребувала багато зусиль. На І етапі ми працювали разом з міжнародною командою вчителів-практиків та науковців. ІІ етап, результатом якого стало створення навчального комплексу курсу, був реалізований українськими освітянами з БО «Вчителі за демократію та партнерство» під керівництвом доктора пед. наук О.І. Пометун.

Навчальний комплекс включає:

• Навчальну програму, яка ухвалена МОН України (рішення науково-методичної ради від 30. 06. 2009);

• Посібник для учнів;

• Методичний посібник для вчителів

Зазначимо, що такий комплекс відкриває нові можливості не тільки для учнів, а й для вчителів, сприяючи поширенню нових підходів, технік та стратегій.

Отже, давайте знайомитися, курс “Основи критичного мислення”! Програма курсу орієнтована на учнів 10 (11 кл.) насамперед профільних класів соціально-гуманітарного спрямування. Вона розрахована на 51 год., є також варіанти опрацювання курсу в межах 35 або 70 год.

Структура курсу відображає внутрішній цикл критичного мислення та забезпечує поступове формування навичок та вмінь. Операції, способи діяльності та окремі прийоми опрацьовуються за допомогою спеціальних текстів з різних галузей знань, що містять цікаву та корисну інформацію. Курс складається зі вступного уроку та п’яти розділів. (5, с 3-4)

Перший розділ “Вчимося думати та читати критично” забезпечує можливість усвідомлення учнями сутності основних розумових операцій та власного рівня володіння тім чи іншим способом діяльності, формує вміння свідомо використовувати стратегії КМ в різних контекстах.

Другий розділ “ Мистецтво ставити питання” спрямований на формування розуміння важливості питань, їх функцій, цілей та типів, розвиток вміння конструювати різні типи питань.

Назва третього розділу “Працюємо з різними джерелами інформації” говорить сама за себе. Серед інших результатів вивчення цього розділу відзначимо формування навичок розрізняти факти та думки, виділяти ідеологічні мотиви, спрямованість інформації. Розділи четвертий “Розуміння та конструювання аргументованих висловлюваній” та п’ятий “Оволодіння вміннями та навичками дискутування та дебатування” присвячені роботі з інформацією в різних ситуаціях навчання та життя, використання КМ для створення текстів, формулювання повідомлень, аргументації та захисту своєї позиції та інтересів, участі в дискусіях різних типів та дебатах.

Хто може викладати курс? Будь-який учитель, викладач, який зацікавлений ідеями КМ, творчо ставиться до справи та пройшов відповідний тренінг або готовий самостійно засвоїти методику викладання ОКМ. Курс приваблює насамперед тих викладачів, які охоче та із задоволенням використовують інтерактивні технології, відкриті до різних думок, цінують та вміють організувати самостійний пошук учнями шляхів розв’язання проблем.

Дійсно, успішність опрацювання курсу залежить від наявності необхідних психолого - педагогічних умов. Дуже важливо створити відкриту, сприятливу атмосферу для обміну думками, заохочувати учнів до максимально активної участі в навчанні, надавати їм можливість самостійно обирати способи роботи, завдання, джерела інформації, основну частину часу присвячувати саме практичної роботі в процесі інтерактивної взаємодії учнів. Зазначимо, що без урахування таких особливостей курсу, без реалізації дієвого, суб’єкт – суб’єктного навчання реалізація завдань курсу неможлива. Саме створення умов для формування в учнів уміння мислити критично і є, як зазначено в програмі, основною метою курсу. (5, с.2-3)

На протязі 2009 – 2010 н.р. було здійснено апробацію курсу ОКМ у навчальних закладах різних регіонів України. Отриманий досвід продемонстрував значний потенціал курсу, він був з інтересом сприйнятий як учнями, так і педагогами. Про це свідчать відгуки під час підсумкового анкетування. “Курс мені сподобався, оскільки таки речі дійсно потрібні в нашому житті.” “Дуже сподобалося, що дітям дозволяють(!) творчо відкритися.” “Мені до вподоби історії з життя, що є в підручнику, та рубрики “Думати – це весело”, “Думати – це серйозно”. “Багато роботи в групах! Класно!” “Курс дуже сподобався, я багато чого навчилась (чого варто тільки формулювання запитань!). ОКМ треба залишити та продовжувати розвивати разом із учнями!” Останнє речення найкраще говорить про успіх курсу: “Разом з учнями!” – це одна з головних ознак нового курсу.

Аналіз досвіду викладання курсу, поради вчителів та учнів дозволили удосконалити окремі завдання, побудову певних тем, виявив проблеми, що можуть виникнути під час роботи. Передовсім треба відзначити, що курс ОКМ - елективний курс, тобто курс за вибором учнів. Будь–яки спроби зробити його обов’язковим призводять до значного зменшення позитивного результату. Не можна формувати мислення високого рівня, якщо людина свідомо цього не прагне. Також треба звернути увагу на те, що для забезпечення ефективності кількість учнів у навчальних групах не має бути більшою за 15-16 осіб. Саме це дає можливість кожному висловлювати свої думки, презентувати власні ідеї та результати своєї роботи. Треба пам’ятати про те, що курс “ОКМ” – новий курс, який пропонує дещо іншу систему роботи, ніж та, до якої звикла більшість учителів та учнів. Тому, як все нове, на першому етапі він може викликати певну недовіру з боку окремих учасників навчального процесу. Пам’ятаєте, просто ковтати значно легше, ніж жувати самостійно. Звичайно, треба враховувати і цю частину наших освітніх реалій.

Освітній потенціал курсу дозволяє використовувати його не тільки в системі середньої освіти. “ Завдання університету сьогодні – готувати студентів, які вміють мислити в умовах світу, що швидко змінюється” – це висновок учасників міжнародної конференції з проблем вищої освіти, що проходила в Мехіко, зроблений ще в 1992 р. “Наші вузи традиційно чекають від своїх студентів, щоб вони щось виучували, аналізували факти, вирішували завдання, але так і не показують, як це потрібно робити. Мається на увазі, що дорослі студенти вже “вміють мислити”. Однак дослідження психологів продемонстрували, що тільки 25 відсотків студентів – першокурсників володіють навичками, які необхідні для логічного та абстрактного мислення.” (9) Яки висновки? На нашу думку, критичне мислення повинно бути більш широко представлено у вузівській практиці і наш курс надає для цього додаткові можливості.

Чи можливо використання ідей та стратегій курсу для навчання дорослих, чи є в цьому потреба? Відповідь ми почули під час презентації курсу перед батьками учнів на початку навчального року: “А можна і для батьків таке? Ми теж хочемо!” Деякі батьки копіювали матеріали нашого посібника, приходили по консультації. Які перспективи розвитку КМ у дорослих? Підготовлений навчальний комплекс може бути основою для створення тренінгових програм (багато вже зроблено) для дорослих та посібника для самоосвіти.

Курс «ОКМ» є прикладом успішного створення інноваційного освітнього продукту. Досвід створення курсу, на нашу думку, свідчить про те, що ми маємо можливості не тільки говорити про необхідність змін на краще, а активно формувати кращі освітні реалії, використовуючи міжнародний досвід та власний творчий потенціал.

Пам’ятаєте, як нас годували в дитинстві? Час змінюється. Маємо всі можливості, щоб жувати самостійно. Приєднуйтесь!

Література

1. Боно Э. Учите вашего ребёнка мыслить. М-н.: ООО Попурри», 1998.

2. Болотов В., Спиро Д. Критическое мышление - ключ к преобразованиям Российской школы // Директор школы. 1995. N 1. с. 67-73.

3. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник/ За наук.ред. О.І. Пометун – Харків 2007

4. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. Київ.: “Плеяди”, 2006.

5. Основы критического мышления. Методическое пособие для учителей. Киев 2009

6. Терно С. Методика розвитку критичного мислення учнів 6-7 класів на уроках історії. // Історія в школах України. 2009 № 7-8. с 12-16.

7. Тягло О.В. Критичне мислення на основі елементарної логіки. Навчальний посібник. Харків 2001.

8. Халперн Д. Психология критического мышления. Спб.: “Питер” 2000.

9. http://www.criticalthinkingblog.org

Додаток ІІ

Опис педагогічного досвіду

учасника третього (заключного) туру

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2013» у номінації «Фізика»

Туманцової О.О., учителя фізики Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 156 Харківської міської ради Харківської області

Тема досвіду: Розвиток інтелектуальної рухливості та гнучкості мислення учнів засобами технології формування критичного мислення учнів

на уроках фізики

Як наголошується в чинному Державному стандарті базової і повної середньої освіти, особлива увага в освіті повинна приділятися практичній і творчій складовій навчальної діяльності учнів, яка базується на вмінні здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, здійснювати способи пізнавальної і творчої діяльності [1]. Ця провідна ідея знайшла подальший розвиток у новому Державному стандарті, де увага акцентується на діяльнісному підході - спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну реалізацію, формування здібностей до колективної діяльності і самоосвіти [2]. Реалізація цих завдань передбачена в Державній цільовій соціальній програмі підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року.

Необхідність спонукання учнів до критичного мислення, застосування набутих знань в практичній діяльності є одним з основних завдань курсу фізики основної школи [3]. У новій програмі курсу фізики основної школи, на яку буде здійснено перехід у 2015 р, наголошується, що головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення [4].

Усе це і обумовило вибір теми даного досвіду: «Розвиток інтелектуальної рухливості та гнучкості мислення учнів засобами технології формування критичного мислення на уроках фізики». Важливим чинником, що вплинув на вибір саме цієї теми було також намагання знайти доцільні форми і методи навчання фізики у спеціалізованій (напрям: іноземна філологія) школі.

Актуальність даного досвіду полягає у створенні умов для критичного осмислення учнями проблемних ситуацій у навчанні, розвитку їхнього творчого потенціалу і креативності, що реалізується за допомогою індивідуального підходу як шляху до саморозвитку, самореалізації та соціалізації учнів, здійснення позитивного впливу на мотивацію навчання фізики. Відомий вислів «Non scholae, sed vitae discimus» («Вчимося не для школи, а для життя») став гаслом нашої спільної з учнями діяльності.

Проблемі критичного мислення як інноваційній педагогічній технології присвятили свої дослідження Дж. Л. Стіл, К. С. Мередит, Ч. Темпл, а також вітчизняні науковці та викладачі М. Красовицький, О. Бєлкіна, О. Пометун, Л. Пилипчатина, О.Тягло та інші. Критичне мислення - це здатність людини мислити мобільно; чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити та проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої міркування, навести переконливу аргументацію [8]. Люди, які критично думають, мають гнучке мислення, що дозволяє їм швидко залишати старі шляхи і переходити на нові напрями вирішення проблем. Одна з найважливіших характеристик критично мислячої особистості – інтелектуальна рухливість, що характеризує здатність швидко переходити від розв’язання завдань одного типу до завдань іншого [6].

Вивчення основ технології формування критичного мислення привело мене до усвідомлення того, що сьогодні ця технологія є однією з найбільш перспективних та ефективних саме тому, що формує навички мислення, які забезпечують прийняття оптимальних рішень та відкритість новим ідеям і знанням, допомагають розв’язувати складні питання, формулювати висновки, сприяють формуванню творчої особистості.

У моїй педагогічній діяльності впровадження технології розвитку критичного мислення розпочалося у 2002 році з впровадження її елементів у логіку уроку фізики. Найбільш ефективними виявилися такі методи роботи з інформацією на уроках фізики: інтерактивна система «Поміч», «Щоденник подвійних спостережень», «Структурування та оцінка аргументу» [11]. Це дозволило навчити учнів по новому підходити до збору інформації, критичному її осмисленню. Поступово почала застосовувати і більш складні методи, спрямовані на самостійне визначення учнями мети діяльності та підведення її підсумків, самооцінки, а саме: «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Обери позицію», «Метод прес», «Рюкзак», «Різнокольорові капелюшки» [7].

Одним із найважливіших аспектів роботи вчителя фізики є планування уроків розв’язування задач. Усвідомлюю необхідність індивідуального та диференційованого підходу, які допомагають учням з різним рівнем знань з фізики здійснювати свою діяльність осмислено, проявляти себе, почуватися комфортно на уроці. Використовую інтерактивний тест «Так – Ні» [5] та тести на створення логічних пар. Ефективними на уроках такого типу вважаю завдання «Знайди помилку в задачі», «Сформулюй задачу за її короткою умовою» тому, що у такий спосіб маю можливість залучати до роботи учнів, у яких виникають проблеми із розв’язуванням фізичних задач. Якісні задачі з фізики учні розв’язують, використовуючи «Метод прес», більш складні – за допомогою методу «Ланцюжок».

На кожному уроці тримаю під контролем учнів, які мають математичний склад мислення і високий рівень знань з фізики. Такі учні отримують індивідуальні творчі завдання на уроках і для домашньої роботи, стають консультантами для однокласників, залучаються до участі в олімпіадах, турнірних змаганнях, конкурсах. Це дає можливість таким учням більш повно розкрити свій творчий потенціал.

Важливими складовими такого етапу уроку як підбиття підсумків вважаю рефлексію та самооцінку учнями своєї діяльності на уроці. Для цього постійно використовую методи «Різнокольорові капелюшки» та «Рюкзак».

Занурення в технологію формування критичного мислення привело до усвідомлення, що спектр її використання набагато ширший. Елементи даної технології стали ефективними й у моїй позакласній роботі з предмета – підготовці учнів до олімпіад і турнірів, а також у роботі класного керівника.

Поступово склалися умови щодо розповсюдження досвіду з використання даної технології не тільки у нашій школі (з 2003 року працює педагогічна майстерня «Формування критичного мислення» для вчителів 5-11 класів, а з 2010 року, коли школа була включена до Всеукраїнського проекту «Інтелект України», елементи технології критичного мислення активно використовують й вчителі 1-4 класів), але і в загальноосвітніх навчальних закладах Московського району міста Харкова.

Після відвідування занять педагогічних майстерень учителі з різних навчальних предметів почали впроваджувати елементи цієї технології у навчально-виховний процес.

З 2010 року наша школа стала базовою для проведення педагогічної практики слухачів курсів підвищення кваліфікації Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти», що відкрило нові можливості - поділитися досвідом запровадження технології критичного мислення з учителями фізики Харківської області.

Наступним етапом впровадження технології формування критичного мислення стала підготовка навчальних та науково-методичних публікацій. У 2008 році у співавторстві з В.Макаренко був виданий навчальний посібник «Як опанувати технологію критичного мислення» [7], а у 2010 році – авторський посібник «Фізика. 10 клас. Рівень стандарту: розробка уроків» [12]. Вийшла з друку стаття, присвячена особливостям організації навчання фізики у гуманітарній школі [13].

Технологія допомогла мені знайти шлях розв’язання важливої проблеми: як навчати фізиці учнів гуманітарної школи, які за стилем мислення діляться на гуманітаріїв і тих, хто має математичний склад мислення (останніх учнів значно менше). Для учнів-гуманітаріїв дуже важливим є така організація навчального процесу, коли в основу поставлена «не формула, а думка». При роботі з ними одну з ключових ролей відіграє застосування технології критичного мислення.

При викладанні фізики в умовах профілізації освіти учитель повинен диференційовано підходити до добору завдань не тільки з точки зору рівня складності, але й зі змісту самого завдання. У цьому допомагають домашні спостереження, експерименти, лабораторні роботи. Під час проведення домашніх дослідів пропоную учням обрати один із шляхів виконання домашньої роботи: самостійно спланувати та виконати дослід, критично проаналізувати його результати, знайти алгоритм проведення аналогічного досліду в літературі чи в мережі Інтернет та адаптувати для своїх умов, зібрати інформацію за даною темою, написати відповідне есе. Такий розподіл завдань дозволяє задовольнити потреби учнів, які навчаються на різних рівнях, мають різні здібності і нахили до вивчення фізики, різний інтерес до предмету.

Вважаю, що на організаційно-психологічному етапі уроку особливо важливим є створення доброзичливого психологічного клімату. Тому кожен урок починаю з розминки. Наприклад, під час розминки «Закінчи речення» учням пропонується фраза, яку сформульовано таким чином, щоб вони могли висловити свою думку щодо певної фізичної проблеми.

Обов’язковою складовою кожного уроку є мотивація навчальної діяльності, під час якої учням потрібно показати зв’язок фізики із життям, сучасними технологіями (політехнічна складова курсу). Найбільш ефективним на даному етапі вважаю метод «Прес»; якщо ступень практичної спрямованості уроку особливо високий, використовую метод «Різнокольорові капелюшки».

Важливим вважаю здійснення моніторингових досліджень якості навчальних досягнень учнів із самого початку навчання ними фізики. Результати досліджень свідчать, що навіть учні 7 класів за умов застосування технології формування критичного мислення демонструють кращі результати (в класі, де застосовується дана технологія 35 % учнів навчається на високому рівні), ніж учні з класів, де у процесі навчання фізики впроваджуються в основному традиційні методи (20% - на високому рівні). Те саме можна сказати, порівнюючи навчальні досягнення школярів, що просуваються курсом фізики від 7 до 11 класу.

Здійснюється і моніторинг результативності виступу команди нашої школи на ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з фізики, а також збірної команди Московського району м. Харкова, консультантом якої виступаю, на ІІ етапі турніру юних фізиків.

Випускники нашої спеціалізованої школи стають студентами не тільки ВНЗ гуманітарного напряму (60%), але й технічного (40%). При цьому за результатами ЗНО з фізики вони набирають 165 -190 балів.

Результати цих моніторингових досліджень, а також опис конкретних прийомів технології критичного мислення, які я застосовую на своїх уроках, розміщено на сторінці: http://school156.edu.kh.ua/metodichn_obdnannya/metodichne_obdnannya_vchitelv_matematiki_fziki_ta_nformatiki/peredovij_pedagogichnij_dosvid/

Висновок: першорядними завданнями при організації навчально-виховного процесу з фізики є врахування особливостей мислення дітей, розпізнавання та розвиток здібностей, схильностей і потенціалу учнів, прогнозування їхнього подальшого професійного успіху. Саме цьому сприяє застосування засобів технології формування критичного мислення, що зумовлює рівень успіху оволодіння сучасними практичними уміннями, робить людину здатною до самоосвіти та саморозвитку, повноцінним членом суспільства.